Ухвала

від 22.09.2020 по справі 761/16272/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

за участю:

представника власника майна ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 червня 2020 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №3200210011000001 від 03.01.2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 червня 2020 року, постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на:

- резервуари з рідиною (нафтопродуктом), до яких підключені насоси у к-ті 23 шт.;

- земельну ділянку, що за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6311200000:25:019:0102;

- сховище для зберігання нафтопродуктів загальною площею 238,7 кв.м. (опис: адміністративне приміщення літ. «А-1» дерев., загальною площею 23,20 кв.м., бокс для ремонту автомобілів «Б-1» цегляний, загальною пл.. 191,20 кв.м., пожежне депо №В-1», цегляне, загальною пл.. 24,30 кв.м., навіс «Г» контейнер «Д», навіс «Є», заливна естакада «Ж», контейнер «З», нежитлова споруда «К», нежитлова споруда «К1», зливальний пристрій «Л», вбиральня «М», нежитлові споруди «Н», «Н1», «О»,»П», контейнер «Р», сарай «С», зливна яма «Я», резервуари «1-9», «10-11», «12», «13-14», «15»), реєстраційний номер об`єкта нерухомості 596493363112.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що вищезазначені речі використовувались, як засоби та знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, підлягатимуть спеціальній конфіскації.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, а тому необхідності залишення її без змін, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих матеріалів справи, слідчим управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №32020100110000001 від 03.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України, за фактом організації на території Харківської області виробництва по незаконному виготовленню пального з метою подальшого збуту.

03.06.2020 року старший слідчий з ОВС СУ ФР Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на:

- резервуари з рідиною (нафтопродуктом), до яких підключені насоси у к-ті 23 шт.;

- земельну ділянку, що за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6311200000:25:019:0102;

- сховище для зберігання нафтопродуктів загальною площею 238,7 кв.м. (опис: адміністративне приміщення літ. «А-1» дерев., загальною площею 23,20 кв.м., бокс для ремонту автомобілів «Б-1» цегляний, загальною пл.. 191,20 кв.м., пожежне депо №В-1», цегляне, загальною пл.. 24,30 кв.м., навіс «Г» контейнер «Д», навіс «Є», заливна естакада «Ж», контейнер «З», нежитлова споруда «К», нежитлова споруда «К1», зливальний пристрій «Л», вбиральня «М», нежитлові споруди «Н», «Н1», «О»,»П», контейнер «Р», сарай «С», зливна яма «Я», резервуари «1-9», «10-11», «12», «13-14», «15»), реєстраційний номер об`єкта нерухомості 596493363112, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 червня 2020 року у задоволенні клопотання слідчого відмовлено, з посиланням на те, що органом досудового розслідування не надано належних доказів, які б підтверджували відповідність вказаного в клопотанні майна ознакам речового доказу, а саме того, що воно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Крім того, ч. 2ст. 170 КПК України,передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною третьою статті 170 КПК України передбачено, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вважає колегія суддів апеляційного суду, надані матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а суд, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає вимогам ст.ст. 170-173 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на вищезазначене майно, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, з огляду на конкретні обставини справи та враховуючи необхідність виконання ряду слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне та об`єктивне розслідування всіх обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України, за ознаками вчинення якого проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №3200210011000001 від 03.01.2020 року та вважає наявними підстави для накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів, оскільки стороною обвинувачення доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики його приховування, пошкодження, псування, що в подальшому ускладнить встановлення істини у кримінальному провадженні та проведенню необхідних слідчих (процесуальних) дій.

Дійшовши такого висновку, колегія суддів враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 задоволенню, з постановленням нової ухвали про задоволення вказаного вище клопотання слідчого про арешт майна та накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, а саме: резервуари з рідиною (нафтопродуктом), до яких підключені насоси у к-ті 23 шт.; земельну ділянку, що за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6311200000:25:019:0102; сховище для зберігання нафтопродуктів загальною площею 238,7 кв.м. (опис: адміністративне приміщення літ. «А-1» дерев., загальною площею 23,20 кв.м., бокс для ремонту автомобілів «Б-1» цегляний, загальною пл.. 191,20 кв.м., пожежне депо №В-1», цегляне, загальною пл.. 24,30 кв.м., навіс «Г» контейнер «Д», навіс «Є», заливна естакада «Ж», контейнер «З», нежитлова споруда «К», нежитлова споруда «К1», зливальний пристрій «Л», вбиральня «М», нежитлові споруди «Н», «Н1», «О»,»П», контейнер «Р», сарай «С», зливна яма «Я», резервуари «1-9», «10-11», «12», «13-14», «15»), реєстраційний номер об`єкта нерухомості 596493363112, за наявності правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 червня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №3200210011000001 від 03.01.2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №3200210011000001 від 03.01.2020 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

- резервуари з рідиною (нафтопродуктом), до яких підключені насоси у к-ті 23 шт.;

- земельну ділянку, що за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6311200000:25:019:0102;

- сховище для зберігання нафтопродуктів загальною площею 238,7 кв.м. (опис: адміністративне приміщення літ. «А-1» дерев., загальною площею 23,20 кв.м., бокс для ремонту автомобілів «Б-1» цегляний, загальною пл.. 191,20 кв.м., пожежне депо №В-1», цегляне, загальною пл.. 24,30 кв.м., навіс «Г» контейнер «Д», навіс «Є», заливна естакада «Ж», контейнер «З», нежитлова споруда «К», нежитлова споруда «К1», зливальний пристрій «Л», вбиральня «М», нежитлові споруди «Н», «Н1», «О»,»П», контейнер «Р», сарай «С», зливна яма «Я», резервуари «1-9», «10-11», «12», «13-14», «15»), реєстраційний номер об`єкта нерухомості 596493363112.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/3418/2020 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1