Рішення

від 13.10.2020 по справі 400/3773/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2020 р. № 400/3773/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Фульги А.П. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6, м.Миколаїв, 54001

до відповідача:Споживчого товариства "Сільське", вул. Ювілейна, 77, м.Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область,56101

про:стягнення податкового боргу в сумі 78 835,50 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області (надалі - позивач) звернулось з позовом до Споживчого товариства Сільське (надалі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача в дохід держави податковий борг в сумі 78 835,50 грн. з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих відповідача.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач має узгоджений податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства його не сплатив.

Ухвалою від 14.09.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву.

Від відповідача до суду відзив не надходив, а копія вищезазначеної ухвали, яку суд направив відповідачу, повернулась до суду з відміткою поштової установи "вручено 21.09.2020 року".

Відповідач відзив на позов не надав,тому суд розцінює, відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання відповідачем відзиву на позов без поважних причин як визнання позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Відповідно до розрахунку податкової заборгованості за відповідачем рахується податковий борг за штрафними санкціями за порушення законодавства про патентування, норми регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, а саме:

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.05.2170 року №0010391406 згідно якого до відповідача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 78750,50 грн. Строк сплати якого настав 18.10.2019 року;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.10.2019 року №0003850506 згідно якого до відповідача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 85,00 грн. Строк сплати якого настав 02.11.2019 року;

Загальна сума податкового боргу відповідача складає 78 835,50 грн.

Відповідач звертався до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень.Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 року по справі №814/1138/17 підтверджено правомірність прийнятого повідомлення- рішення від 30.05.2017 №0010391406. Кім того, з урахуванням зазначеного рішення суду контролюючим органом прийнято нове податкове повідомлення рішення від 18.10.2019 №0003850506.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до приписів п. 54.1 ст. 54 ПК України крiм випадкiв, передбачених податковим законодавством, платник податкiв самостiйно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пенi, яку зазначає у податковiй (митнiй) декларацiї або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановленi цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пенi вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового

За приписами пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків врегульовано статтями 95-99 ПК України, якими визначено, у тому числі, перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема, стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що закон передбачає два способи забезпечення погашення податкового боргу: шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків та шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

Кожен з цих способів застосовується податковим органом окремо та послідовно на підставі судового рішення. При цьому закон саме на податковий орган покладає певний обсяг повноважень та обов`язків по встановленню питань щодо можливості стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податків (наявність банківських рахунків, достатність коштів на таких рахунках тощо), а також щодо опису майна в податкову заставу, за рахунок якого податковий борг може бути стягнений.

З позовних вимог вбачається, що позивач просить стягнути податковий борг з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих відповідача.

Однак, суд звертає увагу позивача, що такий спосіб забезпечення погашення боргу як стягнення з відповідача податкового боргу за рахунок його готівкових коштів не передбачений підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані наявним у відповідача боргом за штрафними санкціями за порушення законодавства про патентування, норми регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операці у розмірі 78 835,50 грн., яке є узгодженим, але несплаченим у добровільному порядку, внаслідок чого набув статусу податкового боргу і має бути стягнутий з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У даній справі відсутні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 2, 12, 19, 139, 241 - 246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6, м.Миколаїв, 54001 код ЄДРПОУ 43144729) до Споживчого товариства "Сільське" (вул. Ювілейна, 77, м.Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область,56101 38556200) задовольнити повністю.

2.Стягнути з СТ Сільське (код ЄДРПОУ 38556200) в дохід держави податковий борг в сумі 78 835,50 грн з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих СТ Сільське .

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. П. Фульга