Рішення

від 30.09.2020 по справі 756/6722/19

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30.09.2020 Справа № 756/6722/19

Справа пр. №2/756/1213/20

ун. №756/6722/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лісовенка О.О.,

розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації "Укрреставрація", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: публічне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-3", товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест", приватне акціонерне товариство "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс", Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису про проведену державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

в с т а н о в и в:

У травні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації "Укрреставрація" (далі - УСНРПБВК "Укрреставрація") про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності від 19 листопада 2014 року №7956006.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що 05 липня 2005 року між УСНРПБВК "Укрреставрація" та закритим акціонерним товариством "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" (далі - ЗАТ "МІК "Інтерінвестсервіс"), яке в подальшому було перейменоване у приватне акціонерне товариство "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" (далі - ПрАТ "МІК "Інтерінвестсервіс"), укладено договір про спільну діяльність без створення юридичної особи №3. Згідно з додатковою угодою від 23 листопада 2006 року №01 до договору про спільну діяльність приєдналося товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" (далі - ТОВ "БІК "Інтербудінвест"). Метою укладення договору про спільну діяльність було забезпечення спільного інвестування та залучення коштів для будівництва адміністративно-житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , організація безпосереднього будівництва об`єкту, розподіл між учасниками житлових і нежитлових площ об`єкту та отримання прибутку внаслідок продажу таких площ.

Як зазначив позивач, відповідно до п. 4.5.5 додаткової угоди від 23 листопада 2006 року №01 ТОВ "БІК "Інтербудінвест" зобов`язалося на підставі відповідних довіреностей виконувати функції забудовника та замовника по будівництву об`єкта у повному обсязі та за власний рахунок.

11 грудня 2006 року ТОВ "БІК "Інтербудінвест" довіреністю було уповноважено бути повіреним ЗАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" та УСНРПБВК "Укрреставрація" і вчиняти від їх імені юридичні факти та фактичні дії, що випливають із функцій забудовника та замовника-інвестора по будівництву об`єкту, здійснювати керівництво спільною діяльністю, вести бухгалтерський та податковий облік.

Відповідно до п. 4.6.4 додаткової угоди від 23 листопада 2006 року №01 ТОВ "БІК "Інтербудінвест" мало право здійснювати залучення коштів третіх осіб у порядку, встановленому чинним законодавством. Таке право, як залучення коштів третіх осіб, належало виключно ТОВ "БІК "Інтербудінвест".

Сторони договору про спільну діяльність від 05 липня 2005 року №3 узгодили, що розподіл площ між ними здійснюється відповідно до протоколу №1 розподілу житлових та нежитлових площ (додаток №2 до додаткової угоди від 23 листопада 2006 року №01 до договору від 05 липня 2005 року №3), який є невід`ємною частиною договору. Протоколом №1 розподілу загальної житлової, нежитлової площі та машиномісць у житловому будинку на АДРЕСА_1 , підписаному кожним із учасників простого товариства, було визначено перелік квартир, нежитлових приміщень та паркомісць, які належатимуть кожному із учасників договору про спільну діяльність після завершення будівництва будинку.

Між ТОВ "БІК "Інтербудінвест" та УСНРПБВК "Укрреставрація" 31 березня 2010 року було підписано протокол №2 розподілу загальної житлової, нежитлової площі та машиномісць у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що є додатком до додаткової угоди від 23 листопада 2006 року №01 до договору про спільну діяльність, згідно з яким погоджено перерозподіл квартир, нежитлових приміщень та машиномісць. Відповідно до вказаного протоколу квартири в„–в„–3 , 4 , 10 , 16 , 20 , 41 , 44 , 52 , 77 , 87 були передані ТОВ "БІК "Інтербудінвест" .

Таким чином, підписавши протокол №2 ТОВ "БІК "Інтербудінвест" та УСНРПБВК "Укрреставрація", в черговий раз висловили свою волю на здійснення відповідного обміну квартирами.

Як стверджував ОСОБА_1 , внаслідок досягнутої згоди між ТОВ "БІК "Інтербудінвест" та УСНРПБВК "Укрреставрація" майнові права на десять квартир, в тому числі й на квартиру АДРЕСА_3 , відійшли до частки ТОВ "БІК "Інтербудінвест", яке отримало виключне право на подальше розпорядження та визначення майбутньої долі цих квартир.

27 квітня 2010 року між ТОВ "БІК "Інтербудінвест", ЗАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" та УСНРПБВК "Укрреставрація" з однієї сторони та відкритим акціонерним товариством "Трест "Київміськбуд-3" (далі - ВАТ "Трест "Київміськбуд-3"), яке в подальшому було перейменоване у публічне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-3" (далі - ПАТ "Трест "Київміськбуд-3") з іншої було укладено договір купівлі-продажу майнових прав №29а-16 на квартиру АДРЕСА_3 .

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу вартість майнових прав на згадану квартиру складала 536883,20 грн, зобов`язання щодо оплати вартості майнових прав на квартиру ВАТ "Трест "Київміськбуд-3" виконало у повному обсязі, а тому на підставі акта прийому-передачі від 27 квітня 2010 року майнові права на квартиру АДРЕСА_3 були передані ВАТ "Трест "Київміськбуд-3".

У подальшому між ВАТ "Трест "Київміськбуд-3" та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення права вимоги від 30 квітня 2010 року №29а-16/У1, за умовами якого ВАТ "Трест "Київміськбуд-3" передав, а позивач набув право вимоги на об`єкт - майнові права на квартиру АДРЕСА_3 .

Як зазначив позивач, з моменту підписання зазначеного договору він набув всіх прав та обов`язків, визначених у договорі купівлі-продажу майнових прав (п. 2.2 договору відступлення права вимоги).

Після введення в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1 згідно з актом прийому-передачі квартири від 10 квітня 2014 року ОСОБА_1 прийняв вказану квартиру та отримав право на здійснення державної реєстрації права власності на неї.

ОСОБА_1 стверджував, що 12 листопада 2014 року він отримав технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3 . З метою здійснення державної реєстрації права власності на цю квартиру позивач звернувся з відповідною заявою до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, однак рішенням від 03 березня 2015 року йому було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв`язку з наявністю арештів на все нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року у справі №826/6452/15 визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Володковича В.В. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 03 березня 2015 року №19761504, зобов`язано Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 лютого 2015 року за реєстраційним номером 10223052.

При повторному зверненні до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 дізнався, що УСНРПБВК "Укрреставрація" 19 листопада 2014 року зареєструвала за собою право власності на спірну квартиру.

Позивач вважає, що УСНРПБВК "Укрреставрація" порушила його майнові права, незаконно вчинила дії щодо реєстрації за собою права власності на квартиру, майнові права на яку належали ОСОБА_1 .

З цих підстав позивач просив суд скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності УСНРПБВК "Укрреставрація" на квартиру АДРЕСА_3 від 19 листопада 2014 року №7956006.

У ході розгляду справи ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та просив суд скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Володковича В.В. про державну реєстрацію права власності УСНРПБВК "Укрреставрація" на квартиру АДРЕСА_3 від 05 грудня 2014 року №17749397; скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності УСНРПБВК "Укрреставрація" на квартиру АДРЕСА_3 від 19 листопада 2014 року №7956006.

Відповідач відзив на позовну заяву ОСОБА_1 до суду не подав.

Судом залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ПАТ "Трест "Київміськбуд-3", ТОВ "БІК "Інтербудінвест", ПрАТ "МІК "Інтерінвестсервіс", Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації.

Треті особи пояснення щодо позову ОСОБА_1 до суду не подали.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, представник позивача подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки в судове засідання свого представника суд не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності свого представника до суду не подав.

За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, треті особи про час та місце розгляду справи повідомлялися, про причини неявки в судове засідання своїх представників суд не повідомили, заяв про розгляд справи за відсутності своїх представників до суду не подали.

Дослідивши матеріали справи, матеріали цивільних справ №756/7091/14-ц, №756/8127/17-ц, №756/17478/17, зібрані у справі докази, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що між УСНРПБВК "Укрреставрація" та ЗАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" укладено договір про спільну діяльність без створення юридичної особи від 05 липня 2005 року №3. Підписавши додаткову угоду від 23 листопада 2006 року №01 до договору про спільну діяльність приєдналося ТОВ "БІК "Інтербудінвест" (а. с. 15-30). Умови договору про спільну діяльність були викладені у новій редакції з урахуванням прийняття до спільної діяльності нового учасника.

Предметом договору про спільну діяльність без створення юридичної особи від 05 липня 2005 року №3 є виконання сторонами комплексу проектно-вишукувальних, будівельних робіт та введення об`єкту в експлуатацію на земельній ділянці з метою отримання сторонами новозбудованих площ жилих та нежитлових приміщень відповідно до своїх часток, визначених цим договором. Об`єктом за цим договором є адміністративно-житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Відповідно до розділу 4 договору про спільну діяльність без створення юридичної особи від 05 липня 2005 року №3 кожен з учасників прийняв на себе певні зобов`язання. Так, згідно з п. 4.1 договору УСНРПБВК "Укрреставрація" зобов`язалася оформити документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою, виконувати функції замовника по розробці проектної документації на стадії "проект", сприяти іншим сторонам у розробці, оформленні та погодженні у встановленому чинним законодавством порядку проектної документації для будівництва об`єкта, видати ТОВ "БІК "Інтербудінвест" довіреність на право бути представником УСНРПБВК "Укрреставрація" у державних установах, інших підприємствах та організаціях з питань розробки та погодження дозвільної та проектної документації, будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію тощо. За рахунок своєї частки УСНРПБВК "Укрреставрація" зобов`язалася передати місту 5% від загальної площі житлових приміщень за рішенням Київської міської ради від 24 квітня 2003 року.

П. 4.5 договору про спільну діяльність без створення юридичної особи від 05 липня 2005 року №3 передбачено, що ТОВ "БІК "Інтербудінвест" взяло на себе зобов`язання за рахунок власних коштів забезпечити своєчасне та у повному обсязі фінансування проектних, будівельно-монтажних та пусконалагоджуваних робіт, послуг сторонніх організацій, які виникатимуть при зборі необхідних погоджень, а також придбання матеріалів та обладнання.

Крім того, відповідно до п. 4.6 договору ТОВ "БІК "Інтербудінвест" отримало право здійснювати залучення коштів третіх осіб у порядку, встановленому чинним законодавством, з урахуванням заборони на здійснення інвестиційної діяльності по будівництву об`єкту та передавати третім особам частину приміщень із своєї частки в об`єктах відповідно до акта розподілу житлової і нежитлової площі.

Згідно з п. п. 5.7, 5.9 договору про спільну діяльність без створення юридичної особи від 05 липня 2005 року №3 розподіл площі між сторонами повинен здійснюватись відповідно до протоколу розподілу житлових і нежитлових площ. Оформлення часток у власність мало здійснюватись відповідно до чинного законодавства та умов розділу 4 цього договору.

Відповідно до п. п. 4.2.4, 4.2.5, 4.4.4, 4.4.5, 4.6.5, 4.6.6 договору про спільну діяльність без створення юридичної особи від 05 липня 2005 року №3 учасники спільної діяльності мали право отримати свою частку об`єкта та після підписання акта розподілу часток розпоряджатися нею на свій розсуд у відповідності до чинного законодавства України. Згідно з п. 1.1.14 договору про спільну діяльність в редакції додаткової угоди від 27 листопада 2006 року №02 керівництво спільною діяльністю, ведення бухгалтерського обліку та реєстрація цього договору в органах податкової адміністрації була покладена на ТОВ "БІК "Інтербудінвест" (т. 1, а. с. 184 справи №756/7091/14-ц).

У п. 4.5.5 додаткової угоди від 23 листопада 2006 року №01 до договору про спільну діяльність без створення юридичної особи від 05 липня 2005 року №3 ТОВ "БІК "Інтербудінвест" зобов`язалося на підставі відповідних довіреностей виконувати функції забудовника та замовника по будівництву об`єкта у повному обсязі та за власний рахунок.

11 грудня 2006 року ТОВ "БІК "Інтербудінвест" довіреністю було уповноважено бути повіреним ЗАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" та УСНРПБВК "Укрреставрація" і вчиняти від їх імені юридичні факти та фактичні дії, що випливають із функцій забудовника та замовника-інвестора по будівництву об`єкту, здійснювати керівництво спільною діяльністю, ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з п. 4.6.4 додаткової угоди від 23 листопада 2006 року №01 до договору про спільну діяльність без створення юридичної особи від 05 липня 2005 року №3 ТОВ "БІК "Інтербудінвест" мало виключне право здійснювати залучення коштів третіх осіб у порядку, встановленому чинним законодавством.

Сторони договору про спільну діяльність без створення юридичної особи від 05 липня 2005 року №3 узгодили, що розподіл площ між ними здійснюється відповідно до протоколу №1 розподілу житлових та нежитлових площ (додаток №2 до додаткової угоди від 23 листопада 2006 року №01 до договору від 05 липня 2005 року №3), який є невід`ємною частиною договору.

Протоколом від 24 листопада 2006 року №1 розподілу загальної житлової, нежитлової площі та машиномісць у житловому будинку на АДРЕСА_1 , підписаним усіма сторонами договору про спільну діяльність, визначено перелік квартир, нежитлових приміщень та паркомісць, які належатимуть кожному із учасників договору про спільну діяльність після завершення будівництва будинку (т. 1, а. с. 80-81 справи №756/7091/14-ц).

31 березня 2010 року ТОВ "БІК "Інтербудінвест" та УСНРПБВК "Укрреставрація" підписано протокол №2 розподілу загальної житлової, нежитлової площі та машиномісць у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що є додатком до додаткової угоди від 23 листопада 2006 року №01 до договору про спільну діяльність без створення юридичної особи від 05 липня 2005 року №3, згідно з яким було погоджено перерозподіл квартир, нежитлових приміщень та машиномісць. За цим протоколом квартири в„–в„–3 , 4 , 10 , 16 , 20 , 41 , 44 , 52 , 77 , 87 передані ТОВ "БІК "Інтербудінвест" (а. с. 34).

Відтак унаслідок досягнутої згоди між ТОВ "БІК "Інтербудінвест" та УСНРПБВК "Укрреставрація" майнові права на десять квартир, у тому числі й на квартиру АДРЕСА_3 , відійшли до частки ТОВ "БІК "Інтербудінвест", яке отримало виключне право на подальше розпорядження та визначення майбутньої долі цих квартир.

З матеріалів справи вбачається, що 27 квітня 2010 року між ТОВ "БІК "Інтербудінвест", ЗАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" та УСНРПБВК "Укрреставрація" з однієї сторони (компанія) та ВАТ "Трест "Київміськбуд-3" з іншої (покупець) укладено договір №29а-16, за умовами якого ВАТ "Трест "Київміськбуд-3" придбало майнові права на квартиру АДРЕСА_3 (а. с. 37-41).

На підтвердження виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав від 27 квітня 2010 року №29а-16 ТОВ "БІК "Інтербудінвест", ЗАТ "МІК "Інтерінвестсервіс" та УСНРПБВК "Укрреставрація" в особі ТОВ "БІК "Інтербудінвест" з однієї сторони та ВАТ "Трест "Київміськбуд-3" з іншої 27 квітня 2010 року було підписано акт прийому-передачі майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 , у якому зазначено, що загальна вартість майнових прав на об`єкт нерухомості складає 536883,20 грн (а. с. 42). ВАТ "Трест "Київміськбуд-3" повністю сплатило вартість майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 у сумі 536883,20 грн (а. с. 45).

30 квітня 2010 року між ВАТ "Трест "Київміськбуд-3" (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №29а-16/У1, за умовами ВАТ "Трест "Київміськбуд-3" передало ОСОБА_1 право вимоги на майнові права на квартиру АДРЕСА_3 (а. с. 35-36).

Новий кредитор у повному обсязі сплатив вартість майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 у сумі 547840,00 грн, що підтверджується довідкою про проведення розрахунків від 31 травня 2010 року №7, виданою ВАТ "Трест "Київміськбуд-3" та довідкою від 16 жовтня 2012 року №229, виданою ТОВ "БІК "Інтербудінвест" (а. с. 49, 50).

Таким чином, після укладення договору про відступлення права вимоги ОСОБА_1 набув всіх прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу майнових прав від 27 квітня 2010 року №29а-16.

Після введення в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1 10 квітня 2014 року позивач та ТОВ "БІК "Інтербудінвест", ПАТ "МІК "Інтерінвестсервіс", УСНРПБВК "Укрреставрація" підписали акт прийому-передачі квартири в„–16 у цьому будинку (а. с. 44). 12 листопада 2014 року ОСОБА_1 отримав технічний паспорт на вищезгадану квартиру (а. с. 46-48).

З метою здійснення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_1 звернувся з заявою до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, однак рішенням від 03 березня 2015 року йому було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв`язку з накладенням арешту на все нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ "БІК "Інтербудінвест" (а. с. 59).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року у справі №826/6452/15 визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Володковича В.В. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 03 березня 2015 року №19761504, зобов`язано Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 лютого 2015 року за реєстраційним №10223052 (а. с. 51-58).

18 січня 2016 року позивач повторно звернувся до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, проте рішенням від 21 січня 2016 року №27887264 державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Корчинською Л.В. ОСОБА_1 було відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 , позаяк право власності на цю квартиру було зареєстроване за УСНРПБВК "Укрреставрація" за рішенням державного реєстратора Володковича В.В. від 05 грудня 2014 року №17749397 (а. с. 114-116).

Ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ч. 4, ч. 5 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Преюдиційність фактів ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судом в рішенні факти і правовідносини. Факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили не доводяться знову при розгляді інших цивільних справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08 листопада 2017 року у справі №756/8127/17 було встановлено, що ОСОБА_1 набув майнові права на квартиру АДРЕСА_3 на законних підставах та був власником вказаних прав на момент набуття УСНРПБВК "Укрреставрація" права власності на спірну квартиру.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі в редакції, чинній на час реєстрацію права власності на спірну квартиру за УСНРПБВК "Укрреставрація") заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Нормою ч. 7 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

На час здійснення реєстрації права власності на спірну квартиру за УСНРПБВК "Укрреставрація" діяв Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868, який визначав процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

За положеннями п. 49 Порядку у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований об`єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося двома і більше особами, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає документ, яким визначено окрему частину об`єкта нерухомого майна, що набувається у власність кожною з таких осіб, або їх письмову заяву про розподіл часток у спільній власності на новозбудований або реконструйований об`єкт нерухомого майна у зв`язку з набуттям права спільної власності на такий об`єкт. У разі коли державна реєстрація прав з видачею свідоцтва проводиться на новозбудований або реконструйований об`єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті спільної діяльності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає органові державної реєстрації прав договір про спільну діяльність або договір простого товариства.

Матеріалами реєстраційної справи №520069480000 (т. 1, а. с. 213-250, т. 2, а. с. 1-117 справи №756/17478/17) засвідчується, що для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 УСНРПБВК "Укрреставрація" надало державному реєстратору договір про спільну діяльність без створення юридичної особи від 05 липня 2005 року №3, додаткову угоду до нього від 23 листопада 2006 року №01 та протокол від 24 листопада 2006 року №1 розподілу загальної житлової, нежитлової площі та машиномісць у житловому будинку на АДРЕСА_1 , згідно з яким квартира АДРЕСА_3 закріплювалась за УСНРПБВК "Укрреставрація". Проте відповідач не надав реєстратору протокол №2 розподілу загальної житлової, нежитлової площі та машиномісць у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що є додатком до додаткової угоди від 23 листопада 2006 року №01 до договору про спільну діяльність без створення юридичної особи від 05 липня 2005 року №3, згідно з яким квартира АДРЕСА_3 була передана ТОВ "БІК "Інтербудінвест". Також УСНРПБВК "Укрреставрація" не надала державному реєстратору протокол обміну частками в об`єкті інвестування від 28 листопада 2012 року, підписаному ТОВ "БІК "Інтербудінвест" та УСНРПБВК "Укрреставрація", відповідно до якого відповідач передав спірну квартиру ТОВ "БІК "Інтербудінвест" (ця обставина встановлена рішенням Оболонського районного суду м. Києва 15 листопада 2016 року у справі №756/13190/14-ц).

Отже, державний реєстратор не знав і не міг знати, навіть діючи з усією обачністю, що УСНРПБВК "Укрреставрація", звертаючись з заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 , не було власником майнових прав на цей об`єкт нерухомості.

З огляду на викладене, при здійсненні державної реєстрації за відповідачем права власності на квартиру АДРЕСА_3 не порушив встановленого на той час порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а допущена помилка зумовлена недобросовісними діями УСНРПБВК "Укрреставрація", позаяк відповідно до п. 6 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868, відповідальність за достовірність відомостей, які містяться у документах, поданих для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, несе заявник.

Оскільки державному реєстратору було надано увесь перелік необхідних для вчинення реєстраційної дії, підстав для відмови у її проведенні не було.

Проте слід зазначити, що навіть у випадку, коли суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та відсутні встановлені законом підстави для відмови в державній реєстрації права), особа, яка вважає себе власником нерухомого майна або має майнові права на це майно, вправі оскаржити проведену державну реєстрацію права, якщо вона порушує право або інтерес позивача.

Згідно зі ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Протокол 1) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція "майна" у розумінні ст. 1 Протоколу 1 має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном" (п. 98 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо прийнятності заяви у справі "Броньовські проти Польщі" (Broniowski v. Poland), заява №31443/96; п. 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі "Сук проти України", заява №10972/05).

У контексті ст. 1 Протоколу 1 об`єктами права власності можуть бути у тому числі "легітимні очікування" та "майнові права" (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява №12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, №10741/84).

Виконання позивачем зобов`язань за договором про відступлення права вимоги від 30 квітня 2010 року №29а-16/У1 свідчить про вчинення ним дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на вказаний об`єкт нерухомості.

Проте рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 за УСНРПБВК "Укрреставрація" унеможливлює набуття ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру.

За змістом ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Доран проти Ірландії" (Doran v. Ireland), заява №50389/99) ЄСПЛ зазначив, що поняття Єефективний засібЄ передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 та від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц).

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на час розгляду справи) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

16 січня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05 грудня 2019 року №340-IX, яким внесено зміни до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та викладено ст. 26 у новій редакції.

Так, ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" установлено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пп. "а" п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому пп. "а" п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналіз наведених законодавчих норм свідчить про те, що з 16 січня 2020 року такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачає, натомість на сьогодні способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

З огляду на те, що ОСОБА_1 виконав свої грошові зобов`язання за договором про відступлення права вимоги від 30 квітня 2010 року №29а-16/У1, повністю сплативши вартість майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 , він набув майнові праві на цей об`єкт нерухомості, а тому відсутні підстави для визнання за останнім цього права у судовому порядку (з цих мотивів Оболонським районним судом м. Києва рішенням від 08 листопада 2017 року у справі №756/8127/17-ц відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його позову до УСНРПБВК "Укрреставрація" про визнання майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 ).

Також ОСОБА_1 оскаржував у рамках цивільної справи №756/17478/17 правомірність набуття УСНРПБВК "Укрреставрація" у власність квартири АДРЕСА_3 , проте йому було відмовлено у задоволенні позовних вимог у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 невірно обрав спосіб захисту порушеного права.

За встановлених судом обставин, ураховуючи приписи ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у цій справі належним та ефективним способом захисту прав ОСОБА_1 є скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Володковича В.В. про державну реєстрацію права власності УСНРПБВК "Укрреставрація" на квартиру АДРЕСА_3 від 05 грудня 2014 року №17749397.

Поряд з цим суд дійшов висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог в частині скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності УСНРПБВК "Укрреставрація" на квартиру АДРЕСА_3 від 19 листопада 2014 року №7956006, позаяк такого способу захисту порушених речових прав ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не передбачає (такий висновок суду відповідає правовій позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, сформульованій у постанові від 03 вересня 2020 року в справі №914/1201/19).

Зважаючи на істотну зміну з 16 січня 2020 року матеріально-правового регулювання спірних реєстраційних відносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для врахування при вирішенні спору висновку Великої Палати Верховного Суду (постанови від 04 вересня 2018 року у справі №915/127/18) щодо застосування норми ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, яка вже втратила свою чинність.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку про необхідність частково задовольнити позов ОСОБА_1 та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Володковича В.В. про державну реєстрацію права власності УСНРПБВК "Укрреставрація" на квартиру АДРЕСА_3 від 05 грудня 2014 року №17749397.

Керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації "Укрреставрація", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: публічне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-3", товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест", приватне акціонерне товариство "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс", Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису про проведену державну реєстрацію прав та їх обтяжень - задовольнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Володковича Володимира Володимировича про державну реєстрацію права власності Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації "Укрреставрація" на квартиру АДРЕСА_3 від 05 грудня 2014 року №17749397.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації "Укрреставрація" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бориспільська, 6; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 14358969) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 5478 (п`ять тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Андрейчук