Постанова

від 01.10.2020 по справі 1.380.2019.006309

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006309 пров. № А/857/4133/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Качмара В.Я. , Мікули О.,

з участю секретаря судового засідання Пильо І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеснафтопродукт" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року (суддя першої інстанції Клименко.О.М., м. Львів, повний текст рішення складено 21.02.2020),

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнеснафтопродукт (далі по тексту ТОВ Бізнеснафтопродукт ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі по тексту ГУ ДПС у Львівській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень від 08.08.2019 року : №0015214001 та №0015204001.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області № 0015214001 від 08.08.2019 року та № 0015204001 від 08.08.2019 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнеснафтопродукт 5671грн сплаченого судового збору.

Не погодившись із таким рішенням, його оскаржило Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області. Посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що проведеною фактичною перевіркою АЗС позивача, яка знаходиться за адресою: вул. Львівська, 6, смт. В. Любінь, Городоцький район, Львівська область контролюючим органом встановлено здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на АЗС, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Бізнеснафтопродукт , а саме: дизельне пальне в обсязі 5 літрів за ціною реалізації 27,95 грн./л. на загальну суму 139,75 грн., чим порушено вимоги статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального . Також під час перевірки не представлено прихідних накладних на дизельне паливо в кількості 200 літрів за ціною реалізації 27,95 грн/л на суму 5590 грн та на бензин А-92 в кількості 737 літрів за ціною реалізації 30,59 грн/л на суму 22544,83 грн, чим порушено вимоги пункту 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг . За таких обставин, відповідач вважає, що прийняті контролюючим органом спірні податкові повідомлення-рішення № 0015214001 від 08.08.2019 року та № 0015204001 від 08.08.2019 року є законними, оскільки ґрунтуються на встановлених у акті фактичної перевірки позивача від 23.07.2019 року №13/580/40.1/22346354 порушеннях норм статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального та пункту 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та дав пояснення, аналогічні викладеним доводам.

Представник позивача Боровець В.Д. заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та пояснив, що вважає оскаржуване судове рішення законним і обгрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно вимог ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 23 липня 2019 року Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено фактичну перевірку АЗС, що розташована за адресою: Городоцький район, смт. В. Любінь, вул. Львівська, 6, та належить суб`єкту господарювання Товариству з обмеженою відповідальністю Бізнеснафтопродукт з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі та зберігання алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального.

За результатами фактичної перевірки складено акт (довідку) №13/580/40.1/22346354 від 23.07.2019 року, в якому зафіксовано здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії на право роздрібної пальним на АЗС за адресою: Городоцький район, смт. В. Любінь, вул. Львівська, 6, де здійснює свою діяльність ТОВ Бізнеснафтопродукт , а саме: дизельним пальним в кількості 5 літрів за ціною реалізації 27,95 грн./л. на загальну суму 139,75 грн., чим порушено вимоги статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального . Також під час перевірки не представлено прихідних накладних на дизельне паливо в кількості 200 літрів за ціною реалізації 27,95 грн/л на суму 5590 грн та на бензин А-92 в кількості 737 літрів за ціною реалізації 30,59 грн/л на суму 22544,83 грн, на загальну суму 28134,83 грн, чим порушено вимоги пункту 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , а саме: не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації/зберігання.

На підставі вказаного акту (довідки) перевірки Головним управління ДФС у Львівській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0015214001 від 08.08.2019 року, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і статті 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за порушення пункту 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сумі 56269,66 грн;

- податкове повідомлення-рішення №0015204001 від 08.08.2019 року, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і частини другої статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального за порушення частини 20 статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем адміністративні та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального у сумі 250000 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність вказаних рішень з таких мотивів.

Податковим повідомленням-рішенням №0015214001 від 08.08.2019 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем: штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сумі 56269,66 грн. за порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Відповідно до вимог пункту 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Відповідальність за невиконання цього обов`язку встановлена статтею 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , згідно з якою до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Таким чином, фінансова санкція, передбачена вищевказаною нормою може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа не веде обліку товарів, а відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг . (Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 810/1146/17).

В акті (довідці) фактичної перевірки позивача №13/580/40.1/22346354 від 23.07.2019 року контролюючим органом встановлено, що під час перевірки не представлено прихідних накладних на дизельне паливо в кількості 200 літрів за ціною реалізації 27,95 грн/л на суму 5590 грн та на бензин А-92 в кількості 737 літрів за ціною реалізації 30,59 грн/л на суму 22544,83 грн, на загальну суму 28134,83 грн (накладна про наявні залишки пального додається), чим порушено вимоги пункту 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , а саме: не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації/зберігання.

Отже, зазначена обставина, встановлена контролюючим органом в акті (довідці) фактичної перевірки позивача стала підставою для висновку про порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №0015214001 від 08.08.2019 року.

Відповідно до вимог частини другої статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами першою, другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, тощо.

Згідно наявної в матеріалах справи копії накладної №23 від 23 липня 2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ Бізнеснафтопродукт залишки на АЗС становлять: бензин А-92, кількість - 737 літрів, ціна - 30,59 грн; дизельне паливо - 200 літрів, ціна - 27,95 грн.

На підтвердження належного обліку товарів позивачем надано:

- видаткову накладну №300176 від 27 жовтня 2015 року на товар: паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО у кількості 4650 літрів;

- видаткову накладну №290002623 від 26 червня 2019 року на товар UN 1203 Бензин автомобільний А-92-Євро Е5, 3, ІІ, Х, УКТ ЗЕД 2710 12 41 94 у кількості 3172,39 літрів.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач надав документи, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей і є підставою для їх оприбуткування та внесенню записів до облікових бухгалтерських реєстрів, а тому доводи відповідача про порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , а саме: незабезпечення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації/зберігання є безпідставними та повністю спростовуються наявними у матеріалах справи доказами та фактичними обставинами справи.

За таких обставин, у податкового органу були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до статті 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , а тому спірне податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області №0015214001 від 08.08.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області №0015204001 від 08.08.2019 року суд зазначає таке.

Вказаним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем: адміністративні та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального у сумі 250000 грн за порушення вимог частини 20 статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

Відповідно до вимог частини 20 статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно із частиною другою статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

В акті (довідці) фактичної перевірки позивача №13/580/40.1/22346354 від 23.07.2019 року контролюючим органом встановлено здійснення позивачем роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на АЗС за адресою: Городоцький район, смт. В. Любінь, вул. Львівська, 6, де здійснює свою діяльність ТОВ Бізнеснафтопродукт , а саме: 5 літрів дизельного пального на загальну суму 139,75 грн, чим порушено вимоги статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

Отже, саме зазначена обставина, встановлена контролюючим органом в акті (довідці) фактичної перевірки позивача стала підставою для висновку про порушення позивачем вимог статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №0015204001 від 08.08.2019 року.

Задовольняючи позов, суд дійшов висновку про відсутність вказаного порушення, оскільки саме підприємство не здійснювало торгівлю пальним.

Так, відповідно до наказу директора Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнеснафтопродукт від 28.06.2019 року № 3 Про тимчасове припинення продажів палива з 24:00 год. 30 червня 2019 року тимчасово припинено будь-який продаж та відпуск (відвантаження) палива, у зв`язку з відсутністю в ТОВ Бізнеснафтопродукт ліцензії.

17.07.2019 директором Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнеснафтопродукт прийнято наказ №4 Про ознайомлення із роботою АЗС , пунктом першим якого відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті його на навчання оператора АЗС. Пунктом другим зазначеного наказу дозволено вказаній особі, починаючи із 22.07.2019 по 10.08.2019, зокрема, перебувати на території АЗС ТОВ Бізнеснафтопродукт , що знаходиться за адресою Городоцький район, смт. Великий Любінь, вул. Львівська 6 в час доби: 9.00 год. - 21.00 год. Пунктом третім цього ж наказу заборонено Климу ІМ. під час ознайомлення із роботою АЗС ТОВ Бізнеснафтопродукт , зокрема, виконувати будь-які трудові обов`язки на АЗС; здійснювати будь-який продаж паливно-мастильних матеріалів.

Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 15.11.2019 року у справі №441/1836/19, яка набрала законної сили 25.11.2019 року встановлено, що ОСОБА_1 23.07.2019 о 11 год. 00 хв., ознайомлюючись із роботою АЗС з метою майбутнього працевлаштування оператором заправної станції в ТзОВ Бізнеснафтопродукт , що на вул. Львівська, 6 в смт. Великий Любінь Городоцького району Львівської області, шляхом розтрати, таємно викрав 5 літрів дизельного палива, загальною вартістю 139 грн 75 коп і вирученими коштами розпорядився.

Вказаною постановою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Це судове рішення набрало законної сили.

Також постановою Городоцького районного суду Львівської області від 15.11.2019 року у справі №441/1434/19, яка набрала законної сили 25.11.2019 року провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 (директора Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнеснафтопродукт ) за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП (провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності) - закрито у в`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Наведеними нормами КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Відтак, судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення доведено, що позивач не здійснював реалізацію пального на АЗС, а дизельне пальне вибуло з його володіння поза його волею внаслідок протиправних дій іншої особи. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що 23.07.2019 позивач не здійснював продаж дизельного палива на суму 139,75 грн.

Відповідно до визначення, яке міститься у статті 1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

При цьому, фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 250000 гривень, яка передбачена частиною другою статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , застосовується до суб`єкта господарювання у разі здійснення ним роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії.

Відтак, з огляду на те, що викладений в акті (довідці) фактичної перевірки висновок контролюючого органу про здійснення позивачем роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на АЗС за адресою: Городоцький район, смт. В. Любінь, вул. Львівська, 6, де здійснює свою діяльність ТОВ Бізнеснафтопродукт , а саме: продаж дизельного пального в кількості 5 літрів за ціною реалізації 27,95 грн./л. на загальну суму 139,75 грн. є помилковим, а будь-яких інших доказів, які підтверджували б факт здійснення позивачем роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії матеріали справи не містять, суд не встановив порушення позивачем вимог статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , за яке передбачена відповідальність, визначена частиною другою статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

За таких обставин, у податкового органу були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до частини другої статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , а тому спірне податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області №0015204001 від 08.08.2019 року є протиправним.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції вжив заходів до всебічного і повного дослідження обставин справи і прийняв законне і обґрунтоване рішення .

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, при цьому судом були повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Враховуючи, що апеляційний суд залишає в силі рішення суду першої інстанції, то в силу вимог частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. Я. Качмар О. І. Мікула Повне судове рішення складено 12.10.2020

Помічник заступника голови суду