Рішення

від 04.09.2020 по справі 556/986/20

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 556/986/20

Номер провадження 2/556/302/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.09.2020 дата розгляду справи

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі

головуючої судді Іванків О.В.,

секретаря судового засідання Кньовець Н.П.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Деркача Д.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Бірука О.В.,

представника третьої особи - начальника Служби у справах

дітей Володимирецької районної державної адміністрації Волочнюка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служби у справах дітей Володимирецької районної державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила визначити місце проживання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання матері. В обґрунтування позовних вимог вказувала, що після розлучення з відповідачем їх малолітній син ОСОБА_4 проживав разом з нею в м.Луцьк, навчався в школі, адаптувався та звик до нових умов. Вона не перешкоджала спілкуванню сина з батьком. Разом з тим, в травні 2020 року ОСОБА_2 самовільно змінив місце проживання сина та перевіз його в с.Суховоля Володимирецького району, при цьому перешкоджає їх спілкуванню, налаштовує ОСОБА_4 проти матері. Вирішити питання про визначення місця проживання дитини в добровільному порядку не вдається, у зв`язку з чим звернулась до суду із відповідним позовом. Вважає, що проживання сина разом з нею відповідатиме інтересам дитини.

Вказаний позов надійшов до суду 06.07.2020 року. 13.07.2020 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

05.08.2020 року відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позов, в якому повністю заперечив позовні вимоги, просив залишити сина проживати разом з ним та відмовити в позові ОСОБА_1

17.08.2020 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Одночасно зобов`язано третю особу - Службу у справах дітей Володимирецької районної державної адміністрації надати висновок з приводу місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , і такий висновок надано суду 03.09.2020 року.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, надали пояснення по їх суті.

Відповідач та його представник заперечили проти прозову, надали пояснення в межах відзиву.

Представник третьої особи пояснив, що за наслідками вивчення питання про місце проживання малолітнього ОСОБА_5 комісія Володимирецької РДА прийшла до висновку, що проживання дитини з матір`ю відповідатиме її інтересам.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що сторони у справі є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 .

В судовому засіданні сторони визнали ту обставину, що після розірвання їх шлюбу малолітній ОСОБА_6 проживав разом з матір`ю - позивачем ОСОБА_1 в м.Луцьк. Крім пояснень сторін, ця обставина підтверджується також письмовими доказами - довідкою Комунального закладу Луцький навчально-виховний комплекс №26 Луцької міської ради , в якому малолітній ОСОБА_6 навчався.

Також встановлено, що з 11.05.2020 року відповідач ОСОБА_2 без згоди позивача ОСОБА_1 змінив місце проживання сина та перевіз його в с.Суховоля Володимирецького району, де малолітній проживає і на час судового розгляду справи. При цьому сторони в своїх поясненнях підтвердили, що згоди про місце проживання дитини між ними в даний час не досягнуто.

З наданих представником позивача додаткових доказів вбачається, що малолітній ОСОБА_7 з початку 2020-2021 навчального року, а саме з 01.09.2020 року не відвідує жодний навчальний заклад.

Як вбачається зі ст.ст.141, 160, 161 Сімейного Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що в даному випадку батьки малолітнього ОСОБА_5 мають житло, дохід від підприємницької діяльності, відсутні відомості про зловживання будь-ким зі сторін алкоголем, наркотичними речовинами, про їх аморальну поведінку, судимості, притягнення до адміністративної відповідальності.

З висновку №3578/01-34/20 від 31.08.2020 року, наданого органом опіки та піклування - Володимирецькою районною державною адміністрацією вбачається, що проживання малолітнього ОСОБА_5 з матір`ю відповідатиме інтересам дитини.

В судовому засіданні представник органу опіки та піклування в доповнення до висновку пояснив суду, що ОСОБА_4 є здоровим, розвинутим хлопчиком, любить обох батьків, віддає перевагу проживанню з батьком. Причиною цього є поведінка батька, який потурає бажанням дитини, не заохочує його до навчання, надає кишенькові гроші. Зокрема, під час опитування малолітнього ОСОБА_5 фахівцями Служби у справах дітей Володимирецької районної державної адміністрації, ОСОБА_4 пояснив, що у батька жити цікавіше, у нього є кіт і собака, багато вільного часу, навчання в школі тільки до обіду, тато поповнює йому рахунок на телефоні для ігор.

Як вбачається зі ст.8 Закону Про охорону дитинства , кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.

У відповідності до ст.150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Таким чином, при визначенні місця проживання дитини слід враховувати, поряд з іншими обставинами, визначеними законом, також способи виконання батьками своїх обов`язків та їх відповідність інтересам дитини.

Згідно правової позиції ВС, висловленої у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 486/709/16-ц, три визначенні місця проживання дитини судам необхідно встановлювати не лише наявність або відсутність виняткових обставин, коли дитина може бути розлучена зі своєю матір`ю, а крізь призму врахування найкращих інтересів дитини, виходячи із рівності прав батьків щодо дитини, встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, положення чинного сімейного законодавства передбачають, що при вирішенні спору щодо місця проживання малолітньої дитини, у першу чергу, повинні враховуватись інтереси самої дитини. Згідно з ч. 1 ст. З Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

З урахуванням встановлених обставин справи, на думку суду позивач довела ту обставину, що проживання малолітнього ОСОБА_5 разом з матір`ю найкраще відповідатиме його інтересам, забезпечить фізичний, моральний, духовний розвиток дитини, належний рівень освіти, виховання та підготовку до самостійного життя.

При цьому суд також враховує, що чинним законодавством передбачено вичерпний перелік обставин, за наявності яких дитину не можна передати на виховання матері - відсутність у матері самостійного доходу; зловживання матір`ю спиртними напоями або наркотичними речовинами; аморальна поведінка матері, яка може зашкодити розвиткові дитини - однак всі ці обставини в даному випадку відсутні.

Доводи представника відповідача про неналежні умови виховання малолітнього ОСОБА_5 в сім`ї матері, в т.ч. про наявність конфліктів із зведеним братом, не підтверджені доказами, і не спростовують висновків суду.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.258-259, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання його матері ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені нею та документально підтверджені витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 10840 (десять тисяч вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Повний текст рішення буде проголошено 14 вересня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У відповідності до п.15.5) розділу Х111 Прикінцеві положення, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через Володимирецький районний суд Рівненської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча:

Повний текст рішення проголошено 21 вересня 2020 року о 17 год.20 хв.

Учасники провадження

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прож. АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа Служба у справах дітей Володимирецької районної державної адміністрації, см.Володимирець, Рівненської області, вул.Грушевського, 56, код ЄДРПОУ 22580570.