Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/8983/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2020 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі Осадчій А.Ю.,
за участю представника
позивача адвоката Чубина О. О.М.
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КТД Груп Компані до Акціонерного товариства Страхова група Ю.БІ.АЙ-КООП , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -
в с т а н о в и в :
Позивач ТОВ КТД Груп Компані звернувся до суду з позовом до АТ Страхова група Ю.БІ.АЙ-КООП , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 25.01.2019р. о 12-40 в м. Черкаси по вул. 14-го Грудня, 8 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ГАЗ-330202, н/з НОМЕР_1 , вчинив наїзд на секційні ворота ТОВ КТД Груп Компані , повністю зламавши їх до неможливості використання.
28.01.2019р. ОСОБА_2 (страхувальник) нарочним повідомив АТ Страхова група Ю.БІ.АЙ-КООП про настання ДТП.
08.02.2019р. ТОВ нарочно подало страховику заяву-повідомлення від потерпілої особи з приводу ДТП.
У порушення вимог п.34.2 ст. 34 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі , страховик направив на місце ДТП свого представника (аварійного комісара) ОСОБА_3 не протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення страхувальника та ТОВ про ДТП, а 20.02.2019р.
За листом від 11.03.2019р. за №280 страховик повідомив ТОВу про необхідність подання додаткових документів, а саме, - заяви від власника пошкодженого майна - ТОВ Сатурн-Холдинг та постанови суду про визнання водія винним у вчиненні ДТП.
Постановою апеляційного суду Черкаської області від 03.04.2019р. по справі №711/814/19 водія визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Листом від 09.01.2019р. ТОВ Сатурн-Холдинг нарочно повідомило страховика, що власником пошкоджених водієм секційних воріт є саме ТОВ, яке здійснило їх придбання, монтаж, обслуговування та поточний ремонт. ТОВ Сатурн-Холдинг не заперечує проти подання саме ТОВом, як власником секційних воріт, заяви про настання ДТП та отримання ним відповідного страхового відшкодування. До цього листа було подано і постанову суду, і документи на секційні ворота.
На відновлення цілісності та роботи пошкоджених ОСОБА_1 секційних воріт ТОВ сплатило ТОВ Маркет Воріт за комплектуючі та власне відновлювальні роботи грошові кошти в сумі 18700грн., що підтверджується платіжним дорученням №1918 від 29.01.2019р., актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №5 від 11.02.2019р. та специфікацією №1 від 11/02/2019р.
Між тим, листом від 07.05.2019р. страховик відмовив ТОВу у здійсненні страхового відшкодування через неможливість визначення розміру заподіяної шкоди.
Листом від 29.05.2019р. ТОВ вкотре повідомило страховика, що змушене було замінити ворота саме через неявку представника останнього у встановлений Законом строк та водночас крайню виробничу необхідність. Однак, листом від 11.07.2019р. страховик повідомив ТОВ про відсутність підстав для перегляду рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Таким чином, позивач просить суд, - стягнути солідарно з відповідачів на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 18700грн., судовий збір в розмірі 1921грн. та витрати на правову допомогу в сумі 3000грн.
Ухвалою суду від 13.12.2019р. прийнято, відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалю суду від 01.06.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Відповідачем Приватним акціонерним товариством Страхова група Ю.БІ.Ай-КООП надані письмові пояснення по суті позову. Просить відмовити у задоволенні позову. Зазначено, що позивач в якості сторони потерпілої особи звертався із вимогою щодо примусового стягнення страхового відшкодування, в якому страховик відмовив йому на підставі поданого повідомлення-заяви про настанні ДТП на умовах договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності - полісу АК/8504245.
08.02.2019р. позивач подав до АТ повідомлення про настання ДТП, в якому заявив про пошкодження устаткування (воріт). В узгоджений із позивачем час та місці 20.02.2019р. (тобто на 8 роб. день, від дати надходження повідомлення про ДТП, яке випало на п`ятницю), уповноважений представник від страховика прибув на місце огляду нерухомого майна, яке заявлялось як пошкоджене та виявив, що устаткування не містить ознак аварійного зруйнування, які мали бути віднесені до ДТП 25.01.2019р., тобто огляд було проведено по факту повного відновлення. Про це аварійним комісаром складено рапорт, що установити перелік пошкоджень, отриманих об`єктом (секційні ворота) внаслідок ДТП 25.01.2019р.не виявляється можливим.
Таким чином, у зв`язку з незбереженням конструкції у стані відповідаю чому обставинам ДТП, АТ було позбавлене можливості ідентифікувати характер пошкодження, встановити причинно-наслідковий зв`язок із заявленим ДТП, затвердити калькуляцію відновлювального ремонту та визначити розмір заподіяного збитку.
Не заперечує факту, що ОСОБА_2 відповідно до норм законодавства, 28.01.2019р. подав до АТ повідомлення про настання ДТП. Однак, по випадку 25.01.2019р. потреби у наданні на огляд страховику ТЗ ГАЗ 330202, н/з НОМЕР_1 не виникало, оскільки водієм ОСОБА_2 у повідомленні про ДТП не вказувалось про наявність пошкоджень на ТЗ.
Між тим, позивач одночасно із страхувальником не заявив до АТ про настання події, тобто під час складання калькуляції вартості ремонтних робіт з відновлення устаткування і створити умови для виконання АТ обов`язків з врегулювання розміру страхового відшкодування, хоча ТОВу були відомі дані про страхову компанію задля забезпечення присутності страховика на огляді об`єкту у стані відповідаю чому події. Вважає, що доводи позивача про затягування страховиком із фіксуванням обсягу матеріального збитку, нанесеного майну, яке полягало у простроченні строку направлення уповноваженого представника для здійснення огляду наслідків та обставин події, не містять доказового підґрунтя. Крім того, відповідач заперечує розмір страхового відшкодування, оскільки страховик не був присутній при складанні кошторису вартості ремонтних робіт з відновлення майна, організованого позивачем. Також позивач не забезпечив вчасно страховику доступу до пошкодженого майна, а тому правомірно відмовлено у виплаті страхового відшкодування.
Просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали відзиви на позов, за якими просили відмовити у задоволенні позовних вимог, пред`явлених позивачем до них. Транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , був 25.05.2018р. застрахований в ПрАТ Страхова група Ю.БІ.АЙ-КООП на підставі договору про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/8504245. Позивач для отримання відшкодування за пошкоджені ворота повинен був надати можливість страховій компанії оглянути ворота та скласти відповідний акт. Обраний позивачем спосіб захисту не відповідає нормам чинного законодавства.
Просять відмовити у задоволенні позову, який є необґрунтованим.
Відповідь на відзиви подано позивачем не було.
В судовому засіданні представник позивача ТОВ КТД Груп Компані адвокат Чубин О.М. просив задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на доводи, викладені у позові.
В судове засідання представник відповідача ПрАТ Страхова група Ю.БІ.АЙ-КООП не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Надані письмові пояснення по суті позову. Крім того, надана заява про розгляд справи за відсутності представника.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Надано відзив на позов. Просив розглядати справу за його відсутності та відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні позову, пред`явленого до нього. Вважає, що страхова компанія повинна відшкодувати позивачеві кошти за пошкоджені секційні ворота.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення за таких підстав:
встановлено, що 25.01.2019р. о 12-40 в м. Черкаси по вул. 14-го Грудня, 8, - ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ГАЗ-330202, н/з НОМЕР_1 , вчинив наїзд на секційні ворота ТОВ КТД Груп Компані . При цьому, встановлено, що ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах із власником транспортного засобу ОСОБА_2 , а використовував його у власних потребах.
Крім того, ОСОБА_2 25.05.2018р. уклав із ПрАТ Страхова група Ю.БІ.АЙ-КООП договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - поліс АК/8504245 із лімітом відповідальності - матеріальна шкода майну - 100000грн. Термін дії договору до 28.05.2019р.
28.01.2019р. ОСОБА_2 (страхувальник) подав до АТ Страхова група Ю.БІ.АЙ-КООП (страховик) повідомлення від страхувальника про настання ДТП. При цьому, зазначив, що пошкоджені ворота за адресою: м. Черкаси, вул. 14-го Грудня, 8 в м. Черкаси, місце події: завод Сатурн-Холдинг .
08.02.2019р. ТОВ КТД Груп Компані подало страховику заяву-повідомлення з приводу ДТП. Зазначено, що внаслідок ДТП від 25.01.2019р. пошкоджені секційні ворота за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, відповідно до ст. 35 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-праволвої відповідальності власників наземних транспортних засобів просить виплатити страхове відшкодування по даній події із зазначенням реквізитів (рахунок, банк тощо).
Страховик направив на місце ДТП свого представника (аварійного комісара) ОСОБА_3 20.02.2019р., який склав рапорт про те, що за вказаною адресою цього дня проводився по факту вже відновлених воріт та знятих пошкоджених частин, встановити перелік пошкоджень, отриманих об`єктом - секційні ворота, внаслідок ДТП від 25.01.2019р., не виявляється можливим. Також судом оглянуті, надані відповідачем АТ, фотознімки.
Постановою апеляційного суду Черкаської області від 03.04.2019р. по справі №711/814/19 водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
На відновлення цілісності та роботи пошкоджених ОСОБА_1 секційних воріт, ТОВ сплатило ТОВ Маркет Воріт за комплектуючі та відновлювальні роботи грошові кошти в сумі 18700грн., що підтверджується платіжним дорученням №1918 від 29.01.2019р., актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №5 від 11.02.2019р. та специфікацією №1 від 11/02/2019р.
За листом директора департаменту АТ від 11.03.2019р. за №280 страховик повідомив ТОВу КТД Груп Компані про необхідність подання додаткових документів, а саме, - заяви від власника пошкодженого майна - ТОВ Сатурн-Холдинг та постанови суду про визнання водія винним у вчиненні ДТП.
Листом від 09.04.2019р. №15 ТОВ Сатурн-Холдинг повідомило страховика АТ Страхова група Ю.БІ.АЙ-КООП , що власником пошкоджених водієм секційних воріт є саме ТОВ КТД Груп Компані , яке здійснило їх придбання, монтаж, обслуговування та поточний ремонт. ТОВ Сатурн-Холдинг не заперечує проти подання саме ТОВом КТД Груп Компані , як власником секційних воріт, заяви та отримання ним відповідного страхового відшкодування. До цього листа було подано і постанову суду, і документи на секційні ворота.
Між тим, листом від 07.05.2019р. №529 страховик відмовив ТОВу КТД Груп Компані у здійсненні страхового відшкодування через неможливість визначення розміру заподіяної шкоди.
Листом від 29.05.2019р. ТОВ вкотре повідомило страховика, що змушене було замінити ворота саме через неявку представника останнього у встановлений Законом строк та водночас крайню виробничу необхідність. Однак, листом від 11.07.2019р. №843 страховик повідомив ТОВу про відсутність підстав для перегляду рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону України Про страхування страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим.
Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону ). Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону ).
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (ст. 6 ЗУ).
Потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу (п.1.3 ч.1 ЗУ). дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки (п.1.12 ч.1 ЗУ).
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування п.п.9.1, 9.4 ст. 9 ЗУ).
Відповідно до ст. 22 цього Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.
Відповідно до ст. 28 цього Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 32 Закону передбачені випадки, коли шкода не відшкодовується.
Крім того, відповідно до п.33.1 ст. 33 Закону, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов`язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.
Водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов`язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна (п.33.3 ст. 33 Закону).
Відповідно до п.п. 34.1, 34.2, 34.3 ст. 33 згаданого Закону, страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви (п.35.1 ст. 35 ЗУ).
Також цими нормами передбачені додатки, які слід надавати разом із заявою.
За нормами п.35.3 ст. 35 Закону визначено, що особа, якій подається заява про страхове відшкодування, зобов`язана надавати консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви і на вимогу заявника зобов`язана ознайомити його з відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди.
Відповідно до п.36.1 ст. 36 Закону, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
Згідно із абз.1 п.36.4 ст. 36 Закону, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.
Відповідно до п.п.37.1.3 п.37.1 ст. 37 Закону, підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, - невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Як передбачено п.3 ч.1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний, зокрема, - у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного Кодексу України).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України ).
Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України ).
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Як передбачено ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.ч.1, 2 ст. 1187 ЦК).
З`ясувавши обставини справи та дослідивши наявні докази, суд вважає, що позовні вимоги, пред`явлені до ПрАТ Страхова группа Ю.БІ.АЙ-КООП , підлягають до задоволення. Так, встановлено, що водій ОСОБА_1 , винний у настанні ДТП від 25.01.2019р., звернувся до страховика із повідомленням про настання ДТП 28.01.2019р. (протягом 3-х робочих днів), тобто відповідно до вимог п.33.1 ст.33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів , що не оспорюється відповідачем.
Крім того, третя особа, в даному випадку ТОВ КТД Груп Компані , як потерпіла особа, майну якої внаслідок протиправних дій водія ТЗ ОСОБА_1 25.01.2019р. було завдано майнової шкоди, 08.02.2019р. подало страховику заяву про страхове відшкодування. Дана заява подана на виконання і у відповідності до вимог ст. 35 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів .
При цьому, дослідивши зміст цієї заяви (по справі це заява-повідомлення від потерпілої особи про настання ДТП за полісом ОСЦПВ ВНТЗ) від 08.02.2019р., суд вважає, що вона містить всі інформацію та реквізити, які повинна містити така заява, враховуючи норми ст. 35 згаданого ЗУ, в т.ч. прохання заявника виплатити страхове відшкодування по ДТП.
Також позивачем доведено належними та допустимими доказами той факт, що внаслідок ДТП 25.01.2019р. було пошкоджене майно, належне саме йому, а не іншим особам. Крім того, ОСОБА_1 , повідомляючи про настання 25.01.2019р. ДТП та пошкодження воріт, зазначив місце їх пошкодження: м. Черкаси, вул. 14-го Грудня, 8, тобто за місцем знаходження Сатурн-Холдинг . При цьому, він не зобов`язаний був знати власника саме цих секційних воріт. Крім того, й ТОВ Сатур-Холдинг листом на адресу страховика від 09.04.2019р. підтвердило дані обставини, надавши постанову суду №711/814/19 про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст. 124 КУпАП , специфікацію №1 від 11.02.2019р. та акт здачі-приймання робіт №5 від 11.02.2019р. щодо вартості ремонту секційних воріт, належних ТОВ КТД Груп Компані .
На думку суду, помилковими є твердження відповідача АТ Страхова група Ю.БІ.АЙ-КООП про те, що позивач, як потерпіла внаслідок ДТП особа, не зберегла пошкоджене майно у такому стані, в якому воно знаходилось після ДТП до тих пір, поки його не оглянув призначений страховиком представник і не забезпечив йому можливість провести огляд такого майна.
Так, позивач подав заяву про страхове відшкодування 08.02.2019р., тобто протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, відповідно до вимог ст. 35 Закону. При цьому, Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів не зазначає обов`язку власника пошкодженого майна подавати повідомлення про настання ДТП.
Як зазначалось, аварійний комісар, призначений страховиком, прибув на місце пригоди для огляду пошкодженого майна лише 20.02.2019р., тобто за збігом 10 робочих днів після отримання страховиком повідомлення про настання ДТП, яке було подане до страховика ще 28.01.2019р., незважаючи на норми п.34.2 ст. 34 Закону, тобто він не виконав свій обов`язок, що визначений цим Законом.
Отже, на думку суду, слід вважати, що власник пошкодженого майна - ТОВ КТД Груп Компані не порушив норми ст. 33 цього Закону і мав право на проведення ремонту секційних воріт без виконання обов`язку збереження пошкодженого майна у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, оскільки свій обов`язок, передбачений п.34.2 ст. 34 згаданого Закону, страховик через уповноваженого представника (аварійного комісара) не виконав. Крім того, слід зазначити, що відповідно до акту здачі-приймання робіт з ремонту секційних воріт від 11.02.2019р. №5, відповідні роботи були проведені за збігом 10-ти робочих днів з дня отримання 28.01.2019р. страховиком повідомлення про настання ДТП (10-тий робочий день з дня отримання повідомлення 28.01.2019р. настав 08.02.2019р.). Також слід звернути увагу, що виконання потерпілим вимог п.34.3 ст. 34 Закону, є не його обов`язком, а правом, яким він в даному випадку не скористався.
Також, як на думку суду, помилковими є твердження відповідача ПрАТ Страхова група Ю.БІ.АЙ-КООП про те, що строк - 10 робочі дні, протягом якого слід було потерпілому зберігати пошкоджене майно та дочекатися прибуття аварійного комісара для огляду цього майна та визначення розміру збитків, слід рахувати не з дня отримання повідомлення про настання ДТП (28.01.2019р.), а з дня подачі заяви потерпілим (08.02.2019р.), оскільки Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів у п.п.33.1.4 п.33.1 ст.33 вказує на те, що повідомлення про ДТП подається до страховика у встановленому МТСБУ зразку. Такий зразок повідомлення затверджений протоколом Президії МТСБУ від 08.09.2016 року №386/2016 (зі змінами, Протокол Президії МТСБУ від 16.03.2017 №397/2017.
При цьому, заява про страхове відшкодування не передбачає затвердженої форми, а лише подається із зазначенням тієї інформації, реквізитів та наданням певних додатків, як передбачено у ст. 35 Закону. Таку заяву було подано потерпілим до страховика 08.02.2019р.
Таким чином, вважати подану потерпілим ТОВ КТД Груп Компані заяву про страхове відшкодування повідомленням про ДТП, у розумінні зазначених норм права, підстав немає, а тому 10 робочих днів для прибуття аварійного комісару для проведення огляду пошкодженого майна та складання вартості збитків слід рахувати саме з 28.01.2019р., тобто з дня отримання страховиком саме повідомлення про ДТП, чого зроблено не було.
Отже, за результатами розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що страховик ПрАТ Страхова група Ю.БІ.АЙ-КООП відмовлено позивачеві у виплаті страхового відшкодування, неправомірно.
Так, ПрАТ Страхова група Ю.БІ.АЙ-КООП , уклавши з ОСОБА_2 договір страхування його цивільно-правової відповідальності від 25.05.2018р., взяло на себе обов`язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником третій особі - ТОВу КТД Груп Компані . Розмір завданої потерпілому матеріальної шкоди - 18700грн. не виходить за межі ліміту відповідальності.
Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом , зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.
Законодавство України, чинне як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи не передбачає солідарного обов`язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілого.
Отже, помилковими є твердження позивача про стягнення солідарно з усіх відповідачів страхового відшкодування, а тому в частині вимог, заявлених до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , слід відмовити у повному обсязі.
Дане рішення суду відповідає висновкам ВП ВС, що викладені у постанові від 20.06.2018р. у справі №308/3162/15-ц та постанові від 12.09.2018р. у справі №569/96/17.
Таким чином, необхідно стягнути з АТ Страхова група Ю.БІ.АЙ-КООП (код ЄДРПОУ 31113488, м. Київ, вул. Бастіонна, 5/13) на користь ТОВ КТД Груп Компані (код ЄДРПОУ 39426552, м. Черкаси, вул. 14 Грудня, 8) грошові кошти в розмірі 18700грн. 00коп. В іншій частині позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача АТ Страхова група Ю.БІ.АЙ-КООП на користь позивача судовий збір в розмірі 1921грн., сплачені при подачі позову відповідно до платіжного доручення №2866 від 30.10.2019р. та витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 3000грн. При цьому, оскільки відмовлено у задоволенні позову щодо відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , то відсутні підстави щодо стягнення з них судових витрат.
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.137 ЦПК).
При цьому, позивачем при подачі позову було подано розрахунок судових витрат, ордер адвоката серія ЧК №128650, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги №1/1 від 26.02.2019р., квитанцію про сплату позивачем адвокату коштів в розмірі 3000грн. за надані послуги, детальний опис робіт (наданих послуг, виконаних адвокатом).
На думку суду, розмір 3000грн. є співмірним із складністю та категорією даної справи, обсягом та часом виконаних робіт, ціною позову, часу, витраченого на вивчення та аналіз законодавства, документів та підготовки і подачі позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 137, 141, 259, 268 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства Страхова група Ю.БІ.АЙ-КООП (код ЄДРПОУ 31113488, м. Київ, вул.. Бастіонна, 5/13) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КТД Груп Компані (код ЄДРПОУ 39426552, м. Черкаси, вул. 14 Грудня, 8) грошові кошти в розмірі 18700грн. 00коп., судовий збір в розмірі 1921грн. 00коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 3000грн. 00коп., а всього - 23621грн. 00коп.
В іншій частині вимог відмовити.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Повний текст судового рішення складено 05.10.2020р.
Головуючий: С. М. Позарецька
Суд | Придніпровський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2020 |
Оприлюднено | 13.10.2020 |
Номер документу | 92140245 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Придніпровський районний суд м.Черкас
Позарецька С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні