Ухвала

від 22.09.2020 по справі 495/4962/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/4962/20

Номер провадження 4-с/495/40/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Мишко В.В.,

при секретарі судового засідання - Охримчук А.В.,

за участю:

-адвоката Стрезєва А.І. в інтересах скаржника -ТОВ Сервис

-старшого державного виконавця - Березнюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Сервис на дії Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) за участю акціонерного товариства Кредобанк ,

В С Т А Н О В И В :

20.08.2020 року товариство з обмеженою відповідальністю Сервис (далі по тексту - скаржник) звернулося до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області зі скаргою на дії Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) за участю акціонерного товариства Кредобанк .

Згідно автоматичного визначення судді, скарга передана на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишка В.В.

18.09.2020 року товариство з обмеженою відповідальністю Сервис (далі по тексту - скаржник) звернулося до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з уточненою скаргою на дії Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) за участю акціонерного товариства Кредобанк .

Так, скаржник, згідно із уточненою скаргою, просить суд:

-визнати дії Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) (Адреса: 67700, Одеська обл., місто Білгород-Дністровський, вул. Миколаївська, будинок 30, Ідентифікаційний код: 34890175) щодо винесення 04.01.2019р постанови про стягнення з боржника виконавчого збору № 58006491 та виведення її в окреме провадження - неправомірними;

-скасувати постанову про стягнення з ТОВ Сервис виконавчого збору в розмірі 195 443,95 грн., № 58006491, винесену 04.01.2019 старшим державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Березнюк Ангеліною Володимирівною;

-скасувати постанову про арешт майна боржника, серія та номер: ВП № 58006491, винесену 04.01.2019 року старшим державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Березнюк Ангеліною Володимирівною.

Зі скарги вбачається, що ТОВ Сервис зареєстровано в ЄДРПОУ та здійснює господарську діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 листопада 2016 року по справі № 495/9691/14-ц було задоволено позовні вимоги АТ Кредобанк . Стягнуто солідарно з ТОВ Сервис (код ЄДРПОУ 13873770) на користь ПАТ "КредоБанк" (код ЄДРПОУ 09807862) суму заборгованості та пені за додатковим договором № 02-14 від 31.07.2013 про надання кредитної лінії відповідно до Генерального договору № 14Ю-270912 про здійснення кредитування від 28.09.2012, укладеним між ПАТ "КредоБанк" та ТОВ Сервис , у розмірі 1954439,51 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ Сервис було подано на нього апеляційну скаргу, за наслідками розгляду якої, постановою Апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду одеської області від 08.11.2016 без змін.

Скориставшись наданим процесуальним правом, учасником справи було подано до Касаційного цивільного суду Верховного суду касаційну скаргу на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області та на Постанову Апеляційного суду Одеської області, в якій було заявлено клопотання щодо зупинення виконання рішення до розгляду касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. від 06 грудня 2018 року було відкрито касаційне провадження у даній справі (справа № 495/9691/14-ц, провадження № 61-47352ск18) та задоволено клопотання і ухвалено Зупинити виконання Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 листопада 2016 року, залишеного без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2018 року, до закінчення його перегляду в касаційному порядку .

Таким чином, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області підлягало виконанню тільки в період з 18.10.2018 року (дата постанови Апеляційного суду Одеської області) до 06.12.2018 року (дата зупинення його виконання Верховним судом). Однак, третьою особою (АТ Кредобанк ), 04.01.2019 року, коли виконання рішення суду було зупинено Верховним Судом, було пред`явлено до відповідача на виконання, про що свідчить виконавчий лист № 495/969/14-ц, виданий 15.11.2018 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області про стягнення солідарно з ТОВ СЕРВИС (код ЄДРПОУ 13873770), на користь ПАТ "КредоБанк" (код ЄДРПОУ 09807862) суму заборгованості та пені за Додатковим договором №02-14 від 31.07.2013 про надання кредитної лінії відповідно до генерального договору №14Ю-270912 про здійснення кредитування від 28.09.2012, укладеним між ПАТ "КредоБанк" та ТОВ СЕРВИС , у розмірі 1954439,51 грн.

04.01.2019 року старшим державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Березнюк Ангеліною Володимирівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58006491 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа, пунктом 3 постанови про відкриття виконавчого провадження було постановлено: стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 195 443,95 грн.

04.01.2019 року, відповідачем було також винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору розмірі 195 443,95 грн. та постанову про накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно ТОВ СЕРВИС .

04.01.2019 року, відповідачем також було винесено постанову про арешт майна боржника ВП № 58006491 про накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно ТОВ Сервис у межах суми звернення стягнення - 2 150 143,46 грн.

Таким чином, виконавче провадження було відкрито та одночасно із відкриттям виконавчого провадження було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно на підставі виконавчого листа, виданого на примусове виконання рішення суду, виконання якого було на цей час зупиненим Ухвалою Верховного Суду.

10.01.2019 року, у день отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, ТОВ Сервис було спрямовано на адресу відділу заяву про зупинення виконавчого провадження з додаванням оригіналу ухвали Верховного Суду про зупинення виконання рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду.

14.01.2019 року, відповідачем було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.

18 березня 2020 року, Верховним Судом своєю постановою було частково задоволено касаційну скаргу. Викладено резолютивну частину рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 листопада 2016 року у новій редакції.

Таким чином, виконавчий лист, при примусовому виконанні якого було винесено оскаржувані постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, виведення його в окреме провадження та накладення арешту на майно боржника не підлягав виконанню, у зв`язку зі зміною резолютивної частини рішення, на примусове виконання якого його було видано.

У зв`язку із цією обставиною, АТ КРЕДОБАНК , 21.04.2020 року звернулося до відповідача із заявами про поновлення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачеві.

Також, АТ Кредобанк подав до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області заяву про видачу копії рішення суду та виконавчих листів про стягнення, зокрема, і цієї ж заборгованості з ТОВ Сервис , із зазначенням в цих виконавчих листах резолютивної частини постанови Верховного Суду (тобто по суті нові виконавчі листи, за наслідками розгляду справи в Касаційній інстанції), що додатково підтверджує ту обставину, що попередній виконавчий лист не підлягав виконанню. За умови пред`явлення нового виконавчого листа (за наслідками розгляду справи в Касаційній інстанції) до виконання, з ТОВ Сервис підлягатиме стягненню така ж сума виконавчого збору і фактично відбудеться подвійне безпідставне стягнення 195 443,95 грн. сум виконавчого збору.

Далі, 24.04.2020 року, відповідачем було винесено на підставі даних заяв наступні постанови:про поновлення вчинення виконавчих дій та про повернення виконавчого документа Стягувачеві. При цьому, оскільки виконавчий збір за даним виконавчим документом стягнуто не було, 29.04.2020 року відповідачем було виведено постанову про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження, та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 619/26314) з примусового виконання постанови № 58006491, виданої 04.01.2019 року державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення з ТОВ Сервис виконавчого збору в розмірі 195 443,95 грн. на користь держави.

Також, з урахуванням не стягнення виконавчого збору Відділом ДВС не було знято арешт, накладений постановою про арешт майна боржника від 04.01.2019 року ВП № 58006491 з усього рухомого та нерухомого майна ТОВ СЕРВИС в межах суми стягнення 2 150 143,46 грн. При цьому, арешт накладено в межах суми стягнення 2 150 143,46 грн., тоді як на момент звернення із цією скаргою сума виконавчого збору, що підлягає стягненню на теперішній час, складає всього 195 443,95 грн., тобто наявний накладений арешт є неспівмірним з сумою що підлягає стягненню.

Отже, на теперішній час відповідачем проводяться дії, спрямовані на примусове стягнення сум за постановою про стягнення виконавчого збору в розмірі 195443,95 грн. , винесеної при примусовому виконанні виконавчого документа, виданого на виконання рішення суду першої інстанції:виконання якого Було зупинено Верховним Судом; як було змінено в частині стягнення Верховним Судом, а отже не підлягало виконанню;за яким стягувачем отримується новий виконавчий лист (за наслідками касаційного розгляду справи), що призведе до безпідставного подвійного стягнення з ТОВ Сервис сум виконавчого збору у розмірі 195 443,95 грн.

Станом на 15.07.2020 року ТОВ Сервис досяг згоди з АТ Кредобанк за спірним кредитним договором, у зв`язку з чим останнє вважає боргові зобов`язання ТОВ Сервис виконаними.

Таким чином, відповідачем фактично не здійснювалось примусове виконання рішення суду, а після розгляду справи у Верховному Суді, ТОВ Сервис самостійно виконало усі свої боргові зобов`язання перед АТ Кредобанк , у зв`язку з чим, на нашу думку, додатково виконавчий збір стягненню не підлягає, а постанова про стягнення з боржника виконавчого збору та постанова про арешт майна боржника підлягає скасуванню, що обґрунтовується нижче.

Як стало відомо ТОВ Сервис 17.09.2020 року з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у спеціальному розділі наявна інформація про арешт нерухомого майна на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер ВП № 58006491, виданий 04.01.2019 року Білгород-Дністровським ВДВС ГТУЮ в Одеській області, старший державний виконавець Березнюк А.В.

Ознайомившись із вказаною постановою було встановлено, що її також було винесено при примусовому виконанні виконавчого листа, який на той час не підлягав виконанню, і даний арешт не було скасовано Відділом у зв`язку із не стягненням виконавчого збору.

Таким чином, оскільки наявний арешт усього рухомого та нерухомого майна на теперішній час застосовується виключно задля виконання оскаржуваних постанов (про стягнення виконавчого збору), від так ТОВ СЕРВИС вважає за доцільне уточнити подану скаргу та заявити похідну вимогу (від вимоги про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору) стосовно скасування накладеного арешту, оскільки у випадку задоволення скарги та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, даний арешт також підлягатиме скасуванню.

На підставі наведеного скаржник звернувся до суду із відповідною скаргою з подальшим уточненням.

У судовому засіданні адвокат Стрезєв А.І.(в інтересах скаржника) скаргу підтримав, просив її задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування викладенні в уточненій скарзі ТОВ Сервис .

Старший державний виконавець Березнюк А.В. відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) в судовому засіданні просила у задоволені скарги ТОВ Сервис відмовити в повному обсязі, так як державний виконавець діяв в межах своїх повноважень та неправомірні дії органів ДВС взагалі не визначені.

Представник заінтересованої особи - АТ Кредобанк в судове засідання не зявився, але подав до суду заяву з проханням провести розгляд справи без його участі та винести рішення відповідно до діючого законодавства.

Дослідивши матеріали скарги, вислухавши всіх учасників процесу, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст. 1, 5 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1403-VIII).

Законом № 1403-VIII визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Згідно із ч.5 ст.27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень ; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також частиною дев`ятою вказаної статті передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

За правилами частини п`ятої вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

За приписами частини третьої статті 40 Закону № 1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Встановлено, що в даному випадку спір виник у зв`язку з невизначеністю правового режиму застосування частини другої статті 27 та частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII при винесенні державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа).

Положення ч.3 ст 40 Закону № 1404-VIII зобов`язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.

Вказані положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII кореспондуються з нормою абзацу четвертого пункту 8 розділу III Інструкції.

Відповідно до ч.2 ст. 27 Закону № 1404-VIII передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

При цьому пункт 21 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону № 1404-VІІІ, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 вказаного Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Крім цього, п. 20 розділу ІІІ Інструкції визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону № 1404-VIII. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Крім того, відповідно до ст. 13 Закону № 1403-VIII заробітна плата працівника органу державної виконавчої служби складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, винагороди, а також інших надбавок згідно із законодавством.

Порядок виплати та розміри винагород працівникам органів державної виконавчої служби встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 08 вересня 2016 року № 643 затвердив Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця (далі - Порядок), що визначає механізм виплати винагород державним виконавцям, а також розміри винагород державних виконавців і основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до пункту 2 Порядку (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі фактичного виконання (повного або часткового) виконавчого документа майнового характеру державним виконавцям, визначеним у частині першій статті 7 Закону № 1403-VIII, виплачується винагорода у такому розмірі:

- 2 відсотки стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - державному виконавцю, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ;

- 0,5 відсотка стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - керівнику органу державної виконавчої служби та його заступникам, яким безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Згідно із положеннями пункту 4 Порядку фактичним виконанням вважається виконання рішення за виконавчим документом майнового характеру в повному обсязі або частково в порядку, встановленому Законом № 1404-VIII, якщо за таким документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до п. 6 Порядку для виплати винагороди державний виконавець, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ, подає заяву, в якій зазначаються: реквізити виконавчого документа; номер виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника; категорія стягнення за виконавчим документом; розмір стягнутого виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, реквізити платіжних доручень; перелік виконавчих дій та строки їх проведення; розрахунок належної до виплати винагороди; відомості про дотримання критеріїв.

Аналогічну позицію неодноразово висловлювала Велика Палата Верховного Суду, зокрема і у справі № 2540/3203/18, Провадження № 11-445апп19, та викладені також у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 761/11524/15-ц.

Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Таким чином матеріалами скарги та в ході судового розгляду встановлено, що виконавче провадження було відкрито ( та одночасно із відкриттям виконавчого провадження було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно) на підставі виконавчого листа виданого на примусове виконання рішення суду, виконання якого було на цей час зупиненим Ухвалою Верховного Суду.

Виконавчий лист, (при примусовому виконанні якого було винесено оскаржувані постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, виведення його в окреме провадження та накладення арешту на майно боржника) не підлягав виконанню, у зв`язку зі зміною резолютивної частини рішення, на примусове виконання якого його було видано.

Також, з урахуванням не стягнення виконавчого збору Відділом ДВС не було знято арешт, накладений постановою про арешт майна боржника від 04.01.2019 року ВП № 58006491 з усього рухомого та нерухомого майна ТОВ СЕРВИС в межах суми стягнення 2 150 143,46 грн.

При цьому, арешт накладено в межах суми стягнення 2 150 143,46 грн., тоді як на момент звернення із цією скаргою сума виконавчого збору, що підлягає стягненню на теперішній час, складає всього 195 443,95 грн., тобто арешт є неспівмірним з сумою що підлягає стягненню.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість скарги ТОВ Сервис на дії Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) за участю акціонерного товариства Кредобанк , але скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, оскільки протиправність дій Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) скаржником не доведена, так як він діяв у відповідності до наданих їм повноважень та на підставі встановлених фактичних обставин.

Керуючись ст.ст. 1, 5, 18, 26, 27, 37, 39, 40 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 4 , 76 , 77 , 81 , 258-260 , 268 , 273 , 447-451 , 353 ЦПК України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Сервис на дії Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) за участю акціонерного товариства Кредобанк - задовольнити частково.

Скасувати постанову № 58006491 винесену 04.01.2019 року старшим державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Березнюк А.В. про стягнення з ТОВ Сервис виконавчого збору в розмірі 195 443,95 грн.

Скасувати постанову серія та номер: ВП № 58006491 винесену 04.01.2019 року старшим державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Березнюк А.В. про арешт майна боржника.

В решті вимог товариства з обмеженою відповідальністю Сервис - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Мишко