Постанова
від 09.10.2020 по справі 280/4973/19
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №280/4973/19

адміністративне провадження №К/9901/20632/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року (колегія суддів: головуючий суддя - Чередниченко В.Є., судді - Іванов С.М., Панченко О.М.)

у справі №280/4973/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФУД ЗЕД

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання винити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ФУД ЗЕД (далі- позивач, платник, Товариство) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Запорізькій області (далів - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання винити певні дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі:

- визнано протиправним та скасовано рішення оформлене протоколом №82 від 02.05.2019 комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю ФУД ЗЕТ до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язано Головне управління ДФС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ФУД ЗЕТ з переліку ризикових платників податків, з бази ризикових платників в АІС "Податковий блок";

- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФУД ЗЕТ за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати із судового збору в сумі 1 921,00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку (вх. №1192/20 від 30.01.2020).

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у справі за №280/4973/19 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ч. 6 ст. 296 КАС України та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення зазначених у ній недоліків, а саме надання документу про сплату судового збору.

Копію зазначеної ухвали відповідач отримав 16 січня 2020 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, 23 січня 2020 року на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання, в якому скаржник просив продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року апеляційну скаргу повернуто заявнику, оскільки скаржник не усунув зазначені в ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліки. Також суд апеляційної інстанції вказав про відсутність правових підстав для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Копію зазначеної ухвали відповідач отримав 29 січня 2020 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у касаційному порядку не оскаржувалася.

25 лютого 2018 року відповідач вдруге звернувся із апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року (вх. №11579/20 від 20.03.2020), до якої, зокрема, додав платіжне доручення від 24 січня 2020 року за №7 про сплату судового збору у розмірі 2 881,50 грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у справі №280/4973/19 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2020 року, 23 березня 2020 року від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому скаржник зазначив, що у розумний строк вчинив усі залежні від нього процесуальні дії для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у справі за №280/4973/19. Суд апеляційної інстанції зазначив, що факт попереднього звернення скаржника із апеляційною скаргою до суду не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про недопустимість позбавлення відповідача права на оскарження судового рішення з підстав неможливості своєчасної підготовки платіжного доручення для сплати судового збору, а також вказує на те, що скаржник сумлінно та добросовісно ставився до своїх процесуальних обов`язків та вчинив усі залежні від нього дії для своєчасного подання апеляційної скарги.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

Cуд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Частиною 3 статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з п. 4 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у встановлений судом строк скаржником не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або вказані у ній підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані судом неповажними.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору "Кабінет Міністрів України зобов`язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно частини першої статті 2 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник, як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, зокрема, про неможливість своєчасної підготовки контролюючим органом платіжного доручення для сплати судового збору у цій справі, не наводячи при цьому конкретних причини неможливості його формування. Також скаржник посилається на те, що відсутність прозорого та швидкого алгоритму для зарахування здійснених платежів по сплаті судового збору на адресу судових органів створює істотні перешкоди у реалізації, у тому числі, державними органами своїх прав на судовий захист.

Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що до другої апеляційної скарги (вх. №11579/20 від 20.03.2020) відповідач додав платіжне доручення за №7 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у справі №280/4973/19 датоване 24 січня 2020 року. Вищевикладене спростовує доводи скаржника про неможливість своєчасного формування контролюючим органом платіжного доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

Крім того, скаржник у касаційній скарзі не наводить жодних поважних причин неможливості подання зазначеного платіжного доручення до суду апеляційної інстанції на виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2020 року, якою первинну апеляційну скаргу контролюючого органу залишено без руху з підстав ненадання відповідачем документу про сплату судового збору.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

У ситуації з пропуском державними органами процесуальних строків оскарження судових рішень, поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених у касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення09.10.2020
Оприлюднено13.10.2020
Номер документу92136825
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —280/4973/19

Ухвала від 02.12.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чередниченко В.Є.

Ухвала від 05.11.2020

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Прасов Олександр Олександрович

Постанова від 09.10.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 08.10.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 28.08.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 31.07.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 10.06.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чередниченко В.Є.

Ухвала від 06.03.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чередниченко В.Є.

Ухвала від 10.01.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Рішення від 18.11.2019

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Прасов Олександр Олександрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні