Рішення

від 12.10.2020 по справі 420/7424/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7424/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Приватного підприємства Інформаційне агентство Центр медіа (код ЄДРПОУ 33658561; адреса: вул. Маршала Говорова, 2, м. Одеса, 65058) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370; вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства Інформаційне агентство Центр медіа до Головного управління ДПС в Одеській області, у якому представник позивача просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 17.06.2020 року №0117675004.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/7424/20 об 11:36:33 год. розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст.262 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних відповідачем встановлено порушення Приватним підприємством Інформаційне агентство Центр Медіа термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) розрахунку коригування до податкової накладної за грудень 2018 року та грудень 2019 року. Позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку із відсутню відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, складених з урахуванням особливостей, визначених п. 8, 12, 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31 грудня 2015 року, оскільки розрахунки коригування, складені у вказаних періодах, були оформлені щодо операцій, звільнених від оподаткування.

10.09.2020 року за вх.№36323/20 від представника Головного управління надійшов відзив на позовну заяву. У вказаному відзиві представник контролюючого органу вказав, що за результатом проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних встановлено затримку по реєстрації розрахунків коригування №135 - на 7 днів, №157 - на 1 день. З огляду на вказане, Головним управлінням було застосовано штрафні санкції, адже операції, за якими було складено розрахунки коригування, не належать до винятків за ст.120 ПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач - Приватне підприємство Інформаційне агентство Центр Медіа - згідно відомостей ЄДР здійснює діяльність за кодами КВЕД: 58.14 Видання журналів і періодичних видань (основний); 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 58.19 Інші види видавничої діяльності; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 73.11 Рекламні агентства; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у. (а.с.11-14).

Згідно Свідоцтва №5715 від 20.10.2017 року позивача внесено до Державного реєстру видавництв, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції (а.с.15).

16.03.2020 року за №1011/15-32-50-04/33658561 головним управлінням ДПС в Одеській області складено Акт про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних (а.с.30-31).

У вказаному акті перевіряючий дійшов висновку про наявність порушень п.201.10 ст.201 ПК України в частині недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування до таких накладних) в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо розрахунків коригування до податкових накладних (№135 від 31.12.2018р., №157 від 31.12.2019р.).

Не погоджуючись із висновками перевірки позивачем 29 травня 2020 року складено та направлено до Головного управління ДПС в Одеській області Заперечення на висновки Акту перевірки (а.с.34-36).

12.06.2020 року за №10989/10/15-32-50-04-07 Головне управління повідомило позивача про залишення заперечення без задоволення (а.с.38-39).

17.06.2020 року головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0117675004, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 3486,25 грн. (а.с.40) на підставі п.120-1 ст.120-1 ПК України.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 1 статті 120-1 Податкового кодексу (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Наявність обов`язку у платника податків щодо здійснення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не є спірною у цій справі. Спірним є саме наявність чи відсутність підстав для застосування штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

З 01 січня 2017 року законодавцем змінено редакцію пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. На відміну від попередньої редакції цієї статті, яка встановлювала штрафні санкції за порушення термінів реєстрації виключно податкових накладних, що підлягають наданню покупцям, чинною на момент виникнення правовідносин редакцією визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Винятком є виключно порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Таким чином, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Відповідно до пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015 року №1307, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за №137/28267 (далі Порядок №1307) при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка X та зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1307 у разі нарахування податкових зобов`язань згідно з пунктом 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У зведених податкових накладних, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі Отримувач (покупець) платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН 600000000000 , рядок Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Суд встановив, що позивачем були складені розрахунки коригування №135 та №137 на підставі пункту 11 Порядку № 1307, в яких зазначено:

- позначка X про те, що податкова накладна не видається покупцю;

- позначка 2 про те, що це до зведеної податкової накладної;

- тип причини - 09 Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість ;

- Продавець - найменування та ІПН позивача;

- Покупець - найменування позивача та умовний ІПН 600000000000 ;

- Ряд І-VI з урахуванням ставки ПДВ: 7 % (ряд. IV, VI));

- ряд. VII - IX не заповнюються.

Аналіз наведених норм податкового законодавства дає підстави зробити висновок, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄДРПН є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Судом встановлено, що розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних складені з урахуванням особливостей, зазначених у пункті 11 Порядку № 1307, із зазначенням помітки Х у верхній лівій частині таких накладних та зазначенням відповідних причин не надання отримувачу (покупцю) податкових накладних, відповідно до якого (в редакції чинній на час реєстрації розрахунків) у разі неврахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п.199.1 ст.199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Судом встановлено, що позивачем складені зведені податкові накладні за операціями папір, використаний для пільгових операцій , виписаними за наданням послуг із видавництва та постачання періодичних видань друкованих ЗМІ, що згідно п.197.1.25 ст197 ПК України є операціями, звільненими від оподаткування, що не спростовано відповідачем.

Згідно з п. 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п. 120-1.2. ст. 120-1 Податкового кодексу України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Тобто для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.2. ст. 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обставин: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Та обставина, що за спірними розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних ці накладні не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, не спростована відповідачем. Позиція податкового органу мотивована тим, що за умовами п. 120-1.2. ст. 120-1 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) платники податків звільняються від відповідальності за порушення строків реєстрації тільки податкових накладних по пільговим операціям. У даному випадку згідно Акту позивачем допущено порушення внаслідок несвоєчасної реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці характеризує якість закону як правове положення, що може витримати перевірку його на якість, якщо це положення є достатньо чітким у переважній більшості справ, що їх розглядали національні органи (Ґавенда проти Польщі від 14.03.2002).

Чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні (Броньовський проти Польщі від 22.06.2004). Якість закону вимагає, щоб він був доступний для даної особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. Це означає, що в національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито. Закон має містити досить зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право (Аманн проти Швейцарії від 16.02.2000).

Суд вважає позицію контролюючого органу щодо звільнення платників податків від відповідальності за порушення строків реєстрації тільки податкових накладних по пільговим операціям помилковою та такою, що виникла внаслідок недостаньої чіткості норми, яка регулює спірні правовідносини.

Крім того, Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві №466-ІХ від 16 січня 2020 року п. 120-1.2. ст. 120-1 Податкового кодексу України викладений у новій редакції, де законодавцем крім податкових накладних, також доповнено розрахунок коригування, для пільгових операцій, за порушення термінів реєстрацій яких в ЄРПН штрафні санкції не застосовуються.

Разом з тим, ст. 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

З урахуванням наведеного, а також встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведена законність накладення на позивача штрафу на підставі ст.120-1 п.120-1 України, а його аргумент стосовно того, що розрахунки коригування складені із зазначенням коду ставки ПДВ 20 , суд відхиляє як такий, що не узгоджується із встановленими вище судом обставинами.

Отже позов ПП Інформаційне агентство Центр медіа підлягає задоволенню.

Суд відхиляє посилання позивача на те, що відзив ГУ ДПС в Одеській області поданий із пропуском встановленого судом строку, оскільки у справі немає належних доказів у розумінні норм ч.6 ст.251 КАС України стосовно дати отримання представником відповідача копії ухвали від 11.08.2020р.

У п. 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберга таксі Актіеболаг та Вуліч проти Швеції визначено, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасовувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами для призначення податкових штрафів (санкцій), має саме податкове управління.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. (а.с.10).

Суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Інформаційне агентство Центр медіа (код ЄДРПОУ 33658561) суми сплаченого судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Інформаційне агентство Центр медіа (код ЄДРПОУ 33658561; адреса: вул. Маршала Говорова, 2, м. Одеса, 65058) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370; вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 17.06.2020 року №0117675004.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Інформаційне агентство Центр медіа (код ЄДРПОУ 33658561) суму сплаченого судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян