Ухвала

від 07.10.2020 по справі 1340/3621/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/3621/18

У Х В А Л А

щодо розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду

07 жовтня 2020 року зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Кушика Й.-Д. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові звіт Державної податкової служби України про виконання рішення суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Генетична компанія» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

рішенням суду від 12.11.2018 у справі № 1340/3621/18 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Генетична компанія» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення задоволено повністю, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в реєстрації таких №593148/40190606 від 13.02.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №79 від 13.12.2017; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №79 від 13.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказане рішення суду набрало законної сили 05.03.2019.

Ухвалою від 22.07.2020 суд зобов`язав Державну фіскальну службу України подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 у справі №1340/3621/18 протягом тридцяти робочих днів з моменту отримання ухвали суду.

29.09.2020 до суду надійшов звіт Державної податкової служби України про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 у справі №1340/3621/18.

Ухвалою від 07.10.2020 суд замінив боржника у виконавчому листі з Державної фіскальної служби України на її правонаступника Державну податкову службу України.

У судове засідання позивач та відповідач явку представників не забезпечили, належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення. Клопотань про розгляд звіту без участі їх представників до суду не надходило.

Розглянувши звіт про виконання рішення суду, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» , заява № 60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07.06.2005, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі « Apostol v. Georgia» від 28.11.2006, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статею 129-1 Конституції України, статею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

З метою забезпечення виконання судового рішення статею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).

Суд встановив, що відповідач на виконання рішення суду від 12.11.2018 у справі №1340/3621/18 зареєстрував податкову накладну №79 від 13.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.09.2020.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 у справі №1340/3621/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Генетична компанія» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення виконане повністю, а тому звіт Державної податкової служби України від 29.09.2020 необхідно прийняти.

Керуючись статтями 243, 248, 382 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

прийняти звіт Державної податкової служби України від 29.09.2020 про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 у справі №1340/3621/18.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 у справі №1340/3621/18 вважати виконаним.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 12 жовтня 2020 року.

Суддя А.Г. Гулик