Постанова

від 06.10.2020 по справі 440/4942/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 р.Справа № 440/4942/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, м. Полтава, повний текст складено 16.03.20 року по справі № 440/4942/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РСМ ПЛЮС"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РСМ ПЛЮС" (надалі також - позивач, ТОВ РСМ ПЛЮС ) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі за текстом також - відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- №0011431401 від 28.08.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 21751,00 грн;

- №0011411401 від 29.11.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1021187,50 грн., з яких: 816950,00 грн. за основним платежем, 204237,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000721401 від 02.12.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 800451,25 грн, з яких: 640361,00 грн за основним платежем, 160090,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РСМ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №0011431401 від 28.08.2019; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №0011411401 від 29.11.2019 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 987 430,97 грн, з яких: 789 944,78 грн - за основним платежем та 197486,19 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 0000721401 від 02.12.2019 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 762943,71 грн, з яких: 610 355,17 грн - за основним платежем та 152 588,54 грн - за штрафними санкціями. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РСМ ПЛЮС судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 41952 грн.

Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 41952 грн, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 у цій частині, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ РСМ ПЛЮС про розподіл судових витрат.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на висновок Верховного Суду, сформований у постанові від 22.04.2019 у справі № 806/2143/18, при відмові у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, а саме: касаційна скарга підписана позивачем, судовий збір сплачений позивачем, крім того, всі копії, додані до касаційної скарги, завірені ОСОБА_2. В матеріалах справи відсутній будь-який виготовлений, підписаний або завірений документ, який би свідчив про надання адвокатом правничої допомоги , та зазначає, що невизначення змісту та обсягу конкретної діяльності унеможливлює підтвердження заявлених витрат на правничу допомогу. Крім того, вказує, що заявлення витрат на надання юридичної допомоги з призначення судово-економічної експертизи, формування матеріалів для проведення експертного дослідження є недоцільним з огляду на відмову судом у відшкодуванні витрат на таку експертизу. Просить урахувати висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 23.04.2019 у справі №826/9047/16, від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а. Звертає увагу, що в наведеній позивачем кількості часу на участь адвоката у судових засіданнях зазначено п`ять годин за три судові засідання, які не були триваючими.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції під час ухвалення додаткового рішення досліджувалися документи щодо підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та надано відповідну оцінку з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначає, що твердження відповідача спростовуються висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.04.2019 у справі №826/2689/15. За результатами апеляційного розгляду ТОВ РСМ ПЛЮС просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, а додаткове рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в межах апеляційного розгляду надається правова оцінка законності та обґрунтованості судового рішення в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 41952 грн.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України).

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-5 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи. Водночас, дії сторони щодо досудового вирішення спору підлягають врахуванню лише у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.18 у справі №815/4300/17, від 11.04.18 у справі №814/698/16, від 18.10.18 у справі №813/4989/17.

Як убачається із матеріалів справи, 01.08.2019 та 16.08.2019 між позивачем (клієнт) та ОСОБА_1 (адвокат) укладено договори про надання правничої допомоги.

Відповідно до пункту 5 договору від 01.08.2019 та пункту 4 договору від 16.08.2019 оплата послуг адвоката за даним договором здійснюється клієнтом в безготівковій формі або готівковій формі за результатами наданих послуг, після погодження сторонами шляхом підписання акту приймання-передачі наданих послуг, що є невід`ємною частиною договору, але не пізніше 31.03.2020.

На виконання умов вказаних договорів про надання правничої допомоги позивачем оплачено послуги професійної правової допомоги в сумі 53760 грн.

У заяві про винесення додаткового рішення позивач просив відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області витрати ТОВ "РСМ ПЛЮС" на правничу допомогу у розмірі 53760,00 грн.

На підтвердження розміру витрат позивачем надані копії договорів про надання професійної правничої допомоги від 01.08.2019 та від 16.08.2019, остаточного розрахунку судових витрат від 03.03.2020, платіжного доручення №405 від 03.03.2020, актів приймання-передачі наданих послуг від 15.01.2020, від 16.01.2020, від 02.03.2020, ордера від 01.08.2019 серія ПТ №098512, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ №1522 від 30.03.2016, виписки по надходженням по картці ОСОБА_1 і додатковим карткам договору за період 03.03.2020 - 03.03.2020, а також детальний опис наданих послуг /т.3 а.с.151-168/.

Надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.

З актів приймання-передачі наданих послуг убачається, що адвокатом позивача вчинялись дії, перелік яких наведено у таких актах, зазначено час, затрачений на надання послуг, вартість 1 години виконання роботи та загальну вартість послуг за кожним актом приймання-передачі наданих послуг.

- за актом приймання-передачі наданих послуг від 15 січня 2020 року - на суму 19200 грн;

- за актом приймання-передачі наданих послуг від 16 січня 2020 року - на суму 25920 грн;

- за актом приймання-передачі наданих послуг від 02 березня 2020 року - на суму 8640 грн.

Згідно з актами приймання-передачі наданих послуг вартість 1 години правових послуг адвоката ОСОБА_1 складала 960,00 грн, загальна вартість послуг - 53760 грн (19200 грн + 25920 грн + 8640 грн = 53760 грн).

Разом з цим, до акта приймання-передачі наданих послуг від 15.01.2020 включено підготовку заперечень на акт №900/16-31-14-01-10/39903529 від 25.07.2019 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "РСМ ПЛЮС" до ГУ ДФС у Полтавській області, вартість якої склала 4800 грн, та да акта приймання-передачі наданих послуг від 16.01.2020 включено витрати на підготовку скарги до Державної податкової служби України на податкові повідомлення-рішення від 28.08.2019 №0011411401, №0011421401 та №0011411401 стосовно ТОВ "РСМ ПЛЮС", вартість яких склала 4800 грн.

Ураховуючи те, що заперечення на акт перевірки та скарги на податкові повідомлення - рішення не пов`язані з розглядом даної справи, а досудове вирішення спору не є обов`язковим, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що такі судові витрати у загальному розмірі 9 600 грн (4800 грн + 4800 грн) не підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Колегія суддів зауважує, що в зазначеній частині позовних вимог ані позивачем, ані відповідачем рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржується.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції про задоволення заяви позивача, колегія суддів зазначає, що витрати на правничу допомогу у сумі 44160 грн є співмірними із складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягу послуг у суді першої інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка позовної заяви) та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Разом з цим, суд першої інстанції, врахувавши часткове задоволення позову, дійшов обґрунтованого висновку, що відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі, пропорційному до задоволених вимог, а саме: 41952 грн.

Правові позиції Верховного Суду, наведені у постановах від 23.04.2019 у справі №826/9047/16, від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, на які посилається відповідач у апеляційній скарзі, зазначеним вище висновкам не протирічать та з ними узгоджуються.

Наведені в апеляційній скарзі доводи щодо невідповідності кількості часу на участь адвокати у судових засіданнях, які не були триваючими, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки є хибними та спростовуються відповідними протоколами судових засідань, зокрема, 27.02.2020 тривалість засідання - з 10:49 до 14:37.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що витрати на правничу допомогу в частині участі адвоката у судових засіданнях, є співмірними із часом, витраченим адвокатом Стойкою А.М. на надання послуг.

Посилання відповідача на те, що заявлення витрат на надання юридичної допомоги з призначення судово-економічної експертизи, формування матеріалів для проведення експертного дослідження є недоцільним з огляду на відмову судом у відшкодуванні витрат на таку експертизу, є безпідставними, оскільки такі витрати були фактичними, пов`язаними із розглядом цієї справи, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 року по справі № 440/4942/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 12.10.2020 року