ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
02 жовтня 2020 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 748/604/20
Головуючий у першій інстанції - Олещенко В. І.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/899/20
Суд у складі:
головуючого - судді Євстафіїва О.К.,
суддів: Бечка Є.М., Губар В.С.,
за участю секретаря Шапко В.М.,
заявник: ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Халявинська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області, Чернігівська районна державна нотаріальна контора,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,
на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 травня 2020 року; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 14.05.2020, м. Чернігів,
в с т а н о в и в:
12.03.2020 ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просила встановити факт спільного проживання однією сім`єю з 2010 р. з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що у вищевказаний період вона проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Вона ж і здійснила поховання ОСОБА_2 . Після смерті останньої відкрилась спадщина, і ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з заявою про її прийняття. Нотаріусом відкрито спадкову справу й повідомлено, що для оформлення спадщини, про яку йдеться, ОСОБА_1 має звернутися до суду задля встановлення факту її спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 . Інших спадкоємців остання не має. Отож встановлення вищевказаного факту ОСОБА_1 необхідно для реалізації належного їй права на спадщину як спадкоємцю ОСОБА_2 за законом.
Оскаржуваним рішенням у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалюючи його, суд І інстанції виходив з того, що вимоги ОСОБА_1 є недоведеними.
В апеляційній скарзі остання просить скасувати вказане рішення та ухвалити рішення про задоволення її вимог. Доводи скарги зводяться до того, що суд дійшов помилкового висновку про недоведеність вимог ОСОБА_1 внаслідок порушення норм процесуального права, які мають бути застосовані при вирішенні справи.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу.
Халявинський сільський голова направила до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ради і про відсутність заперечень проти задоволення вимог ОСОБА_1 (арк. 74).
Представник Чернігівської районної державної нотаріальної контори - завідувач Завалієва В.В. апеляційну скаргу не визнала. Сенс її заперечень зводиться до того, що вимоги ОСОБА_1 є недоведеними.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши її матеріали, проаналізувавши показання свідків та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає задоволенню.
У справі встановлено таке.
За життя ОСОБА_2 мала право власності на землю, що підтверджено копією державного акту відповідного змісту серії ІІ-ЧН № 018700, виданого Чернігівською райдержадміністрацією 27.03.2002 (його копія на арк. 10).
Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Чернігів, одружена з ОСОБА_3 , з 13.03.2003 по цей час зареєстрована у АДРЕСА_2 . Це підтверджено витягом з її паспорта (арк. 5-8).
Згідно з копіями довідки Халявинської сільської ради Чернігівського р-ну від 29.05.2018 № 314, акту від цієї ж дати, складеного секретарем цієї ж сільської ради зі слів сусідів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , письмових пояснень останніх від 29.05.2018, ОСОБА_1 з 2010 р. по дату смерті ОСОБА_2 - по 25.04.2016 проживала разом з останньою в АДРЕСА_1 , і здійснювала догляд за нею та її поховання (арк. 12, 13, 58, 59).
Допитані апеляційним судом як свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_4 показали, що спадкодавець ОСОБА_2 мала сестру, яка померла раніше за неї і якій належав будинок АДРЕСА_1 . Цей будинок на підставі заповіту успадкувала сестра ОСОБА_1 , але попри це у ньому продовжувала проживати спадкодавець ОСОБА_2 до смерті. Крім того, з 2010 р. і до смерті ОСОБА_2 разом з нею у цьому ж будинку проживали ОСОБА_1 , її чоловік і їхні діти. Весь цей час ОСОБА_1 з чоловіком працювали у м. Чернігові, на роботу і з роботи вони їздили на належному чоловікові автомобілі. З показань свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_4 також випливає, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і її чоловік у період спільного проживання мали спільний бюджет та вели спільне господарство. Ці свідки також показали, що ОСОБА_2 померла раптово, а тому вона не залишила заповіту на випадок своєї смерті.
Копією спадкової справи № 639/2016 до майна ОСОБА_2 (арк. 31-35) підтверджено:
- що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та що на дату смерті вона була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 ;
- з заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , звернулася тільки ОСОБА_1 .
З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.
У справі належними й допустимими доказами встановлено, що з 2010 р. по 25.04.2016 ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 .
Право ОСОБА_1 на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , ніким не оспорюється. Зокрема Халявинська сільська рада проти задоволення вимог ОСОБА_1 не заперечувала як у суді І інстанції (див. заяву від 27.03.2020 за вих. № 02-45/271, арк. 28), так і в апеляційному суді.
Факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім`єю має юридичне значення, так як без його встановлення ОСОБА_1 не може реалізувати належне їй в силу ст. 1264 ЦК України право на спадкування після смерті ОСОБА_2 ОСОБА_1 не має можливості встановити (документально підтвердити) цей факт інакше, ніж у судовому порядку.
Заперечуючи проти задоволення заяви, представник Чернігівської районної державної нотаріальної контори посилалася на те, що посвідчення справжності підпису особи здійснюється у заявах, а не в актах і поясненнях. Крім того, сільською радою у неналежному розмірі справлено державне мито за посвідчення підписів ОСОБА_5 і ОСОБА_4 у їхніх поясненнях та в акті. Ці заперечення є грубо-формальними і на суть справи ніяк не впливають.
З викладеного випливає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Оскаржуване рішення ухвалене за неповноти з`ясування обставин, що мають значення для справи, та з порушенням припису ч. 2 ст. 294 ЦПК України. Так, відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1 , місцевий суд послався на те, що вона надала копії письмових пояснень від 29.05.2018 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які ними не підписані. (арк. 14, 17). Проте всупереч наведеній нормі права цей недолік суд ніяк не намагався усунути: ні шляхом допиту ОСОБА_5 та ОСОБА_4 як свідків, ні шляхом витребування належно оформлених їх пояснень. Тому його усунув апеляційний суд: копії належно оформлених пояснень останніх долучено до апеляційної скарги і їх допитано як свідків.
Узагальнюючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що рішення суду І інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення заяви ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 374, 376 ч. 1 п. 4, 381, 382 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Чернігівського районного суду від 13 травня 2020 року скасувати; заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову виготовлено 07.10.2020.
Головуючий: Судді:
Суд | Чернігівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2020 |
Оприлюднено | 13.10.2020 |
Номер документу | 92147453 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Чернігівський апеляційний суд
Євстафієв О. К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні