Рішення

від 07.10.2020 по справі 904/2843/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2020м. ДніпроСправа № 904/2843/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛПІС-УКРАЇНА"

до Фізичної особи-підприємця Хребто Олени Володимирівни

про стягнення 516 455,34 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.

Представники:

Позивача - не з`явився

Відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.08.2020, просить стягнути з Відповідача 505 001,00 грн. - основного боргу, 11 462,05 грн. - 3% річних та 7 746,83 грн. - судового збору, 15 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Від Позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог від 24.09.2020, у якій Позивач просить стягнути з Відповідача 505 001,00 грн. - основного боргу, 12 084,65 грн. - 3 % річних за період з 28.07.2019 по 07.10.2020 та розгляд справи без участі представника Позивача.

Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті, отже, заява про збільшення позовних вимог подана з порушенням п.2. ч.2 ст. 46 ГПК України. У зв`язку з чим справа розглядається з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.08.2020.

Відповідач, відзив на позов не надав, у жодне судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належно на адресу вказану у позові та ЄДР, що підтверджується рекомендованими поштовим повідомленнями, що повернулися на адресу суду з відміткою про отримання Відповідачем кореспонденції суду №4930011939360, №4930012732955. При цьому, представник Відповідача 24.06.2020 ознайомилася з матеріалами справи, 06.07.2020 від представника Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю представника прибути в судове засідання.

Секретарем судового засідання, для вжиття всіх необхідних заходів повідомлення сторони про розгляд справи, передавалися телефонограма Відповідачеві за номером, зазначеним у позові, за вказаним номером, телефонограму прийняв ФОП Хребто О.В.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Справа, згідно зі ст. 165 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні досліджено надані Позивачем докази.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.12.2018 сторонами укладено Договір позики №95 (далі Договір), за п.1. якого Позикодавець (Позивач) передає у власність Позичальнику (Відповідачеві), а Позичальник приймає у власність від Позикодавця грошові кошти в сумі 600 000,00 грн. (далі позика) для задоволення потреб, які виникають в ході господарської діяльності Позичальника. Позика є безвідсотковою. Грошові кошти в межах суми позики будуть надаватися Позичальнику (всією сумою та/або частинами) згідно його заявки, але в будь-якому випадку в межах загальної суми позики.

Позичальник зобов`язаний повернути Позикодавцю суму позики, що зазначена в п.1. Договору на умовах, визначених даним Договором (п.3. Договору).

Повернення всієї суми позики повинно бути здійснено Позичальником в строк до 23 грудня 2019 року включно (п.4 Договору).

Позичальник вправі повернути повну суму позики, а Позикодавець зобов`язується прийняти повернуті грошові кошти і раніше визначеного у пункті 3 цього Договору кінцевого терміну (п.5. Договору).

Позичальник зобов`язаний повернути Позикодавцеві суму позики, в строк та на умовах, передбаченими цим Договором (п.7 Договору).

Позичальник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання за даним Договором (п.9 Договору).

У разі прострочення виконання зобов`язання Позичальником за даним Договором, зокрема порушення будь-якого із пунктів 1, 2, 3, 4 даного Договору, Позичальник зобов`язаний сплатити Позикодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми (п.10 Договору).

На виконання умов Договору, Позивач надав Відповідачеві позику в розмірі 550 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №17151 від 22.12.2018 на суму 140 000,00 грн., №17152 від 22.12.2018 на суму 140 000,00 грн., №17153 від 22.12.2018 на суму 140 000,00 грн., №17154 від 22.12.2018 на суму 130 000,00 грн.

Відповідач умови Договору щодо повернення грошових коштів виконав частково, перерахувавши 16.01.2019 Позивачеві 15 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №383 від 16.01.2019 та 31.01.2019 - 25 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №385 від 31.01.2019 у зв`язку із чим, станом на 16.03.2020, за Відповідачем обліковується боргу розмірі 510 000,00 грн.

Позивач неодноразово звертався до Відповідача з претензіями (№478 від 16.03.2020, №518 від 26.04.2020, №520 від 04.05.2020), у яких просив протягом 7 днів з моменту отримання претензії погасити борг.

За даними Позивача, зазначені претензії залишені Відповідачем без відповіді та задоволення.

15.06.2020 Відповідач перерахував Позивачеві 4 999,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №@2PL867216 від 15.06.2020 на суму 4 999,00 грн.

Наведене стало причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин виконання Договору, умови надання та повернення позики, наявність боргу за Договором, правильність нарахування основного боргу та річних.

Відносини, що виникли між сторонами у справі, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77 визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

З урахуванням наведених вище доказів (Договору, платіжних доручень на оплату строкової безвідсоткової поворотної позики, платіжних доручень на повернення безвідсоткової позики, меморіального ордеру) наданих Позивачем, доводи Позивача про наявність у Відповідача боргу у розмірі 505 001,00 грн., суд визнає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.

Перевіривши розрахунки Позивача, судом встановлено, що розрахунки 3 % річних проведено не правильно.

Так, Позивач нараховує 3 % річних на суму боргу 510 000,00 грн. за період з 24.12.2019 по 27.07.2020, тоді як, 15.06.2020 Відповідач перерахував Позивачеві 4 999,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №@2PL867216 від 15.06.2020 на суму 4 999,00 грн.

Отже, Позивач міг нараховувати 3 % річних на суму боргу 510 000,00 грн. за період з 24.12.2019 по 14.06.2020.

За перерахунком суду, 3% річних за період з 24.12.2019 по 14.06.2020 становлять 7 274,69 грн.

За перерахунком суду, 3% річних за період з 28.07.2020 по 22.09.2020 на суму боргу 505 001,00 грн. становлять 2 359,43 грн.

Загальна сума 3 % складає 9 634,12 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково, до стягнення належать: 505 001,00 грн. - основного боргу, 9 634,12 грн. - 3 % річних, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати (судовий збір) у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Також позивач просить стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу, вартість якої становить 15 000,00 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу Позивач надав: копію витягу з Договору про надання правничої (адвокатської) допомоги №02-03/20 від 02.03.2020, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №6024, акт виконаних робіт №039 від 31.04.2020 на суму 15 000,00 грн., рахунок-фактури №039 від 28.04.2020 на суму 15 000,00 грн., платіжне доручення №18629 від 29.04.2020 на суму 15 000,00 грн., копію квитка Київ-Дніпро на суму 315,00 грн., копію квитка Дніпро-Київ на суму 315,00 грн., звіт про виконану роботу, документи з готелю.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами статті 129 ГПК України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення ст. 4 ГПК України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку Відповідача, від покладення на нього обов`язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки Позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата Позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення Позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.

Аналогічна правова позиція щодо можливості суду за власною ініціативою зменшити розмір адвокатських витрат міститься у численних судових рішеннях Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 909/371/18 та постанові від 06.03.2019 у справі №910/15357/17.

Законодавчо передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Матеріалами справи підтверджується, що 02.03.2020 Позивачем та адвокатом - Демченко М.С. укладено Договір про надання правничої допомоги (далі Договір), за п.1.1. якого Клієнт (Позивач) доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надавати Клієнту протягом строку дії Договору послуги правничої (адвокатської) допомоги, з питань, сформульованих Клієнтом, в тому обсязі та на тих умовах, що закріплені за взаємною згодою у даному Договорі, а саме: з питань стягнення заборгованості з боржника Фізичної особи-підприємця Хребто Олени Володимирівни грошових зобов`язань щодо наповнення суми позики у розмірі, а також нарахованих 3% річних загальною сумою 516 455,34 грн. на користь Клієнта в судах будь-якої інстанції та будь-якої юрисдикції, в тому числі Господарському суді Дніпропетровської області, місцевих, апеляційних судах, Верховному Суді України по всіх категоріях справ усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі та потерпілому, в тому числі з правом пред`явлення позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав або предмета позову, укладання мирової угоди, оскарження рішення (ухвали, постанови) суду, подання виконавчого документа до стягнення, одержання присудженого майна або грошей.

Даний Договір є одночасно дорученням на представництво інтересів Клієнта з усіх питань, відображених в цьому Договорі, відповідно до положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" і виключає необхідність видання додаткової довіреності на ім`я адвоката для юридичного супроводження і представництва інтересів і будь-яких справ в інтересах Клієнта (п.1.2. Договору).

Гонорар за весь обсяг робіт згідно даного Договору складає 15 000,00 грн. (далі гонорар) (п.3.1.1. Договору).

Додаткові витрати, що виникли в процесі надання послуг за цим Договором, Адвокату не відшкодовуються, а уже включені в загальну вартість гонорару (п.3.4. Договору).

Під додатковими послугами, що не підлягають додатковому відшкодуванню розуміються, в тому числі, витрати, пов`язані з відрядженням (проїзд, проживання в готелі, добові та інше), оплата послуг УДППЗ "УКРПОШТА", інших витрат, пов`язаних з отриманням доказів в даній справі (п.3.4.1. Договору).

За таких обставин, враховуючи характер даного спору, складність справи, обсяг наданої правничої допомоги, що має безпосереднє відношення та є необхідною саме в рамках даної справи, беручи до уваги, що позовні вимоги задоволено частково, розмір правничої допомоги, яка підлягає розподілу та, відповідно, стягненню з Відповідача становить 14 947,13 грн.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛПІС-УКРАЇНА" до Фізичної особи-підприємця Хребто Олени Володимирівни - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Хребто Олени Володимирівни, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛПІС-УКРАЇНА", 03191, м. Київ, вул. В.Касіяна, 2/1 (код 32956789) 505 001,00 грн. - основного боргу, 9 634,12 грн. - 3 % річних, 14 947,13 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, 7 719,41 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повне судове рішення складено 12.10.2020

Суддя С.Г. Юзіков