Постанова

від 06.10.2020 по справі 520/8306/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 р.Справа № 520/8306/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства Фірми "АРЦУБЕЛ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Старосєльцева О.В., м. Харків) від 17.12.2019 року (повний текст складено 24.12.2019 року) по справі № 520/8306/19

за позовом Приватного підприємства Фірми "АРЦУБЕЛ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання незаконним та скасування наказу, визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство Фірма "АРЦУБЕЛ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ ГУ ДФС у Харківській області № 1035 від 14.02.2019 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ АРЦУБЕЛ ; визнати протиправними дії ГУ ДФС у Харківській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ АРЦУБЕЛ за наслідками якої було складено акт № 1262/20-40-14-05-07/22691677 від 15.04.2019р.; скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.05.2019 № 00000351405, яким ППФ АРЦУБЕЛ було визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 150062,50 грн., з яких штрафні (фінансові) санкції в сумі 30012,50 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.05.2019 № 00000361405, яким ППФ АРЦУБЕЛ було визначено податкове зобов`язання з адміністративних штрафів та інших санкцій в сумі 510,00 грн., з яких штрафні (фінансові) санкції 510,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивачем був отриманий запит про надання інформації по взаємовідносинам з ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ за грудень 2016 року та ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ за жовтень 2016 року. На думку, позивача, цей запит не містив ані фактів, що свідчать про порушення позивачем податкового та іншого законодавства, ані відомостей, які є джерелом інформації щодо конкретних фактів порушення. Отже, на складений із порушенням норм чинного законодавства запит про надання інформації позивачем у встановлені законом строки було надано відповідь про готовність надати запитувану інформацію після усунення порушень у повторному запиті. Однак, податковий орган нового запиту на адресу позивача не надіслав, а видав спірний наказ про проведення перевірки, який є протиправним та підлягає скасуванню. Відтак дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є протиправними. Прийняті, на підставі цього акту перевірки, спірні рішення суб`єкта владних повноважень ґрунтуються на помилкових судженнях та припущеннях контролюючого органу про вчинення платником податкових правопорушень спростовуються обставинами фактичної дійсності. Позивач також стверджував, що проведені господарські операції були зумовлені потребами реальної діяльності, відбулись у дійсності, мали спрямування на реальне настання правових наслідків, підтверджені необхідним обсягом первинних та суміжних документів, розрахунки по оплаті виконані, що свідчить про виконання господарських зобов`язань сторонами правочинів та спричинило настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій. Первинні документи були надані податковому органу у повному обсязі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 року по справі № 520/8306/19 позовні вимоги задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.05.2019 р. № 00000361405, яким Приватному підприємству Фірмі АРЦУБЕЛ було визначено податкове зобов`язання з адміністративного штрафу та інших санкцій (код платежу 21081103) в сумі 510,00 грн. (п`ятсот десять гривень), з яких штрафні (фінансові) санкції в сумі 510,00 грн. (п`ятсот десять гривень). Решту позовних вимог залишено без задоволення.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін у судовому засіданні, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області як контролюючим органом було складено письмовий запит від 24.07.2018 р. № 30797/10/20-40-4-18 з приводу надання пояснень та їх документальних підтверджень по взаємовідносинам ППФ "АРЦУБЕЛ" з контрагентами ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ та ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ (а.с. 60). Запит було направлено за належною податковою адресою платника у розумінні ст.ст. 42 і 45 Податкового кодексу України до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та одержано платником відповідно.

Листом від 15.08.2018 р. за вих. № 15/08 платник відмовив у виконанні приписів зазначеного запиту контролюючого органу (а.с. 62-64).

У зв`язку з цим, 14.02.2019 р. відповідачем було видано наказ № 1035 про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ АРЦУБЕЛ по взаємовідносинам з ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ та ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ з 02 квітня 2019 року тривалістю 5 робочих днів (а.с. 58-59).

Повідомлення про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 15.02.2019 № 177 та копію наказу від 14.02.2019 № 1035 Головного управління ДФС у Харківській області Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ АРЦУБЕЛ , направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу ППФ АРЦУБЕЛ листом від 15.02.2019 № 7792/10/20-40-14-05-11. Лист отримано підприємством 04 березня 2019 року.

З метою проведення перевірки та у зв`язку з тим, що підприємством документи для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки надані не були, керівнику підприємства ОСОБА_1 було вручено запит про надання документів від 02.04.2019 № 1, в якому зазначено перелік документів, які необхідно надати для проведення перевірки та вказано, що документи необхідно надати за місцем проведення перевірки до 10 год. 00 хв. 03.04.2019р.

У зв`язку з цим, 03.04.2019 р. до канцелярії ГУ ДФС у Харківській області позивачем надано лист, до якого надані копії документів, що стосуються перевірки. Однак, в супереч вимогам п. 85.4, п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України надані копії документів не засвідчені підписом платника податків або його податковою особою та не скріплені печаткою. У зв`язку з чим, податковим органом було складено акт про ненадання платником податків ППФ АРЦУБЕЛ документів/копій документів, завірених належним чином для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки. Дослідивши текст даного акту вбачається, що директором ОСОБА_1 здійснений запис про незгоду з актом, оскільки 03 квітня 2019 року були надані оригінали документів. Згідно складеного директорам підприємства запису вбачається, що 04.04.2019 року на адресу відповідача були надані документи, завірені належним чином. Отже, 04 квітня 2019 року платником податків було надані завірені належним чином документи для проведення перевірки, що узгоджується також з інформацією зазначеною в акті перевірки (а.с. 19).

Також судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ» (податковий номер 40632711) за жовтень 2016 року та ТОВ «МАРВЕЛ ПРАЙМ» (податковий номер 40844891) за грудень 2016 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 15.04.2019 року за № 1262/20-40-14-05-07/22691677 (а.с. 13-45), в якому перевіряючими зафіксовані порушення підприємством позивача вимог податкового законодавства, а саме: 1) пп а п. 198.1, абз. першого і другого пп 198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 120050,00 грн., у т.ч. у жовтні 2016 року на суму 89188,00 грн., у грудні 2016 на суму 30862, 00 грн.; 2) п. 85.2. ст.85 Податкового кодексу України не надано документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 11.05.2019 р. прийнято податкові повідомлення-рішення № 00000351405 про збільшення розміру грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 152062,50 грн. (120050,00 грн. - податкові зобов`язання, 30012,50 грн. - штраф) та № 00000361405 про застосування штрафних санкцій у сумі 510,00 грн.

Не погодившись з наказом відповідача про проведення податкової перевірки, діями щодо проведення цієї перевірки, а також з винесеними за її результатами податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 11.05.2019 № 00000361405, яким ППФ АРЦУБЕЛ було застосовано до позивача штрафні санкції (код 21081103) в сумі 510,00 грн., суд зазначає наступне, складено у зв`язку з встановленими порушеннями п. 85.2 ст. 85 та згідно з п. 121.1 ст. 121 Податкового Кодексу України, а саме: не надання до перевірки документів перелічених на сторінках акту (а.с. 20-21). В той же час, суд вказав, що чинне законодавство не містить чітких однозначних та вичерпних приписів з приводу визначення кола документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а тому застосування штрафних санкцій до підприємства позивача є неправомірним.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в іншій частині, суд першої інстанції зазначив, що відмова платника податків від виконання приписів запиту контролюючого органу про подання письмових пояснень і документів віднесена законодавцем до правових підстав видання рішення про призначення перевірки за п.78.1.1. ст.78 Податкового кодексу України, атому наказ про призначення перевірки є правомірним.

Також суд першої інстанції зазначив, що правомірними є і дії податкового органу щодо проведення перевірки, оскільки відповідно до пунктів 42.4, п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України копія наказу Головного управління ДФС у Харківській області Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ АРЦУБЕЛ від 14.02.2019 № 1035, повідомлення про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 15.02.2019 № 177, вручені посадовим особам ППФ АРЦУБЕЛ 04.03.2019 р.

Суд першої інстанції також дійшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.05.2019 № 00000351405 винесене на підставі та в межах повноважень відповідача, оскільки факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах не знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом.

В доводах апеляційної скарги не міститься обґрунтувань з приводу спростування висновків суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу ГУ ДФС у Харківській області № 1035 від 14.02.2019 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ АРЦУБЕЛ та визнання протиправними дій ГУ ДФС у Харківській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ АРЦУБЕЛ за наслідками якої було складено акт № 1262/20-40-14-05-07/22691677 від 15.04.2019р., але оскільки рішення суду першої інстанції позивачем оскаржується в частині відмови в задоволенні позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадовo0; особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Положеннями пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій; (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Вичерпний перелік обставин, за наявності яких у контролюючого органу виникає право на здійснення документальної позапланової перевірки, закріплено у статті 78 ПК України.

Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Підпунктом 16.1.5 пункту 16.1. статті 16 ПК України встановлено обов`язок платника податків подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Право контролюючого органу отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів встановлене підпунктом 20.1.2. пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: - податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; - акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень свідчить про те, що контролюючий орган з підстав та у порядку, визначеними у податковому законодавстві, наділений правом надсилати платникам податків письмові запити про надання інформації (пояснень) та документальних підтверджень, а платник податків, отримавши такий запит, зобов`язаний надати запитувану податковим органом інформацію та документи у визначений законом строк у випадку, якщо отриманий запит відповідає законодавчо встановленим вимогам щодо форми та змісту такого.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для проведення перевірки відповідач визначив пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, згідно якого документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

В запиті про надання інформації та їх документального підтвердження № 30797/10/20-40-14-18 від 24.07.2018 р. податковим органом зазначалося про наступне.

Головним управлінням ДФС у Харківській області виявлено факти, що свідчать про допущене ПП ФІРМА "АРЦУБЕЛ" (код платника 22691677) порушення норм п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України внаслідок неправомірного визначення за звітний період декларування ПДВ - грудень 2016 року податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "МАРВЕЛ ПРАЙМ" (код платника 441844891) - на суму 30862 грн., жовтень 2016 року податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ (код платника 40632711) - на суму 89188 грн.

Про зазначене вказують результати аналізу податкової інформації, отриманої та опрацьованої відповідно до ст. 72, 73 і 74 Податкового кодексу України, що згідно п. 74.3 ст. 74 використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, а саме; даних Єдиного реєстру податкових накладних, інформаційних баз даних ДФС України та отриманого протоколу допиту ОСОБА_2 (директора ТОВ "МАРВЕЛ ПРАЙМ" (код платника 40844891), ТОВ "ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ» (код платника 40632711) щодо непричетності до фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств.

На підставі отриманої та опрацьованої податкової інформації з`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення по взаємовідносинам з контрагентом у грудні 2016 року ТОВ "МАРВЕЛ ПРАЙМ" (код платника 40844891), жовтні 2016 р. ТОВ "ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ" (код платника 40632711).

У зв`язку з вищезазначеним, податковий орган надати засвідчені копії документів, які безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із контрагентом у жовтні та грудні 2016 року (перелік документів наведений у запиті) (а.с. 60-61, т. 1).

Листом вих. № 15/08 від 15.08. 2018 р. ППФ Арцубел повідомило податковий орган, зокрема про те, що в отриманому Листі-запиті № 4568/10/20-40-14-11-18 від 08.02.2018р., всупереч вимогам п. 73.3 ст. 73 Кодексу не _визначено ані фактів, що свідчать про порушення ППФ АРЦУБЕЛ податкового та іншого законодавства, ані відомостей. які стали джерелом інформації щодо конкретних фактів порушення. Вказано, що запит складено з порушенням вимог ПК України і повідомлено, що запитувана інформація може бути надана лише на повторний запит і після усунення названих порушень.

Зі змісту запиту про надання інформації (пояснень) та її документального підтвердження вбачається, що за результатами аналізу даних ЄРПН встановлено, що позивачем протягом жовтня та грудня 2016 року визначався податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ "МАРВЕЛ ПРАЙМ" (код платника 441844891) - на суму 30862 грн., жовтень 2016 року податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ (код платника 40632711) - на суму 89188 грн. На підставі відомостей з протоколу допиту ОСОБА_2 (директора ТОВ "МАРВЕЛ ПРАЙМ" (код платника 40844891), ТОВ "ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ» (код платника 40632711) встановлено, що ця особа вказувала на непричетність до фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств. Таким чином, на підставі отриманої та опрацьованої податкової інформації з`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення по взаємовідносинам з контрагентом у грудні 2016 року ТОВ "МАРВЕЛ ПРАЙМ" (код платника 40844891), жовтні 2016 р. ТОВ "ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ" (код платника 40632711), у зв`язку з чим у контролюючого органу виник обґрунтований сумнів з приводу реальності вчинення правочинів із цими контрагентами, що і стало підставою для складення та направлення на адресу підприємства позивача відповідного запиту.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, в т. ч. що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за наслідками податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Підставами направлення запиту є результати аналізу показників, що містяться у податковій інформації, отриманої та опрацьованої відповідно до статей 72, 73 і 74 ПК України, що відповідно до п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України використовується для виконання покладених ня контролюючі органи завдань, а саме: даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Судовим розглядом встановлено, що контролюючим органом запит на адресу позивача складений за результатами аналізу даних ЄРПН та на підставі встановлених ризикових операцій платника податків, виникнення сумнівів стосовно факту здійснення господарських операцій, що викликало необхідність у співставленні даних первинних, бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися для з`ясування повноти відображення в обліку платника податків.

Зі змісту запиту контролюючого органу вбачається, що він містить конкретні підстави, тобто, чітко окреслені обставини, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства та стосується безпосередньо ППФ Арцебел . У запиті також вказано джерело отримання такої інформації.

Згідно правових висновків викладених в постанові Верховного Суду від 22.05.2018 р. у справі № 820/4605/17 вказано, що підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, викладено в новій редакції з урахуванням внесених змін Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", яку доповнено змістом, що надає можливість проведення позапланової перевірки також у разі отримання податкової інформації, яка свідчить про порушення вимог податкового законодавства, при чому Суд наголошує, що змістова конструкція цієї норми обумовлює наявність інформації, як така, що допускає порушення, але не обов`язково. Внаслідок отримання такої інформації, виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю. Метою запиту є підтвердження або спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, при чому достовірність такої інформації про порушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення порушення та формування висновків про це можливе лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації. Тому наведення у запиті з посиланням на інформацію, як можливого порушення, а не категоричного висновку про порушення з боку платника податків, передбачає наявність інформації, яка потребує додаткової перевірки, яку можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведеного аналізу після її отримання.

Враховуючи те, що контролюючим органом проведено аналіз наданих інформації, що свідчить про ризикові операції і направлено відповідний запит до платника податків, платником не надано копії документів, що спростовують факт порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, колегія суддів вважає, що контролюючим органом було дотримано вимоги, передбачені ст. 73 ПК України, а тому у нього виникло право на видачу наказу про проведення податкової перевірки.

На підставі цього, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування наказу ГУ ДФС у Харківській області № 1035 від 14.02.2019 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ АРЦУБЕЛ .

Згідно з вимогами ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п. 79.1.). Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.(п. 79.2).

Враховуючи те, що відповідно до пунктів 42.4, п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України копія наказу Головного управління ДФС у Харківській області Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ АРЦУБЕЛ від 14.02.2019 № 1035, повідомлення про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 15.02.2019 № 177, вручені посадовим особам ППФ АРЦУБЕЛ 04.03.2019 р., посадові особи мали право приступити до проведення перевірки, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про визнання протиправними дій ГУ ДФС у Харківській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ППФ АРЦУБЕЛ за наслідками якої було складено акт № 1262/20-40-14-05-07/22691677 від 15.04.2019р. є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Що стосується рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.05.2019 № 00000351405, яким ППФ АРЦУБЕЛ було визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 150062,50 грн., з яких штрафні (фінансові) санкції в сумі 30012,50 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ (юридична і фактична адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд 40 1, оф.4) було укладено договір поставки № 30 від 18.10.2016 р., предметом якого є поставка позивачу товару "Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений. Технічні умови, ДСТУ 4817:2007" (а.с. 65-67).

В межах цього правочину були складені та надані до матеріалів справи копії видаткових накладних № 156 від на суму 6300,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1050,00 грн.), № 157 від 17.10.2016 на суму 6480,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1080,00 грн.), № 13 від 18.10.2016 на суму 36855,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6142,50 грн.), № 14 від на суму 6300,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1050,00 грн.), № 158 від 20.10.2016 на суму 37044,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6174,00 грн.), № 159 від 24.10.2016 на суму 3600,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 600,00 грн.), № 160 від на суму 37821,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6303,50 грн.), № 161 від 25.10.2016 на суму 15540,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2590,00 грн.), № 163 від 25.10.2016 на суму 4242,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 707,00 грн.), № 164 від на суму 37569,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6261,50 грн.), № 165 від 26.10.2016 на суму 17430,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2905,00 грн.), №166 від 27.10.2016 на суму 17325,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2887,50 грн.), № 167 від на суму 14700,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2450,00 грн.), № 168 від 28.10.2016 на суму 11193,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1865,50 грн.), № 169 від 30.10.2016 на суму 62496,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 10416,00 грн.), № 170 від на суму 16233,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2705,50 грн.), № 172 від 03.11.2016 на суму 30906,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5151,00 грн.), № 173 від 05.11.2016 на суму 6300,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6460,00 грн.), № 174 від на суму 37005,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 6167,60 грн.), № 175 від 09.11.2016 на суму 44472,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7412,00 грн.), № 176 від 02.11.2016 на суму 4783,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 797,30 грн.), №177 від на 33476,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 5579,40грн.), № 181 від 10.11.2016 р. на суму 14596,20 грн. (в т.ч. ПДВ - 2432,70 грн.). (а.с. 81-103)

Також, з матеріалів справи встановлено, що між позивачем та ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ (м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-В) було укладено договір поставки № 12-19 від 19.12.2016 р., предметом якого є поставка позивачу товару "Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений. Технічні умови, ДСТУ 4817:2007" (а.с. 69-70).

В межах цього правочину були складені та надані до матеріалів справи копії видаткових накладних № 77 від 19.12.2016 року на суму 36024,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6004,00 грн.), № 78 від 20.12.2016 на суму 16625,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2770,83 грн.), № 87 від 22.12.2016 на суму 9500,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 950,00 грн.), № 88 від 26.12.2016 року на суму 63080,00 (в т.ч. ПДВ - 10513,33 грн.), № 89 від 28.12.2016 на суму 63745,00 (в т.ч. ПДВ - 10624,17 грн.) (а.с. 104-108).

Зобов`язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ безготівкових коштів на загальну суму 322020.00 грн. Кредиторська або дебіторська заборгованість позивача перед цим контрагентом станом на 31.12.2016 року відсутня.

Зобов`язання по оплаті вартості товару придбаного у ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ , були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями № 1134 від 05.01.2017 року на загальну суму 9500,00 грн., № 1135 від 05.01.2017 на загальну суму 16625,00 грн., № 1136 від 05.01.2017 року на загальну суму 73834,00 грн., № 1138 від 12.01.2017 на загальну суму 63080,00 грн., № 1140 від 12.01.2017 року на загальну суму 5700,00 грн., № 1141 від 12.01.2017 на загальну суму 16435,00 грн.

Залишаючи без задоволення позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції зазначив, що позивачем ані до матеріалів справи, ані під час проведення перевірки не надано товарно-транспортних накладних, на підставі яких можна прийти до висновків який саме газ було поставлено ППФ Арцубел та у кількості згідно специфікацій за вказаними договорами укладеними з ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ та ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ . Також суд критично поставився до твердження представника позивача про можливість самостійно розвантажити товар у такій кількості на склад розміром у 10 кв.м. Суд першої інстанції також зазначив, що до матеріалів справи позивачем не подано жодного належного та допустимого доказу здійснення у спірних правовідносинах операцій з перевезення вантажів, котрі не підпадають під визначення небезпечних вантажів. За таких обставин, суд дійшов до висновку про недоведеність обставин фізичного переміщення товару між учасниками зносин, у яких контролюючим органом виявлено факт вчинення податкового правопорушення.

В доводах апеляційної скарги позивач по справі послався на те, що первинні документи, що отримані апелянтом від контрагентів-постачальників, оформлені без дефектів форми та змісту із дотриманням усіх вимог діючого законодавства України. Придбані у ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ та ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ товари у подальшому апелянтом реалізовані третім особам. Покупцям вказаної продукції видані податкові накладні. Тобто ППФ АРЦУБЕЛ правомірно реалізовував своє право на формування податкового кредиту з ПДВ в умовах своєї звичайної господарської діяльності, що спрямована на отримання позитивного економічного результату.

Вказав, що суд першої інстанції не врахував аргументи, та не звернув увагу на однозначне твердження апелянта про класифікацію товару у спірних правовідносинах, а саме - діоксид вуглецю, відповідно до ДСТУ 4817:2007 та специфікацій до договорів з контрагентами, як скраплений діоксид вуглецю високого тиску в балонах. Аргументами апелянта на підтвердження цього є наявність договорів оренди балонів для зберігання та транспортування товару між ДП спиртової та горілчаної промисловості Укрспирт , ТОВ Лайла Леон та ППФ АРЦУБЕЛ . Також присутнє зазначення у декількох видаткових накладних контрагентів найменування товару, наприклад, ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ накладна № 159 від 24.10.2016р.: діоксид вуглецю газоподібний (в балонах) . Апелянт наголошував у засіданнях суду першої інстанції відсутність у нього накопичувальних ізотермічних резервуарів (цистерн) для зберігання низькотемпературного діоксиду вуглецю та використання у своїй господарській діяльності трубопроводів для поставляння діоксиду вуглецю.

Що стосується посилання в рішенні суду першої інстанції на відсутність надання до перевірки товарно-транспортних накладних, то апелянт вказав, що відповідно до Закону Про автомобільний транспорт та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні обов`язок щодо наявності товарно-транспортної накладної покладено на перевізника та його водія.

Зазначив, що доставка товару в адресу апелянта виконувалась вантажним автомобільним транспортом за рахунок контрагентів. Фізичне переміщення реалізованого товару в господарській діяльності апелянта, було виконано за рахунок покупців - вантажним автомобільним транспортом та підтверджується, товарно-транспортними накладними №Р68 від 18.10.2016, №Р70 від 20.10.2016, №Р71 від 23.10.2016, №Р76 від 25.10.2016, №Р78 від 26.10.2016, №Р82 від 30.10.2016, №Р83 від 30.10.2016, №Р184 від 19.12.2016, №Р185 від 19.12.2016, №195 від 26.12.2016, №Р198 від 26.12.2016, №Р199 від 26.12.2016, №Р202 від 28.12.2016, №Р203 від 28.12.2016.

Також позивач має наявні можливості здійснити фізичне переміщення товару за допомогою задіяння вантажного транспорту для здійснення доставки вантажів по Україні відповідно до договору № X-10 про транспортне обслуговування від 01.10.2016 р. з ФО-П ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 , основний вид діяльності 49.41 - вантажний автомобільний транспорт).

Вказав, що отримання товару від контрагентів, прийом товару на баланс позивача, відвантаження товару на автотранспорт покупців здійснювалося в найкоротші терміни часу (однією датою) в одному місці. За домовленістю сторін, для збільшення ефективності праці на деяких етапах господарських операцій були заподіяні господарські ресурси, як контрагентів, так й позивача і покупців.

Суд першої інстанції посилається на специфікації до спірних правочинів, у яких кількісний показник товару в одиницях вимірювання кг: 152200,00, 100000, 1420,00, 1000 та 100000, як на аргумент щодо неможливості позивача самостійно розвантажити товар. Але у специфікації до договору вказуються дані, що характеризують предмет договору, асортимент (номенклатуру) товару його ціну та інші умови. Водночас правило про визначення кількості товарів, що підлягають поставці, у специфікації не є обов`язковою вимогою і виконується за домовленістю сторін (постанова ВГСУ від 25.12.2007 р. № 29/375-07). Тобто товар поставлявся різно-великими партіями, в одиницях вимірювання кг: 700, 720, 1000, 1536, 2000, 2020, 2345, 3000, 5330, 7000, 7155, 7400, 7730, 8250, 8300, 8750 та ін., що значно відрізняється від цифри 152200 кг у специфікації, яка є сумарною від всіх поставок.

Таким чином, з оглядом на вищезазначене, апелянт мав всі наявні можливості для здійснення спірних господарських операцій.

Щодо сертифікатів на товар, апелянт вказав, що сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Щодо наведеної в Акті інформації про наявність отриманого протоколу допиту органами прокуратури свідка від 09.10.2017 р. в рамках кримінального провадження № 12012205000001999 від 06.10.2017р. керівника ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ , ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ громадянина ОСОБА_2 щодо непричетності до фінансово-господарських операцій вказаних підприємств, апелянт вказав, що наявність таких пояснень керівника ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ , ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ жодним чином не свідчить про наявність порушень податкового законодавства з боку ППФ АРЦУБЕЛ .

З приводу наведених вище доводів апелянта колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абз. 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст.ст. 42, 43 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи викладене, при здійсненні господарської діяльності, керуючись принципами свободи підприємницької діяльності та свободи договору, суб`єкти господарювання вправі вільно укладати будь-які договори, не заборонені законом, та самостійно визначати умови виконання зобов`язань, так само як і залучати будь-яких юридичних осіб, незалежно від їх місцезнаходження по відношенню до підприємства позивача.

Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27.03.2018 р. у справі № 2а-2647/12/1170.

Судовим розглядом встановлено, що в специфікаціях до договорів вказано найменування товару: діоксид вуглецю газоподібний і скраплений ДСТУ 4817:2007.

У відповідності до п. 3 національного стандарту України 4817:2007 Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений. Технічні умови діоксид вуглецю класифікується за фізичним станом: газоподібний діоксид вуглецю; скраплений діоксид вуглецю; низькотемпературний діоксид вуглецю; діоксид вуглецю високого тиску.

У відповідності до п. 8 національного стандарту України 4817:2007 Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений. Технічні умови діоксид вуглецю пакується: - газоподібний діоксид вуглецю поставляють по трубопроводах, тиск у яких повинен бути узгоджений між виробником і споживачем; - діоксид вуглецю високого тиску поставляють у посудинах під тиском: сталевих балонах згідно з ТОСТ 949 місткістю до 50 дм 3 , робочим тиском до 200 102 кПа (200 кгс/см2) за температури повітря робочої зони не більше ніж 60 °С; сталевих балончиках згідно з ГОСТ 19136 місткістю не менше ніж 0,01 дм 3 ; тарі іншого типу згідно з чинними нормативними документами.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, враховуючи вищевикладені вимоги пунктів 3 та 8 національного стандарту України 4817:2007 Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений. Технічні умови та первинні документи господарських відносин з приводу придбання вказаного товару надані представником позивача до матеріалів справи, неможливо встановити який саме діоксид вуглецю за фізичним станом був придбано ППФ АРЦУБЕЛ від ТОВ Проф- Корпорація та ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ .

Посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції твердження апелянта про класифікацію товару у спірних правовідносинах, а саме - діоксид вуглецю, відповідно до ДСТУ 4817:2007 та специфікацій до договорів з контрагентами, як скраплений діоксид вуглецю високого тиску в балонах є безпідставним, оскільки саме по собі укладення договору оренди балонів для зберігання та транспортування товару не є свідченням використання цих балонів для транспортування товару, отриманого від ТОВ Проф- Корпорація та ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ .

Також колегія суддів зазначає, що п. 9 національного стандарту України 4817:2007 Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений. Технічні умови встановлені правила транспортування та зберігання, а саме: скраплений діоксид вуглецю високого тиску в балонах і балончиках зберігають у вертикальному положенні в спеціальних складських приміщеннях або на відкритих обгороджених приміщеннях під навісом, що захищає балони від атмосферних осадів і прямих сонячних променів. Приміщення для зберігання наповнених балонів повинно бути розділено на відсіки в кожному з яких дозволено зберігання не більше ніж 100 балонів ємністю 50 дм 3 . Кожний відсік повинен мати самостійний вихід на вулицю і бути забезпечений вентиляцією.

Низькотемпературний діоксид вуглецю зберігають у накопичувальних ізотермічних резервуарах (цистернах), розташованих на відкритих майданчиках під навісом або, за відсутності виробничої необхідності, без нього.

Діоксид вуглецю в балонах транспортують усіма видами транспорту згідно з Правилами перевезення вантажів чинними на відповідних видах транспорту.

Залізничним транспортом балони з діоксидом вуглецю транспортують у критих вагонах без перевалки на шляху проходження, а також в універсальних контейнерах відкритим рухомим составом згідно з Правилами перевезення вантажів.

Перевозять балони автотранспортом згідно з Правилами перевезення вантажів. Так, згідно з п.п. 9.3.3 вказаних правил балони під час транспортування повинні перебувати в горизонтальному положенні з прокладками ними або у вертикальному положенні за наявності захисних кілець і за умови щільного завантаження обов`язково з огородженням від можливого падіння. Низькотемпературний діоксид вуглецю перевозять у транспортних ізотермічних цистернах згідно з ГОСТ 19662. Цистерни ємністю до 3 м 3 транспортують автомобільним транспортом у кузові або на автопричепі чи залізничним транспортом на платформах. Цистерни більшої ємності монтують на напівпричепі і транспортують автотягачем.

Товарно-транспортна накладна на кожну партію або на кожну цистерну повинна містити: назву підприємства-виробника і його адресу; товарний знак, логотип (за наявності); назву і сорт продукту; позначення цього стандарту; номер партії, цистерни; дату відвантаження продукції (число, місяць, рік); назву і адресу одержувача; масу нетто, у кілограмах.

В свою чергу, позивачем до суду не надано товарно-транспортних накладних, на підставі яких можна прийти до висновків який саме газ було поставлено ППФ Арцубел та у кількості згідно специфікацій за вказаними договорами укладеними з ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ та ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ .

Посилання апелянта на те, що відповідно до Закону Про автомобільний транспорт та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні обов`язок щодо наявності товарно-транспортної накладної покладено на перевізника та його водія не звільняє платника податку від обов`язку мати такі документи, оскільки сам позивач наполягає на тому, що ним придбавався товар (Діоксид вуглецю в балонах) і згідно п. 9 п. 9 національного стандарту України 4817:2007 Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений. Технічні умови балони перевозять автотранспортом згідно з Правилами перевезення вантажів, де п. 11.1 визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Крім того, колегія суддів зазначає, що до матеріалів справи позивачем надано договір оренди від 29.12.2016 р. укладений між ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт та ППФ Арцубел про надання в строкове платне користування вуглекислотні балони в кількості 175 шт. В договорі мітиться посилання на невід`ємну і складову частини цього договору - додатки: перелік майна та його вартість, протокол погодження договірної ціни, акт прийому-передачі майна, що передаються в оренду, але таких додатків позивачем до матеріалів справи не надано. Крім того, наданий договір суборенди від 03.10.2016 р № 03/10-1 укладений між ТОВ ЛайлаЛеон та ППФ Арцубел про надання у тимчасове платне володіння та користування вуглекислотних балонів у кількості 175 шт. також не містить додатків, які є невід`ємною частиною договорів, що унеможливлює встановити дійсність переданого майна в оренду позивача.

Також колегія суддів зазначає, що до суду наданий договір оренди нежитлового приміщення від 01.10.2016 р. № 8 укладеного між ТОВ Караван з ППФ Арцубел про передання у строкове платне користування нежитлового приміщення загальною площею 10 кв.м. В ході розгляду справи в суді першої інстанції представник позивача зазначив, що у штатному розкладі підприємства позивача вантажники не значаться. На фірмі працюють декілька працівників на посадах менеджерів. Отже, товар від контрагентів приймав та здійснював розвантаження товару на склад особисто директор.

Як правильно вказав суд першої інстанції, із зазначених вище специфікацій до правочинів вбачається, що товар поставляється у кількості в одиницях вимірювання кг.: 152200,00, 100000, 1420,00, 1000,00 та 100000 (а.с. 68, 71), що не може бути свідченням можливості самостійного розвантаження товару у такій кількості на склад розміром у 10 кв.м., з урахуванням об`єму та специфіки зберігання такого товару.

Щодо посилання апелянта на ет, що він має наявні можливості здійснити фізичне переміщення товару за допомогою задіяння вантажного транспорту для здійснення доставки вантажів по Україні відповідно до договору № X-10 про транспортне обслуговування від 01.10.2016 р. з ФО-П ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 , основний вид діяльності 49.41 - вантажний автомобільний транспорт), колегія суддів зазначає, що за умовами цього договору перевізник надає транспорт для здійснення доставки вантажів по території України у відповідності до узгодженої сторонами заявки на перевезення, яка визначає умови перевезення. Замовник оплачує виконану роботу по договірній ціні або згідно заявки. В свою чергу позивачем до суду не надано доказів щодо складення та надання перевізники заявок на перевезення, так саме і не надано доказів проведення оплати за поставлений товар, що спростовує твердження апелянта в цій частині.

Щодо наведеної в Акті інформації про наявність отриманого протоколу допиту органами прокуратури свідка від 09.10.2017 р. в рамках кримінального провадження № 12012205000001999 від 06.10.2017р. керівника ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ , ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ громадянина ОСОБА_2 щодо непричетності до фінансово-господарських операцій вказаних підприємств, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Колегія суддів зазначає, що податковим органом не надано до суду копій вироків відносно посадових осіб підприємства позивача чи його контрагентів, в той же час, наявність протоколу допиту свідка від 09.10.2017 р. в рамках кримінального провадження № 12012205000001999 від 06.10.2017 р. керівника ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ , ТОВ ПРОФ-КОРПОРАЦІЯ громадянина ОСОБА_2 щодо непричетності до фінансово-господарських операцій вказаних підприємств та заперечення підписання ним будь-яких фінансових чи бухгалтерських документів не впливає на висновки суду апеляційної інстанції про нереальність вчинення правочинів із вказаними вище контрагентами.

Щодо відсутності сертифікатів на товар, колегія суддів погоджується з твердженням, що ці документи не належать до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містять відомостей про господарську операцію, а тому, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є свідченням порушення позивачем вимог податкового законодавства. В той же час, ця обставина не спростовує інших обставин, які в встановлені в ході розгляду справи не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції .

На підставі вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що не зважаючи на те що ППФФІРМА АРЦУБЕЛ надано до перевірки первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (видаткові накладні), ці документи не є достатніми доказами фактичного виконання операцій. Спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами (не надано прибуткові накладні, товаро-транспортні накладні, картки складського обліку товарів), що в сукупності з виявленими фактами ознак фіктивної діяльності контрагента , ТОВ Проф-Корпорація (податковий номер 40632711) та ТОВ МАРВЕЛ ПРАЙМ (податковий номер 40844891), свідчить про нереальність здійснення господарської операції з реалізації товару (діоксид вуглецю), що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку ПП ФІРМА АРЦУБЕЛ .

У зв`язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Доводи апелянта вказаних вище висновків суду першої інстанції не спростовують.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 року по справі № 520/8306/19 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Фірми "АРЦУБЕЛ" - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 року по справі № 520/8306/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) А.М. Григоров З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складено 12.10.2020 року