Рішення

від 01.10.2020 по справі 902/730/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" жовтня 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/730/20

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Сичук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державного підприємства "Гайсинське лісове господарство", вул. Максима Кривоноса, 20, м. Гайсин, Вінницька область, 23700, код - 00991396

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інновація будівництва", вул. Миколи Зерова, буд. 2А, м. Вінниця, 21034, код - 42739402

про стягнення 44 850, 00 грн

В С Т А Н О В И В :

24.07.2020 року Державне підприємство "Гайсинське лісове господарство" звернулося в Господарський суд Вінницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інновація будівництва" про стягнення заборгованості в сумі 47 331,44 грн, з яких 44 850,00 основного боргу, 1 122,48 грн 3% річних, 1 358,96 грн інфляційних втрат за договором підряду 3 1005/1П від 10.05.2019 року.

Ухвалою суду від 27.07.2020 року відкрито провадження у справі № 902/730/20 за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 18.09.2020 року.

10.08.2020 року здійснено повторний автоматизований розподіл зазначеної справи, за результатами якого справу передано на розгляд судді Міліціанову Р.В.

Ухвалою суду від 12.08.2020 року справу № 902/730/20 прийнято до провадження новим складом суду та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 03.09.2020 року.

В судовому засіданні 03.09.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/730/20 для судового розгляду по суті на 01.10.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 09.09.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

17.09.2020 року до суду від представника позивача надійшов лист (вих. № 356 від 15.09.2020 року) про долучення до матеріалів справи доказів.

01.10.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява (вх.канц. № 01-34/876/20 від 01.10.2020 року), в якій останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 01.10.2020 року представник відповідача не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

Обізнаність відповідача про дату судового засідання, підтверджується поштовим повідомленням, яке направлялося за місцезнаходження юридичної особи. однак повернуто за відсутністю особи за юридичною адресою.

Зважаючи на вищевикладене, судом при неявці відповідача в судове засідання враховується наступне.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали Господарського суду Вінницької області у справі № 902/730/20 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ними.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&ес рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"), це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки у судове засідання представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення між Державним підприємством "Гайсинське лісове господарство" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інновація будівництва" договору підряду № 1005/1П від 10.05.2019 року.

В зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інновація будівництва" договору підряду № 1005/1П від 10.05.2019 року, в частині повернення надмірно сплачених коштів (переодплати) в зв`язку з частковим виконання зобов`язань, в сумі 44 850,00 грн.

Враховуючи викладене Державне підприємство "Гайсинське лісове господарство" звернулось з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інновація будівництва" 44 850,00 надмірно сплачених коштів (переоплати), 1 122,48 грн 3% річних, 1 358,96 грн інфляційних втрат за вказаним договором.

Станом на час розгляду справи відповідач не скористався правом надати відзив щодо заявлених позовних.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 10.05.2019 року між Державним підприємством "Гайсинське лісове господарство" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інновація будівництва" (Підрядник) укладено договір підряду № 1005/1П.

Відповідно п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання виконати власними силами і засобами роботи по утепленню фасаду з оздобленням (нове будівництво) 428 м.кв. адміністративної будівлі за адресою Вінницька область, територія Губницької сільської ради.

Згідно п. 1.2 Договору склад, обсяги, вартість робіт, що доручаються до виконання Підряднику визначені проектною документацією на виконання робіт, що є невід`ємною частиною договору.

Замовник зобов`язується прийняти та оплатити Підряднику виконанні роботи (п.1.3 Договору).

По закінченню робіт Підрядник надає, а Замовник приймає фактично виконану роботу згідно актів приймання-передачі виконаних робіт (п. 1.4 Договору).

За змістом п. 1.5 Договору вартість робіт становить 349 060,00 грн без ПДВ, та обумовлена наступними видами робіт:

- утеплення плитами пінополістирольними 100 мм з клінкерною плиткою - 60 м.кв. за ціною 1 120,00 грн без ПДВ за м.кв. з урахуванням робіт та матеріалів на загальну суму 67 200,00 грн без ПДВ;

- утеплення плитами пінополістирольними 50 мм з клінкерною плиткою - 18 м.кв. за ціною 1 020,00 грн без ПДВ за м.кв. з урахуванням робіт та матеріалів на загальну суму 18 360,00 грн без ПДВ;

- утеплення плитами пінополістирольними 100 мм з декоративним опорядженням по технології Ceresit - 180 м.кв. за ціною 850,00 грн без ПДВ за м.кв. з урахуванням робіт та матеріалів на загальну суму 153 000,00 грн без ПДВ;

- утеплення плитами пінопасту 50 мм - 170 м.кв. за ціною 650,00 грн без ПДВ за м.кв. з урахуванням робіт та матеріалів на загальну суму 110 500,00 грн без ПДВ.

Остаточні підтвердження складу обсягів і загальної вартості робіт в момент підписання актів приймання передачі виконаних робіт (п. 1.6 Договору).

Згідно п. 2.2 Договору оплата здійснюється поетапно:

- перед початком виконання робіт Замовник перераховує Підряднику аванс у розмірі 156 000,00 грн без ПДВ;

- після використання авансу і підписання акту виконаних робіт поетапне фінансування;

- остаточний розрахунок після підтвердження складу обсягів і загальної вартості робіт, підписання актів виконаних робіт на протязі 5 календарних днів.

Замовник здійснює оплату по договору у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Підрядника (п. 2.3 Договору).

Строк виконання робіт становить 15.05.2019 - 30.08.2019 року (п. 3.5 Договору).

Згідно п. 6.2 Договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом у триденний трок з моменту повідомлення про виконання робіт та готовність їх здати.

Відповідно п. 8.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором сторони несуть майнову відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.07.2019 року, але будь якому випадку до остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 7.1 Договору).

На виконання умов укладеного договору позивачем проведено передоплату на рахунок відповідача на загальну суму 306 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1071 від 17.05.2019 року 156 000,00 грн, № 1414 від 27.06.2019 року на суму 50 000,00 грн, № 1475 від 27.06.2019 року на суму 50 000,00 грн, № 1546 від 04.07.2019 року 30 000,00 грн, № 1605 від 11.07.2019 року на суму 20 000,00 грн (а.с. 5-9, т. 1).

Відповідачем частково виконано взяті на себе зобов`язання на загальну суму 261 150,00 грн. В підтвердження чого до матеріалів справи додано акти надання послуг № 1-1005/1П від 20.06.2019 року на суму 151 300,00 грн та № 1-1005-1П від 12.07.2019 року на суму 109 850,00 грн (а.с. 3-4, т. 1).

Враховуючи вкладене заборгованість відповідача перед позивачем становить 44 850,00 грн (306 000,00 грн - 261 150,00 грн).

Також, на підтвердження попередньо сплачених коштів та наявності заборгованості у матеріалах справи міститься акт звіряння взаємних розрахунків за період з травня 2019 року по січень 2020 року (а.с. 10, т. 1).

Крім того, відповідачем з метою повернення попередньої оплати позивачу надано лист № 3001/7 від 30.01.2020 року, в якому останній зазначає, що у зв`язку з важким фінансовим становищем ТОВ "Компанія "Інновації будівництва" гарантує повернення коштів у розмірі 44 850,00 грн за відповідним графіком (а.с.11, т. 1).

За твердженнями позивача протягом тривалого часу відповідачем не було здійснено повернення попередньої оплати в сумі 44 850,00 грн.

07.07.2020 року позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу про погашення заборгованості (вих. № 239 від 07.07.2020 року). Відповіді на вимогу надано не було, грошові кошти не повернуто (а.с. 12, т. 1).

Не повернення грошових коштів в добровільному порядку слугувало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

З урахування встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

З моменту укладення сторонами договору № 1005/1П від 10.05.2019 року між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору підряду.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За змістом ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, оскільки матеріалами справи підтверджено факт сплати позивачем коштів відповідачу та відсутність повного виконання робіт зі сторони останнього.

При цьому, відповідачем не заперечується наявність передоплати.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 44 850,00 грн заборгованості правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 122,48 грн 3% річних, 1 358,96 грн інфляційних втрат, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Як вбачається з умов укладеного договору, а саме п. 8.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором сторони несуть майнову відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

При цьому матеріалами справи підтверджено виконання умов договору № 1005/1П від 10.05.2019 року, без будь яких зауважень зі сторони позивача.

Водночас, предметом позову є повернення грошових коштів внаслідок прострочення виконання умов договору підряду з виконання робіт, тобто мало місце порушення виконання не грошових вимог.

Строки повернення грошових коштів у випадку порушення відповідачем термінів здачі робіт не визначено умовами укладеного сторонами Договору підряду №1005/1П від 10.05.2019 року.

Тому, в силу вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, термін прострочення грошових зобов`язань слід обчислювати з моменту спливу семи днів з дати пред`явлення вимоги про повернення грошових коштів.

Однак, таку вимогу направлено позивачем лише 09.07.2020 року, доказів її отримання відповідачем суду не надано.

Тому, позивачем необґрунтовано обчислено розмір 3 % річних за період з 01.09.2019 по 01.07.2020 рр. та інфляційних втрат за період з вересня 2019 по квітень 2020 рр., протягом періоду коли простроченя грошового зобов`язання ще не відбулося.

Отже, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат судом оцінюються критично.

Враховуючи викладене суд відмовляє ДП "Гайсинське лісове господарство" у задоволенні позову в частині стягнення 1 122,48 грн 3% річних, 1 358,96 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч.1 статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов Державного підприємства "Гайсинське лісове господарство" підлягає задоволенню судом частково, з урахуванням наведених вище мотивів щодо відмови у стягненні 3% річних та інфляційних втрат.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інновація будівництва" (вул. Миколи Зерова, буд. 2А, м. Вінниця, 21034, код - 42739402) на користь Державного підприємства "Гайсинське лісове господарство" (вул. Максима Кривоноса, 20, м. Гайсин, Вінницька область, 23700, код - 00991396) 44 850,00 грн - попередньої оплати за договором підряду 3 1005/1П від 10.05.2019 року, 1 991,80 грн - відшкодування судових витрат зі сплати судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову Державного підприємства "Гайсинське лісове господарство" (вул. Максима Кривоноса, 20, м. Гайсин, Вінницька область, 23700, код - 00991396) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інновація будівництва" (вул. Миколи Зерова, буд. 2А, м. Вінниця, 21034, код - 42739402) в частині вимог про стягнення 1 122,48 грн 3% річних, нарахованих за період з 01.09.2019 по 01.07.2020 рр. та 1 358,96 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з вересня 2019 по квітень 2020 рр.

4. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 110,20 грн - залишити за позивачем.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 12 жовтня 2020 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Максима Кривоноса, 20, м. Гайсин, Вінницька область, 23700)

3 - відповідачу (вул. Миколи Зерова, буд. 2А, м. Вінниця, 21034)