Рішення

від 07.10.2020 по справі 904/1423/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2020м. ДніпроСправа № 904/1423/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панни С.П. за участю секретаря судового засідання Полевичек Д.А.

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ ПАК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "ТИТАН-Дніпро"

про стягнення заборгованості

Представники:

від позивача: Камишна О.М.

від відповідача: Грива Ю.Г.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ ПАК" звернулось до Господарського суду ДНІПРОпетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "ТИТАН-ДНІПРО" стягнення заборгованості в розмірі 31346,86 грн. з яких: 19999,99 грн. - заборгованість за поставлений товар; 6074,19 грн. - пеня; 3953,43 грн. - 20 % річних; 593,93 грн. - 3% річних та 725,27 грн. інфляційні втрати. Також позивач просить стягнути на його користь суму сплаченого судового збору у розмірі 2102 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №23/12/2015 в частині своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 18.03.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

17.04.2020 р. до господарського суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. В поданій заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 6074,19 грн. - пені; 3953,48 грн. - 20 % річних; 593,93 грн. - 3% річних та 725,27 грн. інфляційні втрати. Також позивач просить стягнути на його користь суму сплаченого судового збору у розмірі 2102 грн..

Ухвалою суду від 09.06.2020р. вирішено справу №904/1423/20 розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.07.2020 р.

17.07.2020 р. до господарського суду від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи довідки, що підтверджує сплату відповідачем суми 20 000,00 грн. на банківський рахунок позивача.

17.07.2020 р до господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про перенесення підготовчого засідання по справі на іншу дату.

У судове засідання від 17.07.2020 р. з`явився представник позивача, підтримував позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 16.04.2020р. Дослідивши матеріали справи, враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача та клопотання позивача про відкладення, господарський суд вирішив за доцільне відкласти підготовче засідання на іншу дату.

Ухвалою суду від 17.07.2020 р. Відкладено підготовче засідання по справі на 14.09.2020 р. о 14:00 год.

Ухвалою господарського суду від 14.09.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.09.2020р.

22-24.09.2020р. суддя Панна С.П. перебувала на лікарняному, через що засідання по справі №904/1423/20, призначене на 23.09.2020р. не відбулось.

Ухвалою господарського суду від 25.09.2020 р. відкладено судове засідання для розгляду справи по суті на 07.10.2020 р. о 10:30год..

В призначене на 07.10.2020 р. о 10:30 год. судове засідання з`явився представник позивача та представник відповідача.

В судовому засіданні представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 14.04.2020 р. відповідачем було сплачено основну суму боргу за договором поставки 23/12/2015 від 23.12.2015 р., також зазнчає про те, що на цей час на території України діє карантинний режим, що підпадає за визначенням Торгово-промислової палати під форс-мажорні обставини у більшості випадків при зверненні підприємств щодо визнання підстав порушення оплати по договорам поставки через карантинні обмеження - форс - мажорними у 2020 р., у зв`язку із чим, посилаючись на ст. 233 ГК України просить суд зменшити суму заявлених позовних вимог по справі № 904/1423/20 за позовом ТОВ ПАРИТЕТ ПАК до ТОВ ЗАВОД ТИТАН - ДНІПРО про стягнення заборгованості, що складається з : пені у сумі - 6074, 19 грн. пені; 3953,43 грн.-20% річних, 593, 93 грн. - 3% річних, та 725,27 грн. - інфляційні втрати, всього на загальну суму - 11 346, 87 до 3782, 29 грн., зазначаючи про те, що зазначенні штрафні санкції, та пеня є надмірно великими у порівнянні з фактичною заборгованістю, яка є погашеною повністю на момент даного судового розгляду справи по суті , а інших збитків у Позивача у позовній заяві не значиться та з наявних матеріалів справи - не вбачається.

У судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2015 року між Позивачем ТОВ Паритет Пак та Відповідачем ТОВ Завод - Титан - ДНІПРО , був укладений Договір поставки № 23/12/2015 (надалі за текстом - Договір), згідно якого позивач - являється постачальником, відповідач - покупцем.

Згідно умов п.1.1. Договору, Постачальник зобов`язується поставляти і передавати у - власність Покупця партії поліпропіленової продукції (надалі за текстом Товар), в номенклатурі, асортименті, кількості, у строки та за цінами, вказаними у видаткових накладних, рахунках - фактурах або Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору.

08 серпня 2019 року Позивачем, на виконання умов укладеного договору, був поставлений Відповідачу Товар на суму 98 109 грн. 01 коп. (дев`яносто вісім тисяч сто дев`ять гривень 01 копійки), згідно видаткової накладної №РН-0001108 (а.с.31).

Отримання відповідачем товару підтверджується наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладної №ТТН-0151 від 08.08.2019 та довіреністю №189 від 08.08.2019 виданою ТОВ Завод Титан-ДНІПРО водієві ОСОБА_1 для отримання у ТОВ Паритет Пак цінностей за рахунком №СФ-0001097 від 18.07.2019 (а.с.32-33).

Як зазначає Позивач, поставлений товар був частково оплачений Відповідачем у сумі 78 109,02 грн. (сімдесят вісім тисяч сто дев`ять гривень 02 коп.) у наступному порядку: 05.08.2019 - 4829 грн. 33 коп. - попередня оплата; 23.08.2019 - 20 000 грн. 00 коп. 28.08.2019 - 30 000 грн. 00 коп., 15.10.2019-5 000 грн. 00 коп., 18.11.2019-8 000 грн.00 коп., 13.12.2019 - 10 279 грн. 69 коп..

За поставлений товар Відповідач повністю розрахувався 14.04.2020, відповідно до наявної в матеріалах справи довідки вих. №72/02-06/989 від 01.07.2020 р. наданої позивачем.

Позивач, у позовній заяві, з урахуванням поданої 17.04.2020 р. заяви про зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 6074,19 грн. - пені; 3953,48 грн. - 20 % річних; 593,93 грн. - 3% річних та 725,27 грн. інфляційні втрати нарахованих у зв`язку із несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язання щодо оплати поставленого товару.

Згідно умов п. 1.2. Договору, Покупець, зобов`язується приймати Товар і оплачувати його на умовах цього Договору.

Згідно ст.11 ЦК України , підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплати за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлений інший термін оплати товару.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525 , 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п. 3.1. Договору розрахунки за кожну партію Товару, Покупець здійснює, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у наступному порядку - 40 % (сорок відсотків) передоплата, згідно виставленого рахунку або специфікації, та остаточні 60% (шістдесят відсотків) протягом 5 п`яти) банківських днів з моменту передачі Товару у власність Покупця. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України , порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України , учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України , учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України , застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України , неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В п.7.2. Договору, сторонами погоджено, що у разі порушення термінів оплати Товару Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період прострочення виконання зобов`язання, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов`язання.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару, Позивачем з урахуванням уточнень позовних вимог останньому нараховано пеню у розмірі 6074,19 грн. за період з 13.08.2019 р. по 10.03.2019 р., а також 20 % річних на суму 3953,48 грн..

Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Матеріалами справи встановлено, що в п.7.6. Договору, сторонами погоджено, що у разі прострочення Покупцем сплати більше ніж на 3 (три) календарних дня Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику проценти за користування чужими коштами у розмірі 20% (двадцять відсотків) річних від вартості неоплаченого в строк Товару (партії Товару) з дня настання терміну оплати Товару (партії Товару) до дня його фактичної оплати. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання не припиняється через шість місяців і нараховується за весь період прострочення виконання зобов`язання.

Перевіривши правильність розрахунку пені згідно системи Законодавство , суд зазначає, що вказаний розрахунок Позивачем зроблено вірно, тому вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача пені є обґрунтованою.

Однак, враховуючи те, що відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

За приписами ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм убачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Судом встановлено, що сума основного боргу була сплачена відповідачем 14.04.2020 р., тобто менше ніж через місяць після відкриття провадження у даній справі, з матеріалів справи також вбачається, що протягом дії даного порушеного зобов`язання відповідачем постійно здійснювалось часткове погашення існуючої заборгованості, що можливо розцінювати як дії сторони, направлені на виконання взятого на себе зобов`язання. З матеріалів даної справи не вбачається наявності у позивача збитків внаслідок прострочення виконання спірного зобов`язання відповідачем.

Отже, враховуючи, відсутність наслідків порушення зобов`язання, беручи до уваги засади справедливості, добросовісності, розумності як складові елементи загального конституційного принципу верховенства права, закріплені у п. 6 ст. 3 , ч. 3 ст. 509 та ч.ч. 1, 2 ст. 627 Цивільного кодексу України , зважаючи на правову природу пені та її основне призначення, суд, реалізовуючи свої дискреційні повноваження, зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором, а тому пеня, заявлена до стягнення, підлягає зменшенню на 10% до суми 5466,77 грн..

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 5466,77 грн. за період з 13.08.2019 р. по 10.03.2019 р.

Суд також зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Суд, перерахувавши згідно системи Законодавство розрахунок 20 % річних згідно системи Законодавство , встановив, що розрахунок здійснений позивачем вірно, сума нарахованих 20 % річних за період з 13.08.2019 р. по 10.03.2019 р. складає 3953,48 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 3% річних на суму 593,93 грн. за період з 13.08.2019 р. по 10.03.2019 р. та 725,27 грн. інфляційних втрат за період з серпня 2019 року по березень 2020, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд, перерахувавши згідно системи Законодавство розрахунок 3% річних на суму 593,93 грн. за період з 13.08.2019 р. по 10.03.2019 р. встановив, що розрахунок здійснений позивачем вірно, а отже стягненню з відповідача підлягає 3% річних на суму 593,93 грн. за період з 13.08.2019 р. по 10.03.2019 р..

Суд, перерахувавши згідно системи Законодавство розрахунок інфляційних втрат наданий позивачем, встановив, що він є обґрунтованим, а тому сума інфляційних втрат за період з серпня 2019 року по березень 2020 складає 725,27 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідачем жодних доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві, не надано.

Європейський суд з прав людини у справі Мантованеллі проти Франції`з вернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Суд відповідно до статті 237 ГПК України під час розгляду справи з`ясував чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувались позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України , витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2102 грн. судового збору.

Керуючись статтями 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "ТИТАН-ДНІПРО" (49000, м.Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд.63, код ЄДРПОУ 19094475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ ПАК" (51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул. Радянська, 50, код ЄДРПОУ 32952480) пеню у розмірі 5466,77 грн. за період з 13.08.2019 р. по 10.03.2019 р., 20 % річних за період з 13.08.2019 р. по 10.03.2019 р. у розмірі 3953,48 грн., 3% річних у сумі 593,93 грн. за період з 13.08.2019 р. по 10.03.2019 р., інфляційні втрати за період з серпня 2019 року по березень 2020 в розмірі 725,27 грн. та 2102 грн. судового збору.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України .

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.10.2020

Суддя С.П. Панна