Постанова

від 07.10.2020 по справі 910/5399/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2020 р. Справа№ 910/5399/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Ковбаса В.М.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКА АЙ ЕН СІ"

на рішення господарського суду міста Києва від 03.08.2020 (повний текст складено 06.08.2020)

у справі № 910/5399/20 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЙСТРАНС

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІКА АЙ ЕН СІ

про стягнення 289 158, 75 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

В квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЙСТРАНС" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКА ФЙ ЕН СІ" про стягнення 289 158,75 грн., з яких 211 525,89 грн заборгованості, 63 457,76 грн штрафу, 12 506,11 грн пені та 1 669,00 грн.3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати послуг за договором № 05022019/1 на транспортно-експедиторське обслуговування від 05.02.2019.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.08.2020 у справі №910/5399/20 позов задоволено, з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКА АЙ ЕН СІ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙСТРАНС" стягнуто борг у розмірі 211 525,88 грн, пеню у розмірі 12 506,11 грн, штраф у розмірі 63 457,76 грн, 3% річних у розмірі 1 669,00 грн, судовий збір у розмірі 4 337,38 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн..

Рішення суду мотивовано тим, що будь-якої відповіді чи обґрунтованих заперечень щодо акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16.01.2020 № 34 відповідачем надано не було, то в силу п. 4.5 договору цей акт вважається підписаним та погодженим замовником, тому є підставою для проведення розрахунків за наведені у ньому послуги вартістю 211 525,89 грн. За посиланням суду, до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем послуг за виставленим рахунком у розмірі 211 525,89 грн. При цьому суд, перевіривши правильність нарахування позивачем пені, штрафу та 3 % річних дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині визначені правильно, у зв`язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 03.08.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю СПЕЙСТРАНС звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом не було продовжено процесуальні строки, які встановлені законом чи судом, на строк дії карантину, чим порушено право відповідача на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби.

Позиції інших учасників.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скарну, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2020 справу №910/5399/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКА АЙ ЕН СІ" на рішення господарського суду міста Києва від 03.08.2020 у справі №910/5399/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на 07.10.2020.

У судове засідання 07.10.2020 з`явився представник позивача, який надав свої пояснення по суті спору, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник скаржника у судове засідання 07.10.2020 не з`явився. Поштове відправлення скаржником не отримано та повернуто до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Судова ухвала від 14.09.2020 надсилались скаржнику на адресу, зазначену в його апеляційній скарзі. При цьому, відомості про наявність у скаржника інших засобів зв`язку у суду відсутні. У такому разі повернення поштового відправлення підприємством зв`язку з посиланням на закінчення терміну зберігання є належним повідомленням адресата про місце, дату і час судового розгляду.

Оскільки явка представників учасників справи в судове засідання не визнавалась обов`язковою, а позиція скаржника викладена безпосередньо у поданій ним апеляційній скарзі, матеріали справи містять достатній обсяг відомостей, необхідний для розгляду апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що такий розгляд може бути здійснений й за відсутності представника скаржника.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 05.02.2019 № 05022019/1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІКА АЙ ЕН СІ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спейстранс", останнє як експедитор взяло за себе зобов`язання за оплату та за рахунок позивача як замовника надати комплекс послуг з організації та забезпеченім перевезення імпортних, експортних, транзитних вантажів замовника і вантажів замовника в 20-, 40- та понад 40-футових контейнерах стандартів ISO, в тому числі й збірних вантажів (надалі іменованих Контейнери з вантажами ) від місця, зазначеного замовником, до місця призначення різними видами транспорту за обумовленим маршрутом, включаючи організацію та забезпечення, залежно від маршруту:

розробки оптимального маршруту перевезення контейнерів з вантажами Замовника;

організація доставки (організація перевезення) контейнерів з вантажами Замовника морським та/або річковим видом транспорту;

організація міжнародного авіаперевезення вантажів;

оплати від імені та за рахунок Замовника всіх мит, зборів та інших обов`язкових платежів, пов`язаних з митним оформленням Вантажів Замовника;

організація страхування вантажів;

організація перевалки контейнерів з вантажами Замовника з одного виду транспорту на інший на території портів, спеціалізованих контейнерних і складських терміналів, у тому числі: організація вантажно-розвантажувальних робіт та зберігання;

організація стафірування та, консолідації вантажів у контейнери для подальшого відправлення зазначеним видом транспорту або розстафірування контейнерів з вантажем Замовника;

організація надання третіми особами для Замовника послуг, пов`язаних із сепаруванням, кріпленням/спецкріпленням вантажу в транспортному засобі;

організація та сприяння в проведенні митного оформлення вантажів Замовника/контейнерів з вантажами Замовника під час перетину державного кордону України;

організація та сприяння в документальному оформленні вантажу відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів, що діють у морських портах і на окремих видах транспорту;

організація доставки (перевезення) вантажів і контейнерів з вантажами замовника авто або залізничним транспортом;

організація та/або самостійне надання інших послуг, необхідність у яких може виникнути в ході організації та забезпечення комплексу вищезазначених послуг, у тому числі, але не обмежуючись, оформлення документів, контроль місцезнаходження вантажу, організація зберігання, зважування, сканування та ін.

Міжнародне перевезення вантажів замовника, транспортне експедирування та організацію якого здійснює експедитор у межах надання послуг, передбачених цим пунктом договору, оформлюється міжнародним перевізним документом (коносамент (bill of lading) - у разі морського перевезення, міжнародна автомобільна накладна (CMR) - у разі автомобільного перевезення, авіаційна вантажна накладна (Air Waybill) - у разі повітряного перевезення, залізнична накладна - у разі залізничного перевезення), мультимодальний коносамент (combined bill of lading) - у разі змішаного перевезення, а також іншими міжнародними перевізними документами, передбаченими міжнародними актами, а також чинним законодавством України. Такий міжнародний перевізний документ оформлюється фактичним перевізником, залученим експедитором до міжнародного перевезення вантажів замовника.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що замовник до початку процесу відвантаження/відправлення партії вантажу узгоджує з експедитором усі питання та видає експедитору заявку на перевезення, що містить усі умови транспортування, перевалки, зберігання вантажу, порядок визначення ваги вантажу, вимоги до маркування та тари під час прийому/видачі на/зі склад(у), необхідності та умови стафірування/розстафірування вантажу, порядок відвантаження вантажу з пункту перевалки (Порту), а також усі реквізити щодо оформлення відвантажувальних документів. Заявка на перевезення направляється замовником експедитору факсимільним зв`язком або у вигляді сканованої копії електронною поштою в розумний термін (не пізніше 5 (п`яти) робочих днів) до початку відправлення/відвантаження зазначеної в дорученні партії вантажів/контейнерів з вантажем замовника.

Згідно з п. 4.1 договору вартість, ставки та тарифи виконуваних експедитором послуг, особливі умови перевезення, залежно від виду/ асортименту вантажів (винагорода експедитора), обговорюються сторонами в заявках та/ або додаткових угодах до цього договору. При цьому винагорода експедитора не включає вартість послуг третіх осіб, залучених експедитором для виконання цього договору та заявок замовника, яка компенсується замовником окремо.

Встановлена додатковою угодою та/або заявкою вартість (основна ставка) включає оплату тільки обговорених сторонами послуг. Будь-які інші послуги, передбачені сторонами як додаткові, оплачуються замовником додатково до погодженої вартості (основної ставки) за тарифами, обговореними сторонами в додаткових угодах та/або заявках до цього договору або яким-небудь іншим способом у письмовій формі. Замовник також зобов`язується компенсувати всі документально підтверджені витрати експедитора, необхідність у яких виникла в процесі надання послуг, передбачених цим договором, зокрема, але не виключно, вартість послу г третіх осіб, які будуть залучені експедитором для виконання умов цього договору та заявок замовника.

Пунктами 4.3-4.5 договору встановлено, що оплата послуг та компенсація витрат експедитора проводяться замовником протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту виставлення рахунку експедитором (у тому числі, його передача здійснюється за допомогою електронного зв`язку в порядку, передбаченому цим договором) на поточний рахунок останнього.

Після закінчення відвантаження партії вантажу та належного оформлення документів приймання-передачі, перевізних документів і актів на виконані додаткові послуги, Експедитором складається Акт прийому-передачі наданих послуг, що є фактом підтвердження, виконання послуг, їх кількості та вартості.

Замовник підписує акт прийому-передачі наданих послуг, передає його експедитору протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту його отримання. У разі незгоди замовника з актом прийому-передачі наданих послуг, останній зобов`язаний надати експедитору обґрунтовані заперечення в такий самий термін. У разі не підписання або не повернення акта та відсутності обґрунтованих заперечень у зазначений в цьому пункті договору термін, Акт вважається підписаним замовником, а відповідні послуги вважаються належним чином наданими експедитором і прийнятими замовником.

За положеннями п. 5.16 договору, за несвоєчасну оплату послуг експедитора, замовник оплачує експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості та штраф у розмірі 30% від суми заборгованості за користування цими коштами.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного взаєморозрахунку між сторонами за послуги щодо вантажів, відвантажених з порту по 31 грудня 2021 року включно (п. 8.1 договору).

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначив, що на виконання умов договору та заявки від 26.12.2019 № 1 ним було здійснено перевезення вантажу, однак, відповідачем не було оплачено експедиторські послуги у розмірі 211 525,89 грн.

На підтвердження надання відповідачу послуг за договором позивач подав заявку від 26.12.2019 № 1, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16.01.2020 № 34 на суму 211 525,89 грн, рахунок на оплату від 27.12.2019 № 736 на суму 211 525,89 грн, авіаційну вантажну накладну (Air Waybill) № 501-07488843, інвойс та парувальний лист.

Зокрема, 27.12.2019 позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату № 736 на суму 211 525,89 грн, а також направлено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 34 від 16.01.2020 на суму 211 525,89 грн.

05.03.2020 позивач направив відповідачу претензію від 05.03.2020 № 1 про здійснення оплати рахунку від 27.12.2019 № 736, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною та фіскальним чеком від 05.03.2020.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Згідно із частиною першою, другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 929 Цивільного кодексу України та ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається.

Матеріалами справи підтверджено факт існування у відповідача заборгованості у розмірі 211 525,89 грн у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання за укладеним з позивачем договором експедитування, натомість доказів оплати заборгованості відповідачем не надано.

При цьому судом враховано, що в пункті 4.5 договору сторонами погоджено, що замовник підписує акт прийому-передачі наданих послуг, передає його експедитору протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту його отримання. У разі незгоди замовника з актом прийому-передачі наданих послуг, останній зобов`язаний надати експедитору обґрунтовані заперечення в такий самий термін. У разі не підписання або не повернення акта та відсутності обґрунтованих заперечень у зазначений в цьому пункті договору термін, акт вважається підписаним замовником, а відповідні послуги вважаються належним чином наданими експедитором і прийнятими Замовником.

В той же час, будь-якої відповіді чи обґрунтованих заперечень щодо акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16.01.2020 № 34 матеріали справи не містять, а відтак, в силу п. 4.5 договору цей акт вважається підписаним та погодженим замовником, тому є підставою для проведення розрахунків за наведені у ньому послуги вартістю 211 525,89 грн.

У пункті 4.3 договору сторони погодили, що оплата послуг та компенсація витрат експедитора проводяться замовником протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту виставлення рахунку експедитором (у тому числі, його передача здійснюється за допомогою електронного зв`язку в порядку, передбаченому цим договором) на поточний рахунок останнього.

За приписами частини першої статті 230 ГК України, пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.16 договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 05.02.2019 № 05022019/1, укладеного між ТОВ "ЮНІКА АЙ ЕН СІ" та ТОВ "Спейстранс", передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг експедитора, замовник сплачує експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості та штраф у розмірі 30 % від суми заборгованості за користування цими коштами.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про стягнення з відповідача суми основної заборгованості, а також передбаченої п. 5.16 договору пені, штрафу та 3 % річних, розмір яких правомірно визнано судом обґрунтованим.

В частині стягнення з відповідача суми витрат на професійну правову допомогу, судом правомірно враховано приписи ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а також правову позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові № 922/445/19 від 03.10.2019 про те, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України),

В підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір № 02032020 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 02.03.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спейстранс" та адвокатом Ковбасою Віталієм Михайловичем, ордер серії КВ № 804712, акт № 2 прийому-передачі послуг від 02.03.2020, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

Дослідивши надані докази, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

В частині посилання відповідача на те, що судом неправомірно не відкладено розгляд справи на час карантину, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленні законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справі поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті б згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначені як основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та розумність строків розгляду справи судом (пункти 2 і 10 частини 3 зазначеної статті).

Як вбачається з матеріалів справи, розгляд останньої неодноразово відкладався за клопотанням відповідача або у звязку з неявкою його представника в судове засідання.

Чинним Господарським процесуальним кодексом України закріплено принцип належного користування сторонами своїми процесуальними правами.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Місцевим господарським судом в даному випадку враховано зазначене вище, а також те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи та правомірно розглянуто справу за відсутності представників відповідача.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, у зв`язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Європейського суду з прав людини з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає і судові витрати за її подання покладаються судом на скаржника відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКА АЙ ЕН СІ" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 03.08.2020 у справі №910/5399/20 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІКА АЙ ЕН СІ".

Матеріали справи № 910/5399/20 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 12.10.2020.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова