Ухвала

від 12.10.2020 по справі 340/1130/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 340/1130/20

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року у справі № 340/1130/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу,-

встановив:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав ненадання документу про сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

14 вересня 2020 року скаржник вдруге оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

З апеляційною скаргою скаржником також подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування клопотання скаржник посилається на те, що вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений КАС України строк. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали. Зазначає, що оригінал платіжного доручення від 25.06.2020 року № 588 був направлений до Третього апеляційного адміністративного суду засобами поштового зв`язку за першої можливості, однак Третім апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу було залишено без руху. Зазначає, ГУ ДПС у Кіровоградській області не допустило необ`єктивного зволікання щодо повторного подання апеляційної скарги, пропуск строку, на його думку, є незначним. Також посилається на висновки Верховного Суду щодо визнання поважними причин пропуску процесуального строку.

Розглянувши клопотання про поновлення строку, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржене рішення ухвалено 06 травня 2020 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію рішення від 06 травня 2020 року скаржник одержав 07 травня 2020 року (а.с. 86).

В силу Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року № 540-IX процесуальні строки, зокрема, щодо апеляційного оскарження, були продовжені на час карантину .

17.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-IX, п. 2 Розділу II. Прикінцеві та перехідні положення якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Отже, останнім днем подання апеляційної скарги є 06.08.2020 року.

Апеляційну скаргу повторно подано до суду першої інстанції 14 вересня 2020 року, тобто після спливу строків, встановлених ст. 295 КАС України.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Слід зазначити, що у постанові від 15 травня 2018 року у справі №804/2979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж".

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року набрала законної сили та в касаційному порядку не скасована.

Також з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року первинну апеляційну скаргу залишено без руху з підстав ненадання документу про сплату судового збору, ухвалою суду від 09 вересня 2020 року апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

14.09.2020 року скаржник вдруге звернувся до суду з апеляційною скаргою, до якої додано платіжне доручення від 25 червня 2020 року № 588 про сплату судового збору в сумі 2522,40 грн.

Проте, звертаючись повторно з апеляційною скаргою, відповідачем не обґрунтовано неможливість подання платіжного доручення від 25 червня 2020 року № 588 на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 28 травня 2020 року про залишення первинної апеляційної скарги без руху.

Отже, наведені скаржником доводи не можуть свідчити про наявність поважних підстав, які об`єктивно перешкоджали скаржнику у встановлений ст. 295 КАС України строк оскаржити рішення суду першої інстанції, а тому клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 р. слід залишити без руху та надати скаржнику строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 р. у справі №340/1130/20 залишити без руху.

Надати Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:

- вказати інші підстави поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 р.

Роз`яснити Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області , що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Панченко