Справа № 752/11371/20
Провадження № 2/752/5662/20
РІШЕННЯ
Іменем України
заочне
05.10.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.
з участю секретаря Шевчук М.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
ВСТАНОВИВ:
В червні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просив стягнути із відповідача на його користь заборгованість за договором позики грошових коштів від 13.02.2020 року в загальній сумі 138250,99 грн., з яких: 126590,99 грн. - основна сума заборгованості, 116600,00 грн. заборгованість за порушення графіку повернення коштів.
В обґрунтування позову зазначено, що 13.02.2020 року між позивачем та відповідачем було укладено договір безпроцентної позики грошових коштів, відповідно до якого позивач передав у власність відповідача, а, останній, отримав від позивача кошти в сумі 116600,00 грн. на лікування дружини. Сторони визначили зобов`язання відповідача повернути позивачу позику в строк до 31.05.2020 року за наступним графіком: 29.02.2020 р. - 29150,00 грн., 31.03.2020 р. - 29150,00 грн., 30.04.2020 р. - 29150,00 грн., 31.05.2020 р. - 29150,00 грн. В разі порушення графіку повернення позики, відповідач зобов`язався сплатити регулярний за кожним окремим місячним платежем збільшення на 10 %. Також сторони визначили грошовий еквівалент зобов`язання в доларах США та встановили, що сума позики в розмірі 116600,00 грн. становить еквівалент 4751,70 доларам США. Позивач вказує, що відповідачем не було повернуто жодного платежу, в зв`язку з чим він неодноразово звертався до відповідача із проханням повернути кошти. Станом на 10.06.2020 року у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка становить 4751,70 доларів США, що за офіційним курсом НБУ України (1 долар США - 26,6412 грн.) складає суму в розмірі 126590,99 грн. та 10 % за порушення графіку повернення суми коштів позики в розмірі 11660,00 грн. З огляду на викладене, а також неналежним виконанням відповідачем умов договору та не повернення коштів в обумовлений сторонами строк, позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав із даним позовом.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.06.2020 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.08.2020 року, у справі було відкладено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивач після відкриття провадження у справі з будь-якими клопотаннями до суду не звертався. Відповідач відзив на позов до суду не подав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права.
Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Отже зміст положень зазначених норм цивільного та цивільного процесуального права свідчить про те, що підставою для судового захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлено, що 13.02.2020 року між позивачем та відповідачем було укладено договір безпроцентної позики грошових коштів, відповідно до якого позивач передав у власність відповідача, а, останній, отримав від позивача кошти в сумі 116600,00 грн. на лікування дружини.
Сторони визначили зобов`язання відповідача повернути позивачу позику в строк до 31.05.2020 року за наступним графіком: 29.02.2020 р. - 29150,00 грн., 31.03.2020 р. - 29150,00 грн., 30.04.2020 р. - 29150,00 грн., 31.05.2020 р. - 29150,00 грн.
В разі порушення графіку повернення позики, відповідач зобов`язався сплатити регулярний за кожним окремим місячним платежем збільшення на 10 %.
Також сторони визначили грошовий еквівалент зобов`язання в доларах США та встановили, що сума позики в розмірі 116600,00 грн. становить еквівалент 4751,70 доларам США.
Зазначений договір між сторонами було укладено, відповідно до ст. 638 ЦК України, згідно з якою договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі дійшли згоди по всіх істотних умовах договору.
Договір підписано особистими підписами позивача та відповідача, що свідчить про згоду, останнього, з умовами отримання та повернення коштів.
Таким чином, відповідно із ст. 526 ЦК України з боку відповідача стосовно позивача виникло зобов`язання, згідно з яким відповідач зобов`язаний повернути одержані кошти в повному обсязі та сплатити кошти в разі порушення графіку повернення позики.
Позивач належним чином виконав зобов`язання, передбачені умовами договору, передавши відповідачу кошти у обумовленій в договорі сумі, однак, повернення коштів згідно із графіком платежів не відбулося, та доказів зворотному з боку відповідача суду надано не було.
Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, за вимогою кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлених договором відсотків та пеню.
Так, позивач вказує та судом встановлено, що станом на 10.06.2020 року у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка становить 4751,70 доларів США, що за офіційним курсом НБУ України (1 долар США - 26,6412 грн.) складає суму в розмірі 126590,99 грн. та 10 % за порушення графіку повернення суми коштів позики в розмірі 11660,00 грн.
Позивач відповідно до вимог закону та умов договору має право на повернення відповідачем суми боргу, яка складається із тіла позики, яке було надане у користування згідно з договором, а також суму за порушення графіку повернення коштів, а тому пред`явлена позивачем до стягнення сума, на думку суду, є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає стягненню із відповідача, в зв`язку із неналежним виконанням останнім умов укладеного між сторонами договору.
Окремо варто відзначити, що будь-яких доказів на спростування обґрунтувань позову з боку відповідача суду надано не було, як і не було надано докази належного виконання відповідачем зобов`язань перед позивачем за укладеним договором.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов договору позики, наданий позивачем розрахунок боргу за договором є обґрунтованим, а відтак суд вважає, що позовні вимоги є законними та такими, що підлягають задоволенню.
В порядку ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути із відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 3, 509, 525, 526, 530, 538, 549, 550, 626, 629 ч.1, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 76-81, 89, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 13.02.2020 року в сумі 138250 (сто тридцять вісім тисяч двісті п`ятдесят) грн. 99 коп., яка складається із: основної суми заборгованості в розмірі 126590 грн. 99 коп. та заборгованості за порушення графіку повернення коштів в розмірі 11660 грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1382 (одна тисяча триста вісімдесят дві) грн. 60 коп.
Позивач може оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повні ім`я та найменування сторін:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець смт Красногвардійське Красногвардійського району Крим, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Суддя Н.П. Чередніченко
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2020 |
Оприлюднено | 13.10.2020 |
Номер документу | 92141118 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Голосіївський районний суд міста Києва
Чередніченко Н. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні