Рішення

від 09.10.2020 по справі 420/7284/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7284/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Балтської міської ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Балтської міської ради Одеської області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 05.03.2020 року 1644-VII Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту с. Коритне Балтського району Одеської області загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства згідно поданого позивачем клопотання, зареєстрованого у Балтській міській раді Одеської області 13 січня 2020 року за № Ст-52;

- зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту с. Коритне Балтського району Одеської області загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства згідно поданого позивачем клопотання, зареєстрованого у Балтській міській раді Одеської області 13 січня 2020 року за № Ст-52.

Ухвалою суду від 10.08.2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі змістом адміністративного позову та відповіді на відзив, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, з таких підстав:

- громадянка України ОСОБА_1 , 13 січня 2020 року відповідно до ст. 118 Земельного Кодексу України та вимог подання відповідних документів звернулась до Балтської міської ради Одеської області з клопотанням (зареєстроване у Балтській міській раді 13 січня 2020 року за № Ст-52) про виділення їй земельної ділянки сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту с. Коритне Балтського району Одеської області загальною площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства та надати згоду на виготовлення проектно-технічної документації. До клопотання було додано копію паспорта та графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, якій на день подання мною клопотання і на даний час не було виготовлено технічної документації, що підтверджує відсутність кадастрового номера згідно доданої до цього позову роздруківки з Публічної кадастрової карти України, що підтверджує роздруківка з Публічної кадастрової карти України;

- з відповіді Балтської міської ради Одеської області № Ст-52 від 10.02.2020 року стало відомо, що рішенням Балтської міської ради Одеської області від 05.03.2020 року № 1644-VII "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, оскільки вказана в клопотанні та доданих до нього графічних матеріалах земельна ділянка рішенням Балтської міської ради Одеської області № 1110-VII від 21.12.2018 року та № 1259-УІІ від 15.04.2019 року включені в Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Балтської об`єднаної територіальної громади, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами і виставлені на земельні торги, і, таким чином, місцезнаходження вказаної в клопотанні та доданих до нього графічних матеріалах земельної ділянки не відповідає статті 136 Земельного Кодексу України, що є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою;

- як вбачається з розміщених на офіційному сайті Балтської міської ради Одеської області (balta-rada.gov.ua) рішення Балтської міської ради Одеської області № 1110-VII від 21.12.2018 року (на сайті відсутній додаток до цього рішення з Переліком земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Балтської об`єднаної територіальної громади, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами) та рішення № 1259-УІІ від 15.04.2019 року з відповідним і додатком з Переліком земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Балтської об`єднаної територіальної громади, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами - до переліку таких земельних ділянок включені лише земельні ділянки з присвоєними кадастровими номерами. Бажана позивачем земельна ділянка, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Коритне Балтського району Одеської області згідно з графічними матеріалами, поданими в якості додатку до клопотання - не має технічної документації, не має кадастрового номеру та не має державної реєстрації;

- системний аналіз правових норм дає підстави дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 813/481/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 527/43/17, від 25 лютого 2019 року у справі № 347/964/17 та від 22 квітня 2019 року у справі № 263/16221/17;

- згідно з положеннями частин 1-3 даної статті організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови. Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Пунктом 4 частини 4 статті 136 Земельного кодексу України передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 815/3059/17 та від 17.10.2019 у справі № 823/1120/16;

- аналіз правових норм також дає змогу дійти висновку, що перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, серед іншого, в обов`язковому порядку має містити кадастровий номер відповідної земельної ділянки. При цьому фактично формуванню переліку земельної ділянки передує процедура підготовки лоту до торгів, в межах якої організатор торгів, зокрема, здійснює відведення такої земельної ділянки та державну реєстрацію останньої із присвоєнням відповідного кадастрового номеру. Даний висновок відповідає позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 815/905/17;

- бажана позивачем земельна ділянка, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Коритне Балтського району Одеської області згідно з графічними матеріалами, поданими в якості додатку до мого клопотання - не має кадастрового номеру;

- враховуючи те, що до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставляються на земельні торги, може бути включено земельну ділянку лише за умови присвоєння їй кадастрового номеру, тобто сформовану земельну ділянку у відповідності до статті 79-1 Земельного кодексу України, бажана мною земельна ділянка, щодо якої я прошу надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою не є сформованою, відтак не є такою, яка може бути включеною до відповідного переліку земельних ділянок, а відтак і є неправомірним рішення Балтської міської ради Одеської області від 05.03.2020 року № 1644-VІІ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", яким мені було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність бажаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства;

- під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі № 804/1469/17, від 14.08.2019 у справі № 0640/4434/18 та від 12.09.2019 у справі № 0640/4248/18;

- бажана мною вищевказана земельна ділянка перебувала на день розгляду заяви 5 березня 2020 року в комунальній власності Балтської міської ради Одеської області, оскільки Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", який набрав чинності 1 січня 2019 року вказано: п. 13) "Установити, що з дня набрання чинності цим законом, землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності".

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав:

- 13 січня 2020 року гр. ОСОБА_1 звернулася до Балтської міської ради Одеської області із заявою в якій просила на підставі статей 118, 121, 122 Земельного кодексу України надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої біля с. Коритне, Балтського району, Одеської області, для ведення особистого селянського господарства, розміром 2 га. До заяви було додано копію паспорта та графічні матеріали (викопіювання) бажаного розташування земельної ділянки за межами населеного пункту, біля с. Коритне, Балтського району, Одеської області в якому вказане місце розташування земельної ділянки, яку ОСОБА_1 мала бажання отримати у власність. При цьому зазначена у графічних матеріалах (викопіюванні) земельна ділянка, яку ОСОБА_1 бажає отримати у власність межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 5120682600:01:001:0745, яка перебуває в державній власності та була виставлена на аукціон Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області на початку 2020 року. Сусідство даних земельних ділянок, а також великий обсяг заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а їх на сесії 05.03.2020 року було розглянуто більше 800) призвели до помилкового включення позивача до списку осіб, земельні ділянки яких внесені в Перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги Додатку № 2 оскаржуваного рішення міськради від 05.03.2020 № 1644-VІІ. Натомість, вказане бажане розташування земельної ділянки не перебуває в комунальній власності Балтської міськради, а належить до земель колишньої колективної власності, що підтверджується відомостями з публічної кадастрової карти України (https://map.land.gov.ua.), які є загальнодоступними і відкритими, викопіюванням з неї та довідкою Балтської міськради;

- ОСОБА_1 слід було внести до переліку осіб Додатку № 2 до рішення Балтської міськради від 05.03.2020 № 1644-VII, яким відмовлено в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ОСГ з підстав не перебування зазначених у графічних матеріалах земельних ділянок у комунальній власності Балтської міської ради Одеської області. Таким чином в Додатку № 2 до рішення Балтської міськради від 05.03.2020 № 1644-VII була допущена технічна помилка через яку ОСОБА_1 включена в список громадян з іншими причинами відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою;

- в задоволенні заяви ОСОБА_1 та наданні їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої біля с. Коритне, Балтського району, Одеської області, для ведення особистого селянського господарства, розміром 2 га Балтською міськрадою відмовлено правомірно, оскільки бажане розташування землі знаходиться не на землях комунальної власності Балтської міськради;

- на графічному матеріалі, виділено землі у межах контурів яких розміщені землі колективної власності, невитребувані земельні частки (паї), а відповідно до частин 4, 5, 7 статті 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним. За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель). Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям). Згідно частини 17 статті 141 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у разі якщо до 1 січня 2025 року протокол про розподіл земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між особами, визначеними абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), не оформлений у порядку, визначеному цією статтею, та не поданий на затвердження органу місцевого самоврядування, вважається, що суб`єкти права колективної власності відмовилися від права колективної власності на землю, а зазначені землі (крім невитребуваних часток (паїв) і сформованих за їх рахунок земельних ділянок, а також нерозподілених земельних ділянок) передаються у комунальну власність в порядку визнання майна безхазяйним";

- станом на теперішній час земля, зазначена в графічному матеріалі в комунальній власності Балтської об`єднаної територіальної громади не перебуває, у зв`язку із чим Балтська міська рада Одеської області не має повноважень щодо розпорядження ними та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо їх відведення;

- місцезнаходження вказаної в заяві та в графічному матеріалі земельної ділянки не відповідає вимогам статей 12, 83, 122 Земельного кодексу України статті 13 і 141 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , що є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою згідно статті 118 Земельного Кодексу України;

- ОСОБА_1 у відповіді на відзив зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним тому що бажана нею земельна ділянка перебуває в комунальній власності Балтської міськради оскільки п.п. б п. 13 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні встановлено: Установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності . При цьому ОСОБА_1 останнє речення вищенаведеного п.п. б п. 13 Закону у відповіді на відзив не цитує, хоча саме воно вказує, що зазначений Закон є лише підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі землі. Тобто такі землі переходять в комунальну власність лише після державної реєстрації права комунальної власності на них. На теперішній час, як і на момент прийняття оскаржуваного рішення, земля на якій вказує бажане розташування земельної ділянки ОСОБА_1 в комунальній власності Балтської міськради не перебуває, що належним чином підтверджується доданими до відзиву Балтської міськради доказами. Більше того вказана земля до теперішнього часу не є земельною ділянкою та об`єктом цивільних прав в розумінні вимог ст. 791 Земельного кодексу України, оскільки не має визначеної площі, меж, кадастрового номеру та внесеної інформації про неї до Державного земельного кадастру;

- технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель на яких вказане бажане місце розташування земельної ділянки ОСОБА_1 не виготовлялась, тому земельна ділянка не сформована і відповідно право комунальної власності на неї не зареєстроване. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відсутні інформація про зазначену земельну ділянку, оскільки вона не сформована та не є об`єктом цивільних прав;

- земля на якій ОСОБА_1 визначила бажане розташування земельної ділянки не перебуває в комунальній власності Балтської міськради, а отже остання на теперішній час і на момент прийняття оскаржуваного рішення не має повноважень щодо розпорядження нею, в тому числі надання у власність. Отже місцезнаходження вказаної в заяві та в графічному матеріалі ОСОБА_1 земельної ділянки не відповідає вимогам статей 12, 83, 122 Земельного кодексу України статті 13 і 14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , що є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою згідно статті 118 Земельного Кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками справи, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Позивач звернувся до відповідача із зверненням від 04.01.2020 року (а.с.13), в якому просив, згідно вимог Земельного Кодексу України, виділити позивачу землю сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту с. Коритне загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства та надати згоду на виготовлення проектно-технічної документації.

Додатками до даної заяви було вказано:

- ксерокопія паспорту та інд. коду;

- викопіровка бажаної ділянки землі (а.с.14).

Листом від 10.02.2020 року № Ст-52 (а.с.15), відповідач повідомив позивача, зокрема, що за результатами розгляду клопотання позивача від 13.01.20 р. № Ст-52 та 14.02.2020 р. № Ст-295, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, рішенням Балтської міськради від 05.03.2020 р. № 1644-VII Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах) земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

5 березня 2020 року Балтська міська рада Одеської області 63 сесія VII скликання, розглянувши заяви фізичних осіб та графічні матеріали, керуючись статтями 7, 13, 14, розділ 11 Конституції України, пунктом 34 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статтями 12, 81, 116, 118, 121, 122, пунктом 2 статті 134, статтею 136 Земельного кодексу України, прийняла рішення Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок № 1644 - VІІ (а.с.31), пунктом 2 якого вирішено:

- відмовити у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, згідно додатку (додаток 2).

Згідно з додатком 2 до рішення Балтської міської ради Одеської області № 1644-VII від 5 березня 2020 року (а.с.32-44), відмовлено у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, зокрема:

68. Гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку в приватну власність, орієнтовною площею 2 га із земель Балтської ОТГ.

69. Гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку в приватну власність, орієнтовною площею 2 га із земель Балтської ОТГ.

Також у даному додатку зазначено, зокрема:

- відповідно до частини 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті;

- згідно частини 3 статті 136 Земельного Кодексу України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів;

- як зазначено в частині 7 статті 118 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку;

- вказані в заявах та в доданих до них графічних матеріалах вищезазначених громадян земельні ділянки рішеннями Балтської міської ради Одеської області № 1110 - VІІ від 21.12.2018 року та № 1260 - VІІ від 15.04.2019 року включені в Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Балтської об`єднаної територіальної громади, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами і виставлені на земельні торги;

- таким чином, місцезнаходження вказаних в заявах та доданих до них графічних матеріалах земельних ділянок не відповідає статті 136 Земельного кодексу України, що є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою згідно статті 118 Земельного Кодексу України.

Не погоджуючись із рішенням відповідача від 05.03.2020 року 1644-VII Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту с. Коритне Балтського району Одеської області загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства згідно поданого позивачем клопотання, зареєстрованого у Балтській міській раді Одеської області 13 січня 2020 року за № Ст-52, позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем суду надано копії, зокрема (а.с.45-46):

- викопіювання з публічної кадастрової карти України;

- довідку відповідача від 27.08.2020 року № 04-19/1252, видану в тому, що бажане розташування земельної ділянки зазначеної в заяві ОСОБА_1 від 04.01.2020 р. та графічних матеріалах (викопіюванні), що додається до неї, розміщене за межами населеного пункту в межах земель, які до теперішнього часу не перебувають в комунальній власності Балтської міської ради Одеської області та, що вказане бажане розташування земельної ділянки розміщене на землях колишньої колективної власності за межами с. Коритне, Балтського району, Одеської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин ): Земельним кодексом України від 25.10.2001 року № 2768-III (далі - ЗК України), Законом України Про місцеве самоврядування від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання - вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу ;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:

1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;

2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з п. б ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів , прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Виходячи з аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та на підставі встановлених судом обставин, а саме:

Як встановлено вище, пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської , селищної, міської ради вирішуються такі питання , як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин .

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень .

За приписами частини десятої вказаної статті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої не відповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Виходячи з положень ч. 7 ст. 118 ЗК України відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - надається мотивована.

Слід зауважити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди повинні перевіряти їх на відповідність того, чи прийняті (вчинені) останні з дотриманням усіх вимог, визначених частиною 3 статті 2 КАС України.

Відповідно до статті 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано , тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, зміст спірного рішення, як індивідуального акту, що породжує для позивача права і обов`язки, має відповідати вимогам статті 2 КАС України.

При цьому, обґрунтованість в силу статті 2 Кодексу, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, виходячи з положень даної статті, обов`язковим при прийнятті відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення за наслідками розгляду поданого клопотання є його обґрунтованість, вмотивованість.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, а саме:

1. Щодо позовної вимоги про: визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 05.03.2020 року 1644-VII Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту с. Коритне Балтського району Одеської області загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства згідно поданого позивачем клопотання, зареєстрованого у Балтській міській раді Одеської області 13 січня 2020 року за № Ст-52, - слід зазначити таке.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із зверненням від 04.01.2020 року, в якому просив, згідно вимог Земельного Кодексу України, виділити позивачу землю сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту с. Коритне загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства та надати згоду на виготовлення проектно-технічної документації.

Додатками до даної заяви було вказано:

- ксерокопія паспорту та інд. коду;

- викопіровка бажаної ділянки землі.

5 березня 2020 року Балтська міська рада Одеської області 63 сесія VII скликання, розглянувши заяви фізичних осіб та графічні матеріали, керуючись статтями 7, 13, 14, розділ 11 Конституції України, пунктом 34 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статтями 12, 81, 116, 118, 121, 122, пунктом 2 статті 134, статтею 136 Земельного кодексу України, прийняла рішення Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок № 1644 - VІІ, пунктом 2 якого вирішено:

- відмовити у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, згідно додатку (додаток 2) .

Згідно з додатком 2 до рішення Балтської міської ради Одеської області № 1644-VII від 5 березня 2020 року, відмовлено у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, його прийнято лише та виключно з таких фактичних підстав :

- вказані в заявах та в доданих до них графічних матеріалах вищезазначених громадян земельні ділянки рішеннями Балтської міської ради Одеської області № 1110 - VІІ від 21.12.2018 року та № 1260 - VІІ від 15.04.2019 року включені в Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Балтської об`єднаної територіальної громади, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами і виставлені на земельні торги ;

- таким чином, місцезнаходження вказаних в заявах та доданих до них графічних матеріалах земельних ділянок не відповідає статті 136 Земельного кодексу України, що є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою згідно статті 118 Земельного Кодексу України .

Проте, в заявах по суті справи відповідачем зазначено, зокрема, що в Додатку № 2 до рішення Балтської міськради від 05.03.2020 № 1644-VII була допущена технічна помилка через яку ОСОБА_1 включена в список громадян з іншими причинами відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою .

З наведеного вбачається, що відповідач самостійно визнає, що підстави відмови, зазначені в оскаржуваному рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.

З урахуванням наданих сторонами документів, у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Тому, згідно з ч. 1 ст. 78 КАС України, зазначені обставини, не підлягають доказуванню.

Проте станом на момент розгляду та вирішення справи відповідачем суду не надано жодних доказів щодо виправлення зазначеної технічної помилки у законодавчо встановленому порядку .

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних ), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості оскаржуваного рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача .

Відтак, з встановленого вбачається невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/18 (адміністративне провадження № К/9901/62472/18), від 2 квітня 2019 року по справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19), від 21 травня 2019 року по справі № 815/2791/18 (адміністративне провадження № К/9901/8950/19), від 30 липня 2019 року по справі № 320/6312/18 (адміністративне провадження №К/9901/14664/19), від 20 листопада 2019 року по справі №560/279/19 (адміністративне провадження №К/9901/20169/19) тощо .

Щодо посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позовних вимог на те, що: земля на якій ОСОБА_1 визначила бажане розташування земельної ділянки не перебуває в комунальній власності Балтської міськради, а отже остання на теперішній час і на момент прийняття оскаржуваного рішення не має повноважень щодо розпорядження нею, в тому числі надання у власність; отже місцезнаходження вказаної в заяві та в графічному матеріалі ОСОБА_1 земельної ділянки не відповідає вимогам статей 12, 83, 122 Земельного кодексу України статті 13 і 14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , що є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою згідно статті 118 Земельного Кодексу України, - слід зазначити таке.

По-перше, відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення , за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як встановлено судом вище, в оскарженому рішенні відповідач самостійно визначає, що підстави відмови, зазначені в оскаржуваному рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.

При цьому, жодних доводів щодо обґрунтування того, що в основу оскаржуваного рішення були покладені саме ті обставини, на які відповідач посилається у заявах по суті справи, а не інші, або щодо вжиття відповідачем всіх можливих заходів для отримання доказів, які не були покладені в основу оскарженого рішення до його прийняття, але які не були отримані з незалежних від нього причин, - відповідачем не наведено та доказів на їх підтвердження не надано.

Отже, посилання представника відповідача на вищезазначені обставини та докази на їх підтвердження - є необґрунтованим, недоведеним та законодавчо безпідставним.

По-друге, відповідно до п. 21 Розділ X ЗК України установлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що бажана позивачем земельна ділянка знаходиться у комунальній власності відповідача.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного рішення, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, відповідачем суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновку, що:

- оскаржуване рішення відповідача Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 5 березня 2020 року № 1644 - VІІ, в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту с. Коритне Балтського району Одеської області загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства згідно поданого позивачем клопотання, зареєстрованого у Балтській міській раді Одеської області 13 січня 2020 року за № Ст-52, прийняте відповідачем : не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

2. Щодо позовної вимоги про: зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту с. Коритне Балтського району Одеської області загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства згідно поданого позивачем клопотання, зареєстрованого у Балтській міській раді Одеської області 13 січня 2020 року за № Ст-52, - слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У даній справі, повноваження щодо затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою, регламентовано статтею 118 ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні . За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Згідно з ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом , і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, виходячи зі змісту заяв відповідача по суті справи та встановлених судом обставин, зокрема, щодо обставин, які послужили фактичними підставами для прийняття оскарженого рішення, та ненадання відповідачем доказів на їх підтвердження у порядку абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, з урахуванням висновків суду, зокрема, про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості оскаржуваного рішення, тощо суд вважає, що вимога позивача про зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту с. Коритне Балтського району Одеської області загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства згідно поданого позивачем клопотання, зареєстрованого у Балтській міській раді Одеської області 13 січня 2020 року за № Ст-52, - є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню у заявлений позивачем спосіб, відповідно

суд дійшов висновків, що:

- керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, для ефективного захисту прав та інтересів позивача у спірних публічно-правових відносинах від порушень з боку відповідача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_1 , зареєстроване у Балтській міській раді Одеської області 13 січня 2020 року за № Ст-52, з урахуванням оцінки питання, щодо якого звернувся позивач, наданої судом у рішенні.

З вищенаведеного вбачається, що часткове задоволення позовних вимог позивача полягає у захисті прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах в іншій ніж заявлено позивачем спосіб .

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог . Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 119 від 29.07.2020 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у сумі 840,80 грн. (а.с.10)

Виходячи з того, що судом задоволена одна самостійна та одна похідна від неї вимога немайнового характеру, у встановлений судом спосіб, стягненню з Балтської міської ради Одеської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі..

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 250, 255, 258, 262, 291, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: с. Білине, Балтський район, Одеська область, 66161; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Балтської міської ради Одеської області (місцезнаходження: вул. Любомирська, 193, м. Балта, Одеська область, 66101; ідентифікаційний код юридичної особи: 04056954) про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Балтської міської ради Одеської області 63 сесії VII скликання Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 5 березня 2020 року № 1644 - VІІ, в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га із земель Балтської ОТГ, згідно поданого позивачем клопотання, зареєстрованого у Балтській міській раді Одеської області 13 січня 2020 року за № Ст-52.

Зобов`язати Балтську міську раду Одеської області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 , зареєстроване у Балтській міській раді Одеської області 13 січня 2020 року за № Ст-52, з урахуванням оцінки питання, щодо якого звернувся позивач, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Балтської міської ради Одеської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.