Ухвала

від 09.10.2020 по справі 308/10460/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10460/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.10.2020 місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до відкриття провадження у справі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про забезпечення позову до відкриття провадження у справі, де відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Заяву про забезпечення позову мотивовано тим, що їхньому фермерському господарству Газда (ідентифікаційний код: 22087740) на підставі державного акту на право постійного володіння землею (виданого на підставі рішення 15-ої сесії Ратівської сільської ради народних депутатів від 11.08.1992 року за № 15) було передано земельну ділянку площею 5 гектарів в постійне володіння за межами населеного пункту.

Відповідно до розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області від 17.03.2006 року за № 181 вказана земельна ділянка площею 5 гектарів була безоплатно передана у спільну сумісну власність членам фермерському господарства Газда : ОСОБА_2 , Адам 1.1., ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Вказує, що з метою належного оформлення даної земельної ділянки ними, членами ФГ Газда , було укладено договір з ліцензованою організацією - Державне підприємство Центр Державного земельного кадастру та виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на спільну сумісну власність на земельну ділянку ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на території Ратівської сільської ради Ужгородського району, яка пройшла всі погодження. Тому вони звернулися до відповідача для отримання кадастрового номера щодо переданої їм земельної ділянки.

Як випливає з відомостей, які містилися в публічній кадастровій карті, даній ділянці було присвоєно кадастровий номер 2124885400:02:002:0002. Однак, з незрозумілих причин даний кадастровий номер та відомості про земельну ділянку зникають. Тому вони повторно звернулися до відповідача внести відомості про земельну ділянку в Державний земельний кадастр, проте отримали відмову - рішення № РВ - 2100410322020 від 06.02.2020 року електронний документ не відповідає установленим вимогам.

Зауважує, що причиною даної відмови є те, що відповідачем сформовано земельну ділянку (на тому самому місці, де знаходиться і земельна ділянка, яка передана їй у власність) іншу земельну ділянку за кадастровим номером 2124885400:10:015:0005, з цільовим призначенням: 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) площею 32,2077 га, яку відповідач планує передати третім особам. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (п. 4 ст. 122 Земельного кодексу України). Таким органом в Закарпатській області є Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області.

Заявниця зазначає, що приписами п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов може бути забезпечено, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Нею буде подано позовну заяву немайнового характеру щодо визнання дій відповідача протиправними щодо відкриття Поземельної книги та присвоєння кадастрового номера 2124885400:10:015:0005.

На думку заявниці, не забезпечення судом заходів забезпечення позову у даній справі шляхом заборони відповідачу - Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки кадастровий номер 2124885400:10:015:0005 заподіє шкоду правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в цивільній справі та фактично унеможливить захист цих прав, свобод та інтересів, так як земельна ділянка яка їй надана у власність буде передана третім особам. Вважає, що без вжиття таких заходів забезпечення позову для позивача буде утруднено відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог.

На підставі наведеного, просить вжити заходи забезпечення даного позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки кадастровий номер 2124885400:10:015:0005.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (ч. 2 ст. 151 ЦПК України).

Дану заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог п. п. 3, 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, оскільки така не містить: обґрунтування необхідності забезпечення позову; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення: інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Заявниця, подаючи заяву про забезпечення позову до відкриття провадження у справі, просить заборонити відповідачу - Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки кадастровий номер 2124885400:10:015:0005.

Проте, заявницею не обґрунтовано необхідність застосування саме такого виду забезпечення позову, що зазначено у заяві, не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову, а також не зазначено обставини та не надано документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

З огляду на положення ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову заявник повинен чітко викласти предмет позову, з яким він має намір звернутись до суду, із зазначенням усіх позовних вимог, які він бажає пред`явити до відповідача (тобто, вказавши повно усі позовні вимоги, які зазначені (будуть зазначені) ним у прохальній частині позову).

Однак, заявницею не конкретизовано предмет майбутнього позову, не зазначено, які нею будуть заявлені позовні вимоги та хто може набути статусу сторін у поданій позовній заяві.

Разом з тим, зустрічне забезпечення - це по суті гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків та має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів. Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України метою цього інституту є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

При цьому у принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права Про забезпечувальні і запобіжні заходи в міжнародному цивільному процесі , ILA,1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.

Встановлено, що заява не відповідає змісту та формі заяви про забезпечення позову, а саме заявницею не визначено пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Згідно з ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням наведеного, дана заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявниці, оскільки подана без додержання вимог ст. 151 ЦПК України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2010 року у справі Мушта проти України суд зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Крім того, у справах Осман проти Сполученого королівства та Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються.

Крім того, необхідно в даному випадку також зазначити, що повернення заяви про забезпечення позову не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Керуючись ст. ст. 151, 153, 260, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до відкриття провадження у справі - повернути заявниці.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення) безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай