Рішення

від 09.10.2020 по справі 576/1183/20

ГЛУХІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 576/1183/20

Провадження № 2/576/366/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.10.20 м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівської сільської ради Глухівського району Сумської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Черневе Глухівського району Сумської області помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно у вигляді земельної частки (паю), розміром 2,36 умовних кадастрових гектар, розташованої на території Чернівської сільської ради Глухівського району Сумської області, яка належала померлому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія СМ № 0162682, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 397 від 30.10.1996 року, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ Прогрес за № 182 від 03.12.1996 року. Спадкоємців першої, другої та третьої черг за законом у ОСОБА_2 немає. Як спадкоємець четвертої черги за законом, спадщину після його смерті прийняла її мати ОСОБА_3 , оскільки більше п`яти років, а саме з 1974 року і до дня смерті ОСОБА_2 проживала разом з ним однією сім`єю у житловому будинку АДРЕСА_1 , як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, спільно вели домашнє господарство, були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет та взаємні права та обов`язки, але своїх спадкових прав не оформила.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина, в тому числі на спадкове майно у вигляді земельної частки (паю), яку вона фактично прийняла після смерті ОСОБА_2 . Вона є її спадкоємцем за заповітом, прийняла спадщину та частково її оформила. Однак, коли вона звернулася в нотаріальну контору для оформлення своїх прав на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , то їй було відмовлено в цьому у зв`язку з тим, що вона не може підтвердити те, що її мати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 1974 року та по день смерті останнього, ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без шлюбу. Крім того, відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно - Сертифікат на право на земельну частку (пай), який було втрачено. За вказаних обставин позивач просить суд встановити факт проживання ОСОБА_3 із ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу понад п`ять років, з 1974 року до часу відкриття спадщини, та визнати за нею право власності на вищевказану земельну частку (пай).

Позивачка в судове засідання не з`явилася, а надала заяву, в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просить справу розглядати без її участі.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, а надав заяву, в якій визнає позов повністю і просить справу розглядати за його відсутності.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов є повністю обґрунтованим, підтверджується представленими документами, а тому підлягає повному задоволенню з огляду на таке.

Так судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй спадкове майно. Позивач є її спадкоємцем за заповітом, прийняла спадщину та частково її оформила, оформивши у свою власність належну померлій матері земельну частку (пай). Однак, коли вона звернулася в нотаріальну контору для оформлення своїх прав на спадкове майно у вигляді земельної частки (паю) розміром 2,36 умовних кадастрових гектар, розташованої на території Чернівської сільської ради Глухівського району Сумської області, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яку мати фактично прийняла після його смерті, як спадкоємець четвертої черги за законом, але своїх спадкових прав не оформила, то їй було відмовлено в цьому з тих підстав, що вона не може підтвердити те, що її мати ОСОБА_3 проживала зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловік та жінка без шлюбу понад п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 1974 року та по день смерті останнього, ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також з підстав відсутності правовстановлюючого документу на спадкове майно - Сертифікату на право на земельну частку (пай), про що було видано відповідну постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 08 лютого 2005 року виконкомом Чернівської сільської ради Глухівського району Сумської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Черневе Глухівського району Сумської області (а.с. 7).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки відділу у Глухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 53/133-20 від 29.05.2020 року, за життя ОСОБА_2 , на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 397 від 30.10.1996 року було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0162682 та зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ Прогрес за № 182 від 03.12.1996 року. Розмір земельної частки (паю) складав 2,36 умовних кадастрових гектар. Сертифікат видавався тільки на руки власнику і в архіві відділу не зберігається ( а.с.14).

Таким чином судом встановлено, що померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , дійсно за життя на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія СМ № 0162682, належала земельна частка (пай), розміром 2,36 умовних кадастрових гектар, розташована на території Чернівської сільської ради Глухівського району Сумської області. Однак, вказаний сертифікат був втрачений.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, зокрема у вигляді належної йому вищевказаної земельної ділянки (паю).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. Спадкування за законом має місце тоді, коли воно не змінено заповітом.

Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 заповіту не залишив, спадкоємці першої, другої та третьої черги за законом після його смерті відсутні.

За змістом ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У відповідності з п. п. 21, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття

спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Як вбачається з довідки Чернівської сільської ради Глухівського району Сумської області від 21.05.2020 року за вих. № 02-20/118, останнє постійне місце проживання ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , було АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_2 , разом з ним була зареєстрована та проживала його співмешканка ОСОБА_3 , 1942 р.н., з якою він з 1974 року і по день своєї смерті проживав разом однією сім`єю як чоловік та дружина, вели спільне домашнє господарство.

Виходячи з досліджених по справі доказів в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність факту того, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 мати позивачки ОСОБА_3 , постійно понад п`ять років до часу відкриття спадщини проживала разом з ним однією сім`єю, а тому прийняла його спадщину.

Встановлення вказаного факту породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення особистих та майнових прав позивача, а тому вимога останньої щодо встановлення вказаного факту підлягає повному задоволенню.

Також судом встановлено позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_3 , прийняла спадщину після її смерті та частково її оформила, однак через втрату правовстановлюючого документу на спадкове майно, що складається з земельної частки (паю), яку мати фактично прийняла після смерті ОСОБА_2 , але своїх спадкових прав на неї не оформила, який відновити в передбаченому законом поряду неможливо, позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права на прийняту спадщину в нотаріальній конторі.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Аналогічні роз`яснення викладені у п. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , зокрема, якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно п. 3.1 вказаного листа право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392ЦК).

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, тобто і в порядку спадкування.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання за нею права власності на земельну частку (пай), що належала покійному ОСОБА_2 , є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 1974 року і до дня смерті останнього, тобто понад п`ять років до часу відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючою по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , право власності на земельну частку (пай), розміром 2,36 умовних кадастрових гектар, розташовану на території Чернівської сільської ради Глухівського району Сумської області, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія СМ № 0162682, виданого на підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 397 від 30.10.1996 року, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Глухівською районною державною адміністрацією членам САПТЗТ Прогрес за № 182 від 03.12.1996 року, як на спадкове майно після смерті матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Диканька Диканьського району Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В. Сапон