Рішення

від 09.10.2020 по справі 937/4967/20

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 09.10.2020

ЄУН 937/4967/20

Провадження № 2/937/2347/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південь про визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південь про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , мати позивачки, після її смерті відкрилася спадщина на житлову квартиру АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була членом житлово-будівельному кооперативі. Шляхом внесення пайових внесків їй за життя на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 .

31.10.1984 року ОСОБА_2 видано ордер на підстав рішення Виконкому Мелітопольської Ради народних депутатів № 328/5, від 18.10.1984 року, відповідно до якого їх було надано право на вселення в зазначену квартиру. В 80 роках минулого століття ОСОБА_2 в повному обсязі внесла пайові внески та розрахувалась за квартиру, стала законним співвласником зазначеної квартири. Житловий будівельний кооператив-11, за часи незалежної України перетворився в об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) Південь (код 20508172), що підтверджується копією статуту ОСББ Південь зареєстрованого 31.07.1991 року № 88/6.

Відповідно до довідки ОСББ Південь №6 від 13.05.2013 року вбачається, що ОСОБА_2 здійснено в повному обсязі сплату пайових внесків, а також їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .

13.11.2017 року ОСОБА_2 нотаріально посвідчила заповіт на все своє майно на ім`я позивачки. Позивачка в шестимісячний строк звернулася з заявою до Мелітопольської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті померлої ОСОБА_2 , але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру їй відмовлено у зв`язку з відсутності правовстановлюючого документу, що підтверджує права власності на вище вказане нерухоме майно.

Позивачка та представник позивача у судове засідання не з`явилися.Від представника позивачаадвоката ОСОБА_3 надійшла заява з проханням розглядати справу за їх відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягають у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання позову відповідачем не порушує прав та законних інтересів інших осіб.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки ОСОБА_2 , відповідно до копії свідоцтва про смерть. (а.с.7)

Відповідно до заповіту від 13.11.2007 року посвідченого державним нотаріусом Мелітопольської державної нотаріальної контори Запорізької області, все майно ОСОБА_2 яке буде їй належити на день смерті, де б воно не знаходилося із чого б не складалося, а також все те, на що вона за законом матиме право, заповідає ОСОБА_1 . (а.с. 6)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 .

31.10.1984 року ОСОБА_2 видано ордер на підстав рішення Виконкому Мелітопольської Ради народних депутатів № 328/5, від 18.10.1984 року, відповідно до якого їх було надано право на вселення в зазначену квартиру. (а.с. 5)

Відповідно до довідки №6від 13.05.2013 року виданою головою ОСББ Південь , ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .Пайовий внесок виплачено повністю. (а.с.11)

Відповідно до п.1.1 статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південь , об`єднання співвласників багатоквартирного будинку створено шляхом реорганізації житлово-будівельного кооперативу №11,зареєстрованого 31.07.1991 року № 88/6 (а.с. 29-35).

Статтею 384 ЦК України передбачено, що будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Згідно із ст. 15 Закону України Про власність (чинний станом на час виникнення спірних правовідносин) член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.

Пунктом 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 18.09.1987 року Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи , згідно із ст. 15 Закону України Про власність , передбачено, що член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру вправі розпоряджатись нею на свій розсуд продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частку будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї угоди, що не заборонені законом.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 7 лютого 2014 року № 5 вбачається, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.

Таким чином, виникнення права власності на будинки, споруди та нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції від 2003 року та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції від 2004 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 182 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно із ч. 4 ст. 334 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Статтею 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції від 1 січня 2013 року) державна реєстрація прав є обов`язковою, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що на момент набуття права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , законодавством не була передбачена як видача свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, так і обов`язкова державна реєстрація права власності на таку квартиру.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , про що свідчить актовий запис про смерть №1344 від 15 серпня 2017 року, вчинений Мелітопольським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 .

Постановою державного нотаріусу Мелітопольської державної нотаріальної контори Запорізької області Лайзорик О.Ф. від 21 лютого 2018 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальних дій. З тих підстав, що згідно п.п.4.15 глави 10, розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до яких видача Свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про право власності на майно та інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Спадкоємцем не було надано документу, що посвідчує право власності на вищевказану квартиру.Рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання. (а.с.17).

Відповідно до спадкової справи ОСОБА_1 звернулася до Мелітопольської державної нотаріальної контори Запорізькою області з заявою про прийняття спадщини за заповітом після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 чинного Цивільного кодексу Україна до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті.

Згідно ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

За вимогами ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

В свою чергу, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст. 1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи викладене, суд вважає заявлені позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16, 328, 1216, 1218, 1261, 1296 ЦК України,ст.ст. 4, 5, 10, 12, 81, 263, 265, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південь про визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКООП - НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач -Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південь , ЄДРПОУ 20508172; юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, просп.. Богдана Хмельницького, буд 83.

Суддя: Т.В.Юрлагіна