Ухвала

від 30.09.2020 по справі 210/2250/13-к

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2408/20 Справа № 210/2250/13-к Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7

обвинуваченого (в режимі

відеоконференції) ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №32012040230000017 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 червня 2020 року про повернення прокурору обвинувального акту щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,

В с т а н о в и л а:

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 червня 2020 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому 30.11.2012 року в ЄРДР за №32012040230000017 відносно ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, повернуто прокурору Криворізької місцевої прокуратури №1.

Рішення суду обґрунтовано тим, що як вбачається з матеріалів, прокурором не було дотримано вимог ст.291 ч.2 п.5 КПК України, оскільки обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 не містить чітко сформульованого обвинувачення. При цьому, в ньому зазначено лише про повідомлення останнього про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та в подальшому відображено сутність повідомлення про підозру, а саме фактичні обставини, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, та наявна вказівка на те, що своїми умисними діями, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 212 КК України, проте відсутнє жодне посилання на обвинувачення відносно ОСОБА_8 .

Захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 не погодилась з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 червня 2020 року скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом порушено загальні засади кримінального провадження, а саме: змагальність сторін та розумні строки вирішення справи в суді (ст.7 КПК України); допущено формально-буквальне тлумачення пункту 5 частини другої статті 291 КПК України та неправильно застосовано положення статей 109,111,290, ч.4 ст.291 КПК України щодо недоліків реєстру матеріалів досудового розслідування, позаяк відповідно до пункту 3 частини третьої статті 314 КПК України єдиним процесуальним документом що підлягає дослідженню судом на стадії підготовчого провадження є обвинувальний акт, а додатки до обвинувального акту на цій стадії судового провадження не є предметом судового контролю.

На думку апелянта, суд першої інстанції, повертаючи обвинувальний акт прокурору, сприяє за надуманими приводами порушенню прав обвинуваченого ОСОБА_8 на справедливий суд у розумні строки.

Вважає, що у даному кримінальному провадженні, попри відсутність в обвинувальному акті вказівки на те, що " ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення", вимоги ст. 291 КПК України дотримано, а саме: викладені необхідні відомості, передбачені в цій статті закону, в тому числі викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті), як це визначено в п.5 ч.2 ст.291 КПК України.

Також сторона захисту не погоджується із твердженням суду першої інстанції про те, що окремі недоліки, які на думку суду містяться в реєстрі матеріалів досудового розслідування, є підставою для повернення обвинувального акту, позаяк відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого провадження, є обвинувальний акт. Водночас додатки до обвинувального акту, визначені ч.4 ст.291 КПК України, не є і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого провадження.

Під час апеляційного розгляду обвинувачений та його захисник, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Прокурор також підтримав подану захисником апеляцію.

В судових дебатах сторони підтримали такі ж позиції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України, та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Також стаття 314 КПК України передбачає, що під час підготовчого засідання головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду є невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону.

Статтею 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Також у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам статей 291,292 КПК України, зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки. Інших підстав для повернення обвинувального акту чинним кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено.

Разом з цим, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність цього процесуального документу вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які дійсно перешкоджають суду призначити судовий розгляд кримінального провадження.

Приймаючи рішення про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України, суд зазначив, що обвинувальний акт не містить чітко сформульованого обвинувачення. При цьому, в ньому зазначено лише про повідомлення останнього про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та в подальшому відображено сутність повідомлення про підозру, а саме фактичні обставини, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, та наявна вказівка на те, що своїми умисними діями, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 212 КК України, проте відсутнє жодне посилання на обвинувачення відносно ОСОБА_8 .

З таким висновком колегія суддів не може погодитись, оскільки у даному кримінальному провадженні, попри відсутність в обвинувальному акті вказівки на те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вимоги ст. 291 КПК України дотримано, а саме: викладені необхідні відомості, передбачені в цій статті закону, в тому числі викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті), як це визначено в п.5 ч.2 ст.291 КПК України.

Крім цього, з реєстру матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню №32012040230000027 вбачається, що він містить протокол надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 29.03.2013 року та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування підозрюваного від 29.03.2013 року, що спростовує твердження суду першої інстанції про відсутність в матеріалах кримінального провадження даних процесуальних документів.

Слушними є і доводи апелянта стосовно того, що окремі недоліки, які, на думку суду, містяться в реєстрі матеріалів досудового розслідування, є підставою для повернення обвинувального акту, оскільки відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого провадження, є обвинувальний акт, а додатки до обвинувального акту, визначені ч.4 ст.291 КПК України, як і невідповідність реєстру матеріалів кримінального провадження вимогам ст. 109 КПК України не є і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого провадження.

До того ж, необхідно врахувати, що в процесі судового розгляду прокурор вправі уточнити обвинувачення чи сформулювати нове, змінивши попереднє.

Таким чином, як убачається зі змісту обвинувального акта відносно ОСОБА_8 , в ньому зазначені всі обов`язкові відомості, про які йдеться в ч. 2 ст. 291 КПК України, тобто цей процесуальний документ за своєю формою та змістом повністю відповідає вимогам вищезазначеної статті Кримінального процесуального кодексу України, так як стороною обвинувачення з достатньою повнотою відображено фактичні обставини кримінальних правопорушень, які вона вважала встановленими, їх правову кваліфікацію з посиланням на положення КК України, сформульовано обвинувачення та виконано інші вимоги, передбачені вказаною статтею.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги захисника є слушними, а ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст.409КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Частиною 1 статті 412КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції застосовує на підставі ч. 6 ст. 9 КПК України загальні засади кримінального провадження, а саме: вимоги п. 2 ч. 1 ст. 7 КПК України щодо забезпечення принципу законності кримінального провадження, оскільки допущені судом істотні порушення кримінального процесуального закону, передбачені ст. 291 КПК України, не входять в перелік підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, передбачених ст. 415 КПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підлягає скасуванню з направленням обвинувального акту до суду першої інстанції для здійснення судового провадження.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_7 в інтересахобвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 червня 2020 року про повернення прокурору обвинувального акта щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - скасувати та призначити новий розгляд обвинувального акту в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4