Постанова

від 30.09.2020 по справі 910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011)

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2020 р. Справа№ 910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Пантелієнка В.О.

за участюсекретаря судового засідання Ковган О.І. за участю представниківвідповідно до протоколу судового засідання від 30.09.2020 на рішенняГосподарського суду Черкаської області від 21.10.2019 у справі№910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сван-1 доДержави Україна в особі Київського апеляційного господарського суду про стягнення збитків та знищення зображення знаку для товарів та послуг у справіза заявою Публічного акціонерного товариства Сбербанк доТовариства з обмеженою відповідальністю Сван-1 провизнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.10.2019 у справі №910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011) відмовлено повністю в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Сван-1 до Держави Україна в особі Київського апеляційного господарського суду.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ТОВ Сван-1 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 21.10.2019 у справі № 910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011), стягнути на користь ТОВ Сван-1 з держави Україна в особі Київського апеляційного господарського суду кошти у сумі 117 935 982,77 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2019 апеляційну скаргу ТОВ Сван-1 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Доманської М.Л., суддів: Полякова Б.М. та Сотнікова С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 задоволено заяви суддів Північного апеляційного господарського суду Доманської М.Л. та Полякова Б.М. про самовідвід від розгляду справи №910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011); справу №910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011) передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2019 справу №910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011) передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Отрюха Б.В., суддів: Сотнікова С.В., Остапенка О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 задоволено заяви суддів Північного апеляційного господарського суду Отрюха Б.В., Сотнікова С.В. та Остапенка О.М. про самовідвід від розгляду справи №910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011); справу №910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011) передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2019 апеляційну скаргу ТОВ Сван-1 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Верховця А.А., суддів Грека Б.М. та Копитової О.С.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 задоволено заяву судді Північного апеляційного господарського суду Верховця А.А. про самовідвід у справі №910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011); справу №910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011) передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2019 справу №910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011) передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів Мартюк А.І. та Грека Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2019 задоволено заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Копитової О.С. та Мартюк А.І. про самовідвід у справі №910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011); матеріали справи №910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011) передано для визначення складу суду відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2019 справу №910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011) передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді (суддів доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П. та Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2020 відкрито провадження у справі №910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011).

У зв`язку з відпусткою судді Козир Т.П., згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2020, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Агрикової О.В. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 заяву головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів: Агрикової О.В. та Коробенка Г.П. про самовідвід від розгляду справи №910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011) задоволено. Матеріали справи №910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011) передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 15.07.2020, справу №910/7379/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Грека Б.М., суддів Ходаківської І.П. та Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 прийнято до провадження справу №910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011). Призначено справу до розгляду на 03.08.2020 о 10 год. 00 хв.

У зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А., відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2020, справу передано колегії суддів у складі: Грек Б.М. (головуючий, суддя-доповідач), судді: Ходаківська І.П., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2020 розгляд справи відкладено,у зв`язку з неявкою учасників справи.

11.09.2020 на адресу Північного апеляційного суду надійшла заява про проведення судового засідання без участі ліквідатора ТОВ Сван-1 від Юдицького О.В.

У зв`язку з відпусткою судді Копитової О.С., відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 14.09.2020 для розгляду справи №910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011) визначено колегію суддів у складі: Грек Б.М. (головуючий, суддя-доповідач), судді: Ходаківська І.П., Пантелієнко В.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 справу №910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011) прийнято до провадження у визначеному складі.

14.09.2020 на адресу Північного апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання від АТ Сбербанк .

У судове засідання 14.09.2020 учасники справи не з`явились.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 розгляд справи №910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011) відкладено на 30.09.2020.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.

Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Учасники справи про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, направленням на їх адреси місцезнаходження копій ухвали суду. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

1. Зміст обставин справи.

1.1. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.10.2011 (порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Сван-1 (далі - Боржника), введено процедуру розпорядника майном боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів.

1.2. Ухвалою суду від 30.05.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів. Зазначена ухвала суду від 30.05.2012 скасована постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2012 (залишена без змін постановою ВГСУ від 25.09.2012) в частині вимог ПП Ванстрой ТК і ТОВ Проммонтаж Україна .

1.3. Постановою суду від 22.06.2012 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Зазначена постанова від 22.06.2012 скасована постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2012 (залишена без змін постановою ВГСУ від 05.03.2013), постанову суду від 22.06.2012 скасовано, справу передано на стадію розпорядження майном боржника на розгляд у іншому складі суду.

1.4. Постановою господарського суду Черкаської області від 01.11.2017 Боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.

1.5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 постанову Господарського суду Черкаської області від 01.11.2017 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на стадію розпорядження майном.

1.6. Постановою Верхового суду від 01.08.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 скасовано.

1.7. 04.07.2019 з Господарського суду міста Києва у справу про банкрутство Боржника надійшла справа за позовом Боржника до держави Україна про стягнення 117 935 982,77 грн. шкоди.

Представник Боржника наполягав на задоволенні вимог до держави Україна в особі Київського апеляційного господарського суду про стягнення 117 935 982,77 грн. шкоди.

Так, згідно доводів Боржника, справа тривалий час знаходилась в Київському апеляційному господарському суді без руху. Замість копій документів неодноразово витребовувалася вся справа, що перешкоджало її розгляду по суті в суді першої інстанції.

Відповідач просив розглядати справу без участі представника, оскільки перебуває в стадії ліквідації. Також відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Заперечення відповідача обґрунтовані тим, що предметом позову є відшкодування шкоди, яку, на думку Боржника, було завдано неправомірними діями суду, тому для вирішення спору по суті необхідно встановити доведеність допустимими та належними доказами неправомірність рішення суду, а також встановити причинно-наслідковий зв`язок між діями суду та заподіяною позивачу шкодою. Відповідач вважає, що в його діях відсутні ознаки неправомірності, що суд діяв у спосіб і в межах, передбачені чинним законодавством, а відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

2. Зміст та обґрунтування правової позиції Боржника.

2.1. Боржник, як позивач та кредитор - звернувся в процедуру ліквідації в Київський апеляційний господарський суд з заявою від 03.12.2018 про визнання судом кредиторських вимог на суму 117 935 982,77 грн. шкоди.

Так, посилаючись на положення частин 4, 5 статті 105 Цивільного кодексу України, Боржник звернувся в ліквідаційну комісію Київського апеляційного господарського суду з заявою від 03.12.2018 з такими вимогами:

2.1.1. На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 30.04.2014 опубліковано повідомлення №17593, з якого вбачається, що Ухвалою господарського суду міста Черкаси від 30 квітня 2015 по справі №925/100/15 за заявою ПАТ Перший українським міжнародний банк порушено провадження у справі про банкрутство та введено процедуру розпорядження майном боржника - товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Сван , введено процедуру розпорядження майном ТОВ Торговий дім Сван , призначено розпорядником майна. Також в повідомленні зазначено, що заяви кредиторів приймаються протягом тридцяти днів з дати опублікування оголошення.

2.1.2. З врахуванням положень частини 15 статті 16 та частини 1 статті 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), згідно доводів Боржника, відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

2.1.3. Боржник є конкурсним кредитором ТОВ Торговий дім Сван , оскільки заборгованість останнього перед Боржником становить 56 155 718,16 грн, та виникла до дня порушення провадження в справі №925/100/15 про банкрутство ТОВ Торговий дім Сван .

2.1.4. Підставою для звернення Боржника з заявою до господарського суду Черкаської області в справі №925/100/15 про банкрутство ТОВ Торговий дім Сван (ТОВ ТД Сван ) є таке:

2.1.4.1. Ухвалою господарського суду Черкаської області по справі №10/5026/2337/2011 від 25.10.2011 порушено провадження у справі про банкрутство Боржника, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого.

Ухвалою господарського суду Черкаської області по справі №10/5026/2337/2011 від 09.02.2012 керівника Боржника - голову ліквідаційної комісії відсторонено від виконання повноважень. Виконання обов`язків керівника Боржника покладено на арбітражного керуючого-розпорядника майна Боржника.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у справі №10/5026/2337/2011 скасована постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2012 у справі №10/5026/2337/2011, ухвала господарського суду Черкаської області від 09.02.2012 у справі №10/5026/2337/2011 про виконання обов`язків керівника Боржника арбітражним керуючим - залишена без змін.

При здійсненні аналізу документів Боржника виконуючим обов`язки керівника Боржника було встановлено, що на підставі Договору №15/03 про переведення боргу від 15.03.2008 що був укладений між ТОВ ТД Сван та Боржником, за товариством Торговий дім Сван обліковується борг перед Боржником в розмірі 5 976 427,55 грн.

Цей борг ТОВ ТД Сван перед Боржником в розмірі 5 976 427,55 грн. виник в результаті наступних правовідносин:

1) 10.06.2007 між ТОВ Агротрейд (Комітент) та ТОВ Торговий Дім Сван (Комісіонер) був укладений Договір комісії №10/06-01-к на придбання обладнання (надалі - Договір-1).

Відповідно до п.1.1. даного Договору, в порядку та на умовах, визначених даним договором, Комісіонер зобов`язується укласти від свого імені за рахунок Комітента договір поставки та передати все отримане за цим Договором Комітентові.

2) 15.03.2008 між ТОВ ТД Сван (надалі - первісний боржник) з однієї сторони, та Боржником з іншої сторони, укладений Договір №15/03 про переведення боргу (надалі - Договір-2).

В п.1.1. Договору-2 зазначено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний боржник переводить цей борг (обов`язки), який виник при виконанні Договору комісії №10/06-01-к від 10.06.2007р., укладеного між Первісним боржником та Кредитором: ТОВ ТД Сван (надалі іменується Кредитор ).

Первісний боржник зобов`язаний сплатити Боржнику за прийняття боргу визначену цим договором плату, а Боржник заміняє Первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із зазначеного вище Договору (надалі іменується Основний договір ), і приймає на себе обов`язки первісного боржника перед Кредитором за Основним договором.

Відповідно до п.2.1. Договору-2 , не пізніше 5 років після підписання даного договору Первісний боржник сплачує Боржнику плату за прийняття боргу у 5 976 427,55 гривень, шляхом перерахування відповідної грошової суми на розрахунковий рахунок Нового боржника.

3) 15.09.2010 між ТОВ Агротрейд (Первісний кредитор) та ТОВ Проммонтаж Україна (Новий кредитор) був укладений Договір №15/09/10 про відступлення права вимоги (надалі Договір-3)

Відповідно до п.1.1. Договору-3, Первісний кредитор передає Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право вимоги, що виникло у Первісного кредитора за договором комісії №10/06-01-к від 10.06.2007р. (далі Основний договір), укладений між Первісним кредитором та ТОВ ТД Сван (надалі-Божник).

В п.1.2. Договору-3 зазначено, що за цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника сплату грошових коштів, отриманих Боржником за Основним договором.

Відповідно до п.1.3. Договору-3, загальна сума зобов`язань, що відступаються а цим договором, складає 5 976 427,55 грн.

В результаті укладення вищевказаних договорів у Боржника утворився борг перед ТОВ Проммонтаж Україна на суму 5 976 427,55 грн.

На підставі вищевказаних обставин після порушення господарським судом Черкаської області провадження у справі №14-10/5026/2337/2011 про банкрутство Боржника вимоги ТОВ Проммонтаж Україна в сумі 5 976 427,55 грн. було визнано та включено до Реєстру вимог кредиторів Боржника постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2012 у справі №14-10/5026/2337/2011.

Як вже зазначалось, відповідно до умов Договору-2 (п.2.1.), не пізніше 5 років після підписання даного Договору Первісний боржник (ТОВ ТД Сван ) сплачує Боржнику плату за прийняття боргу у 5 976 427,55 гривень, шляхом перерахування відповідної грошової суми на розрахунковий рахунок Боржника.

Боржник виконав зобов`язання за Договором №15/03 про переведення боргу від 15.03.2008 в повному обсязі, замінив Первісного боржника - ТОВ ТД Сван у зобов`язанні, що виникло із Договору, прийняв на себе обов`язки первісного боржника перед Кредитором за Основним договором, про що свідчить визнання вимог Нового кредитора та включення вимог ТОВ Проммонтаж Україна до реєстру вимог кредиторів Боржника.

Оскільки Договір-2 був підписаний Сторонами 15.03.2008, то термін 5 років після підписання вказаного договору закінчився 14.03.2013. Тобто в строк до 14.03.2013 ТОВ ТД Сван повинно було сплатити Боржнику плату за прийняття боргу у 5 976 427,55 гривень.

У зв`язку з невиконанням товариством Торговий дім Сван в установлений строк зобов`язання перед Боржником, останній звернувся до Господарського суду Черкаської області з вимогами до ТОВ Торговий дім Сван про стягнення частини боргу, а саме 500000 грн.

2.1.4.2. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.12.2013 у справі №925/1689/13 позов Боржника задоволено, присуджено до стягнення з товариства Торговий дім Сван на користь Боржника 500 000 грн. боргу та 10 000 грн. судового збору.

Вищевказане судове рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2015 у справі №925/1689/13.

На виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 16.12.2013 у справі №925/1689/13 Господарським судом Черкаської області видано судовий наказ, проте зазначене рішення до даного часу не виконано.

З врахуванням рішення Господарського суду Черкаської області від 16.12.2013 у справі №925/1689/13, у ТОВ Торговий дім Сван залишився борг перед Боржником за Договором №15/03 про переведення боргу від 15.03.2008 в сумі 5 476 427 грн. 55 коп.

2.1.4.3.Боржник звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ Торговий дім Сван про стягнення з останнього залишку боргу за Договором №15/03 про переведення боргу від 15.03.2008.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.08.2014 порушено провадження в справі №925/1423/14 за позовом Боржника до ТОВ Торговий дім Сван про стягнення 1 750 000 грн.

В процесі розгляду справи №925/1423/14 Боржник збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з ТОВ Торговий дім Сван на свою користь 5 476 427 грн. 55 коп. (5 976 427,55 грн. - 500 000,00 грн. = 5 476 427,55 грн. ).

2.1.4.4. Враховуючи рішення Господарського суду Черкаської області від 16.12.2013 у справі №925/1689/13, основний борг ТОВ Торговий дім Сван перед Боржником на час порушення провадження у справі №925/100/15 збільшився на 10 000 грн. судового збору і становить 5 986 427,55 грн., який складається з:

510 000 грн. - безспірні вимоги Боржника до ТОВ Торговий дім Сван за рішенням господарського суду Черкаської області від 16.12.2013 у справі №925/1689/13, з яких: 500 000 грн. - частина суми боргу ТОВ Торговий дім Сван перед Боржником за Договором №15/03 про переведення боргу від 15.03.2008 року та 10 000 грн. - сплачений Боржником судовий збір;

5 476 427,55 грн. - залишок суми боргу ТОВ Торговий дім Сван перед Боржником за Договором №15/03 про переведення боргу від 15.03.2008, яка залишилась нестягнутою та є предметом спору у справі Господарського суду Черкаської області №925/1423/14.

У справах господарського суду Черкаської області №925/1689/13 та №925/1423/14 сторонами (Позивачем та Відповідачем) є одні і ті ж особи - Боржник та ТОВ Торговий дім Сван ; предметом спору є стягнення заборгованості, яка виникла на підставі Договору №15/03 про переведення боргу від 15.03.2008, підставою для звернення до суду було невиконання ТОВ Торговий дім Сван взятих на себе зобов`язань.

2.1.4.5. Станом на 30.05.2015 на підставі Договору №15/03 про переведення боргу від 15.03.2008, укладеного між ТОВ ТД Сван та Боржником, за товариством Торговий дім Сван обліковується основний борг перед Боржником в розмірі 5 976 427,55 грн.

2.1.4.6. Відповідно до п.5.2. Договору №15/03 про переведення боргу від 15.03.2008, за несвоєчасне виконання своїх грошових зобов`язань за цим договором Первісний боржник зобов`язується сплатити Боржнику за його вимогою пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Таким чином, станом на 30.05.2015, на підставі п.5.2 Договору №15/03 про переведення боргу від 15.03.2008 сума пені в розмірі 1% за кожний день прострочення виконання зобов`язання ТОВ ТД Сван перед Боржником за період з 15.03.2013 по 30.04.2015р. (777 днів прострочення) становить 46 436 842,06 грн. із розрахунку:

5 976 427,55 грн. боргу х 777 днів прострочення х 1% = 46 436 842,06 грн.

Боржник неодноразово направляв вимоги на адресу ТОВ ТД Сван :

27.04.2015 та 05.05.2015 на адресу боржника були направлені вимоги №02-01/9225/04-14-10-2337 та №02-01/9245/04-14-10-2337 про сплату пені в розмірі 46 257 549,23 грн. та 478 114,20 грн. відповідно, але боржник не виконав зобов`язання, прийнятого на себе умовами п.5.2 Договору №15/03 про переведення боргу від 15.03.2008.

2.1.4.7. Із наведеного розрахунку інфляційні втрати Боржника за період прострочення виконання зобов`язання ТОВ ТД Сван по проведенню розрахунку за прийняття боргу - за період з 15.03.2013 по 30.04.2015 становлять 3 352 775,88 грн.

2.1.4.8. Розмір 3% річних від простроченої суми ТОВ ТД Сван за період з 15.03.2013 по 30.04.2015 становить 381 672,67 грн.:

сума заборгованості х 3% : 365 днів х кількість днів в періоді прострочення: 5 976 427,55 грн. х 3% : 365 днів х 777 днів прострочення.

2.1.4.9. Таким чином, загальна сума боргу ТОВ Торговий дім Сван перед Боржником станом на 30.04.2015 - дату порушення провадження у справі №925/100/15 про банкрутство ТОВ Торговий дім Сван становить 56 155 718,16 грн., які складаються із наступних сум:

510 000 грн. - безспірні вимоги Боржника до ТОВ Торговий дім Сван за рішенням господарського суду Черкаської області від 16.12.2013 у справі №925/1689/13, з яких: 500 000 грн. - частина суми боргу ТОВ Торговий дім Сван перед Боржником за Договором №15/03 про переведення боргу від 15.03.2008 та 10 000 грн. - сплачений Боржником судовий збір;

5 476 427,55 грн. - залишок суми боргу ТОВ Торговий дім Сван перед Боржником за Договором №15/03 про переведення боргу від 15.03.2008;

3 352 775,88 грн. - інфляційні нарахування на суму боргу;

381 672,67 грн. - 3% річних від простроченої суми;

46 436 842,06 грн. - пені за прострочення грошового зобов`язання на підставі п.5.2. Договору;

2.1.5. 22.05.2018 Боржник звернувся до Господарського суду Черкаської області з заявою про визнання вказаних вимог в справі №925/100/15 про банкрутство.

2.1.6. Київський апеляційний господарський суд своїми неодноразовими запитами витребовував у Господарського суду Черкаської області матеріали (оригінали) всієї справи, що було обов`язковою підставою для направлення справи до Київського апеляційного господарського суду згідно вимог Господарського процесуального кодексу України.

Отже, справа про банкрутство не слухалась через тривалі, систематичні витребування Київським апеляційним господарським (КАГС) судом оригіналу справи.

2.1.7. Інших підстав, ніж підстави оскарження судового рішення в справі про банкрутство, - не передбачають направлення будь-яких документів зі справи до апеляційного суду.

2.1.8. Зважаючи на викладене, посилаючись на приписи статей 8, 19 Конституції України, пунктів 1.1.2, 1.1.4, 1.4.7, 2.4.21 Інструкції з діловодства в господарських судах України затверджена Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. №28, Боржник дійшов висновків, що у КАГС не було правових підстав витребувати (вимагати передати) всю справу №925/100/15 (оригінали).

За твердженням Боржника розпорядження майном в справі про банкрутство №925/100/15, станом на останню дату витребування апаратом Київського апеляційного господарського суду оригіналу господарської справи з Господарського суду Черкаської області, тривала надмірний строк внаслідок незаконних систематичних дій КАГС.

Відтак, внаслідок дії мораторію, Боржник вказує, що він позбавлений задовольнити в рамках справи про банкрутство свої вже визнані судом (в інших процесах - позовних провадженнях, що передували порушенню справи про банкрутство) вимоги через неправомірні дії Відповідача по блокуванню слухання справи, а фактично - втручання третіх осіб у здійснення правосуддя.

2.1.9. Боржник вважає, що внаслідок неправомірних дій КАГС йому завдано наступної шкоди.

56155 718,16 грн. - заявлено 22.05.2018р.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 117 935 982,77 грн.

2.2. Листом від 26.12.2018 Київський апеляційний господарським суд (далі - Відповідач, КАГС) відмовив у визнанні вимог Боржника з мотивів, що ці вимоги нічим не підтверджені.

2.3. Відповідачем в даній справі, за твердженням Боржника, є Державна Україна в особі свого уповноваженого судового органу - Київського апеляційного господарського суду, який перебуває в стадії ліквідації. Враховуючи наведене, посилаючись на положення статті 1 Закону України Про судоустрій і статус суддів ,відповідачем в даній справі Боржник визначає Державу Україна в особі її уповноваженого органу держаної влади (судової) - Київський апеляційний господарський суд.

Також в обґрунтування своїх доводів Боржник послався на приписи статті 6 Конституції України, статті 112 Цивільного кодексу України, пункту 4.7 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , пункту 13 Інформаційного листа Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України від 07.04.2008р. №01-8/211.

3. Зміст та обґрунтування заперечень Відповідача.

3.1. Враховуючи те, що предметом спору є відшкодування шкоди, яку, на думку Боржника, було завдано неправомірними діями суду, для вирішення спору по суті необхідно встановити доведеність допустимими та належними доказами неправомірності рішення суду, а також встановити причинно-наслідковий зв`язок між діями суду та заподіяною позивачу шкодою.

3.2. Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Оскільки шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів, то підставою для цивільно-правової відповідальності у такому випадку є правопорушення, що включає такі складові елементи: шкода, протиправність діяння та зв`язок між ними.

Позивач вважає, що запитами про витребування оригіналу справи з місцевого суду у зв`язку з надходженням касаційної скарги по справі відповідач протиправно та умисно створював перешкоди у доступі позивача до правосуддя.

Разом з тим, наявність порушень процесуальних або матеріальних норм, вчинених судом під час розгляду справи, що спричинило порушення прав сторони у справі та ухвалення незаконного рішення, віднесено до компетенції суду апеляційної або касаційної інстанції в межах перегляду конкретної судової справи.

3.3. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядку у справі не допускається.

3.4. Таким чином, Відповідач, посилаючись на приписи статті 126 Конституції України, статей 1173, 1174, частини 5 статті 1176 Цивільного кодексу України, пункту 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 13.06.2007 №8 Про незалежність судової влади , зазначає, що відшкодування шкоди, завданої в результаті неправомірного судового рішення, можливе лише в разі встановлення в діях судді (суддів) складу злочину.

Втім, Боржником не надано доказів на підтвердження обставин щодо прийняття Київським апеляційним господарським судом завідомо неправосудних рішень.

3. Зміст та обґрунтування оскарженого рішення суду.

3.1. У справах №925/1689/13, №925/1423/14 та №925/100/15 Господарського суду Черкаської області суд розглядає спір між тими ж сторонами, з того ж предмету і з тих же підстав.

3.2. Суд погодився з доводами Боржника, що він та відповідач (суд) не перебувають в договірних чи господарських відносинах між собою. На ці відносини не поширюються норми Господарського кодексу України. Сторони перебувають в абсолютних правовідносинах на підставі Закону.

3.3. Боржник (Позивач) є самостійною юридичною особою та суб`єктом господарювання на внутрішньому ринку в Україні, що підтверджено витягами з ЄДРПОУ. Місце проведення господарської діяльності Позивача відповідає місцю його реєстрації.

3.4. Відповідач в особі Київського апеляційного господарського суду є органом судової влади в Україні та самостійною юридичною особою, та діяв у спосіб, передбачений чинним законодавством, а саме на підставі Інструкції з діловодства в господарських судах України, що затверджена наказом державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28.

3.5. Чинне цивільне законодавство не містить поняття та визначення шкода . Законодавець вказав лише загальні підстави відшкодування, при цьому порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

3.6. В той же час законодавець передбачив способи відшкодування шкоди - визначено приписами статей 22 та 1192 Цивільного кодексу України, натомість вимоги про стягнення збитків Позивач не заявляв, свої вимоги не змінював та не доповнював, предмет спору не коригував.

3.7. Суд зазначив, що відшкодування можливе лише з казначейських рахунків Державної казначейської служби України, але Позивач не заявляв клопотань про залучення Державної казначейської служби України до участі у справі в якості відповідача (співвідповідача) чи третьої особи без самостійних вимог.

3.8. Шкода полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється правом, а майнова шкода - у зменшенні майнової сфери потерпілого, що, своєю чергою, тягне за собою негативні майнові наслідки для правопорушника. Відсутність одного з елементів складу правопорушення має наслідком відсутність спричинення шкоди.

Оскільки шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів, то підставою для цивільно-правової відповідальності у такому випадку є правопорушення, що включає такі складові елементи: шкода, протиправність діяння та зв`язок між ними.

3.9. Судом враховано відсутність скасованих рішень апеляційної інстанції у даній справі з даним предметом спору, відсутність відкриття дисциплінарних проваджень щодо суддів Київського апеляційного господарського суду та відсутність встановлення фактів протиправного рішення суду, протиправних дій судді чи колегії суддів при прийнятті рішень у даній справі, відсутність рішень Європейського суду з прав людини за результатами розгляду скарг у даній справі.

3.10. Посилання Боржника на Рішення Печерського районного суду міста Києва від 02.08.2019 у справі №757/25592/19-ц (суддя Вовк С.В.) про відшкодування на користь особи (позивача) моральної та матеріальної шкоди, є безпідставним, оскільки позов в тій справі подано фізичною особою, з іншим предметом спору. Дане рішення Печерського суду господарський суд Черкаської області суд вважає політично вмотивованим.

3.11. Направлення господарським судом міста Києва справи №910/553/19 за позовом Боржника до Держави Україна в особі Київського апеляційного господарського суду на розгляд господарського суду Черкаської області місцевий господарський суд вважає помилковим, оскільки Господарський суд Черкаської області не отримував вказівки чи висновку вищестоящого суду про підсудність спору в даній справі. В той же час місцевий господарський суд зазначив, що спір про підсудність не допускається. Позовні вимоги було вирішено в провадженні про банкрутство Боржника в межах справи про банкрутство №04/14-10/5026/2337/2011.

3.12. Зважаючи на викладене, місцевий господарський суд, посилаючись на приписи статті 19 Конституції України, статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення , частини 2 ст. 13, статей 22, 1166, 1173, 1174, 1176, 1192, Цивільного кодексу України, практику Європейського суду з прав людини, статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновків про наявність правових підстав для відмови в задоволенні вимог Боржника за їх недоведеністю, необґрунтованістю та безпідставністю.

4. Зміст та обґрунтування апеляційної скарги.

4.1. Боржник звернувся до КАГС (ліквідаційна комісія) із заявою від 03.12.2018 про визнання кредиторських вимог на суму 117 935 982, 77 грн.

Листом від 26.12.2018 КАГС відмовив у визнанні вимог Боржника, з посиланням на те, що вимоги Боржника нічим не підтверджені.

4.2. Зважаючи на приписи статті 6 Конституції України, статті 112 Цивільного кодексу України, статті 1 Закону України Про судоустрій і статус суддів , пункту 13 Інформаційного листа Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України від 07.04.2008 №01-8/211, пункту 4.7 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України, Боржник визначив відповідачем у даній справі Державу Україна в особі її уповноваженого органу державної влади - КАГС, який перебуває в стадії ліквідації.

4.3. Боржник є конкурсним кредитором ТОВ Торговий дім Сван , через наявність у останнього заборгованості перед Боржником в сумі 56 155 718, 16 грн. Підстави звернення з заявою до Господарського суду Черкаської області в справі №925/100/15 про банкрутство ТОВ Торговий дім Сван , викладені у апеляційній скарзі, мають аналогічний зміст викладеному в позовній заяві та обставинам, встановленим місцевим господарським судом і викладеним у оскарженому рішенні суду.

4.4. У КАГС не було правових підстав витребовувати всю справу №925/100/15 (оригінали), оскільки це створює перешкоди в доступі Боржника до правосуддя, та спричинило Боржнику шкоду, а саме борг з урахуванням індексу інфляції на суму 117 935 982, 77 грн.

4.5. З позовною заявою про стягнення шкоди з КАГС Боржник звернувся не у зв`язку із винесенням суддею рішення, а у зв`язку з тим, що КАГС, на думку Боржника, протиправно, систематично вилучав оригінали судової справи, що спричинило шкоду Боржнику. При цьому, Боржник зазначає, що не ставить під сумнів законність будь-яких судових рішень будь-яких судів.

4.6. Зважаючи на викладене, боржник, посилаючись на приписи положень статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Протоколу №1 до вказаної Конвенції, статей 8, 19, 55, 129 Конституції України, статей 13, 1173, 1176 Цивільного кодексу України, статей 253-259 Господарського процесуального кодексу України, просить рішення Господарського суду Черкаської області від 21.10.2019 скасувати повністю та стягнути на свою користь з Держави Україна в особі КАГС кошти в сумі 117 935 982, 77 грн.

5. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

5.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що особа, звертаючись з позовом стосовно неправомірності дій чи бездіяльності компетентного органу, має довести неправомірність дій чи бездіяльності такого органу відповідними доказами, оскільки просте посилання на неправомірність не може вважатись достатнім.

5.2. Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

5.3. Згідно із частинами першою та другою статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

5.4. Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частини 1, 2 статті 126, частина 1 статті 129 Конституції України).

В Україні немає органу, який би здійснював нагляд і контроль за діяльністю суддів поза межами дисциплінарних процедур, оскільки це суперечить конституційним гарантіям незалежності суддів і недопустимості впливу на них під час здійснення правосуддя.

5.5. Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

5.6. Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 3 частини 2 цієї статті передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

5.7. Згідно з частиною 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

При цьому, обґрунтованість тривалості провадження повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та критеріїв, викладених у прецедентній практиці ЄСПЛ. Зокрема, складності справи та поведінки заявника та держорганів.

Відповідно до п. 99 рішення ЄСПЛ Кениг проти Федеративної Республіки Німеччина розумний строк розгляду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод оцінюється з огляду на обставини справи. Вивчаючи розумність строків процесу, саме визначення розумних строків має здійснюватись під час розгляду кожної конкретної справи.

Натомість, з врахуванням складних питань фактів і права, що мають місце в контексті розгляду даної справи, цілком законними та обґрунтованими є висновки, що тривалість провадження не є надмірною і повністю відповідає вимогам розумного строку , через складність справи як із юридичної, так і з фактичної точки зору.

З системного аналізу обставин справи вбачається, що затримки були викликані труднощами справи й поведінкою заявника.

5.8. Так, як убачається з матеріалів справи, у своєму позові Боржник ставить питання про визнання протиправними дій КАГС та бездіяльності держави України, що, на думку Боржника, спричинило порушення розумних строків розгляду справи та спричинило Боржнику шкоду, при цьому, в апеляційній скарзі ця шкода визначена як саме борг з урахуванням індексу інфляції.

Разом з тим, у матеріалах справи немає доказів, які би підтверджували факт допущення КАГС протиправної бездіяльності щодо апелянта й існування причинно-наслідкового зв`язку між такою бездіяльністю та несвоєчасним, згідно висновків апелянта, розглядом справи.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи (правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 13.06.2017 у справі № п/800/490/15).

5.9. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду наголошує, що протиправну дію або бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. При цьому, для встановлення протиправності дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень потрібно з`ясувати, які дії відповідно до закону він мав вчинити, проте не вчинив, чи яке рішення повинен був прийняти, але не прийняв.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державної влади.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких визначається частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті, а саме така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно з статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (каліцтво, смерть фізичної особи, незаконне засудження тощо).

Втім, у матеріалах справи немає доказів, які підтверджували б факт допущення відповідачем протиправних дій або бездіяльності, та існування причинно-наслідкового зв`язку між такими діями або бездіяльністю та шкодою, спричиненою на думку Боржника, останньому.

Зважаючи на відсутність ознак протиправності в діях відповідача, цілком законним та обґрунтованим є висновки стосовно безпідставності нарахування апелянтом штрафних санкцій а також інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних.

5.10. Відповідно до частини 4 статті 262 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, зокрема, вирішується питання про витребування матеріалів справи.

Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З системного аналізу наведених приписів процесуального закону прямо вбачається наявність повноважень у господарського суду апеляційної інстанції на витребування матеріалів справи з господарського суду нижчого рівня.

5.11. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої ЗУ від 17/07/1997р. N475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів NN 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у п.24 рішення від 20/07/2006 у справі Сокуренко і Стригун проти України наголосив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання ним певних норм, які регулюють його діяльність. І, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні в справі Занд проти Австрії (доповідь від 12/10/1978 р.), термін судом, встановленим законом у п.1 ст.6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...) .

Для визначення суду встановленого законом , у процесуальному законодавстві України, застосовано підхід віднесення до юрисдикції загальних судів всіх справ, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин. Це не стосується справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже, якщо справа не віднесена до юрисдикції інших (господарських чи адміністративних) судів, то вона підлягає розгляду загальним судом.

Що стосується юрисдикції господарських чи адміністративних справ, то згідно висновків Північного апеляційного господарського суду узагальнити їх можна так: господарські суди покликані вирішувати спори, пов`язані зі здійсненням господарської діяльності, в тому числі у справах про банкрутство, а адміністративні - публічно-правові спори за участю суб`єктів владних повноважень.

5.12. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду не може погодитись з обґрунтуванням місцевого господарського суду стосовно безпідставності посилання Боржника на рішення Печерського районного суду міста Києва від 02.08.2019 у справі №757/25592/19-ц (суддя Вовк С.В.) про відшкодування на користь особи (позивача) моральної та матеріальної шкоди, через його політичну вмотивованість.

Втім, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду про безпідставність посилання Боржника на зазначене рішення, оскільки воно не є релевантним стосовно даної справи. Відтак, висновки місцевого господарського суду є вірними.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Проніна та інші проти України" від 18.07.2006 зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може прийматись як вимоги подавати детальну відповідь на кожний аргумент.

У рішенні у справі "Сутяжник проти Росії" (заява № 8269/02) від 23.07.2009, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише з підстав порушення незначних правил при розгляді та задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення місцевого господарського суду судом апеляційної інстанції, скаржник не подав належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні статей 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. Доводи скаржника фактично зводяться до цитування норм чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами. А тому цілком законними та обґрунтованими є висновки про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сван-1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 21.10.2019 у справі №910/553/19 залишити без змін.

Матеріали справи №910/553/19 (04/14-10/5026/2337/2011) направити до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та нормами Кодексу України з процедур банкрутства.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді І.П. Ходаківська

В.О. Пантелієнко

Повний текст складено 07.10.20