Постанова

від 12.10.2020 по справі 620/1173/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1173/20 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г. В.

суддів Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області

на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020року

у справі №620/1173/20 (розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження)

за позовом Виробничо-побутового підприємства Луч

до відповідача Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2020 року до Чернігівського окружного адміністративного суду звернулося Виробничо-побутове підприємства "Луч" (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (надалі - відповідач), в якому просив суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області № 00000073201 від 10.01.2020 на суму 17000,00 грн. та № 00000083201 від 10.01.2020 на суму 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем за відсутності порушень в сфері ліцензування та обігу алкогольних напоїв, оскільки позивач здійснював свою діяльність при наявності діючої ліцензії, а податковий орган неправильно тлумачить правила перебігу та закінчення строку дії ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року адміністративний позов Виробничо-побутового підприємства Луч - задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 10.01.2020 року № 00000073201 та від 10.01.2020 року № 00000083201.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що за результатами фактичної перевірки позивача контролюючим органом було встановлено порушення статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без придбання відповідної ліцензії, за що статтею 17 вказаного Закону передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій. Відповідач посилається на те, шо строк дії ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами закінчився 11.09.2019, а строк дії нових ліцензій - з 12.09.2019, не настав, тобто на момент перевірки у позивача відсутнє право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у зв`язку з закінченням строку дії ліцензій.

Представником позивача подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Виробничо-побутового підприємства "Луч" зареєстроване 23.10.1996 та здійснює вид діяльності "Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах" (код КВЕД 47.19), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 372063, копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 120632, копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 12-17).

Позивачем було отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 25170308201800077 строком дії з 11.09.2018 до 11.09.2019 та на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 25170311201800069 строком дії з 11.09.2018 до 11.09.2019 року (стор. 41-43 том І).

Співробітниками Головного управління ДПС у Чернігівській області було проведена фактична перевірка з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, магазину, який знаходиться за адресою: Чернігівська область, Ріпкинський район, смт. Любеч, вул. Преображенська, буд. 23 та належить Виробничо-побутовому підприємству "Луч", за результатами якої складений акт від 18.12.2019 № 87/32/14239221 (стор. 29-30 том І).

Як слідує з акту, згідно з наданих до перевірки контрольних стрічок та електронних звітів, що надходять на сервери ДПС України, 11.09.2017 року встановлено факти реалізації, зокрема, алкогольних напоїв (пляшка горілки "Воздух", місткістю 0,5 л за ціною 100,00 грн. фіскальний чек від 11.09.2019 № 15566) та тютюнових виробів (одна пачка сигарет "Прилуки червоні 25" за ціною 40,00 грн., фіскальний чек від 11.09.2019 № 15563) без наявності відповідних ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

На підставі вказаного акту перевірки 10.01.2020 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 00000073201 на суму 17000,00 грн. та № 00000083201 на суму 17000,00 грн. за порушення вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (стор. 31, 32, 33 том І).

Не погоджуючись з оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями позивачем подано скарги до Державної податкової служби України, за результатом розгляду даної скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 23.03.2020 року №10503/6/99-00-08-05-06-06, яким податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення (стор. 35-36, 40 том І).

Позивач вважаючи, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням норм права, звернувся з даним позовом до суду за захистом порушених прав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, щодо відсутності правових підстав для застосування до позивача фінансових санкцій за здійснення ним 11.09.2019 роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а тому податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області № 00000073201 від 10.01.2020 на суму 17000,00 грн. та № 00000083201 від 10.01.2020 на суму 17000,00 грн. є протиправним та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 15 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання.

Згідно пункту 23 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 № 493 (далі - Порядок) роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може провадитися суб`єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, в тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Форма ліцензії затверджується Мінекономрозвитку. Бланки ліцензій виготовляються друкарським способом, повинні мати номер і бути захищені від підробки та несанкціонованого тиражування. У ліцензії зазначається:

- на лицьовому боці: найменування органу, що її видав; вид товарів (алкогольні напої чи тютюнові вироби), на право реалізації яких видано ліцензію; для юридичних осіб - найменування та місцезнаходження, номер телефону, факс (за їх наявності); для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові, паспортні дані (серія, номер, ким і коли виданий, місце проживання), номер телефону (за його наявності); ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності; місце торгівлі; адреси відокремлених від роздрібної мережі місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; реєстраційний номер ліцензії, дата реєстрації; термін дії; дата видачі ліцензії; посада, прізвище, ім`я, по батькові уповноваженої особи, яка підписала ліцензію;

- на зворотному боці: відмітки про поточне (щоквартальне) внесення плати за ліцензію; відмітка про реєстрацію ліцензії в державній податковій інспекції, а в сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта підприємницької діяльності.

Зважаючи на вимоги наведених приписів, колегія суддів доходить до висновку, що суб`єкт господарювання, маючи на меті здійснювати роздрібний продаж певних видів алкогольних та тютюнових виробів, зобов`язаний отримати відповідні ліцензії, які оформлені на бланках із наявними в таких відомостях, зокрема строку її дії.

Вважаючи, що позивач 11 вересня 2019 року не мав права реалізовувати алкогольні напої за недіючою ліцензією, відповідач застосував до нього штраф (фінансову санкцію).

У відповідності до абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Тобто, визначальним фактором для правильного вирішення даної справи є встановлення строку дії вказаної ліцензії, отриманою позивачем.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно із наведеними положеннями Закону №481/95-ВР ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видається повноваженим органом строком дії - один рік. При цьому, у відповідності до Порядку, на бланку ліцензії, на лицьовому боці зазначається, серед іншого її термін дії.

Як встановлено судами першої інстанції, позивач отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 25170308201800077 строком дії з 11.09.2018 до 11.09.2019 та на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 25170311201800069 строком дії з 11.09.2018 до 11.09.2019.

Отже терміни дії даних ліцензії були особисто встановлені повноважним органом шляхом визначення конкретного календарного дня її початку та закінчення. При цьому дата закінчення поєднана з прийменником до , у зв`язку з чим така прийменникова конструкція в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь.

Крім того, згідно із частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.

За змістом статті 2 цієї Конвенції термін dies a quo означає день, з якого починається відлік строку, а термін dies ad quem означає день, у який цей строк спливає.

Відповідно до частини другої статті 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.

З урахуванням наведеного граматичного аналізу вжиття в ліцензії її кінцевої дати дії до 11.11.2019 року та положень Конвенції, висновки судів попередніх інстанцій щодо недопущення позивачем порушень вимог Закону №481/95-ВР під час здійснення роздрібного продажу алкогольними напоями в останній день чинності ліцензій - 11.09.2019 року - є правильними.

Варто також зазначити, що маючи намір провадити зазначені в ліцензіях види господарської діяльності позивач завчасно звернувся до відповідача із заявами від 07.08.2019 року про видачу ліцензій та 15.08.2019 року Головним управлінням ДФС у Чернігівській області було видано позивачу ліцензії: на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 25170308201901755 строком дії з 12.09.2019 року до 12.09.2020 року та на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 25170311201901363 строком дії з 12.09.2019 року до 12.09.2020 року, тобто з наступного дня, що передує дню закінчення терміну дії попередньої ліцензії. При цьому, відсутня перерва в терміні дії попередньої ліцензії - 11.09.2019 року та терміні дії нової ліцензії - 12.09.2019 року, щоб позивач міг безперервно здійснюватися ліцензійну діяльність.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцій та не спростована доводами апеляційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Аналогічна позиція викладена Верховного Суду від 07 лютого 2019 року по справі №803/630/17 (адміністративне провадження №К/9901/20829/18), 18 квітня 2019 року по справі №815/1871/16 (адміністративне провадження №К/9901/25471/18) та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на позовну заяву, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г.В. Земляна

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк