Постанова

від 01.10.2020 по справі 240/10382/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/10382/19 Головуючий у 1-й інстанції: Шуляк Любов Анатоліївна

Суддя-доповідач: Іваненко Т.В.

01 жовтня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Іваненко Т.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С.

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року (місце ухвалення рішення - м.Житомир, повний текст складено - 10.02.2020) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В :

09 вересня 2019 року позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 08.08.2019 №380-ДК/0269 Пр/03/01/1.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано припис в частині порушень, зафіксованих щодо земельних ділянок кадастровий номер 1823782000:04:005:0005, 1823782400:07:004:0008, 1823782000:04:008:0001;

- в решті позовних вимог відмовлено;

- стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача 960, 50 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, сторонами по справі подано апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні адміністративного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначає, що на час проведення перевірки у відповідача був відсутній механізм щодо призначення та проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, оскільки спеціального нормативно правового акта, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, який би встановлював механізм проведення перевірки об`єкта - земельна ділянка та затверджував форму бланків (акт перевірки, акт обстеження), які складаються за результатами перевірки не існує.

Також, апелянт зазначає, що ним до суду першої інстанції подано акти обстеження земельної ділянки від 25.10.2019 та фотознімки, з яких можливо встановити, що земельна ділянка за кадастровим номером 1823782000:04:005:0004 розміром 34 га є стадіоном і не використовується, а земельні ділянки за кадастровим номером 1823786000:04:006:0001 розміром 146 га та 1823782400:07:004:0010 розміром 36 га заросла бур`яном та не оброблялась.

Апелянт вказує на безпідставність посилання судом першої інстанції як на належний доказ на довідку Народицької селищної ради Народицького району Житомирської області №01-26/949 від 07.08.2019 року, оскільки на даний час проводиться досудове розслідування по фактах, викладених у вказаній довідці, що також не може свідчити про те, що довідка є чинною і факти, викладені в ній не визнані такими, що не відповідають дійсності.

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та просить суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позову та прийняте нове рішення в цій частині, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач вказує, що відповідно до ст. 17 Закону України Про оренду землі об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом, у зв`язку з чим законодавством не передбачено такої процедури отримання земельної ділянки в користування, як укладення попереднього договору оренди земельної ділянки. Апелянт вважає, що суд першої інстанції прийшов до протиправного висновку, що попередні договори оренди земельних ділянок свідчать про правомірність їх використання.

Крім того, позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження правомірності використання даних земельних ділянок, що підтверджує факт порушення норм ст. 125, 126 Земельного кодексу України, так як жодних договорів не було зареєстровано, та позивачем не надано відповідних витягів з державного реєстру речових прав.

Апелянт зазначає, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель як посадові особи Головного управління з урахуванням вимог Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель діяли в межах визначених повноважень.

Позивач та представник позивача підтримали доводи своєї апеляційної скарги, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в оскаржуваній частині та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. При цьому, заперечили щодо задоволення апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та просили суд апеляційної інстанції залишити її без задоволення.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, просив задовольнити її та скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Щодо задоволення апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 представник відповідача заперечив та просив суд залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 необхідно задовольнити, апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 12.07.2019 №380-ДК вирішено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів, шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок на території Народицької селищної об`єднаної територіальної громади Народицького району Житомирської області у термін з 29.07.2019 по 06.08.2019 (а.с.17).

Наказом від 06.08.2019 року №472-ДК внесені зміни до наказу №380-ДК Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо термінів проведення перевірки, зокрема вирішено здійснити захід державного контролю з 29.07.2019 по 12.08.2019 (а.с.18).

Перевірку проведено державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області - Смолянюком Олександром Сергійовичем, за участю інженера-землевпорядника ТОВ "КАДАСТРОВИЙ ЦЕНТР+" ОСОБА_2 , співробітника УСБУ у Житомирській області ОСОБА_3 , о. у. Овруцького МРВ УСБУ у Житомирській області ст. лейтенанта ОСОБА_4 .

За результатами перевірки складено акт обстеження земельної ділянки №380/ДК/161/АО/10/2 від 08.08.2019 (а.с.13).

В ході обстеження земельних масивів державної та комунальної форми власності на території Народицької об`єднаної територіальної громади (за межами населених пунктів с. Межиліска, с. Гуто-Марятин) Народицького району було виявлено, що земельні ділянки за кадастровими номерами 1823782000:04:005:0004, 1823782000:04:008:0001, 1823786000:04:006:0001, 1823782400:07:004:0010 загальною площею 239,1972 га використовувалися під вирощування сільськогосподарської агрокультури (пшениця), про що свідчить велика кількість стеблової маси (стерня) на полях після збору врожаю, частина земельної ділянки за кадастровим номером 1823782000:04:005:0005 площею 48,9407 га використовується під вирощування сільськогосподарської агрокультури (соняшник), частина земельної ділянки за кадастровим номером 1823782400:07:004:0008 площею 45,1390 га використовується під вирощування сільськогосподарської агрокультури (просо).

За інформацією Народицької селищної ради за №01-26/949 від 07.08.2019 року вищевказані землі використовує ФОП ОСОБА_1 . На дані земельні ділянки загальною площею 333,2769 га документи, що посвідчують право власності або користування (оренда) у ФОП ОСОБА_1 відсутні, що є порушенням ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 29.07.2019 року, яка сформована сертифікованим інженером-землевпорядником, дані земельні ділянки за категорією земель є землями сільськогосподарського призначення, цільове призначення - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам - код КВЦПЗ 16.00), склад угідь: 001.01 - рілля, 011.03 - землі, які забруднені промисловими та іншими відходами, включаючи відвали, терикони, а також радіоактивно забруднені.

Відповідно до інформації Народицької РДА за №01-35/1258 від 31.07.2019 року розпорядження про передачу у власність або користування земель сільськогосподарського призначення державної форми власності на території Народицької селищної ради за межами населених пунктів с.Межиліска, с.Гуто-Мар`ятин не приймалися. Рішення органу про передачу у власність або користування (оренду) у ФОП ОСОБА_1 відсутнє, що відповідно до ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" свідчить про самовільне зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності загальною площею 333,2769 га.

Проміри земельних ділянок проведено сертифікованим інженером - землевпорядником ТОВ "КАДАСТРОВИЙ ЦЕНТР +"Орсагом М. Ю. (Сертифікат №013817).

На підставі вказаного акту Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області винесено припис від 08.08.2019 №380-ДК/0269 Пр/03/01/1ФОП ОСОБА_1 з вимогою усунути порушення вимог земельного законодавства шляхом припинення факту самовільного зайняття земельних ділянок або оформлення прав на них. (а.с.12). Припис направлено поштою, про що свідчить квитанція від 20.08.2019 (а.с.36).

Позивач, не погоджуючись з винесеним приписом, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 08.08.2019 №380-ДК/0269 Пр/03/01/1.

Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що особливості та обмеження перевірок, визначені у Законі України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , не відносяться до перевірок земель Держгеокадастром та його територіальними органами.

В даному випадку, об`єктом перевірки була земельна ділянка, а не господарська діяльність підприємства.

Отже, суд прийшов до висновку, що Держгеокадастр та його територіальні органи не відноситься до перелічених у ч.2 ст.2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органів.

Враховуючи те, що норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок земельних ділянок, суд першої інстанції прийшов до висновку, що на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", а, відтак, посилання позивача на Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є безпідставним.

Щодо порушень, які встановлено в ході перевірки, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 1823782400:07:004:0008 використовувалась позивачем на підставі попереднього договору оренди, земельна ділянка з кадастровим номером 1823782400:07:004:0008 використовувалась іншою особою, земельна ділянка з кадастровим номером 1823782000:04:008:0001 на момент перевірки не використовувалась позивачем, вказані земельні ділянки не є самовільно зайнятими, у зв`язку з чим, в цій частині оскаржуваний припис є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо земельних ділянок 1823782000:04:005:0004, 1823786000:04:006:0001, 1823782400:07:004:0010, суд першої інстанції вказав, що позивачем в ході судового розгляду не було спростовано факту їх самовільного зайняття, натомість відповідачем даний факт доведено.

Крім того, на вказані земельні ділянки у ФОП ОСОБА_1 відсутні документи, що посвідчують право власності або користування (оренда), що є порушенням ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Також, суд першої інстанції не взяв до уваги надані позивачем акти обстеження земельних ділянок, оскільки дані акти складено 25.10.2019, тобто більше двох місяців після перевірки та без залучення представників Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, яким надано повноваження на такі дії.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 №963-IV основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Як передбачено ст.4 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно з ст.5 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до ст.6 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать: а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

- додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

- додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

- ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання;

- розміщення, проектування, будівництва та введення в дію об`єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;

- виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур`янами, чагарниками та дрібноліссям;

- дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов`язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

- виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених робочим проектом землеустрою;

- дотримання правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереження захисних насаджень і межових знаків;

- додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

- додержання строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю.

Згідно з положеннями ст.9 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок.

Відповідно до ст.10 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Таким чином, з урахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором Головного управління Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок, а також для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності.

Статтею 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що його дія поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно - правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

З урахуванням висновків Верховного Суду в постанові від 17.09.2018 справа №806/1723/18, вказаним законом визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія. Особливості та обмеження перевірок визначені у вказаному Законі не відносяться до здійснення Держгеокадастром та його територіальними органами перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель.

Враховуючи те, що норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, колегія суддів зазначає, що на спірні правовідносини розповсюджуються норми ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» .

Також, відповідно до Преамбули Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 №963-IV, цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» невиконання умов зняття, збереження і нанесення родючого шару ґрунту - невиконання або неякісне виконання обов`язкових заходів, передбачених затвердженою відповідно до законодавства проектною документацією, щодо знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту, що призвело до його псування чи знищення. Самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочинну щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З матеріалів справи вбачається, що державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Смолянюком О.С. відповідно до наказів №380-ДК від 12.07.2019 та №472-ДК від 06.08.2019 проведена перевірка не ФОП ОСОБА_1 , а земельної ділянки, яка знаходить на території Народицької селищної об`єднаної територіальної громади (за межами населених пунктів с. Межиліска с. Гуто-Мар`ястин) Народицького району Житомирської області.

З урахуванням вказаного, колегія суддів критично відноситься до тверджень позивача щодо протиправності дій посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства, за наслідком якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, оскільки, така перевірка не стосувалася безпосередньо позивача, а тому не може спричинити порушення його прав або інтересів.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів критично оцінює доводи апелянта щодо неправомірності проведеної перевірки, оскільки перевірка дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки проведена відповідачем правомірно, на підставі та в межах повноважень, що передбачені законами України.

Крім того, суд звертає увагу, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 21.08.2019 року №478-ДК/171/АО/10/01/-19 та викладені у ньому факти і висновки не можна розглядати як рішення суб`єкта владних повноважень, що породжує для позивача певні правові наслідки, яке регулює ті чи інші відносини і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені державним інспектором порушення вимог земельного та іншого законодавства. Державний інспектор не позбавлений права фіксувати в акті перевірки обставини та викладати власні висновки щодо таких обставин та в подальшому, у разі виникнення спору обґрунтовувати ним власну позицію щодо наявності певних допущених порушень.

Враховуючи викладене, дії відповідача щодо складення акту перевірки є лише службовою діяльністю працівників Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на виконання своїх професійних обов`язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності фактів, які самі по собі не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків.

Щодо встановлених під час проведення перевірки порушень, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 395, 396 ЦК України речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 211 ЗК України самовільне зайняття земельних ділянок віднесено до порушень земельного законодавства, за яке громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

У статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" зазначено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність, або надання у користування (оренду), або за відсутності вчиненого правочину, щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Самовільне зайняття земельної ділянки означає фактичне використання земельних ділянок без відповідних правових підстав. При цьому таке використання за своїм характером виключає можливість нормального користування земельною ділянкою з боку інших осіб.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем було укладено попередній договір оренди землі №29 від 01.12.2018 із Народицькою селищною радою, відповідно до якого передано в оренду земельна ділянка сільськогосподарського призначення (землі запасу селищної ради) загальною площею 102,20 га строком з 01.12.2018 по 01.08.2019 (а.с.49-57).

За повідомленням Народицької селищної ради даний договір обліковується в реєстрі договорів (а.с.125).

На підтвердження вказаної обставини сторонами складено акт прийому-передачі від 01.12.2018 року.

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 10.10.2019 у зв`язку із закінченням 31.07.2019 терміну дії попереднього договору оренди землі №29 від 01.12.2019 позивачем передано Народицькій селищній раді земельну ділянку площею 102,2 га, яка знаходиться на території Народицької селищної ради Народицького району Житомирської області за межами населеного пункту с. Межиліска та с. Осика, яка відповідає кадастровому номеру 1823782000:04:005:0005 (а.с.126).

Оскільки перевірку посадовими особами проведено в період з 29.07.2019 по 12.08.2019, а акт обстеження земельної ділянки складено 08.08.2019, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наявність стеблової маси (стерня) свідчить про використання земельної ділянки позивачем до моменту закінчення строку дії договору оренди землі №29 від 01.12.2018, що спростовує доводи відповідача щодо самовільного зайняття земельної ділянки позивачем.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що 19.04.2019 між ФОП ОСОБА_5 укладено попередній договір №61 із Народицькою селищною радою, відповідно до якого передано в оренду земельна ділянка сільськогосподарського призначення (землі запасу селищної ради) загальною площею 32,00 га строком з 19.04.2019 по 19.03.2020 (а.с.41-47).

Слід звернути увагу, що сторони погодили, що ці договори укладено згідно ст.635 ЦК України та діють до оформлення технічної документації або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та укладення, реєстрації основного договору оренди.

Отже, зазначені земельні ділянки використовувались за наявності вчиненого правочину, щодо такої земельної ділянки, в даному випадку попереднього договору оренди землі.

Відповідно до листа Народицької селищної ради №01/26/1617 від 28.12.2019 земельна ділянка загальною площею 102,20 га накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 1823782000:04:005:0005, земельна ділянка загальною площею 32,00 га накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 1823782400:07:004:0008.

Крім того, відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 01.06.2018 у зв`язку із закінченням 31.05.2018 терміну дії попереднього договору оренди землі №245 від 01.07.2017 позивачем передано Народицькій селищній раді земельну ділянку площею 32,00 га, яка знаходиться на території Народицької селищної ради Народицького району Житомирської області за межами населеного пункту с. Межиліска, яка відповідає кадастровому номеру 1823782000:04:008:0001, тобто дана земельна ділянка на момент перевірки не використовувалась позивачем.

Враховуючи вищевикладене та встановлені обставини щодо правомірного використання позивачем земельної ділянки з кадастровим номером 1823782000:04:005:0005 на підставі попереднього договору оренди, а також те, що земельна ділянка з кадастровим номером 1823782400:07:004:0008 використовувалась іншою особою, земельна ділянка з кадастровим номером 1823782000:04:008:0001 на момент перевірки не використовувалась позивачем, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дані земельні ділянки не є самовільно зайнятими, у зв`язку з чим в цій частині оскаржуваний припис є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, суд першої інстанції відмовив позивачу в задоволенні позову в частині скасування оскаржуваного припису відносно земельних ділянок 1823782000:04:005:0004, 1823786000:04:006:0001, 1823782400:07:004:0010, посилаючись на довідку Народицької селищної ради Народицького району Житомирської області №01-26/949 від 07.08.2019, згідно якої вказані земельні ділянки використовуються ФОП ОСОБА_1 .

Однак, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що зі змісту довідки 01-26/949 від 07.08.2019 Народицької селищної ради Народицького району Житомирської області вбачається, що земельні ділянки 1823782000:04:005:0004, 1823786000:04:006:0001, 1823782400:07:004:0010 використовуються ФОП ОСОБА_1 за словами місцевих жителів.

Про те, доказів на підтвердження вказаних обставин судом апеляційної інстанції не здобуто, оскільки матеріали справи не містять письмових показів свідків з проставленням підпису або відповідного акту, складеного посадовими особами Народицької селищної ради Житомирської області щодо самовільного використання позивачем земельних ділянок.

Тобто, довідка 01-26/949 від 07.08.2019 Народицької селищної ради Народицького району Житомирської області складена без посилання на безпосередні докази щодо встановлених обставин, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції приходить до висновку про неможливість встановлення факту використання саме позивачем земельних ділянок 1823782000:04:005:0004, 1823786000:04:006:0001, 1823782400:07:004:0010.

Крім того, положеннями ч. 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 вказаної норми передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов`язку доказування протилежного.

Згідно ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування оскаржуваного припису Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 08.08.2019 №380-ДК/0269Пр/03/01/1 в частині поршень, зафіксованих щодо земельних ділянок з кадастровим номером 1823782000:04:005:0004, 1823786000:04:006:0001, 1823782400:07:004:0010.

Положеннями ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 08.08.2019 №380-ДК/0269Пр/03/01/1 в частині порушень, зафіксованих щодо земельних ділянок з кадастровим номером 1823782000:04:005:0004, 1823786000:04:006:0001, 1823782400:07:004:0010.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування припису скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 08.08.2019 №380-ДК/0269 Пр/03/01/1 в частині порушень, зафіксованих щодо земельних ділянок з кадастровим номером 1823782000:04:005:0004, 1823786000:04:006:0001, 1823782400:07:004:0010.

В решті рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 жовтня 2020 року.

Головуючий Іваненко Т.В. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.