Постанова

від 20.08.2020 по справі 192/768/19(2-а/192/59/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 192/768/19(2-а/192/59/20)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді-доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області Дніпропетровської області від 02.03.2020 в адміністративній справі №192/768/19 (2-а/192/59/20) (суддя І інстанції - Стрельников О.О.)

за позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Сікіріної Ірини Валеріївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення № 29/13-06 від 02 квітня 2019 року заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сікіріної Ірини Валеріївни про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 1360 грн за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1, 4 ст. 165-1 КУпАП та закрити провадження у справі.

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області Дніпропетровської області від 2 березня 2020 року позов задоволений.

Не погодившись з таким судовим рішенням, особа, яка не брала участі у справі-Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції не враховані обставини переходу повноважень з адміністрування податків, у тому числі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення у сфері податкового законодавства, а також те, що відповідачем є особа, яка не працювала у ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Зазначає, що рішення винесено без залучення ГУ ДФС у Дніпропетровській області як відповідача у справі, а ОСОБА_2 припинила державну службу та звільнена ще 30 жовтня 2019 року, тобто до відкриття провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Посадовими особами Головного управляння ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ДП Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№21) (код ЄДРПОУ 08679698) з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.10.2015 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 у по 30.09.2018.

20.03.2019 за результатами перевірки складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки № 14170/04-36-13-06/08679698.

26 березня 2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено протокол про адміністративне правопорушення № 108/13-06 відносно ОСОБА_1 , яка під час виконання посадових обов`язків вчинила порушення п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 5 ст. 8, ч. 2 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині заниження суми нарахованого єдиного внеску на суму 2460710,07 грн за рахунок не включення до бази нарахування єдиного внеску заробітної плати засуджених (а.с. 7).

2 квітня 2019 року за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 26 березня 2019 року за № 108/13-06 заступником начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сікіріною І.В. винесено постанову № 29/13-06 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1, 4 ст. 165-1 КУпАП.

Постановою № 29/13-06 від 2 квітня 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення заступником начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1360 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 4 ст.165-1 КУпАП, за обставин, що ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером Державного Підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 21) , вчинила порушення порядку нарахування та не сплату єдиного внеску на суму 2460710 грн 07 коп, за рахунок невключення до бази нарахування єдиного внеску заробітної плати засуджених, чим скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч. 1, 4 ст. 165-1 КУпАП (а.с. 5, 6).

Не погодившись з цією постановою і вважаючи, що працівниками Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не було розкрито суть адміністративного правопорушення, позивач звернулась з позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, дійшов висновку що оскаржувана постанова складена в порушення ст. 283 КУпАП, а саме: не зазначено опис обставин, установлених під час розгляду справи, у т.ч. час вчинення адміністративного правопорушення, вчиненння адміністративного правопорушення умисно чи з необережності. Крім того, в постанові не зазначено жодного доказу, який підтверджує вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Розглядаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що заступник начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Сікіріна Ірина Валеріївна є належним відповідачем у справі. Проте така позиція суду є помилковою з огляду на таке.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 234-2 КУпАП розгляд справ про правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, передбачене ст. 165-1 КУпАП, покладено на податкові органи.

Від імені податкових органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.

Отже, працівники податкових органів розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені податкових органів, тобто діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а тому у цьому випадку не діють окремо від державного органу, посадовою особою якого вони є, виносячи одноособові рішення.

Використання у зазначених вище нормах формулювань від імені податкових органів вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Тому належним відповідачем як суб`єктом владних повноважень в адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері податкових відносин є саме відповідний податковий орган, а не посадова особа, яка від імені цього органу винесла певну постанову.

Однак адміністративний позов позивачем заявлено до заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області особисто, тобто до неналежного відповідача.

Апеляційний суд також зауважує, що ОСОБА_3 взагалі звільнена з податкових органів ще до відкриття провадження у справі, що переглядається, тобто на час розгляду справи судом першої інстанції по суті не існувало жодного відповідача, оскільки ОСОБА_3 як фізична особа не може бути відповідачем в адміністративній справі за позовом іншої фізичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд першої інстанції до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Вказана правова позиція викладена у постанові від 17 вересня 2020 року по справі № 742/2298/17 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду щодо належного відповідача у справах про адміністративні правопорушення.

Згідно з частиною 7 статті 48 КАС України заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

За таких обставин, враховуючи те, що судом першої інстанції, задоволений позов, однак, як встановлено в суді апеляційної інстанції, таке рішення прийнято Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, яке не є стороною у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про помилковість прийнятого судом першої інстанції рішення.

Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження позбавлений можливості, в межах наданих йому КАС України процесуальних повноважень, виправити вказаний процесуальний недолік суду першої інстанції та здійснити заміну первинного відповідача належним відповідачем чи залучити співвідповідача.

Так само, в силу приписів статті 315 КАС України, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями направляти справу на новий розгляд, у разі виявлення поршень норм процесуального права, які є безумовною підставою до скасування судового рішення.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.

Зазначений висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 28 листопада 2019 року у справі № 826/12172/18.

ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Отже, заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції.

Під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував, що в даній справі позивач звернувся з позовом до неналежного відповідача та не допустив його заміну, що призвело до порушення зазначених вище норм процесуального законодавства.

Водночас, суд апеляційної інстанції за приписами статті 48 КАС України не наділений повноваженнями щодо здійснення заміни неналежного відповідача під час апеляційного розгляду справи, тому на стадії апеляційного перегляду не може залучити належний податковий орган як відповідача. Не наділений, як зазначалось вище, апеляційний суд на відміну від касаційного і повноваженнями щодо скасування рішення суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та відмову в позові.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 48, 242, 243, 287, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Рішення Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області Дніпропетровської області від 2 березня 2020 року в адміністративній справі № 192/768/19 (2-а/192/59/20) скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Сікіріної Ірини Валеріївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 29/13-06 від 2 квітня 2019 року відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко