Рішення

від 08.10.2020 по справі 580/3626/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року справа № 580/3626/20

12 годин 45 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/3626/20

за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Благовісна, 269/105, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21368023) [представник позивача Мурза Т.О. - за довіреністю]

до товариства з обмеженою відповідальністю Лани Драбівщини (вул. Крупської, 1, смт. Шрамківка, Драбівський район, Черкаська область, 19812, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 35261275) [представник відповідача Власенко С.І. - за посадою, ОСОБА_1 - за довіреністю]

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, прийняв рішення.

04.09.2020 Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Лани Драбівщини , просить:

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Лани Драбівщини на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 155027,28 грн адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2019 році та 4372,41 грн пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

Ухвалою від 04.09.2020 відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання на 16.09.2020. Ухвалою від 16.09.2020 відкладено розгляд справи до 05.10.2020. Ухвалою від 05.10.2020 оголошено перерву до 08.10.2020.

У обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875) передбачає обов`язок суб`єктів господарювання, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.

На виконання Закону № 875 та відповідно до Порядку зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць, визначеного статтею 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 (далі - Порядок № 70), проведено аналіз даних Звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (Форма 10-ПІ), наданого ТОВ Лани Драбівщини 04.02.2020, вхідний № 1101. Позивачем встановлено, що у рядку 02 Середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) звіту № 1101 зазначено 2 особи з інвалідністю, які працюють на робочих місцях у відповідача. Однак, відповідно до інформації Головного управління ДПС у Черкаській області від 24.02.2020 № 4761/23-00-33- 0115, наданої на запит позивача від 30.01.2020 № 251/01-27, згідно з даними звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ), поданої відповідачем до територіального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, відсутня інформація про працівників-осіб з інвалідністю , за яких сплачено ЄСВ у розмірі 8,41 відсотка, згідно з пунктом 13 статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

У позові зазначено, що про не зарахування зазначеного нормативу та виявлені розбіжності показників звіту № 1101 та звітів щодо сум нарахованого ЄСВ, поданих до Головного управління ДПС у Черкаській області позивач повідомив відповідача листом від 30.03.2020 №729/01-27, проте відповідачем не надано жодної інформації, що би підтверджувала достовірність даних звіту № 1101 та виконання нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю, передбаченого Законом №875. У звітному 2019 році відповідачем не працевлаштовано жодної особи з інвалідністю, що підтверджено даними Головного управління ДПС у Черкаській області, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем не виконано. Згідно з частиною 1 статті 20 Закону № 875 та Порядку 70 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно- господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте нею. Санкції розраховуються та сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу. Фонд оплати праці у відповідача згідно звіту № 1101 становить 3 410,60 тис. грн, середньорічна заробітна плата штатного працівника - 77 513,64 грн. Сума адміністративно-господарських санкцій за не зайняті робочі місця для осіб з інвалідністю у відповідача складає 77 513,64 грн (за 1 робоче місце) х 2 (робочих місця) = 155 027,28 грн. У зв`язку з простроченням сплати адміністративно-господарських санкцій, з 16.04.2020 нараховується пеня, сума якої на день подачі позову становить 4 372,41 грн. Представник позивача у судовому засіданні 08.10.2020 просив задовольнити позов повністю.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 05.10.2020 подав до суду відзив на адміністративний позов, де зазначив, що відповідачем не допущено порушень у 2019 році щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, позаяк у відповідача у 2019 році працювали 2 особи з інвалідністю, що відображено у звіті №1101. Відповідачем помилково у звітах щодо сум нарахованого ЄСВ були відображені особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за ставкою 22 % замість 8,41 %, проте зазначена помилка не є підставою для застосування адміністративно-господарської санкції за незайняті робочі місця особами з інвалідністю. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачами аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.

Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що ТОВ Лани Драбівщини (код ЄДРПОУ 35261275) зареєстровано як юридичну особу 12.09.2007. Основним видом діяльності є: 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур, і насіння олійних культур (а.с.182-185).

Спеціальним законом, що визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість їм вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон № 875.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 875 з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

На законодавчому рівні визначено єдиний норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та порядок його обчислення.

Оскільки середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2019 році становила 44 особи, нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для позивача є 2 штатні одиниці, то норматив щодо працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем виконано (згідно зі звітом від 04.02.2020 № 1101 форми 10-ПІ у відповідача у 2019 році фактично працювало 2 особи з інвалідністю (а.с.6)), що підтверджує своєчасне працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до встановленого нормативу.

Санкцію позивачем застосовано необґрунтовано, без урахування усіх обставин у справі.

Частиною 3 статті 18 Закону № 875 передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

Згідно з пунктом 2 Порядку зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць, визначеного статтею 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній частиною першою статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких таке місце роботи є основним. Пунктом 3 зазначеного порядку встановлено, що виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за звітний період також може бути забезпечене шляхом виконання однієї з таких умов: загальна чисельність працевлаштованих з урахуванням вимог пункту 2 цього Порядку осіб з інвалідністю на підприємствах, що входять до складу господарського об`єднання, є не меншою, ніж сума нормативів для кожного з таких підприємств; кількість працюючих осіб з інвалідністю на підприємстві громадської організації осіб з інвалідністю за основним місцем роботи, що перевищує 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, що входить до складу господарського об`єднання, є більшою, ніж кількість нестворених робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на всіх інших підприємствах, що входять до складу відповідного господарського об`єднання, згідно з установленим нормативом таких робочих місць; розміщення на підприємстві громадської організації осіб з інвалідністю, яке не входить до складу господарського об`єднання, або на підприємстві із чисельністю зайнятих осіб з інвалідністю за основним місцем роботи, що становить не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг), які безпосередньо виготовляються такими підприємствами, за умови, що сума річних витрат на оплату праці осіб з інвалідністю на підприємстві, на якому розміщено замовлення, перевищує суму адміністративно-господарських санкцій, які підприємство повинне сплатити у разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Пунктом 4 зазначеного порядку передбачено, що розгляд питання щодо зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць за звітний період підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам, які використовують найману працю, та господарським об`єднанням, до складу яких входять підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, здійснюється територіальним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) протягом 30 календарних днів після подання звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. У разі наявності розбіжностей показників у звітах про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю відділення Фонду протягом десяти календарних днів після виявлення розбіжностей повідомляє письмово підприємство, установу, організацію, фізичну особу, яка використовує найману працю, та господарське об`єднання, до складу якого входять підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, територіальний орган Держпраці, про незарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць за звітний період .

Згідно з висновком Верховного Суду (далі - ВС) у постанові від 31.07.2019 №817/724/17 зазначено, що суд має перевірити, чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності, яке полягає у необхідності забезпечення середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.

Судом встановлено, що відповідно до запису № 9 трудової книжки НОМЕР_1 від 25.07.2019 (а.с.40), наказу відповідача від 24.07.2019 №24/07-01 (а.с.52) ОСОБА_4 прийнятий на роботу до ТОВ Лани Драбівщини 25.07.2019 на посаду інженера з охорони праці. Згідно з довідкою серії МСЕ № 106049 ОСОБА_4 є особою з інвалідністю 3 групи з 01.03.1993 (а.с.44). Згідно повідомлення про прийняття працівника на роботу від 24.07.2019 (а.с.57), що прийнято ГУ ДФС у Черкаській області (а.с.60) ОСОБА_4 прийнятий на роботу до ТОВ Лани Драбівщини .

Згідно із записом № 8, 9 трудової книжки НОМЕР_2 від 15.08.2018 та 19.12.2019 (а.с.41), наказу відповідача від 14.08.2018 №14/08-01 (а.с.51) ОСОБА_3 прийнятий на роботу до ТОВ Лани Драбівщини 15.08.2018 на посаду водія та звільнений 19.12.2019 за угодою сторін (запис № 9). Згідно з пенсійним посвідченням від 16.03.2018 № НОМЕР_3 ОСОБА_3 є особою з інвалідністю 3 групи (а.с.46). Згідно повідомлення про прийняття працівника на роботу від 14.08.2018 (а.с.56), що прийнято Золотоніською ОДПІ (а.с.59) ОСОБА_3 прийнятий на роботу до ТОВ Лани Драбівщини .

Згідно із записом № 58 трудової книжки НОМЕР_4 від 18.04.2018 (а.с.42), наказу відповідача від 17.04.2018 №17/04-1 (а.с.50) ОСОБА_2 прийнятий на роботу до ТОВ Лани Драбівщини 18.04.2018 на посаду тракториста-машиніста с/г виробництва. Згідно з пенсійним посвідченням від 07.11.2018 № НОМЕР_5 та довідки МСЕК від 03.09.2018 серії 12ААБ № 126681 (а.с.43) ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи (а.с.46). Згідно з повідомленням про прийняття працівника на роботу від 17.04.2018 (а.с.55), що прийнято Золотоніською ОДПІ (а.с.58) ОСОБА_2 прийнятий на роботу до ТОВ Лани Драбівщини .

Відповідно до табелів обліку використання робочого часу за січень-грудень 2019 року (а.с.61-112) ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 працювали у ТОВ Лани Драбівщини .

Листом відповідача від 08.09.2020 № 2020/09/08-1 на запити позивача від 30.03.2020 № 729/01-27 та від 19.08.2020 № 1725/01-21 надано додаткові відомості щодо підтвердження виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у ТОВ Лани Драбівщини у 2019 році.

Суд дійшов висновку, що відповідачем вжито залежних від нього заходів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності, яке полягає у необхідності забезпечення середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу - 2 особи.

Оцінюючи твердження позивача про недотримання відповідачем установленого нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, що на думку позивача підтверджується відомостями Головного управління ДПС у Черкаській області про відсутність працівників, яким встановлено інвалідність згідно даних звідності з ЄСВ поданими страхувальниками за 2019 рік, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІV (далі - ГК України) адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання.

Частинами 1-2 статті 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно з висновком ВС у постанові від 31.07.2019 №817/724/17 у подібних правовідносинах суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

За порушення норм законодавства про єдиний внесок до платників, на яких згідно з Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464) покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄСВ, застосовуються фінансові санкції відповідно до статті 25 Закону №2464.

Згідно з пунктом 7 частини 11 статті 25 Закону №2464 передбачено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, податковим органом здійснюється накладення штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.

Враховуючи зазначене, за помилку у звітах щодо сум нарахованого ЄСВ, поданого до Головного управління ДПС у Черкаській області можуть бути застосовані фінансові санкції, а не адміністративно-господарські санкції.

Помилки у звітах щодо сум нарахованого ЄСВ у більшому розмірі від складу усіх працюючих, у тому числі осіб з інвалідністю, поданого до Головного управління ДПС у Черкаській області не може бути підставою застосування адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2019 році за встановлених під час судового розгляд обставин фактичного працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до встановленого нормативу - 2 особи.

Позивачем не надано доказів виконання вимог пункту 4 Порядку зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць, визначеного статтею 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, а саме письмового повідомлення протягом десяти календарних днів після виявлення розбіжностей територіального органу Держпраці, про незарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць за звітний період.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України (частина 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом не встановлено, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами відсутність бездіяльності відповідача щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у відповідача у 2019 році, за наявності належних та допустимих доказів виконання відповідачем працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до встановленого нормативу - 2 особи, суд дійшов висновку, що застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Враховуючи, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів [вул. Благовісна, 269/105, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21368023];

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Лани Драбівщини [вул. Крупської, 1, смт. Шрамківка, Драбівський район, Черкаська область, 19812, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 35261275].

Повне судове рішення складено 13.10.2020.

Суддя Л.В. Трофімова