Ухвала

від 09.10.2020 по справі 750/8032/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/4823/333/20 Слідчий суддя ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2020 рокум. Чернігів

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у порядку письмового провадження кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 16 вересня 2020 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, вилучене 28.08.2010 року під час проведення обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на майно: системний блок комп`ютера чорного кольору з биркою з написом «№649, SCS 1,8/1024/160; флеш-носій «Kingston Data Traveler 1 Gb»; флеш-носій «Toshiba 2 Gb», 73921907663BM8K; флеш-носій «Verbatim G08G4306005313DML»; флеш-носій «Mic D 33193»; флеш-носій «H1-RAL1 8Gb»; флеш-носій «Verico wanberer 32»; флеш-носій «SP 16 Gb 033829»; флеш-носій «SuntRS 1»; ноутбук «Lenovo», s/n: CB21612570, з блоком живлення та сумкою чорного кольору; печатку ТОВ «Продовольча компанія «Укрекоресурс» (м. Чернігів, код 40941143); печатку ТОВ «Продлес» (м. Чернігів, код 41367533); печатку ТОВ «Українська торгова палата» (м. Чернігів, код 41394813), заборонивши власникам ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відчужувати, користуватися та розпоряджатися вказаним майном.

Слідчий суддя вказав, що зазначене в клопотанні майно відноситься до речових доказів, а тому з метою забезпечення його зберігання та повного, об`єктивного і всебічного розслідування кримінального провадження на нього необхідно накласти арешт.

Не погодившись із рішенням суду, адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків слідчого судді, викладених в ухвалі, фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Апелянт вказав на відсутність підстав для накладення арешту на вилучене майно та порушення слідчим строків звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту. Крім того, зазначив, що слідчим суддею порушено право на захист ОСОБА_6 , оскільки не був здійснений його виклик у судове засідання.

В судове засідання адвокат ОСОБА_5 та прокурор не з`явилися, надіслали заяви, в яких просили розглянути справу без їх участі.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів провадження, слідчим відділом УСБУ в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 42019270000000199 від 03.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За змістом ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року по справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Як убачається з матеріалів справи, 28 серпня 2020 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено документи щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «ПК «Укрекоресурс», а також належне зазначеним особам ( ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ) наступне майно: системний блок комп`ютера чорного кольору з биркою з написом «№649, SCS 1,8/1024/160; флеш-носій «Kingston Data Traveler 1 Gb»; флеш-носій «Toshiba 2 Gb», 73921907663BM8K; флеш-носій «Verbatim G08G4306005313DML»; флеш-носій «Mic D 33193»; флеш-носій «H1-RAL1 8Gb»; флеш-носій «Verico wanberer 32»; флеш-носій «SP 16 Gb 033829»; флеш-носій «SuntRS 1»; ноутбук «Lenovo», s/n: CB21612570, з блоком живлення та сумкою чорного кольору; печатка ТОВ «Продовольча компанія «Укрекоресурс» (м. Чернігів, код 40941143); печатка ТОВ «Продлес» (м. Чернігів, код 41367533); печатка ТОВ «Українська торгова палата» (м. Чернігів, код 41394813).

Постановою старшого слідчого в ОВС СВ Управління СБУ в Чернігівській області ОСОБА_8 від 29 серпня 2020 року, вищевказане майно, вилучене 28.08.2020 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - було визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

За таких підстав, з метою запобігання можливості приховування вказаного у клопотанні слідчого майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження та з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, слідчий суддя, при вирішенні питання про арешт даного майна, прийняв рішення у відповідності до вимог ст.173 КПК України, з чим погоджується і колегія суддів.

Доводи апелянта щодо порушення слідчим строків звернення з клопотанням про накладення арешту на майно, згідно ст.171 КПК України, не ґрунтуються на законі, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів провадження, на підставі ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.09.2020 року, клопотання слідчого про арешт даного майна було повернуто прокурору для усунення недоліків, з наданням 72-годинного терміну для їх усунення.

14 вересня 2020 року прокурором ОСОБА_9 було подано до суду виправлене клопотання про накладення арешту на майно, з дотриманням строків, передбачених ст.171 КПК України, та призначено судовий розгляд цього клопотання на 16 вересня 2020 року, о 14.00 год. (а.с.1,24).

Твердження апелянта щодо неповідомлення власника майна про час і місце розгляду справи, що призвело до порушення прав на захист, спростовуються даними матеріалів судового провадження.

Так, про час та місце розгляду клопотання про накладення арешту були повідомлені усі учасники процесу, про що свідчить наявний у матеріалах провадження лист (а.с.24).

При цьому диспозиція ч.1 ст.172 КПК України не містить вимоги про обов`язкову участь у судовому засіданні власника майна, щодо якого вирішується питання про накладення арешту. З огляду на стислість строків розгляду клопотання важливим є те, щоб особи були повідомлені про день та час судового розгляду, при цьому їх неявка розгляду клопотання не перешкоджає.

Відтак, доводи про незаконність ухвали слідчого судді є непереконливими та такими, що не заслуговують на увагу, в зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_5 .

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі слідчим суддею рішення, не встановлено.

Керуючись ст.406, ч.3 ст.407, ст.422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 вересня 2020 року про накладення арешту на майно - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4