Постанова

від 07.10.2020 по справі 915/2390/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2020 р. Справа№ 915/2390/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дікергофф /Україна/

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2020

у справі № 915/2390/19 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дікергофф /Україна/

до Товариства з обмеженою відповідальністю Кортес-ЛТД

про стягнення 711 167,80 грн

за відсутності представників учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дікергофф/Україна/ (далі - ТОВ з ІІ Дікергофф /Україна/ , позивач) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Кортес-ЛТД (далі - ТОВ Кортес-ЛТД , відповідач), в якому просив суд:

- стягнути з ТОВ Кортес-ЛТД на користь ТОВ з ІІ Дікергофф /Україна/ заборгованість за договором поставки №МБ-1727 від 01.09.2017 у розмірі 344 531,15 грн, з яких: 125 775,97 грн основного боргу, 86 911,96 грн пені, 13 758,95 грн - штрафу, 18 072,27 грн інфляційних втрат, 100 012,00 грн штрафної санкції у розмірі суми ПДВ, що не включено до складу податкового кредиту позивача, з вини відповідача;

- стягнути з ТОВ Кортес-ЛТД на користь ТОВ з ІІ Дікергофф /Україна/ заборгованість за договором поставки № МБ-1728 від 01.09.2017 у розмірі 366 636,65 грн, з яких: 105 429,71 грн основного боргу, 71 983,52 грн пені, 10 588,93 грн штрафу, 16 124,44 грн інфляційних втрат, 162 510,05 грн штрафної санкції у розмірі суми ПДВ, не включеного до складу податкового кредиту позивача, з вини відповідача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2019 матеріали справи №915/2390/19 передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у справі №915/2390/19 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ Кортес-ЛТД на користь ТОВ з ІІ Дікергофф /Україна/ за договором поставки №МБ-1727 від 01.09.2017: 125 775,97 грн основного боргу, 24 773,48 грн пені, 13 758,95 грн штрафу, 1 007,09 грн інфляційних втрат; за договором поставки №МБ-1728 від 01.09.2017: 105 429,71 грн основного боргу; 21 770,73 грн пені, 10 588,93 грн штрафу, 844,18 грн інфляційних втрат; 4 559,23 грн витрат зі сплати судового збору. Відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафної санкції у розмірі суми ПДВ, що не було включено до складу податкового кредиту позивача, з вини відповідача, за договором поставки №МБ-1727 від 01.09.2017 в сумі 100 012,00 грн та за договором поставки №МБ-1728 від 01.09.2017 в сумі 162 510,00 грн.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, отримавши грошові кошти як попередню оплату за вказаними договорами, не надав доказів належного виконання свого зобов`язання щодо відповідної поставки товару позивачеві та, в порушення норм ст. 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), не виконав вимогу позивача щодо повернення перерахованих коштів, у зв`язку з чим обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача попередньої оплати за товар, а також, з урахуванням невірно визначеного позивачем періоду прострочення, частково обґрунтованими є вимоги про стягнення нарахованих на неї інфляційних втрат, пені та штрафу.

Водночас, виходячи з того, що стягнення сум ПДВ, не включеного до складу податкового кредиту є саме збитками, а відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а також з огляду на те, що суд позбавлений можливості самостійно змінювати предмет позову, а для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, які має довести позивач, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі суми ПДВ, не включеного до складу податкового кредиту позивача.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ТОВ з ІІ Дікергофф /Україна/ звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Скаржник вважає оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог незаконним та необґрунтованим, оскільки судом було надано неправильну оцінку обставинам, що мають значення для справи, яка полягає в тому, що пунктом 5 договорів поставки від 01.09.2017 сторонами було погоджено, що умови, підстави і порядок відповідальності за порушення сторонами своїх зобов`язань за цим договором визначаються Загальними умовами закупівель товарів, робіт та послуг ТОВ з ІІ Дікергофф /Україна/ . Всупереч приписів, визначених Загальними умовами закупівель, які передбачають сплату контрагентом штрафної санкції у разі порушення останнім порядку та строків реєстрації податкових накладних у єдиному реєстрі податкових накладних, суд відмовив у стягненні з відповідача штрафної санкції у розмірі суми ПДВ, яка не була включена до вищеозначеного реєстру, дійшовши висновку, що стягнення суми ПДВ, не включеного до складу податкового кредиту, є збитками, а не штрафною санкцією. Скаржник вважає, що суд не в повному обсязі оцінив обставини справи, умови договорів поставки, якими передбачена відповідальність не тільки у вигляді штрафних санкцій, але і у вигляді відшкодування збитків, тим самим виніс необґрунтоване оскаржуване рішення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 поновлено ТОВ з ІІ Дікергофф /Україна/ пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у справі № 915/2390/19, відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою, розгляд апеляційної скарги призначено на 07.10.2020, встановлено ТОВ Кортес-ЛТД строк для подання відзиву на апеляційну скаргу; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у справі № 915/2390/19.

Відповідач правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не скористався, у встановлені судом строки відзиву на апеляційну скаргу не надав.

11.09.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 задоволено клопотання ТОВ з ІІ Дікергофф/Україна/ про участь у судовому засіданні 07.10.2020 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

У судове засідання сторони явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, враховуючи неподання сторонами клопотань про відкладення розгляду справи, а також те, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для вирішення спору у даній справі без заслуховування їх пояснень, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги без їх участі.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що за приписами ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що предметом апеляційного перегляду у даній справі є рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі суми ПДВ, не включеного до складу податкового кредиту позивача, з вини відповідача.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01.09.2017 між ТОВ з ІІ Дікергофф /Україна/ (у тексті договору - покупець) та ТОВ Кортес-ЛТД (у тексті договору - постачальник) було укладено аналогічні за змістом договори поставки №МБ-1727 та №МБ-1728 (далі - договори).

Відповідно до п. 1.1. договорів постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність і сплатити товар, найменування, ціна за одиницю, кількість, а також строки поставки та інші характеристики якого вказуються в Специфікаціях. Специфікації, оформлені належним чином, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін, складають невід`ємну частину цього договору. В специфікаціях, крім вищевказаних даних, можуть також вказуватися інші умови, які мають відношення до поставки товару, у т.ч. істотні.

За умовами п. 3.1. договорів ціна товару встановлюється в національній валюті України - гривні і тлумачиться відповідно до умов поставки, зазначених в Специфікаціях.

Згідно з п. 3.3., 3.4. договорів оплата за товар, що поставляється за цим договором, здійснюється покупцем в національній валюті України на підставі відповідного рахунку-фактури, отриманого від постачальника, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Умови та строки оплати товару визначаються сторонами у специфікаціях.

Пунктом 4.2. договорів сторони домовились про те, що датою поставки товару за цим договором вважається дата отримання товару покупцем відповідно до умов поставки, зазначених в Специфікаціях. Поставка товару підтверджується видатковою накладною, яку уповноважені представники сторін зобов`язані підписати в момент поставки, а якщо це неможливо - безпосередньо, після поставки товару.

Умови, підстави і порядок відповідальності за порушення сторонами своїх зобов`язань за цим договором визначається Загальними умовами закупівель товарів, робіт та послуг ТОВ з ІІ Дікергофф/Україна/ (п. 5.1. договорів).

Відповідно до п. 7.1. договорів, останні підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені печатками сторін, набувають чинності з 01.09.2017 і діють до 31.12.2017, а в частині оплати та виконання гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання.

Як передбачено у п. 149 Загальних умов закупівель товарів, робіт та послуг ТОВ з ІІ Дікергофф /Україна/ (далі - Загальні умови), у випадку порушення термінів поставки товару/надання послуг/виконання робіт контрагент сплачує підприємству, на його вимогу, неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми простроченого зобов`язання, за кожен календарний день прострочення, починаючи з наступного дня від погодженої сторонами дати поставки товару/надання послуг/виконання робіт.

Якщо контрагент прострочить терміни поставки товару/надання послуг/виконання робіт більше, ніж на 30 календарних днів, підприємство має право додатково стягнути з контрагента штраф в розмірі 7% від суми простроченого зобов`язання (п. 150 Загальних умов).

Специфікацією №2, що є Додатком №2 до Договору поставки №МБ-1727 від 01.09.2017 сторони погодили: товар - щебінь гранітний у кількості 800,00 т загальною вартістю 252000,00 грн з ПДВ. Строк поставки: з 02 жовтня 2017 по 31 жовтня 2017 року.

Специфікацією №3, що є Додатком №3 до Договору поставки №МБ-1727 від 01.09.2017 сторони погодили: товар - щебінь гранітний у кількості 1600,00 т загальною вартістю 536064,00 грн з ПДВ. Строк поставки: з 21 листопада 2017 по 30 грудня 2017 року.

Специфікацією №1, що є Додатком №1 до Договору поставки №МБ-1728 від 01.09.2017 сторони погодили: товар - щебінь гранітний у кількості 2000,00 т загальною вартістю 610080,00 грн з ПДВ. Строк поставки: з 01 вересня 2017 по 16 жовтня 2017 року.

Специфікацією №2, що є Додатком №2 до Договору поставки №МБ-1728 від 01.09.2017 сторони погодили: товар - щебінь гранітний у кількості 1500,00 т загальною вартістю 457560,00 грн з ПДВ. Строк поставки: з 28 вересня 2017 по 30 жовтня 2017 року.

Специфікацією №3, що є Додатком №3 до Договору поставки №МБ-1728 від 01.09.2017 сторони погодили: товар - щебінь гранітний у кількості 5000,00 т загальною вартістю 1625100,00 грн з ПДВ. Строк поставки: з 21 листопада 2017 по 30 грудня 2017 року.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору поставки №МБ-1727 від 01.09.2017 та відповідно до Специфікацій №2 та №3, ним було здійснено передоплату в розмірі 252 000,00 грн та 577 618,80 грн відповідно, однак, відповідачем товар поставлено з простроченням та не в повному обсязі, зокрема, за Специфікацією №3 не поставлено товар на суму 125 775,97 грн.

Крім того, за твердженням позивача, на виконання умов Договору поставки №МБ-1728 від 01.09.2017 та згідно з Специфікаціями №№1, 2, 3, ним було здійснено передоплату у розмірі 610 080,00 грн, 457560,00 грн та 1350887,15 грн відповідно, однак, відповідачем поставлено товар з простроченням та не в повному обсязі, зокрема, за Специфікацією №3 не поставлено товар на суму 105 429,71 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договорами, ТОВ з ІІ Дікергофф /Україна/ було направлено на адресу ТОВ Кортес-ЛТД претензії №147 від 30.01.2018, №178 від 30.01.2018, №67 від 18.09.2019 та №68 від 18.09.2019.

Так, у претензії №67 від 18.09.2019 ТОВ з ІІ Дікергофф /Україна/ просило повернути грошові кошти, отримані у якості передоплати за Договором №МБ-1727 в сумі 125 775,97 грн, сплатити інфляційні втрати та штрафні санкції, а у претензії №68 від 18.09.2019 позивач просив повернути грошові кошти, отримані у якості передоплати за Договором №МБ-1728 в сумі 105 429,71 грн, сплатити інфляційні втрати та штрафні санкції.

Посилаючись на те, що ТОВ Кортес-ЛТД відповіді на вказані претензії не надало, зазначені у них вимоги не задовольнило, суму передоплати не повернуло, ТОВ з ІІ Дікергофф /Україна/ звернулося до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитися з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі суми ПДВ, не включеного до складу податкового кредиту позивача, з вини відповідача, а твердження скаржника в цій частині вважає обґрунтованими, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, за своєю правовою природою договірні відносини, що склалися між сторонами у справі, мають ознаки договору поставки, за яким, відповідно до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою цієї статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, укладення ТОВ з ІІ Дікергофф /Україна/ та ТОВ Кортес-ЛТД вищевказаних договорів було спрямоване на отримання останнім оплати за товар та обов`язку по здійсненню його поставки позивачеві.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями статті 691 та частини 1 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

З умов укладених сторонами договорів, а саме, зі специфікацій до них, вбачається, що оплата товару здійснюється покупцем на підставі відповідного рахунку-фактури, отриманого від постачальника (в тому числі по факсу або електронною поштою) на умовах 100% попередньої оплати за кожну окрему партію протягом 5 банківських днів від дати отримання відповідного рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання умов Договору поставки №МБ-1727 від 01.09.2017 та відповідно до Специфікацій №2 та №3 до даного договору, позивачем здійснено передоплату в розмірі 252 000,00 грн та 577 618,80 грн відповідно; на виконання умов Договору поставки №МБ-1728 від 01.09.2017 та згідно з Специфікаціями №№1, 2, 3 до даного договору, було здійснено передоплату у розмірі 610 080,00 грн, 457 560,00 грн та 1350887,15 грн відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи дебетовими повідомленнями.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було здійснено поставку товару з простроченням встановлених у вищевказаних Специфікаціях до договорів строків поставки, про що свідчать надані позивачем видаткові та товарно-транспортні накладні, а саме:

- за Специфікацією№2 до Договору поставки №МБ-1727 від 01.09.2017 (строк виконання зобов`язання з 02.10.2017 по 31.10.2017): 02.11.2017 поставлено товар на суму 11207,70 грн; 08.11.2017 поставлено товар на суму 10804,50 грн; 14.11.2017 поставлено товар на суму 24343,20 грн; 20.11.2017 поставлено товар на суму 35910,00 грн; 21.11.2017 поставлено товар на суму 22453,20 грн;

- за Специфікацією№3 до Договору поставки №МБ-1727 від 01.09.2017 (строк виконання зобов`язання з 21.11.2017 по 30.12.2017): 15.02.2018 поставлено товар на суму 11907,32 грн; 19.02.2018 поставлено товар на суму 11532,07 грн; 20.02.2018 поставлено товар на суму 11418,17 грн; 21.02.2018 поставлено товар на суму 11491,87 грн; 22.02.2018 поставлено товар на суму 24431,11 грн;

- за Специфікацією №1 до Договору поставки №МБ-1728 від 01.09.2017 (строк поставки товару з 01.09.2017 по 16.10.2017): 17.10.2017 поставлено товар на суму 33328,67 грн; 19.10.2017 поставлено товар на суму 48861,31 грн;

- за Специфікацією №2 до Договору поставки №МБ-1728 від 01.09.2017 (строк поставки товару з 28.09.2017 по 30.10.2017) 02.11.2017 поставлено товар на суму 22518,05 грн; 03.11.2017 поставлено товар на суму 22487,54 грн; 03.11.2017 поставлено товар на суму 22487,54 грн; 06.11.2017 поставлено товар на суму 21828,66 грн; 07.11.2017 поставлено товар на суму 22170,31 грн; 08.11.2017 поставлено товар на суму 35012,50 грн; 09.11.2017 поставлено товар на суму 22237,42 грн; 10.11.2017 поставлено товар на суму 34463,42 грн; 13.11.2017 поставлено товар на суму 69689,44 грн; 14.11.2017 поставлено товар на суму 11048,54 грн; 20.11.2017 поставлено товар на суму 53723,65 грн;

- за Специфікацією №3 до Договору поставки №МБ-1728 від 01.09.2017 (строк поставки товару з 21.11.2017 по 30.12.2017): 15.02.2018 поставлено товар на суму 11206,69 грн; 16.02.2018 поставлено товар на суму 11499,20 грн; 23.02.2018 поставлено товар на суму 23134,92 грн.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, за Специфікацією №3 до Договору поставки №МБ-1727 від 01.09.2017 не поставлено товар на загальну суму 125775,97 грн, а за Специфікацією №3 до Договору поставки №МБ-1728 від 01.09.2017 не поставлено товар на загальну суму 105429,71 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У розумінні приписів наведеної норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 925/125/14.

Зі змісту зазначеної норми також вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцеві, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно, тобто або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як було зазначено вище, ТОВ з ІІ Дікергофф/Україна/ надіслало на адресу ТОВ Кортес-ЛТД претензію №67 від 18.09.2019, в якій просило повернути грошові кошти, отримані у якості передоплати за Договором №МБ-1727 в сумі 125775,97 грн, а також претензію №68 від 18.09.2019, в якій просило повернути грошові кошти, отримані у якості передоплати за Договором №МБ-1728 в сумі 105429,71 грн.

Вимоги було надіслано засобами поштового зв`язку, проте підприємством зв`язку 04.10.2019 надано довідку про неможливість вручення поштового відправлення, а відтак, як правильно зазначив суд першої інстанції, днем пред`явлення вимоги є 04.10.2019, а відповідач був зобов`язаний повернути суму передоплати в строк до 11.10.2019 включно.

Разом з тим, отримавши попередню оплату за договорами поставки та не здійснивши належного виконання свого зобов`язання щодо відповідної поставки товару позивачеві, в порушення приписів ст. 693 ЦК України, відповідач не виконав вимогу позивача щодо повернення перерахованих коштів у встановлений строк, у зв`язку з чим ТОВ з ІІ Дікергофф /Україна/ заявлено, зокрема, позовну вимогу про стягнення з ТОВ Кортес-ЛТД штрафних санкцій у розмірі суми ПДВ, не включеного до складу податкового кредиту позивача, з вини відповідача.

При цьому, звертаючись до суду з вказаною позовною вимогою, ТОВ з ІІ Дікергофф /Україна/ наголошує на тому, що стягнення суми ПДВ, не включеного до складу податкового кредиту є саме штрафною санкцією.

За приписами статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

При цьому, статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У п. 5.1. договорів сторони погодили, що умови, підстави і порядок відповідальності за порушення сторонами своїх зобов`язань за цим договором визначається Загальними умовами закупівель товарів, робіт та послуг ТОВ з ІІ Дікергофф /Україна/ (далі - Загальні умови закупівель).

Відповідно до пункту 212 Загальних умов закупівель, якщо контрагент є платником податку на додану вартість, то він (контрагент) зобов`язаний реєструвати податкові накладні в єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПКУ) та іншими нормативними документами.

Пунктом 201.10. статті 201 ПКУ передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 185.1. ст. 185 ПКУ регламентовано, що об`єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до публічної інформації, розміщеної на сайті Електронного реєстру ДФС (https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv), відповідач, станом на час здійснення вищезазначених господарсько-правових відносин із позивачем, був зареєстрований як платник податку на додану вартість і мав у повній мірі виконувати зобов`язання із складання та реєстрації податкових накладних.

Однак, отримавши від позивача попередню оплату за договорами поставки, відповідач не зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних в повному об`ємі відповідних податкових накладних, що перешкодило позивачеві включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, нарахованого при проведенні попередньої оплати товару.

На підтвердження вказаних обставин, а саме, факту відсутності реєстрації податкових накладних відповідачем, внаслідок чого позивач втратив суму податкового кредиту, що за Договором №МБ-1727 від 01.09.2017 становить 100 012,00 грн, а за договором №МБ-1728 від 01.09.2017 - 162 509,94 грн, позивачем надано Витяг з ЄРПН за контрагентом ТОВ Кортес-ЛТД .

Пунктом 213 Загальних умов закупівель сторони погодили, що у випадку порушення порядку та строків реєстрації податкових накладних у вищеозначеному реєстрі, якщо це перешкодило підприємству включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, нарахованого при проведенні попередньої оплати/оприбуткуванні товару/робіт/послуг, або такий податковий кредит було знято з Підприємства органами податкової служби, Контрагент сплачує Підприємству, на його вимогу, штрафну санкцію у розмірі суми ПДВ, не включеного до складу податкового кредиту Підприємства з вини Контрагента, або суму ПДВ, знятого з податкового кредиту у Підприємства органами податкової служби, а також відшкодовує Підприємству понесені у зв`язку з цим збитки у повному обсязі .

З огляду на вищевикладене, з урахуванням встановлених обставин справи та умов договорів поставки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що штрафна санкція у розмірі суми ПДВ, не включеного до складу податкового кредиту позивача, з вини відповідача, за Договором №МБ-1727 від 01.09.2017 становить 100 012,00 грн, а за договором №МБ-1728 від 01.09.2017 - 162 510,05 грн, а відтак, позовні вимоги про їх стягнення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На переконання колегії суддів, відмовляючи позивачеві у задоволенні вказаних вимог, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що стягнення сум ПДВ, не включеного до складу податкового кредиту, є збитками, а не штрафною санкцією.

При цьому, колегія суддів виходить з того, що сторони у договорах поставки дійшли взаємної згоди, що у випадку порушення відповідачем зобов`язань щодо належного оформлення та порушення порядку та строків реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних, якщо це перешкодило позивачу включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, нарахованого при проведенні попередньої оплати/оприбуткуванні товару, належними діями будуть сплата відповідачем позивачеві, на його вимогу, штрафної санкції в розмірі суми ПДВ, не включеного до складу податкового кредиту позивача з вини відповідача, а окрім цього, також передбачили відшкодування відповідачем понесених у зв`язку з цим збитків позивачу в повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ Кортес-ЛТД на користь ТОВ з ІІ Дікергофф /Україна/ штрафної санкції у розмірі суми ПДВ, що не було включено до складу податкового кредиту позивача, з вини відповідача, що за Договором поставки №МБ-1727 від 01.09.2017 становить 100 012,00 грн та за Договором поставки №МБ-1728 від 01.09.2017 - 162 510,05 грн.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до ч. 1 ст. 277 ГПК України, є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги ТОВ з ІІ Дікергофф /Україна/ , у зв`язку з чим наявні підстави для її задоволення та часткового скасування рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у справі №915/2390/19, з ухваленням нового рішення в частині стягнення штрафної санкції у розмірі суми ПДВ, що не було включено до складу податкового кредиту позивача, з вини відповідача. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

Витрати позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що при поданні апеляційної скарги ТОВ з ІІ Дікергофф /Україна/ було сплачено судовий збір у розмірі 16 001,29 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2385 від 13.08.2020.

Разом з тим, за приписами ч. 4 ст. 6 Закону України Про судовий збір , якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Враховуючи вимоги вказаного Закону, у зв`язку з тим, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у справі №915/2390/19 оскаржувалось позивачем лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у загальній сумі 262 522,05 грн (100 012,00 грн + 162 510,05 грн), то судовий збір за подання такої апеляційної скарги підлягав сплаті у розмірі 5 906,75 грн (3 937,83 грн х 150%).

Пунктом 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України Про судовий збір передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У вказаних випадках судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

З огляду на викладене, переплачена сума судового збору за подання апеляційної скарги ТОВ з ІІ Дікергофф /Україна/ у розмірі 10 094,54 грн (16 001,29 грн - 5 906,75 грн) може бути повернута за відповідним клопотанням на підставі п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір .

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дікергофф /Україна/ на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у справі №915/2390/19 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Києва від 24.07.2020 у справі №915/2390/19 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кортес-ЛТД (04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 21А; ідентифікаційний код 39902420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дікергофф /Україна/ (03083, м. Київ, вулиця Пирогівський шлях, будинок 26; ідентифікаційний код 31029255) за Договором поставки №МБ-1727 від 01.09.2017: 125 775 (сто двадцять п`ять тисяч сімсот сімдесят п`ять) грн 97 коп. основного боргу, 24 773 (двадцять чотири тисячі сімсот сімдесят три) грн 48 коп. пені, 13 758 (тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят вісім) грн 95 коп. штрафу, 1 007 (одну тисячу сім) грн 09 коп. інфляційних втрат, 100 012 (сто тисяч дванадцять) грн 00 коп. штрафної санкції у розмірі суми ПДВ, що не включено до складу податкового кредиту позивача, з вини відповідача; за Договором поставки №МБ-1728 від 01.09.2017: 105 429 (сто п`ять тисяч чотириста двадцять дев`ять) грн 71 коп. основного боргу; 21 770 (двадцять одну тисячу сімсот сімдесят) грн 73 коп. пені, 10 588 (десять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) грн 93 коп. штрафу, 844 (вісімсот сорок чотири) грн 18 коп. інфляційних втрат, 162 510 (сто шістдесят дві тисячі п`ятсот десять) грн 05 коп. штрафної санкції у розмірі суми ПДВ, не включеного до складу податкового кредиту позивача, з вини відповідача; 8 496 (вісім тисяч чотириста дев`яносто шість) грн 67 коп. витрат зі сплати судового збору.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кортес-ЛТД (04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 21А; ідентифікаційний код 39902420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дікергофф /Україна/ (03083, м. Київ, вулиця Пирогівський шлях, будинок 26; ідентифікаційний код 31029255) 5 906 (п`ять тисяч дев`ятсот шість) грн 75 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання даної постанови.

5. Матеріали справи №915/2390/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.10.2020.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз