Постанова

від 06.10.2020 по справі 160/4297/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/4297/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Бинон" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 ( суддя першої інстанції Неклеса О.М.) в адміністративній справі №160/4297/20 за позовом Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Бинон" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування наказу та податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма «Бинон» ( ПП ВКФ «Бинон» ) звернулось до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС у Дніпропетровській області), з вимогою визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 11.09.2019 року №185-п «Про проведення документальної позапланової перевірки ПП ВКФ «Бинон» (код ЄДРПОУ 30688499); визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2019 року №0009460519; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач наголошував на допущенні відповідачем процедурних порушень при проведенні перевірки, тому протиправно винесено оскаржуваний наказ. По суті зафіксованих в акті перевірки порушень позивач посилався на безпідставність висновку контролюючого органу про нереальний характер господарських операцій з контрагентами, дійсність яких підтверджена належними первинними документами, а придбані послуги (товари) в подальшому були використані у власній господарській діяльності позивача.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року в задоволені позову відмовлено.

З апеляційною скаргою звернувся позивач, в якій підтримав позицію викладену у позові та просив скасувати рішення та прийняти нове яким задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглянувши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Вирішуючи спір, судом встановлено, що 31.05.2020 року відповідачем було складено запит «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)» вих. №64409/10/04-36-14-09 у зв`язку з надходженням на адресу податкового органу вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.08.2017 року справа № 203/2198/17, відповідно до якого ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України. ОСОБА_1 у червні 2016 року надав згоду ОСОБА_2 , придбати (перереєструвати) на своє ім`я фіктивні ТОВ «ВЕЛЬМОНТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 40489804) та ТОВ «ГРАЙДЕН КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 40516104) за грошову винагороду, без фактичної мети здійснювати фінансово-господарську діяльність вказаними підприємствами. Незаконна діяльність ТОВ «ВЕЛЬМОНТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 40489804) та ТОВ «ГРАЙДЕН КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 40516104) полягала у тому, що невстановлені досудовим розслідуванням особи, використовуючи реквізити ТОВ «ВЕЛЬМОНТ ГРУП» та ТОВ «ГРАЙДЕН КОМПАНІ» , розрахункові рахунки та печатки підприємств, здійснювали незаконну діяльність, яка полягала в документальному оформленні неіснуючих операцій з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) на адресу підприємств-контрагентів. Оскільки вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.08.2017 року справа № 203/2198/17 ТОВ «ВЕЛЬМОНТ ГРУП» та ТОВ «ГРАЙДЕН КОМПАНІ» визнано фіктивним, тому неможливо підтвердити правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту та до складу валових витрат за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 по взаємовідносинам з даними контрагентами-постачальниками. У наведеному запиті відповідач просив надати пояснення та документальне підтвердження стосовно здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «ВЕЛЬМОНТ ГРУП» та ТОВ «ГРАЙДЕН КОМПАНІ» за період з 01.01.2016року по 31.12.2016року. Запит було направлено рекомендованим листом з повідомленням на адресу Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма «Бинон» , проте ним не отримано. На адресу контролюючого органу повернувся конверт із зазначенням поштового відділення «організація вибула» .

11 вересня 2019 року на підставі пп.191.1.1 п. 191. 1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI (із змінами та доповненнями) видано наказ №185-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «БИНОН» (код ЄДРПОУ 30688499)» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ВЕЛЬМОНТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 40489804), ТОВ «ГРАЙДЕН КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 40516104) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

На підставі наказу №185-контролюючим органом видано повідомлення від 12.09.2019 року №105, яким повідомлено позивача, що перевірка буде проведена з 15.10.2019 року у приміщенні ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Приватному підприємству виробничо-комерційна фірма «БИНОН» відповідно до п. 85.2 ст. 85 розділу ІІ Податкового кодексу України слід, починаючи з зазначеного терміну, забезпечити надання у повному обсязі всіх документів, що пов`язані з предметом перевірки.

Копію наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 11.09.2019 №185-п та повідомлення 12.09.2019 №105 надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу платника, проте ним не отримано. На адресу контролюючого органу повернувся конверт із зазначенням поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» .

28.10.2019 року за результатами перевірки складено акт «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «БИНОН» (код ЄДРПОУ 30688499)» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ВЕЛЬМОНТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 40489804), ТОВ «ГРАЙДЕН КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 40516104) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, в якому зазначено про порушення :

- п.44.1 ст.44. п.198.1 п. 198.2, п. 198.3, п.198.6, ст.198 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 29.01.2016р. за №159/28289, в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2016 року на загальну суму 80 816 грн.

- 44.1 ст.44. п.п. 134.1.1 ст. 134. н. 135.1 от. 135 Податкового кодексу України від 02.12,2010 р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), п.3, п.8 ст .1 НП(С)БО №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" та п.5. п.7. п.11, п. 18 П(С)БО №16 "Витрати"; п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІ та п.п.2. 1., 2.2, 2.4. 2.15. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 72734 грн., в т.ч. за: 2016 рік на суму 72734 грн.

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0009460519 від 13.12.2019 року, яким Приватному підприємству виробничо-комерційна фірма «БИНОН» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 90917,50 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 72734 грн., за штрафними санкціями 18183,5 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд вказав, що відповідач під час проведення перевірки діяв у спосіб передбачений законодавством, до того ж зазначив, з посиланням на позицію Верховного Суду викладену у постанові від 21.02.2020 року, що оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Також, судом першої інстанції надано правову оцінку і встановленим відповідачем відповідно до акта перевірки порушенням податкового законодавства. За наслідками дослідження долучених до матеріалів справи первинних документів суд вважав, з урахуванням обставин викладених у вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, що своїми умисними діями, які виразились у пособництві фіктивного підприємництва, тобто пособництво у придбанні фіктивного суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) ТОВ «Вельмонт Груп» та ТОВ «Грайден Компані» (які є контрагентами позивача), вчинено кримінальне правопорушення за ч.5 ст.27, ч.1 ст. 205 КК України, а тому оскаржувані податкові повідомленя-рішення є правомірними.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо позиції про скасування спірного наказу на проведення позапланової невиїзної перевірки та звертає увагу на те, що судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 826/17123/18 ухвалила постанову від 21.02.2020 року (К/9901/25669/19), в якій сформулювала такий правовий висновок: у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Враховуючи факт реалізації наказу від 11.09.2019 року № 185-п його застосуванням у вигляді складення акта від 28.10.2019 року № 6879/04-36-05-19/30688499 та прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.12.2019 року № 0009460519, скасування такого наказу в судовому порядку не забезпечує відновлення порушеного права ПП ВКФ Бинон .

Крім того, у вищезазначеній постанові Верховного Суду від 21.02.2020 (К/9901/25669/19) у справі № 826/17123/18 також викладено таку правову позицію: оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування позову в цій справі позивач посилався на незаконність проведення перевірки на підставі наказу від 11.09.2019 року № 185-п, а також правомірність формування ним даних податкового обліку за наслідками придбання юридичних послуг , товарів у контрагентів та їх підтвердження належним чином оформленими первинними документами, які розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету.

У свою чергу, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, керувався тим, що протиправність наказу від 11.09.2019 року № 185-п не підтверджується з огляду на те, що позивач був належним чином повідомлений про час, місце та мету її проведення. Про що свідчить поштове повідомлення на адресу позивача. Той факт що поштове повідомлення повернулося на адресу відповідача з поміткою за закінчення терміну зберігання вказує лише на суб`єктивне відношення позивача щодо його обов`язку з отримання поштового повідомлення і ніяким чином на невиконання відповідачем обов`язків щодо повідомлення про намір провести перевірку.

З урахуванням встановлених обставин, суд не дійшов висновку про порушення податковим органом порядку проведення перевірки на підставі наказу від 11.09.2019 року № 185-п.

Тому, протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з прийняттям актом індивідуальної дії.

З огляду на це, слід аналізувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення в контексті реальності вчинених господарських операцій та господарського характеру понесених за ними витрат.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судом, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу про те, що фактично позивачем здійснено безпідставне формування нереальних господарських операцій з ТОВ «ВЕЛЬМОНТ ГРУП» та ТОВ "ГРАЙДЕН КОМПАНІ" з придбання товарів та послуг та неправомірно складено первинні документи.

Встановлено, що у підприємства ПП ВКФ "БИНОН" задекларовані взаємовідносини з ТОВ "ВЕЛЬМОНТ ГРУП" (код ЄДРПОУ 40489804) за жовтень 2016 року ПП ВКФ "БИНОН" до перевірки не надано жодних бухгалтерських та первинних документів. На письмовий запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 31.05.2019 №64409/10 ПП ВКФ "БИНОН" відповідь не надана.

Згідно з реєстрами отриманих податкових накладних, додатків №5 поданих до Декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року ПП ВКФ "БИНОН" включило до складу податкового кредиту ПДВ від вартості товарів (робіт, послуг) на загальну суму 58 833,36 грн. ПДВ згідно наступних податкових накладних, виписаних ТОВ "ВЕЛЬМОНТ ГРУП" (код ЄДРПОУ 40489804). Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних за жовтень 2016 року, ТОВ "ВЕЛЬМОНТ ГРУП" зареєстровано податкові накладні. ПДВ за жовтень 2017року у сумі 58 833,36 грн., згідно вказаних податкових накладних, ПП ВКФ "БИНОН" включено до складу податкового кредиту по рядку 10.1 декларації з ПДВ за жовтень 2016 року (№9217482984 від 14.11.2016) та відображено у додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість відповідного періоду у сумі 58 833,36 грн.

Відповідно до АІС «Податковий блок» податкові накладні, що виписані постачальником ТОВ "ВЕЛЬМОНТ ГРУП": № 25 від 03.10.2016 у сумі 15 171,6 грн., в т.ч. ПДВ - 2 528,6 грн., №91 від 19.10.2016 у сумі 337 828,6 грн., в т.ч. ПДВ - 56 304,76 грн. отримані ПП ВКФ "БИНОН" у жовтні 2016 року за підписом директора ТОВ "ВЕЛЬМОНТ ГРУП" - ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ).

На момент здійснення взаємовідносин з ПП ВКФ "БИНОН" (код ЄДРПОУ 30688499) засновником та директором ТОВ «ВЕЛЬМОНТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 40489804) був ОСОБА_1 .

За даними ЄРПН на ТОВ «ВЕЛЬМОНТ ГРУП» у вересні - жовтні 2016 зареєстрували податкові накладні 15 постачальників на придбання алкогольних напоїв, продуктів харчування (сир, ковбаса), цигарки, запасні частини. В свою чергу, ТОВ «ВЕЛЬМОНТ ГРУП» у вересні - жовтні 2016 зареєструвало податкові накладні на 128 покупців на продаж запасних частин, послуг комплексного прибирання будівлі Гіпермаркету, послуги дизайнера, продукти харчування, будівельні матеріали та ін..

Тобто, ТОВ «ВЕЛЬМОНТ ГРУП» здійснювало придбання великої кількості ТМЦ, що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання. Проте, їх обсяги та властивості не в повному обсязі відповідають матеріально-технічним та технологічнім можливостям ТОВ «ВЕЛЬМОНТ ГРУП» .

Також у підприємства ПП ВКФ "БИНОН" задекларовані взаємовідносини з ТОВ "ГРАЙДЕН КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 40516104) за жовтень 2016 року ПП ВКФ "БИНОН" до перевірки не надано жодних бухгалтерських та первинних документів. На письмовий запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 31.05.2019 №64409/10 ПП ВКФ "БИНОН" відповідь не надана.

Згідно з реєстрами отриманих податкових накладних, додатків №5 поданих до Декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року ПП ВКФ "БИНОН" включило до складу податкового кредиту ПДВ від вартості товарів (робіт, послуг) на загальну суму 21 982,4 грн. ПДВ згідно податкових накладних, виписаних ТОВ "ГРАЙДЕН КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 40516104).

Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних за жовтень 2016 року ТОВ "ГРАЙДЕН КОМПАНІ" зареєстровано податкові накладні ПДВ за жовтень 2017 року у сумі 21 982,4 грн., згідно вказаних податкових накладних, ПП ВКФ "БИНОН" включено до складу податкового кредиту по рядку 10.1 декларації з ПДВ за жовтень 2016 року (№9217482984 від 14.11.2016) та відображено у додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість відповідного періоду у сумі 21 982,4 грн.

Відповідно до АІС «Податковий блок» податкові накладні, що виписані постачальником ТОВ "ГРАЙДЕН КОМПАНІ": № 105 від 13.10.2016 у сумі 131 894,4 грн., в т.ч. ПДВ - 21 982,4 грн., отримані ПП ВКФ "БИНОН" у жовтні 2016 року за підписом директора ТОВ "ГРАЙДЕН КОМПАНІ" - ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ).

На вартість придбання 109 912 грн. зменшено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за 2016 рік - зазначений показник по рядку 02 Декларації відображено у розмірі - 201 061 грн. (Податкова декларація з податку на прибуток підприємства № 9270303902 від 24.02.2017).

Згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва № 9270303899 від 24.02.2018 доходи (р.2280) задекларовано в сумі 10 324,1 тис. грн., собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (р.2050) - 10 091,1 тис. грн., інші операційні витрати (р.2180) - 32,3 тис. грн. Фінансовий результат до оподаткування (р.2290) - 201 тис. грн., податок на прибуток (р.2300) - 36,2 тис. грн.

Результати дослідження діяльності ТОВ «ГРАЙДЕН КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 40516104) вказують на те, що метою його створення є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншим підприємствам, в т.ч. ПП ВКФ "БИНОН".

На момент здійснення взаємовідносин з ПП ВКФ "БИНОН" (код ЄДРПОУ 30688499) засновником та директором ТОВ «ГРАЙДЕН КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 40516104) був ОСОБА_1 .

За даними ЄРПН на ТОВ «ГРАЙДЕН КОМПАНІ» у вересні - жовтні 2016 зареєстрували податкові накладні 7 постачальників на придбання цигарок, напоїв, продуктів харчування. В свою чергу, ТОВ «ГРАЙДЕН КОМПАНІ» у вересні - жовтні 2016 зареєструвало податкові накладні на 103 покупця на продаж запасних частин, послуг вантажного транспорту, бухгалтерських послуг, послуг з нанесення зображення на сувенірну продукцію, ремонт шлангових барабанів, продуктів харчування та ін..

Тобто, ТОВ «ГРАЙДЕН КОМПАНІ» здійснювало придбання великої кількості ТМЦ, що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання. Проте, їх обсяги та властивості не в повному обсязі відповідають матеріально-технічним та технологічнім можливостям ТОВ «ГРАЙДЕН КОМПАНІ» .

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що договір від 03 жовтня 2016 року №0310-16, рахунок-фактура №СФ-1310 від 13 жовтня 2016р., видаткова накладна №РН-1013-07 від 13.10.2016 року, товарно-транспортна накладна № 1310 від 13.10.2016 року, платіжні доручення № 4849 від 25.10.2016 року, №4854 від 26.10.2016 року, квитанції до прибуткового касового ордера №21 від 8.02.2017, №23 від 9.02.2017р., №25 від 10.02.2017р., №27 від 13.02.2017р., №31 від 14.02.2017р., №34 від 15.02.2017р., №35 від 17.02.2017р., №38 від 20.02.2017р., №42 від 21.02.2017р., №44 від 22.02.2017р., №47 від 23.02.2017р., №52 від 24.02.2017р. від імені ТОВ «ГРАЙДЕН КОМПАНІ» , а також договір від 03 жовтня 2016 року №1003-16, рахунок-фактура №СФ-0310 від 03 жовтня 2016р., видаткова накладна №РН-1003-08 від 03.10.2016 року, товарно-транспортна накладна № 0310 від 03.10.2016 року, платіжні доручення №4829 від 17.10.2016 року, №4853 від 26.10.2016 року, рахунок-фактура №СФ-1210 від 12 жовтня 2016р., видаткова накладна №РН-1012-07 від 12.10.2016 року, товарно-транспортна накладна №1210 від 12.10.2016 року, видаткова накладна №48 від 12.10.2016 року підписані директором зазначеного підприємства ОСОБА_1 .

Позиція податкового органу щодо відсутності господарської діяльності між позивачем та його контрагентами обґрунтовується інформацією щодо бази даних АС "Податковий блок". Посилається на вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська де зазначено, що керівник ТОВ «ГРАЙДЕН КОМПАНІ» та ТОВ "ВЕЛЬМОНТ ГРУП" вчинив кримінальне правопорушення за ч.5 ст.27, ч.1 ст. 205 КК України.

З такими висновками податкового органу погодився суд першої інстанції, колегія суддів визнає такий висновок правомірним з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що вироком встановлено: засновник ТОВ «ГРАЙДЕН КОМПАНІ» та ТОВ "ВЕЛЬМОНТ ГРУП" Парафіло О.О. зазначив, що він немає жодного відношення до господарської діяльності , кошти та особисте майно до статутного фонду підприємства не вносив, статут не затверджував та нікого не уповноважував на такі дії, банківських ключів не отримував, не використовував та нікому не передавав, податкові декларації та іншу звітність до ДПІ не подавав.

Отже, колегія суддів вважає, що фактично зміст фінансово-господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «ГРАЙДЕН КОМПАНІ» та ТОВ "ВЕЛЬМОНТ ГРУП" не відповідає дійсності, а вчинені вони лише з метою завищення витрат та податкового кредиту з ПДВ, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування.

З матеріалів справи вбачається, що первинні документи були підписані особою, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента позивача ТОВ «ГРАЙДЕН КОМПАНІ» та ТОВ "ВЕЛЬМОНТ ГРУП"

За таких обставин, виписані первинні документи від ТОВ «ГРАЙДЕН КОМПАНІ» та ТОВ "ВЕЛЬМОНТ ГРУП" не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/14440/17, від 18.12.2018 № 814/4261/15, від 14.03.2019 у справі № 825/2042/14 та від 14.03.2019 у справі № 808/2159/17.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Бинон" залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 в адміністративній справі №160/4297/20залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09.10.2020 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва