Постанова

від 06.10.2020 по справі 520/12935/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 р.Справа № 520/12935/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Григорова А.М.,

Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М., м. Харків, повний текст складено 05.03.20 року по справі № 520/12935/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРТЕХСТРОЙ"

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОРТЕХСТРОЙ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області , в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС України в Харківській області за формою Р від 20.11.2019 р. №00000590511, яким донараховано ТОВ ДОРТЕХСТРОЙ суму грошового зобов`язання: основного платежу - податку на додану вартість 521415 грн., та штрафних санкцій на суму 130353,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства ТОВ "ДОРТЕХСТРОЙ" спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРТЕХСТРОЙ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС України в Харківській області від 20.11.2019 №00000590511, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ Товариству з обмеженою відповідальністю "ДОРТЕХСТРОЙ" в розмірі 651768,75 грн , в т.ч. за податковим зобов`язанням - 521415 грн та штрафних (фінансових) санкцій - 130353,75 грн .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, що в силу положень ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового судового рішення. Щодо взаємовідносин з ТОВ САЙДЕН-1965 , зазначає, що від Київського управління ГУ ДПС у Харківській області отримано податкову інформацію від 19.03.2019 № 826/20-40-57-05-18/41517444, відповідно до якого під час проведених заходів, місцезнаходження ТОВ "САИДЕН-1965" не встановлено, що підтверджується довідками про встановлення місцезнаходження платника податків за податковою адресою, складеною оперативним підрозділом територіального органу ДПС від 15.03.2019 №462/21-13, від 15.03.2019 №463/21-13, На підприємстві працює 1 особа (директор підприємства - ОСОБА_1 ). Зазначає, що неможливо підтвердити той факт, що придбані послуги, було дійсно придбано у ТОВ САЙДЕН - 1965 тому, що підприємство ТОВ ДОРТЕХСТРОЙ маючи у себе в штаті персонал з необхідною кваліфікацією, а саме: дорожні робітники, машиністи дорожньо - транспортних машин, водіїв вантажних автомобілів, залучає до виконання капітального ремонту ТОВ САЙДЕН - 1965 . Зазначає, що капітальний ремонт доріг по вул. Лісова в м. Південне проведений у грудні 2018, тоді як, це зимовий період, зимові погодні умови для укладання та ремонту доріг не підходить, що ставить під сумнів виконання цих робіт. Підприємством ТОВ ДОРТЕХСТРОЙ не надано до перевірки: документів стосовно навантажувальних та розвантажувальних ТМЦ, які були передані від ТОВ ДОРТЕХСТРОЙ на адресу ТОВ САЙДЕН - 1965 ; не надано підтверджуючих документів, стосовно того, яким чином, на якій машині було доставлено будівельні матеріали на адресу виконання капітального ремонту; хто саме здійснював розвантаження ТМЦ; локальний кошторис на будівельні роботи ( форма №1). Зважаючи на вищевикладене, а також те, що у ТОВ САЙДЕН - 1965 відсутні транспортні засоби, спецтехніка та достатній трудовий ресурс, товариство не могло виконати зазначений обсяг робіт. Щодо взаємовідносин з ТОВ ФУЛЛТІТ , зазначає, що проведеним аналізом баз даних можливо дійти висновку, що господарська діяльність ТОВ Фуллтіт , має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу в процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал, відсутність штатних працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в тому числі за спеціальною освітою, відсутні основні фонди.; неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; відсутність реального ланцюга постачання реалізованих товарно - матеріальних цінностей. Щодо взаємовідносин з ТОВ КОМПАНІЯ ГАРАНТ ПЛЮС , зазначає, що аналіз можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва)/продажу ідентифікованих товарів/послуг із використанням наявних основних засобів, об`єктів оподаткування, земельних ділянок: відсутня будь-яка інформація про зберігання товарів, а саме: наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця; відсутня інформація про транспортування, а саме наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні; відсутня інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Щодо взаємовідносин з ТОВ КІМЕНС фахівцями Київського управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС у Харківській області складено податкову інформацію від 30.11.2018 № 142/20-40-12-14-17/41673700, відповідно до якої відсутня інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, посередників у транспортуванні); відсутня інформація про документальне підтвердження щодо рівня освіти: кваліфікації, професіональних знань, фахової належності робітників підприємства неможливо встановити та підтвердити відповідність наявних трудових ресурсів виконанню оформлених господарських операцій за період: серпень-вересень 2018 року. Вказує, що на підприємстві працює 1 особа Підприємством ТОВ ДОРТЕХСТРОЙ не надано до перевірки: документів стосовно навантажувальних та розвантажувальних ТМЦ, які були передані від ТОВ ДОРТЕХСТРОЙ на адресу ТОВ КІМЕНС ; не надано підтверджуючих документів, стосовно того, яким чином, на якій машині було доставлено будівельні матеріали на адресу виконання капітального ремонту; хто саме здійснював розвантаження ТМЦ; локальний кошторис на будівельні роботи (форма №1). Зважаючи на вищевикладене, під час проведення перевірки наданих ТОВ ДОРТЕХСТРОЙ первинних документів, бухгалтерського та податкового обліку, аналізу укладених правочинів, які висвітлюють взаємовідносини з ТОВ САЙДЕН-1965 (код ЄДРПОУ 41517444) за грудень 2018, з ТОВ ФУЛЛТІТ (код ЄДРПОУ 40281141) за листопад, грудень 2018, з ТОВ КОМПАНІЯ ГАРАНТ ПЛЮС (код ЄДРПОУ 41603454) за червень 2018 р, з ТОВ КІМЕНС (код ЄДРПОУ 41673700) за вересень 2018 на предмет відповідності господарських операцій діючому законодавству, встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з придбання та реалізації ТОВ ДОРТЕХСТРОЙ послуг. Посилається на практику Верховного Суду від 06.09.2019 №820/2835/18, від 15.01.2019 у справі №805/4781/15-й На підставі наведеного просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 по справі № 520/12935/19. Прийняти нове судове рішення по справі № 520/12935/19, яким у задоволенні позову ТОВ Дортехстрой відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Апеляційна скарга у судовому засіданні 06.10.20 розглядається згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів вважає за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримано вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по операціях з ТОВ "САЙДЕН-1965", ТОВ "ФУЛЛТІТ", ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАРАНТ ПЛЮС", ТОВ "КІМЕНС", позивачем подано декларації з ПДВ. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОРТЕХСТРОЙ" (далі - ТОВ "ДОРТЕХСТРОЙ") зареєстровано як юридична особа (т.1 а.с.60-61), перебуває на податковому обліку як платник податків, є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.62).

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основним видом господарської діяльності ТОВ "ДОРТЕХСТРОЙ" є будівництво доріг і автострад (т.1 а.с.60-61).

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ДОРТЕХСТРОЙ".

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складений акт від 30.10.2019 №572/20-40-05-11-10/31340473 (т.1 а.с.20-58), у висновках вказаного акту визначено порушення вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст. 201 ПК України, за результатами чого встановлено завищення податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету ПДВ на загальну суму ПДВ 521415 грн, у т.ч. за червень 2018 року на суму 15792 грн, за вересень 2018 року на суму 65944 грн, за листопад 2018 року на суму 298729 грн, за грудень 2018 року на суму 140950 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення від 20.11.2019 №00000590511, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із зароблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 651768,75 грн, у т.ч.: за податковим зобов`язанням - 521415 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 130353,75 грн (т.1 а. с.59).

Перевіряючи обґрунтованість висновків ГУ ДПС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 30.10.2019 №572/20-40-05-11-10/31340473, суд встановив наступне.

Як вбачається з вказаного акту перевірки, податковим органом визначено про неможливість виконання ТОВ "САЙДЕН-1965" за грудень 2018 року, ТОВ "ФУЛЛТІТ" за листопад, грудень 2018 року, ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАРАНТ ПЛЮС" за червень 2018 року, ТОВ "КІМЕНС" за вересень 2018 року, оформлених господарських операцій наявними та залученими трудовими ресурсами та не придбавало товар (роботи та послуги), який у подальшому нібито реалізовані на адресу ТОВ "ДОРТЕХСТРОЙ".

Не погодившись з зазначеним вище рішення позивач скористався правом адміністративного оскарження, визначеного ст.56 ПК України, за результатами якого податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Відповідно до пп.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доти контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Згідно підпункту "а" пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1, 201.7 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

У відповідності до пп. 44.1 та 44.2 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Судом встановлено, що між ТОВ "ДОРТЕХСТРОЙ" (генпідрядник) та ТОВ "САЙДЕН-1965" (субпідрядник), укладено договір про виконання робіт від 13.12.2018 №13/12-18 (т.1 а.с.67-75). Згідно п.п.1.1 вказаного договору - в порядку та на умовах, визначених цим договором генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати роботи з капітального ремонту дороги по вул. Лісова в м. Південне Харківському районі Харківської області, а генпідрядник зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи.

На підтвердження отримання підрядних робіт позивачем до матеріалів справи надано первинні документи, а саме: довідка про вартість виконаних робіт та витрат, акт приймання виконаних будівельних робіт, договірна ціна, акт передачі матеріалів, податкову накладну, бухгалтерську довідку (т.1 а.с.76-83). Також на підтвердження сплати отриманих послуг позивачем до матеріалів справи надано договір переведення боргу №18/06 від 18.06.2019, за умовами якого ТОВ "САЙДЕН-1965" (первісний кредитор) передано переведено грошові зобов`язання ТОВ "ДОРТЕХСТРОЙ" (боржник) за договором від 13.12.2018 №13/12-18 у розмірі 638107 грн на ТОВ "МІРАКС ЛАЙН" (нового кредитора) (т.1 а.с.84-85). Водночас, позивачем надано платіжні доручення, щодо сплати ТОВ "МІРАКС ЛАЙН" кредиторської заборгованості за договором №18/06 від 18.06.2019 (т.1 а.с.84-88).

Суд зазначає, що вказаний договір про виконання робіт від 13.12.2018 №13/12-18 з ТОВ "САЙДЕН-1965" був укладений для здійснення господарської діяльності шляхом надання підрядних робіт позивачем його контрагенту - покупцю - Південноміській раді, що підтверджується наданими первинними документами, а саме, відповідним договором підряду, довідкою про вартість виконаних робіт та витрат, актом приймання виконаних будівельних робіт, тощо (т.1 а.с.89-95).

Також судом встановлено, що між ТОВ "ДОРТЕХСТРОЙ" (генпідрядник) та ТОВ "ФУЛЛТІТ" (субпідрядник), укладені ряд договорів про виконання робіт від 06.11.2018 №06/11-18 (т.1 а.с.96-100), від 08.11.2018 №08/11-18 (т.1 а.с.115-123), від 16.11.2018 №16/11-18 (а.с.139-143), від 27.11.2018 №27/11-18 (т.1 а.с.162-166), від 27.11.2018 №27/11-1-18 (т.1 а.с.180-184). Згідно п.п.1.1 вказаних договорів - в порядку та на умовах, визначених цим договором генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати роботи з капітального ремонту, відповідно, доріг та тротуарів по вул. Докучаєва в с. Докучаєвське Харківського району Харківської області, дороги на території КЗОЗ Мереф`янська центральна районна лікарня, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпровська, 148, дороги по вул. Кооперативній в с. Безлюдівка Харківського району Харківської області, дороги по пров. Дружби в смт. Шевченкове Шевченківського району Харківської області, дороги по вул. Бурлуцька, буд.4 в смт. Шевченкове Шевченківського району Харківської області, а генпідрядник зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи.

На підтвердження отримання підрядних робіт за вказаними договорами позивачем до матеріалів справи надано первинні документи, а саме: довідки про вартість виконаних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт, договірні ціни, акти передачі матеріалів, податкові накладні, платіжні доручення, бухгалтерські довідки (т.1 а.с.101-107, 124-129, 131, 144-148, 151,167-173,185-190).

Також на підтвердження сплати отриманих послуг позивачем до матеріалів справи надано договір переведення боргу №29/05 від 29.05.2019, за умовами якого ТОВ "ФУЛЛТІТ" (первісний кредитор) переведено грошові зобов`язання ТОВ "ДОРТЕХСТРОЙ" (боржник) за договорами від 08.11.2018 №08/11-18 у розмірі 207592 грн та від 16.11.2018 №16/11-18 в розмірі 197688 грн, на ТОВ "МІРАКС ЛАЙН" (нового кредитора) (т.1 а.с.130). Водночас, позивачем надано платіжне доручення, щодо сплати ТОВ "МІРАКС ЛАЙН" кредиторської заборгованості за договорами від 08.11.2018 №08/11-18 та від 16.11.2018 №16/11-18 (т.1 а.с.132,149-150,153-154).

Суд зазначає, що вказані договори про виконання робіт з ТОВ "ФУЛЛТІТ" були укладені для здійснення господарської діяльності шляхом надання підрядних робіт позивачем його контрагентам - покупцям - Виконавчому комітету Роганської селищної ради, Відділу охорони здоров`я Харківської РДА, Безлюдівській селищній раді, Шевченківській селищній раді, відповідно, що підтверджується наданими первинними документами, а саме, відповідним договором підряду, довідкою про вартість виконаних робіт та витрат, актом приймання виконаних будівельних робіт, тощо (т.1 а.с.108-114,133-138,155-161,174-179,191-197).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ДОРТЕХСТРОЙ" (генпідрядник) та ТОВ "КІМЕНС" (субпідрядник), укладено договір про виконання робіт від 05.09.2018 №05-09/18 (т.1 а.с.198-202). Згідно п.п.1.1 вказаного договору - в порядку та на умовах, визначених цим договором генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати роботи з капітального ремонту дороги по вул. Паркова м. Валки Валківському районі Харківської області, а генпідрядник зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи.

На підтвердження отримання підрядних робіт позивачем до матеріалів справи надано первинні документи, а саме: довідка про вартість виконаних робіт та витрат, акт приймання виконаних будівельних робіт, договірна ціна, акт передачі матеріалів, податкову накладну, платіжне доручення (т.1 а.с.203-208, т.2 а.с.1-4).

Суд зазначає, що вказаний договір про виконання робіт від 13.12.2018 №13/12-18 з ТОВ "КІМЕНС" був укладений для здійснення господарської діяльності шляхом надання підрядних робіт позивачем його контрагенту - покупцю - КП "БЛАГОУСТРІЙ" Валківської МР, що підтверджується наданими первинними документами, а саме, відповідним договором підряду, довідкою про вартість виконаних робіт та витрат, актом приймання виконаних будівельних робіт, тощо (т.2 а.с.5-13).

Судом встановлено, що між ТОВ "ДОРТЕХСТРОЙ" (покупець) та ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАРАНТ ПЛЮС" (постачальник), укладений договір поставки від 14.04.2018 №012/р (т.2 а.с.14). Згідно п.п.1.1 вказаного договору поставки - постачальник зобов`язується поставити покупцеві, а покупець прийняти і оплатити щебінь гранітний фракції 5-10 мм, 5-20 мм, 20-40 мм, 40-70 мм, а також гранвідсів в кількості 5000 м.куб. на умовах цього договору.

На підтвердження придбання ТМЦ та сплати за них за вказаним договором позивачем до матеріалів справи надано первинні документи, а саме: податкові та видаткові накладні, платіжні доручення (т.2 а.с.15-24).

Суд зазначає, що вказаний договір поставки з ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАРАНТ ПЛЮС" був укладений для здійснення господарської діяльності шляхом використання придбаних ТМЦ у виробництві готової продукції для подальшої реалізації його контрагентам - покупцям, що підтверджується наданими первинними документами, а саме, відповідними договорами поставки, видатковими накладними, сертифікат якості, висновки якості технологічні картки, тощо..

Також на підтвердження придбання, оприбуткування та подальшої реалізації придбаної продукції позивачем надано до матеріалів справи оборотно - сальдові відомості по рахункам 631, 361 (т.2 а.с.25-37).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "САЙДЕН-1965", ТОВ "ФУЛЛТІТ", ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАРАНТ ПЛЮС", ТОВ "КІМЕНС", відповідають вимогам ст.201 ПК України.

Суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "САЙДЕН-1965", ТОВ "ФУЛЛТІТ", ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАРАНТ ПЛЮС", ТОВ "КІМЕНС" були включені до складу податкового кредиту та відображені в податкових деклараціях з ПДВ у перевіряємий період, поданих до податкового органу.

Таким чином, ТОВ "САЙДЕН-1965", ТОВ "ФУЛЛТІТ", ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАРАНТ ПЛЮС", ТОВ "КІМЕНС" - виконали свої зобов`язання за вказаними договорами, а позивач прийняв підрядні роботи та ТМЦ за цими договорами, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами ТОВ "САЙДЕН-1965", ТОВ "ФУЛЛТІТ", ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАРАНТ ПЛЮС", ТОВ "КІМЕНС" є нечинними або визнані в установленому порядку недійсними.

Судом встановлено, що зазначена закупівля підрядних робіт, ТМЦ у контрагента безпосередньо пов`язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки придбані підрядні роботи та ТМЦ забезпечують умови для будівництво доріг і автострад контрагентам - покупцям, що, в свою чергу, направлена на отримання доходу.

Позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання підрядних робіт ТМЦ, які призначені для використання у господарській діяльності позивача.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по операціях з ТОВ "САЙДЕН-1965", ТОВ "ФУЛЛТІТ", ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАРАНТ ПЛЮС", ТОВ "КІМЕНС", позивачем подано декларації з ПДВ. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Щодо посилань податкового органу на відсутність підтверджуючих документів щодо транспортування, колегія суддів зазначає наступне.

ТТН не є обов`язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, а є первинним документом, що лише підтверджує операції учасників транспортних перевезень (вантажовідправника, вантажотримувача, перевізника), тому її відсутність у покупця товару за наявності належних первинних документів, що підтверджують поставку та оприбуткування товару, не може бути самостійною підставою для висновку про безтоварний характер господарської операцій з поставки товару в цілому.

Колегія суддів зазначає, що згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

В свою чергу, сама по собі відсутність ТТН не є достатнім аргументом, який доводить нереальність господарської операції.

Наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням або порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

У зв`язку з цим колегія суддів зазначає, що відсутність ТТН на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів. З огляду на це певні недоліки у ТТН або відсутність певних ТТН не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції. Аналогічна правова позиція викладена колегією Касаційного адміністративного суду в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №821/589/17 .

Колегія суддів при прийнятті рішення у даній справі приймає до уваги позицію Верховного суду, висловлену у постанові суду у справі № 804/4940/14 від 06.02.2018, зокрема, що наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Щодо посилань податкового органу, як на підставу відсутності реальності операцій позивача та контрагентів на відсутність у контрагентів матеріально-технічної та технологічної можливості здійснення виробництва, перевезення, зберігання, відсутність інформації про навантажувально-розвантажувальні роботи, штатну чисельність працівників, відсутність приміщень та земельних ділянок та на те, що капітальний ремонт доріг по вул. Лісова в м. Південне проведений у грудні 2018, тоді як, це зимовий період, зимові погодні умови для укладання та ремонту доріг не підходить, що ставить під сумнів виконання цих робіт, колегія суддів зазначає наступне.

Наведені відповідачем обставини, з урахуванням наданим позивачем документів, не свідчать про відсутність реальності проведених операцій між позивачем та контрагентами .

Доводи відповідача ґрунтуються на припущеннях податкового органу.

Дані посилання є підставами у сумніві реальності операцій та не свідчать про відсутність операцій, документи щодо яких об`єктивно не спростовані.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що позивачем до суду надано документи використання в майбутньому придбаного товару.

Докази відсутності цього товару у позивача чи не відповідність наданих документів реальним обставинам щодо використання придбаного товару позивачем, відповідачем не надано.

Щодо посилань податкового органу на відсутність контрагентів позивача за юридичними адресами, колегія суддів зазначає наступне.

На час укладання та виконання договорів поставки, які є об`єктами дослідження в Акті перевірки , контрагенти ТОВ "Дортехстрой" були зареєстровані як юридичні особи, є платниками податку на додану вартість, у стані припинення не перебували, справ про банкрутство відносно них не порушувалось, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, даними з реєстру платників ПДВ, інформаційними довідками з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

В той же час, посадові особи зазначених контрагентів ТОВ "Дортехстрой" мали необхідний обсяг повноважень для складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, контрагентами позивача надавалися звіти щодо про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, згідно яких отримано інформацію про кількість працюючих осіб на підприємстві.

Доводи апелянта, що не встановлення походження товару по ланцюгу постачання не є підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій, спростовані сукупністю приведених вище обставин.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Щодо посилань ГУ ДПС у Харківській області на те, що до них надійшла податкова інформація щодо контрагентів постачальників, відповідно до якої у підприємств постачальників відсутні можливості щодо проведення господарських операцій, що є предметом дослідження, колегія суддів зазначає наступне.

Оцінивши вищевказані первинні документи суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

На час укладання та виконання зазначених вище договорів контрагентів позивача, було зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість, що встановлено в ході розгляду справи та не заперечується сторонами.

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 73, 74 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Враховуючи вищенаведене, доводи відповідача стосовно того, що первинні документи надані позивачем не підтверджують фактичне виконання такого роду операцій, а також не підтверджують обумовлені спірними правочинами реалізовані позивачу товари саме ТОВ "САЙДЕН-1965", ТОВ "ФУЛЛТІТ", ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАРАНТ ПЛЮС", ТОВ "КІМЕНС" є помилковими .

Крім того, колегія суддів зазначає, що дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків не свідчить про те, що платник податків, який укладав договори з таким контрагентом, знав про протиправний характер діяльності свого контрагента. Отже, аргументи податкової стосовно фіктивності контрагента не є вичерпним доказом нереальності операцій.

Також колегія суддів зазначає, що позивач є відокремленою юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.

Крім того, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин законодавство не покладає на платника податків обов`язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування, чи формувати валові витрати.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття «добросовісний платник» , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Такий підхід узгоджується також з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України"). Також, слід врахувати позицію Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Згідно частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

У ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб`єктом владних повноважень до суду також не подано.

Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Однак, як зазначалось вище, обов`язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Окремо суд зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.73 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984) отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Крім того, визначальним критерієм для підтвердження права платника податку на податковий кредит та/або віднесення відповідних сум до валових витрат є реальність вчинюваної господарської операції, тобто встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов`язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість до податкового кредиту, визначену актом перевірки та відповіддю на заперечення на акт, за спірний період.

Зворотне відповідачем не доведено.

Крім того, позивачем по справі надані документи в підтвердження понесення позивачем витрат та сплати у ціні придбаних товарів податку на додану вартість, а також використання таких товарів у подальшій господарській діяльності позивача.

Колегія суддів зазначає, що порушень з боку позивача з приводу використання та реалізації придбаного товару, судом не встановлено.

Доказів спростування наданих позивачем документів відповідачем не надано.

Встановлені судом фактичні обставини, надані документи, засвідчують правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Колегія суддів зазначає, що висновки відповідача, Головного управління ДПС України у Харківській області ґрунтуються на припущеннях, належних доказів, що свідчать про безтоварність здійснених операцій відповідачем до суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року по справі № 520/12935/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді (підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 12.10.2020 року