Постанова

від 12.10.2020 по справі 420/2803/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2803/20

Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.

Дата і місце ухвалення: 18.05.2020р., м.Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді : Бойка А.В.,

суддів: Єщенка О.В.,

Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року по справі за позовом Науково-виробничої приватної фірми АГРОСВІТ до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними рішень та зобов`язання зареєструвати податкові накладні,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2020 року Науково-виробнича приватна фірма АГРОСВІТ звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просила суд:

- визнати протиправними рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.08.2019р. №1248297/30251105, №1248298/30251105 та №1248299/30251105;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Науково-виробничою приватною фірмою АГРОСВІТ податкові накладні №1 від 16.07.2019р., №2 від 17.07.2019р., №3 від 18.07.2019р. за датою їх фактичного отримання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС в Одеській області від 08.08.2019р. №1248297/30251105, №1248298/30251105 та №1248299/30251105.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Науково-виробничою приватною фірмою АГРОСВІТ податкові накладні №1 від 16.07.2019р., №2 від 17.07.2019р., №3 від 18.07.2019р. за датою їх фактичного отримання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Науково-виробничої приватної фірми АГРОСВІТ судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 6306 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 18.05.2020р. з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову Науково-виробничої приватної фірми АГРОСВІТ .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних №1 від 16.07.2019р., №2 від 17.07.2019р., №3 від 18.07.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних стало ненадання Науково-виробничою приватною фірмою АГРОСВІТ необхідних документів (первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку), про що зазначено безпосередньо у спірних рішеннях відповідача від 08.08.2019р. №1248297/30251105, №1248298/30251105 та №1248299/30251105.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що основним видом економічної діяльності Науково-виробничої приватної фірми АГРОСВІТ є Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11).

23.06.2010р. між Науково-виробничою приватною фірмою АГРОСВІТ , як Виконавцем, та ДП Кучурганське , як Замовником, укладено Договір на виконання сільськогосподарських робіт, за умовами якого Виконавець зобов`язується в порядку, та умовах, визначених в цьому Договорі, на свій ризик виконати за завданням Замовника з використанням своїх матеріалів та устаткування, а замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, прийняти та оплатити наступну роботу: обробка ґрунту, внесення необхідної кількості та якості добрив по підтриманню родючості землі, посів зернових. Обробіток посівів, збір та вивезення врожаю на площі 1100 га.

Відповідно до Додатку №1 від 25.06.2010р. до Договору на виконання сільськогосподарських робіт від 23.06.2010р., до пункту 1.1 Договору внесено зміни, та викладеного його зміст у наступній редакції: Сторони за цим Договором зобов`язуються шляхом об`єднання своїх зусиль та майна, що належить Сторонам на відповідних правових підставах, спільно діяти в сфері сільського господарства без створення юридичної особи для досягнення наступних спільних господарських цілей: вирощування і збільшення об`єму виробництва сільгосппродукції, отримання прибутку, а саме: Сторони зобов`язуються в порядку, та умовах, визначених в цьому Договорі, виконати з використанням спільних або окремих матеріалів, устаткування, та інших матеріальних та (або) нематеріальних (у тому числі інтелектуальних) цінностей наступну роботу: обробка ґрунту, внесення необхідної кількості та якості добрив для отримання врожаю, посів різноманітних сільськогосподарських культур на розсуд Виконавця, обробіток посівів, збір та вивезення врожаю на площі 1100 га., яка належить Замовнику .

На виконання умов вказаного договору позивачем надано ДП Кучурганське послуги щодо вирощування сільськогосподарських культур (культивація) та складено податкові накладні №1 від 16.07.2019р. на суму 452 952,90 грн. (в т.ч. ПДВ 75492,15 грн.), №2 від 17.07.2019р. на суму 452 952,90 грн. (в т.ч. ПДВ 75492,15 грн.), №3 від 18.07.2019р. на суму 301246,32 грн. (в т.ч. ПДВ 50207,72 грн.)

На виконання вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, вказані податкові накладні направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, за результатами розгляду вищеозначених податкових накладних контролюючим органом Науково-виробничій приватній фірмі АГРОСВІТ надіслано Квитанції від 01.08.2019р. щодо зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у яких зазначено, що реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Відсутні відомості у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, стосовно товарів, що відповідає вимогам п.п.2.3 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У зв`язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, котрі достатні для прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Науково-виробничою приватною фірмою АГРОСВІТ на адресу контролюючого органу направлено Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. У своїх поясненнях позивач зазначив, що НВПФ АГРОСВІТ згідно Договору від 23.06.2010р. надало ДП Кучурганське послуги щодо виконання сільськогосподарських робіт, так як на балансі підприємства є необхідна с/г техніка, а саме: трактори, борони, лущильники, та інша, у період 2018-2019р.р. підприємство виконувало роботи з вирощування зернових культур. НВПФ АГРОСВІТ було придбано дизельне пальне, яке використовувалось для виконання с/г робіт, а не для продажу. ДП Кучурганське було виписано акти та податкові накладні на компенсацію використаного д/палива і виконаних робіт.

До пояснень підприємством додано документи на підтвердження реальності здійснення господарської діяльності.

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 08.08.2019р. прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1248297/30251105, №1248298/30251105, №1248299/30251105, обґрунтовані ненаданням платником копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись з відмовою у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08.08.2019р. №1248297/30251105, №1248298/30251105 та №1248299/30251105 є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Вказана редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України викладена на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).

Пунктом сьомим Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року, на виконання вимог Закону № 2245-VIII, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку № 117 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктами 12, 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку № 117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (п. 18 Порядку № 117).

Відповідно до пункту 21 Порядку № 117 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно п. 27 Порядку № 117, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено у судовому порядку.

У рішенні від 23 жовтня 2019 року у справі №826/8693/18 Верховний Суд вказав, що первинним об`єктом судового дослідження у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

З огляду на зазначене, враховуючи правові висновки Верховного Суду, в межах предмету розгляду даної адміністративної справи, суд апеляційної інстанції надає оцінку як правомірності дій податкового органу по зупиненню реєстрації податкових накладних та наявності підстав для витребування від позивача пояснень та копій документів, так і законності та обґрунтованості прийнятих комісією рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Як вже зазначалось вище, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №1 від 16.07.2019р., №2 від 17.07.2019р., №3 від 18.07.2019р. відповідачем у квитанціях від 01.08.2019 року вказано те, що податкові накладні відповідають вимогам п.п.2.3 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

При цьому, у квитанціях відповідачем взагалі не вказано, яке саме з перерахованих положень Критеріїв стало підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, та якими саме Критеріями ризиковості керувався податковий орган.

В свою чергу слід зазначити, окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у цій справі акта індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 ПК України, відповідно до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості.

В свою чергу, станом на серпень 2019 року критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій нормативно-правовим актом визначені не були. Наказ Міністерства фінансів України Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2017 № 567 втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 06.04.2018 №409 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.04.2018 за №536/31988) (дата набрання чинності - 25.05.2018).

Як стверджує апелянт, Критерії ризиковості, у період, що аналізується, були визначені листом Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18.

Колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частини друга цієї статті).

Колегія суддів наголошує, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

В свою чергу, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

За відсутності нормативно-правового акта, яким визначалися критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, зупинення реєстрації податкової накладної, на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Таким чином зупинення реєстрації податкових накладних №1 від 16.07.2019р., №2 від 17.07.2019р., №3 від 18.07.2019р., поданих позивачем, в даному випадку не мало правового підґрунтя.

Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, від 16 квітня 2019 року у справі №826/10649/17, від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, від 09 липня 2019 року у справі № 140/2093/18, від 30 липня 2019 року у справі № 320/6312/18, від 28 жовтня 2019 року у справі №640/983/19, від 20 листопада 2019 року у справі № 560/279/19, від 21 лютого 2020 року у справі №640/1131/19.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості.

Так, колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не може і не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Також, колегія суддів вказує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Відсутність посилань на конкретний критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної, призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

В даному випадку у квитанціях від 01.08.2019р. про зупинення реєстрації податкових накладних №1 від 16.07.2019р., №2 від 17.07.2019р., №3 від 18.07.2019р. податковим органом не було зазначено перелік документів, необхідних для їх реєстрації.

При цьому, в оскаржуваних рішеннях від 08.08.2019р. №1248297/30251105, №1248298/30251105 та №1248299/30251105 відповідач зазначив про неподання позивачем копій документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження та розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), в тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання -передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити) , розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків .

Однак, вказане не відповідає дійсності, оскільки матеріалами справи підтверджено факт подання позивачем письмових пояснень, разом із копіями фінансово-господарських документів.

Більше того, у спірних рішеннях податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків, який подав на реєстрацію податкові накладні, та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості, а невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18, від 18 вересня 2019 року у справі № 826/6528/18, від 12 листопада 2019 року у справі № 816/2183/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 560/279/19.

На підставі наведеного у сукупності, враховуючи вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності зупинення реєстрації податкових накладних №1 від 16.07.2019р., №2 від 17.07.2019р., №3 від 18.07.2019р. та протиправності рішень податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.08.2019р. №1248297/30251105, №1248298/30251105 та №1248299/30251105.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Бойко А.В. Судді Єщенко О.В. Федусик А.Г.