Рішення

від 12.10.2020 по справі 500/831/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/831/20

12 жовтня 2020 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мірінович У.А., за участю секретаря судового засідання Хоменко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 19-1277/14-20-СГ від 18.02.2020 про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, (землі запасу - під господарськими будівлями і дворами) кадастровий номер 6125888700:01:003:0019, яка розташована за межами населеного пункту на території Цеценівської сільської ради Шумського району Тернопільської області; про зобов`язання відповідача прийняти наказ відповідно до якого затвердити проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки у власність площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, (землі запасу - 013,00 (землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами)) кадастровий номер 6125888700:01:003:0019, яка розташована за межами населеного пункту на території Цеценівської сільської ради Шумського району Тернопільської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 15.07.2019 № 19-2296/14-19-СГ надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель державної власності сільського господарського призначення (землі запасу - під господарськими будівлями і дворами), розташованої за межами населеного пункту на території Цеценівської сільської ради Шумського району Тернопільської області. Після виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивач 06.12.2019 звернувся до відповідача із заявою про затвердження такого проекту та передачу земельної ділянки у власність. Однак, 19.12.2020 відповідач прийняв наказ № 19-6794/14-19-СГ "Про відмову у затверджені документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки". Надалі, виправивши відповідні недоліки позивач 05.02.2020 повторно звернувся із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки та передачі у власність, надавши до такої заяви наступні документи: оригінал документації із землеустрою, оригінал витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, довідку Цеценівської сільської ради від 03.02.2020 № 125, копія листа Держземагенства України від 15.04.2014 № 28-28-0.13-4274/2-14.

Однак, за результатами розгляду заяви відповідач наказом № 19-1277/14-20-СГ від 18.02.2020 відмовив позивачу у затвердженні такої документації, у зв`язку із невідповідністю його вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, а саме:

- статті 50 Закону України "Про землеустрій" (відсутній акт прийомки - передачі межових знаків на зберігання, матеріали землевпорядного проектування);

- частини другої статті 186-1 Земельного кодексу України; частини третьої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (згідно матеріалів проекту землеустрою земельна ділянка відповідно КВЗУ - під кодом 013.00 (землі під сільськогосподарськими будівлями та дворами це свідчить про те, що на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомості або планується їх зведення));

- відсутнє погодження органу місцевого самоврядування, прийняте відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" так як місце знаходження земельної ділянки, суперечить приписам статей 4 та 5 Земельного кодексу України, оскільки не забезпечує дотримання основних завдань та принципів земельного законодавства, пов`язаних з рівністю права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Позивач вважає, що оскаржений наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до пунктів 8-10 висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 15.08.2019 № 5728/82-19 експерт зазначив, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно - правовим актам. Зауваження та пропозиції до проекту землеустрою відсутні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується. Також у пункті 4 зазначеного висновку експерт зазначив, що на момент складання проекту за класифікацією видів цільового призначення земельні ділянка належить до 16:00 (Землі запасу земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), а запропонованим проектом стане 01:03 (Для ведення особистого селянського господарства).

Ухвалою суду від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 14.09.2020 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду відповідно до статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС).

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву від 20.07.2020, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання також не прибув, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі. Водночас, відповідач у відзиві на позов, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що відповідач видав оскаржений наказ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання 06.10.2020 всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Також з урахуванням клопотань сторін про розгляд справи без їхньої участі - суд згідно ухвали від 06.10.2020 перейшов до розгляду справи № 500/831/20 в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач звернувся із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки та передачі у власність, надавши до такої заяви наступні документи: оригінал документації із землеустрою, оригінал витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, довідку Цеценівської сільської ради від 03.02.2020 № 125, копія листа Держземагенства України від 15.04.2014 № 28-28-0.13-4274/2-14 (арк. справи 11-34).

Однак, за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів відповідач наказом № 19-1277/14-20-СГ від 18.02.2020 відмовив позивачу у затвердженні такої документації, у зв`язку із невідповідністю його вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, а саме:

- статті 50 Закону України "Про землеустрій" (відсутній акт прийомки - передачі межових знаків на зберігання, матеріали землевпорядного проектування);

- частини другої статті 186-1 Земельного кодексу України; частини третьої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (згідно матеріалів проекту землеустрою земельна ділянка відповідно КВЗУ - під кодом 013.00 (землі під сільськогосподарськими будівлями та дворами це свідчить про те, що на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомості або планується їх зведення));

- відсутнє погодження органу місцевого самоврядування, прийняте відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" так як місце знаходження земельної ділянки, суперечить приписам статей 4 та 5 Земельного кодексу України, оскільки не забезпечує дотримання основних завдань та принципів земельного законодавства, пов`язаних з рівністю права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави (арк. справи 10).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 186-1 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК) проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури (частина друга статті 186-1 ЗК).

Частиною четвертою - шостою статті 186-1 ЗК, встановлено, що розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частиною першою та третьою статті 50 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 № 858-IV (далі - Закон № 858-IV) встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

завдання на розроблення проекту землеустрою;

пояснювальну записку;

копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

кадастровий план земельної ділянки;

матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

матеріали погодження проекту землеустрою.

При цьому, частиною сьомою статті 186-1 ЗК визначено, що органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати, зокрема, додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій".

Зі змісту вказаних норм вбачається, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, включають акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки).

Суд встановив, що оскарженим наказом позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність, зокрема на підставі статті 50 Закону № 858-IV (відсутній акт прийомки - передачі межових знаків на зберігання, матеріали землевпорядного проектування). Зокрема, враховуючи, що даною документацією із землеустрою здійснюється формування земельної ділянки, вона повинна містити акт приймання-передачі межових знаків на зберігання. У даному проекті землеустрою згаданий акт відсутній.

Відповідно до частини першої, другої статті 198 ЗК, кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає:

а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;

б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;

в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;

ґ) виготовлення кадастрового плану.

Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що саме на етапі визначення меж земельної ділянки передбачено її погодження з суміжними власниками та землекористувачами.

Пунктом 3.12 Акта прийомки-передачі межових знаків на зберігання, визначений додатком 2 до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженого наказом Держкомзему від 18.05.2010 № 376 (далі - Інструкція № 376), передбачено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що тільки на етапі здійснення кадастрової зйомки відбувається погодження меж новосформованої земельної ділянки із власниками/користувачами суміжних земельних ділянок.

З урахуванням вимог Інструкції № 376 межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації.

Суд встановив, що позивач виготовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, тобто здійснюється формування нової земельної ділянки.

Отже, погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками (користувачами) є обов`язковим при виділенні земельної ділянки у власність чи користування, оскільки формується нова земельна ділянка.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28.08.2018 у справі №806/5280/15, від 28.03.2019 у справі № 911/510/18 та від 16.06.2020 у справі № 500/2820/18, а тому відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Таким чином, враховуючи те, що оскарженим наказом позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність, зокрема на підставі статті 50 Закону № 858-IV (відсутній акт прийомки - передачі межових знаків на зберігання, матеріали землевпорядного проектування), суд дійшов висновку, що такий наказ відповідач видав на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено в повному обсязі, керуючись приписами статті 139 КАС, судовий збір не повертається позивачу, та за відсутності понесених судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з позивача на користь суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 19-1277/14-20-СГ від 18.02.2020 про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, (землі запасу - під господарськими будівлями і дворами) кадастровий номер 6125888700:01:003:0019, яка розташована за межами населеного пункту на території Цеценівської сільської ради Шумського району Тернопільської області; про зобов`язання відповідача прийняти наказ відповідно до якого затвердити проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки у власність площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, (землі запасу - 013,00 (землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами)) кадастровий номер 6125888700:01:003:0019, яка розташована за межами населеного пункту на території Цеценівської сільської ради Шумського району Тернопільської області, - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.10.2020.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль, 46002, код ЄДРПОУ: 39766192).

Головуючий суддя Мірінович У.А.