Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Рішення
(додаткове)
Іменем України
12 жовтня 2020 року № 520/3913/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Єгупенка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Українські технології будівництва про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українські технології будівництва (м. Харків, вул. Луганська, 31) до Державної податкової служби України (м. Київ, Львівська площа, 8) про зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю Українські технології будівництва звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому позивач просив зобов`язати Державну фіскальну службу України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №52 від 01.10.2018 до податкової накладної №38 від 26.09.2019, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Українські технології будівництва .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 зазначений адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття органом податкового контролю рішення про реєстрацію податкової накладної №38 від 26.09.2018, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Українські технології будівництва . Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №38 від 26.09.2018, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Українські технології будівництва . В іншій частині позову - відмовлено. Стягнуто з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, 04053, м.Київ, Львівська площа, 8) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Українські технології будівництва (код ЄДРПОУ: 35247879) судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні). У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Українські технології будівництва про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено.
02.10.2020 до суду надійшло клопотання позивача, в якому він просить ухвалити додаткове судове рішення, яким зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №52 від 01.10.2018 до податкової накладної №38 від 26.09.2019, складений Товариством з обмеженою відповідальністю Українські технології будівництва .
Розглянувши заяву позивача, дослідивши доводи заяви та надані до неї докази, суд дійшов наступного.
Як убачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Українські технології будівництва звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому позивач просив зобов`язати Державну фіскальну службу України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №52 від 01.10.2018 до податкової накладної №38 від 26.09.2019, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Українські технології будівництва .
Приймаючи рішення у даній справі, суд стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №52 від 01.10.2018 до податкової накладної №38 від 26.09.2019, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Українські технології будівництва , зазначив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
За умови, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, адміністративний суд, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Крім того, відповідно до п.п. 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.
У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, нормами Податкового кодексу України та Порядку № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.
Відповідно до ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), п.п. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
У спірних правовідносинах, прийняття рішення про задоволення позовної вимоги стосовно зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №52 від 01.10.2018 до податкової накладної №38 від 26.09.2018, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Українські технології будівництва , є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
З огляду на викладене, враховуючи те, що судом не вирішено питання щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, суд вважає за необхідне доповнити вказане рішення суду по справі №520/3913/20.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 250, 252, 255 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Українські технології будівництва про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українські технології будівництва (м. Харків, вул. Луганська, 31) до Державної податкової служби України (м. Київ, Львівська площа, 8) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Доповнити резолютивну частину рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 по справі № 520/3913/20 абзацом наступного змісту: Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №52 від 01.10.2018 до податкової накладної №38 від 26.09.2019, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Українські технології будівництва .
Додаткове рішенні може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Єгупенко
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2020 |
Оприлюднено | 15.10.2020 |
Номер документу | 92134305 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Єгупенко В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні