Рішення

від 29.09.2020 по справі 757/30805/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30805/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Вовк С. В.,

за участі секретаря судових засідань Брачун О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Житлово-Будівельного Кооперативу МЕДИК , третя особа: акціонерне товариство Страхова компанія АХА Страхування про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі.

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог, датовану 28 жовтня 2019 року, та позовну заяву у редакції від 12 листопада 2019 року, заяву про збільшення позовних вимог від 24 липня 2020 року, просив стягнути у солідарному порядку з відповідачів 61 154, 27 грн, з яких 45 407, 00 грн у відшкодування завданої матеріальної шкоди, 2 500, 00 грн - вартість проведення оцінки завданих збитків, 5 000, 00 грн - компенсація моральної шкоди, завданої залиттям його квартири з квартири поверхом вище, де проживає і власником якої є відповідач, суму 3 % річних - 2 843, 84 грн, інфляційні втрати - 5 403, 43 грн. Звернувшись до відповідача для отримання відшкодування, остання повідомила, що з АТ СК АХА Страхування укладено договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами при експлуатації житлових приміщень. Страхова компанія відмовила позивачеві у задоволенні його вимог, оскільки перше затоплення сталося до укладення договору з відповідачем, залиття мало системний характер, а тому не є страховим випадком.

Відповідач ОСОБА_2 не визнала позов, представником зазначено у відзиві на позов, що позивачем не надано доказів фіксації факту залиття квартири, у тому числі фото- і відео фіксацію, а наданий суду акт про залиття житлового приміщення не відповідає вимогам Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, не вказано інформації коли відбуло залиття квартири позивача, ним не надано доказів визначення розміру збитків, завданих затопленням, звіт оцінювача не є належним доказом, оскільки складений до складення акту про залиття - до 13 жовтня 2017 року, оскільки факт завдання шкоди відповідачем не доказано, у задоволенні стягнення компенсації моральної шкоди як похідної вимоги також слід відмовити.

У відповіді на відзив відповідача ОСОБА_2 позивачем вказано, що в акті від 13 жовтня 2017 року вказано, що причиною залиття квартири 52 стало протікання лежака у санвузлі вище розташованої квартири 56 , при складенні акту була присутня особа, яка фактично проживала у квартирі в„– 56 , а відповідач фактично проживає за іншою адресою і була відсутня під час фіксування затоплення актом. Позивач звертався до ЖБК Медик із заявами про залиття квартири, у тому числі й 13 жовтня 2017 року, а загалом п`ять разів, ще у квітні 2017 року, 22 липня 2017 року, 13 вересня 2017 року, 28 вересня 2017 року. Визначаючи розмір матеріальної шкоди, позивач посилається на звіт № 50/17 від 26 жовтня 2017 року про визначення розміру майнової шкоди.

У заперечення сторони відповідача ОСОБА_2 вказано, що дійсною причиною залиття квартири в„– 52 є не протікання лежака у санвузлі розташованої вище квартири в„– 56 , як зазначено в акті від 13 жовтня 2017 року, а пошкодження внаслідок природного зносу, чавунного трійника чавунно-каналізаційної труби стояка загального користування, як встановлено в актів від 17 жовтня 2017 року.

Відповідачем ЖБК Медик позов не визнано, вказано у відзиві, що позивачем не надано доказів того, що під`єднана труба каналізаційної системи, що з`єднує унітаз та каналізаційну систему загального користування будинку, що мала тріщину, через яку була залита квартира позивача, знаходиться на балансі ЖБК, оскільки усі труби у будинку за винятком труб загального користування є власністю власників квартир. Під`єднана труба є власністю відповідача і вона відповідає за її технічний стан. Діяльність ЖБК не регулюється Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , він діє на підставі Статут ЖБК Медик , Закону України Про кооперацію , положеннями Цивільного, Земельного кодексів України та Житловим кодексом Української РСР. У всіх випадках залиття квартири позивача представники ЖБК Медик були позбавлені доступу до квартири відповідача ОСОБА_2 , тому не мали можливості запобігти залиттю квартири позивача. ЖБК Медик не є суб`єктом обов`язку, передбаченого ст. 1166 ЦК України, щодо відшкодування шкоди майну позивача так, як шкода завдана не його діями або бездіяльністю.

Представником відповідача ОСОБА_2 подано пояснення, у яких зазначено, що відповідач не є належним відповідачем, оскільки ТОВ Теплоенергосервіс-2100 займається комплексним обслуговуванням будинку, та яка, відповідно до договору № 1605/2016 від 16 травня 2016 року обслуговує внутрішньо будинкові системи опалення, холодного, гарячого водопостачання та водовідведення. Причиною залиття квартири АДРЕСА_3 є пошкодження внаслідок природного зносу чавунного трійника чавунно-каналізаційної труби стояка загального користування, що у свою чергу призвело до потрапляння вологи крізь міжповерхові перекриття до квартири 52 . Чавунний трійник відноситься до внутрішньо будинкової системи водовідведення і знаходиться на балансі ЖБК Медик , який передав обслуговування внутрішньо будинкової системи водовідведення ТОВ Теплоенергосервіс-2100 . ЖБК Медик не заперечує факт не здійснення періодичних оглядів для виявлення фактів несправності у будинку, не вжиття заходів для здійснення поточних та капітальних ремонтів у будинку, що призвело до затоплення квартири в„– 52 .

Третя особа у справі не скористалася своїм право на подання пояснень на позов та відзиви.

ІІ. Процесуальні дії та рішення у справі.

22 червня 2018 року до суду надійшла вказана позовна заява, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), для розгляду якої визначено суддю та передано судді Бортницькій В. В., для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

06 серпня 2018 року, після отримання відомостей про адресу місця реєстрації відповідача, у справі відкрито провадження для розгляду у загальному порядку.

29 січня 2019 року до суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 на позов.

20 березня 2019 року до суду подано заперечення на відповідь позивача на відзив ОСОБА_2

24 липня 2019 року на підставі розпорядження керівника апарату суду Ліннік Н. В. № 676 від 24 липня 2019 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями і передано для розгляду судді Вовк С. В.

29 жовтня 2019 року ухвалою суду, постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, внесеною до протоколу судового засідання, залучено ЖБК Медик співвідповідачем у справі.

Також 29 жовтня 2019 року позивачем подано уточнення до позовної заяви, прийняті судом до спільного розгляду.

27 січня 2020 року представником відповідача ЖБК Медик подано до суду відзив на позов.

28 лютого 2020 року представником відповідача ОСОБА_2 подано пояснення на позов.

28 лютого 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу по суті.

03 червня 2020 року ухвалою суду постановлено витребувати у ЖБК Медик та ТОВ Теплоенергосервіс-2100 належним чином завірену копію договору № 1605/2016 від 16 травня 2016 року, укладеного між ЖБК Медик та ТОВ Теплоенергосервіс-2100 з усіма додатками та додатковими угодами, проте ЖБК Медик та ТОВ Теплоенергосервіс-2100 не виконано судове рішення, направлені до виконання копії повернулися до суду без вручення адресатам.

30 липня 2020 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог.

29 вересня 2020 року від представника позивача та представника відповідача ОСОБА_2 подано заяви про розгляд справи за їхньої відсутності: сторона позивача просила задовольнити позов у повному обсязі, відповідача - відмовити у задоволенні вимог.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

Відповідно до довідки голови ЖБК Медик , він отримував звернення від мешканця квартири в„– 52 ОСОБА_1 щодо затоплення з квартири в„– 56 : у квітні 2017 року, 22 липня 2017 року, 13 вересня 2017 року, 28 вересня 2017 року, 13 жовтня 2017 року. Як вказано у довідці, зверталися до мешканців квартири в„– 55 з проханням усунути причини протікання, але вони відмовилися.

22 липня 2017 року, згідно з поданим голові ЖБК Медик зверненням, позивач викликав сантехніка, який виявив сліди затоплення з квартири в„– 56 , імовірно - протікання лежака, закладеного кахлею у санвузлі другого поверху.

28 вересня 2017 року головою правління ЖБК Медик та позивачем як власника квартири АДРЕСА_3 - ОСОБА_1 складено акт про залиття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_5 .

Як вказано в акті 28 вересня 2017 року до складу комісії входив слюсар-сантехнік ТОВ Теплоенергосервіс-2100 ОСОБА_3 , проте акт не містить його підпису, так само як відсутній підпис і власника квартири в„– 56 .

Актом від 28 вересня 2017 року стверджується, що причиною залиття квартири в„– 52 стало протікання лежака, закладеного кахлею у санвузлі на 2 поверсі у квартирі в„– 56 , на що неодноразово було вказано власнику квартири в„– 56 , але бездіяльність заподіювача шкоди призвела до вищевказаних наслідків, і вказано в акті, що постраждали: стеля ванної кімнати, кухні, коридору, стіни між ванною кімнатою та кухнею, між ванною кімнатою та коридором, внаслідок чого стіни почали руйнуватися, віконний пройм у стіні ванної кімнати, підлога у ванній кімнаті, кухні, коридорі, дверні коробки у ванній кімнаті та кухні, антресоль у кухні, пошкоджена електропроводка, на водоканалізаційному стояку утворилася корозія, потріскалася та попадала кахельна плитка у ванній кімнаті, розповсюдився грибок по всім стінам та стелям, з`явилася корозія на дверних замках.

13 жовтня 2017 року комісією у складі голови правління ЖБК Медик , слюсаря-сантехніка ТОВ Теплоенергосервіс-2100 та позивача як власника квартири АДРЕСА_3 - ОСОБА_1 , власник квартири в„– 56 , як вказано відмовився від підпису, складено акт огляду щодо пошкоджень після залиття квартири 52 .

Вказаною комісією у складі голови правління ЖБК Медик , слюсаря-сантехніка ТОВ Теплоенергосервіс-2100 та позивача, 13 жовтня 2017 року складено акт про те, що було обстежено квартиру в„– 52 , яка знаходиться на першому поверсі п`ятиповерхового будинку, 1963 року побудови, на предмет залиття з вище розташованої квартири в„– 56 і комісія встановила, що внаслідок залиття квартири в„– 52 пошкоджено: стеля ванної кімнати, кухні, коридору, стіни між ванною кімнатою та кухнею, між ванною кімнатою та коридором, внаслідок чого стіни почали руйнуватися, віконний пройм у стіні ванної кімнати, підлога у ванній кімнаті, кухні, коридорі, дверні коробки у ванній кімнаті та кухні, ант рель у кухні, пошкоджена електропроводка, на водоканалізаційному стояку утворилася корозія, потріскалася та попадала кахельна плитка у ванній кімнаті, розповсюдився грибок по всім стінам та стелям, з`явилася корозія на дверних замках. У складеному акті визначено причиною залиття квартири в„– 52 є протікання лежака, закладений кахлею у санвузлі на 2 поверсі у квартирі в„– 56 , що неодноразово було вказано власнику квартири в„– 56 , але бездіяльність заподіювача шкоди призвела до вищевказаних наслідків, як зазначено у згаданому акті.

13 жовтня 2017 року оцінювачем ОСОБА_4 проведено огляд пошкоджень після залиття у квартирі АДРЕСА_3 , про що складено відповідний акт, де голова правління ЖБК Медик , позивач та оцінювач своїми підписами підтверджують факт пошкоджень після залиття вказаної квартири: у кухні відсиріло оздоблення, стіни між ванною та кухнею - відшаровується штукатурка, деформоване деревне перекриття, гіпсокартон, шпалери вітчизняного виробника, наявні осередки грибка, відшаровується цементна кладка, на стелі спостерігаються розводи жовтого кольору (штукатурка знята), помічена електрична проводка до розеток стіни та світильна стелі, ванна кімната: деформований дверний короб з лиштвою, демонтовано вікно з рамою, проріз частково закладений цеглою, частково відшарувалася кахля стіни, шпалери на стіні біля віконного прорізу, частково поліпропіленової плитки стелі, у кімнаті: осередки грибка темного кольору на поверхні штукатурки стін та стелі.

В акті від 13 жовтня 2017 року про огляд пошкоджень міститься примітка про відмову власника квартири в„– 56 від підписування даного акту.

17 жовтня 2017 року о 16:00 год було проведено огляд квартири АДРЕСА_6 , у складі представника власника ОСОБА_5 , Голови правління ЖБК Медик - Казначеєва О. С. та представника ТОВ Теплоенергосервіс-2100 слюсаря-сантехніка ОСОБА_6 . Акт складено на підставі усної заяви ОСОБА_1 про встановлення причини залиття його помешкання, для чого демонтовано унітаз, частково демонтовано облицювальну плитку з підлоги та частково демонтовано облицювальну плитку з чавунної труби, яка з`єднується з чавунно-каналізаційною трубою стояка загального користування.

У ході огляду 17 жовтня 2017 року було встановлено пошкодження внаслідок природного зносу чавунного трійника чавунно-каналізаційної труби стояка загального користування, що у свою чергу призвело до потрапляння вологи крізь міжповерхові перекриття до кв. 52 , розташованої поверхом нижче.

Вказаний акт підписаний представником ТОВ Теплоенергосервіс-2100 слюсарем-сантехніком ОСОБА_6 та Головою правління ЖБК Медик Казначеєвим О. С.

Згідно з звітом № 50/17 від 26 жовтня 2017 року про визначення розміру майнової шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок неодноразового залиття, розмір майнової шкоди станом на момент складання звіту становить 45 407, 00 грн, коефіцієнт зносу 60 %.

Відповідач ОСОБА_2 повідомила позивачу, що для відшкодування шкоди, завданої нею, позивач може звернутись до AT СК АХА Страхування , з якою у неї укладено договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами при експлуатації житлових приміщень від 17 травня 2017 року.

14 жовтня 2017 року позивач звернувся до третьої особи AT СК АХА Страхування щодо відшкодування завданої шкоди. Відповідно до відповіді за вих. № 2829/12ЦВ від 23 березня 2018 року AT СК АХА Страхування відмовлено позивачу у відшкодуванні завданої матеріальної шкоди, оскільки перше затоплення відбулось до укладення договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами при експлуатації житлових приміщень від 17 травня 2017 року, мали систематичний характер, і тому не кваліфікуються як страховий випадок.

Відповідно до положень пункту 1.6 Статуту ЖБК Медик кооператив діє виключно для обслуговування, ремонту і реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території за кошти членів кооперативу і за рахунок пасивних доходів та фінансової допомоги від добровільних внесків або дотацій Держави, отриманих і використаних кооперативом відповідно до мети його діяльності.

За пунктом 2.1 Статуту, метою діяльності є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, а також забезпечення: належного утримання будинку та прибудинкової території, згоди власників квартир та нежитлових приміщень будинку на реалізацію своїх прав на володіння, користування та розпорядження об`єктами будинку, що перебувають у спільній власності членів кооперативу; належного отримання мешканцями будинку житлово-комунальних послуг; виконання власниками квартир, жилих і нежилих приміщень будинку вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій , затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року № 76, Житлового кодексу Української РСР та Закону України Про кооперацію .

У відповідності до п. 7.2.4. Статуту ЖБК Медик , балансоутримувач зобов`язаний здійснювати ремонт будинку в порядку установленому цим Статутом та законодавством України.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Підставою для звернення до суду позивач зазначав статті 22, 1166 та 1192 Цивільного кодексу України та посилався на заподіяну відповідачами матеріальну шкоду, яка полягає у пошкодженні його квартири у результаті залиття.

За змістом статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які б особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вказана норма матеріального права визначає загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань

Цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

З урахуванням приписів статей 11, 22, 1166-1168 ЦК України факт завдання особі шкоди, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання.

Пунктом 3.4. Стандарту Міністерства з питань житлово-комунального господарства України Стандартизація послуг з управління та утримання житлового комплексу СОУ ЖКГ 00.01-011:2010 визначено, що внутрішньобудинкова система водовідведення - система від місця скидання стоків у перший колодязь на випуску з будинку (колодязь не належить до внутрішньобудинкової системи) до трійника (врізки) внутрішньоквартирної мережі, що не належить до внутрішньоквартирної мережі, у стояк такої системи.

За змістом абзацу четвертого п. 13 Порядку формування тарифів на утримання будинків та прибудинкових територій, затвердженого Постановою КМУ № 869 від 01 червня 2011 року Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги , внутрішньобудинковою системою водовідведення є система від місця скидання стоків у перший колодязь на випуску з будинків (колодязь не належить до внутрішньобудинкової системи) до трійника включно на відгалуженні від стояка, що знаходиться у квартирі споживача (житлового приміщення у гуртожитку).

Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), затвердженого постановою Нацкомісії у сфері регулювання енергетики та комунальних послуг від 10 березня 2016 року № 303, внутрішньобудинкова система водовідведення (відведення холодної та/або гарячої води) - це система від місця скидання стоків у перший колодязь на випуску з будинку до трійника включно на відгалуженні від стояка, що розташований у квартирі споживача (житловому приміщенні у гуртожитку).

Отже каналізаційна труба від місць під`єднання у квартирі власника до трійника (але не включно з ним) на відгалуженні від стояка відноситься до сантехнічного обладнання квартири.

Причиною залиття квартири АДРЕСА_3 є пошкодження внаслідок природного зносу чавунного трійника чавунно-каналізаційної труби стояка загального користування, що в свою чергу призвело до потрапляння вологи крізь міжповерхові перекриття.

Чавунний трійник відноситься до внутрішньобудинкової системи водовідведення, та знаходиться на балансі ЖБК Медик .

Представник відповідача ОСОБА_2, заперечуючи проти позову та відзиву відповідача ЖБК Медик , зазначала, що останнім було передано обслуговування внутрішньобудинкової системи водовідведення до ТОВ Теплоенергосервіс-2100 , шляхом укладення договору № 1605/2016 від 16 травня 2016 року, і через чиє неналежне виконання зобов`язань як балансоутримувача внутрішньобудинкової системи водовідведення - ЖБК МЕДИК , так і виконавця за надання житлово-комунальних послуг у формі обслуговування внутрішньобудинкових систем мала місце подія затоплення квартири позивача, що підтвердить факт відсутності порушень з боку ОСОБА_2 , відсутності причинно-наслідкового зв`язку між порушенням і збитками, відсутності вини з боку ОСОБА_2 .

Тому представник відповідача і просила суд витребувати у відповідача ЖБК Медик та ТОВ Теплоенергосервіс-2100 вказаний договір № 1605/2016 від 16 травня 2016 року, проте на виконання ухвали суду від 03 червня 2020 року такий договір не було надано, оскільки судову кореспонденцію направлену на адресу місцезходженням засобами поштового зв`язку адресати не отримували - конверти повернулися до суду без вручення.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Згідно із пунктами 4, 5, 6 частини другої статті 24 Закону України Про житлово-комунальні послуги балансоутримувач зобов`язаний забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 24 Закону Про житлово-комунальні послуги передбачено права і обов`язки балансоутримувача, зокрема зобов`язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил.

У відповідності до п. 7.2.4. Статуту ЖБК Медик , балансоутримувач зобов`язаний здійснювати ремонт будинку в порядку установленому цим Статутом та законодавством України.

Крім того, відповідно до підпунктів 5, 10 пункту 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, виконавець зобов`язаний проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта, утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт.

Пунктом 2.1. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, передбачено, що система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів.

Відповідно до пункту 2.1.5 Правил № 76 до системи технічного огляду жилих будинків входить також профілактичне обслуговування будинків, яке є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв.

Періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків, а саме системи водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання проводиться кожні 3-6 місяців.

Згідно з пунктом 5.3.4 Правил № 76 під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно, зокрема, регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи промерзання трубопроводів, витік води та інше; здійснювати не рідше одного разу на рік профілактичне обслуговування запірної арматури (з прогонкою вентилів кранів), прочищення дворової та не рідше двох разів у рік - будинкової каналізаційної мережі; усувати засмічення в системі.

Відповідачем ЖБК Медик не заперечувався факт не здійснення, періодичних оглядів для виявлення фактів несправності у будинку, та не вжиття заходів для здійснення поточних та капітальних ремонтів у будинку.

Теча на трійнику спільного стояку каналізації відбулася внаслідок неналежного утримання стану каналізації, оскільки чавунний трійник пошкодився внаслідок природного зносу, а не через винні дії чи бездіяльність відповідача.

Обов`язок щодо утримання у належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж (систем), вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій слід відносити до обов`язків виконавця послуги з обслуговування будинку, його утримання.

Утримання стану каналізації у належному стані є обов`язком балансоутримувача.

Таким чином спричинена шкода сталася з вини балансоутримувача ЖБК Медик , а відтак відсутні підстави для покладення на відповідача ОСОБА_2 відповідальність за шкоду, завдану позивачу пошкодженням внаслідок природного зносу чавунного трійника чавунно-каналізаційної труби стояка загального користування, що в свою чергу, призвело до потрапляння вологи крізь міжповерхові перекриття до квартири 52 позивача, відсутні.

Суд погоджується з доводами, що дане пошкодження відноситься до внутрішньобудинкової, а не внутрішньоквартирної системи водовідведення, що підтверджує факт відсутності порушень з боку відповідача ОСОБА_2 , причинного зв`язку між порушенням та збитками, а також відсутності вини останньої.

Встановивши, що у даному випадку сталося пошкодження внаслідок природного зносу чавунного трійника чавунно-каналізаційної труби стояка загального користування, будь-яких доказів проведення профілактичних оглядів системи водопостачання та водовідведення в будинку із періодичністю, встановленою чинним законодавством, балансоутримувачем не надано, залиття квартири позивача сталося з причини неналежного технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення балансоутримувачем будинку, тому за шкоду відповідальний відповідач ЖБК Медик .

Грошові зобов`язання, відповідальність за які встановлена ст. 625 Цивільного кодексу України, передбачають договірні правовідносини, тобто поширюються на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, тому у задоволенні позову у частині стягнення 3 % та інфляційних втрат.

За приписами статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини судом визнано презумпцію моральної шкоди, що полягає у тому, що у разі порушення майнових або немайнових прав, середня , нормально реагуюча на протиправну щодо неї поведінку, людина відчуває страждання (моральну шкоду).

Обґрунтовуючи нанесення моральної шкоди, позивач вказав у позові, що у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації.

Суд приймає до уваги зазначену практику Європейського суду з прав людини як беззаперечну та, враховуючи наведені правові норми, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази та, дотримуючись вимог чинного законодавства, визначає розмір відшкодування моральної шкоди у 1 000, 00 грн, оскільки стороною позивача не наведено доказів своїх тверджень на користь об`єктивної оцінки питання, проте обмеження у користуванні, які виникли внаслідок пошкодження майна, презумуються до виникнення вимушених змін у способі життя, психологічного дискомфорту та тиску, пов`язаних із необхідністю вирішення питань відновлення стану, що існував до, що не може бути відшкодовано шляхом лише констатації судом факту порушення.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача ЖБК Медик підлягає стягненню оплата послуг оцінювача 2 500, 00 грн та судовий збір у розмірі 704, 80 грн.

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст. ст. 3, 8, 21, 22, 24, 41, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,

ст. ст. 1-16, 22, 1166-1168 Цивільного кодексу України,

ст. ст. 1, 13, 24 Про житлово-комунальні послуги ,

ст. ст. 1-18, 76-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України,

суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Житлово-Будівельного Кооперативу МЕДИК , третя особа: акціонерне товариство Страхова компанія АХА Страхування про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-Будівельного Кооперативу МЕДИК (код ЄДРПОУ 23377316, адреса місця проживання: м. Київ, вул. Німенська, буд. 2) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_5 ) суму у розмірі 49 611, 80 грн, з яких 45 407, 00 грн у відшкодування завданої матеріальної шкоди, 2 500, 00 грн - вартість проведення оцінки завданих збитків, 1 000, 00 грн - компенсація моральної шкоди та 704, 80 грн - судовий збір.

Відмовити у задоволенні позову у частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Суддя С. В. Вовк