Рішення

від 29.09.2020 по справі 904/2690/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2020м. ДніпроСправа № 904/2690/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ Груп Україна", смт. Обухівка, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актан-Дніпро", м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 1 505 782,04 грн., інфляційної складової у розмірі 15 057,81 грн., 3% річних у розмірі 18 564,43 грн., пені у розмірі 83869,90 грн., штрафу у розмірі 301 156,40 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Захарчук А.Е.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМ Груп Україна" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актан-Дніпро" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 1505782,04 грн., інфляційної складової у розмірі 15 057,81 грн., 3% річних у розмірі 18 564,43 грн., пені у розмірі 83 869,90 грн., штрафу у розмірі 301 156,40 грн.

Ухвалою суду від 26.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 16.06.2020.

Ухвалою суду від 16.06.2020 відкладено підготовче засідання на 22.07.2020.

Ухвалою суду від 22.07.2020 відкладено підготовче засідання на 19.08.2020.

Ухвалою суду від 19.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 29.09.2020.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕМ Груп Україна" (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Актан-Дніпро" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 7/09 від 07.09.2018 (надалі - договір).

Позивач вказав, що на виконання умов договору між сторонами було підписано специфікацію № 3 від 31.07.2019 на суму 4 920 448,70 грн. У вказаній специфікації сторони погодили усі необхідні характеристики товару, що поставляється.

За твердженням позивача, на виконання умов договору ним був поставлений відповідачу товар на загальну суму 3 879 894,04 грн.

Кінцевий термін повної оплати за отриманий товар, за розрахунком позивача, припадав на 30.11.2019 - 36 календарний день від дати поставки.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором і не оплатив поставлений позивачем товар у встановлені строки у повному розмірі. Загалом відповідачем було оплачено отриманий товар на суму 2 374 112 грн.

За таких обставин, за розрахунком позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Актан-Дніпро" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕМ Груп Україна" зі сплати вартості поставленого товару у розмірі 1 505 782,04 грн.

За порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання, позивачем було нараховано до сплати інфляційну складову у розмірі 15 057,81 грн., 3% річних у розмірі 18 564,43 грн., пеню у розмірі 83869,90 грн. та штраф у розмірі 301 156,40 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за договором поставки № 7/09 від 07.09.2018 у розмірі 1505782,04 грн., інфляційної складової у розмірі 15 057,81 грн., 3% річних у розмірі 18564,43 грн., пені у розмірі 83869,90 грн., штрафу у розмірі 301 156,40 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (в які строки і якому розмірі поставлений мав бути оплачений), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи оплачений відповідачем отриманий товар у повному обсязі у встановлені строки), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕМ Груп Україна" (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Актан-Дніпро" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 7/09 від 07.09.2018 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Пунктом 10.1 договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на це представниками і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2018. Якщо за 10 днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про припинення дії договору, то договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік.

Відповідно до п.1.1. договору, покупець зобов`язується оплатити та прийняти, а постачальник - відвантажити відповідно до умов цього договору металопродукцію, надалі товар . Кількість, асортимент та додаткові вимоги на кожну партію товару (ГОСТ, ТУ, ДСТУ) вказуються у специфікаціях, які є невід`ємними частинами даного договору.

Згідно з п. 2.2 договору, ціна погоджується на кожну партію товару і вважається затвердженою з моменту підписання специфікацій уповноваженими представниками сторін.

Так, на виконання умов договору між сторонами було підписано специфікацію № 3 від 31.07.2019 на суму 4 920 448,70 грн. У вказаній специфікації сторони погодили усі необхідні характеристики товару, що поставляється.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, за видатковою накладною № РН-184 від 24.10.2019 поставив відповідачу товар на загальну суму 1 520 955,06 грн.

Відповідно до п. 4.3 договору, розрахунки за товар, що поставляється між постачальником та покупцем відбуваються шляхом попередньої оплати або іншим способом за письмовою згодою сторін.

Так, специфікацією № 3 встановлено такі умови оплати: по факту постачання банківською гарантією покупця, випущеною перед відвантаженням на суму, вказану в рахунку постачальника, з відстрочкою платежу протягом 35 календарних днів.

З урахуванням зазначених положень договору, строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором зі сплати вартості товару, поставленого за видатковою накладною № РН-184 від 24.10.2019, настав 28.11.2019.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором і не оплатив поставлений позивачем товар у встановлені строки у повному розмірі. Загалом відповідачем було оплачено товар, поставлений за видатковою накладною № РН-184 від 24.10.2019, на суму 15 173,02 грн.

За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Актан-Дніпро" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕМ Груп Україна" зі сплати вартості поставленого товару у розмірі 1 505 782,04 грн.

А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 1505782,04 грн. є обґрунтованими.

Пунктом 7.3 договору встановлено, що за прострочення строків оплати за поставлений товар, встановлені в цьому договорі та специфікаціях до нього, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, встановленої на цей період, за кожний день прострочки.

Пунктом 7.4 договору встановлено, що за прострочення строків оплати за поставлений товар більше ніж 10 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 20 % від загальної вартості поставки.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, наведений в п.7.3 договору штраф за прострочення виконання зобов`язання не відповідає визначенню, передбаченому чинним законодавством, зокрема, ст.549 Цивільного кодексу України, яка визначає штраф як неустойку у вигляді разового платежу в розмірі відсоткового відношення до суми заборгованості, в той час, як неустойкою за кожен день прострочення грошового зобов`язання визначено пеню.

Відповідна норма ст.549 Цивільного кодексу України дає законодавче визначення неустойки (штрафу, пені) і не передбачає можливості зміни такого визначення в договорі. Умови договору не можуть змінювати змісту норми законодавства.

Таким чином, визначена п.7.3 договору неустойка в розмірі відсоткового відношення за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання за своє суттю у відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України фактично є пенею.

Враховуючи положення ст.549 Цивільного кодексу України, відповідний пункт п.7.3 договору слід розуміти як стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, встановленої на період прострочення, за кожний день прострочки.

На підставі пункту 7.3 договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за загальний період з 30.11.2019 по 30.04.2020 у розмірі 83 869,90 грн.

Перевіривши розрахунок суд встановив, що сума пені за порушення відповідачем строку виконання грошового зобов`язання за заявлений позивачем період становить суму 148 295,24 грн. Тобто в більшому розмірі, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Тому, вимоги позивача про стягнення пені в заявленому розмірі - 83 869,90 грн. - є обґрунтованими.

На підставі пункту 7.4 договору позивач нарахував штраф у розмірі 301 156,40 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу суд встановив, що він зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства.

А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 301 156,40 грн. є обґрунтованими.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 18 564,43 грн. за період з 28.11.2017 по 27.04.2020 та інфляційну складову у розмірі 15 057,81 грн. за січень та березень 2020 року.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив, що він містить арифметичні помилки. А саме, позивачем не було враховано, що 2020 рік є високосним, та не було включено в формулу розрахунку 3% річних значення 366 замість значення 365 .

За розрахунком суду, 3% річних на суму заборгованості 1 505 782,04 грн. за період з 28.11.2017 по 27.04.2020 становлять 18 524,53 грн.

А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних є обґрунтованими у розмірі 18 524,53 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційної складової суд встановив, що позивачем не було дотримано порядку нарахування інфляції.

Так, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Всупереч наведеним вимогам, позивач не включив до розрахунку інфляційної складової місяці, у які мала місце дефляція.

За розрахунком суду, інфляційна складова на суму заборгованості 1 505 782,04 грн. за період з грудня 2019 року по березень 2020 року становить 7 486,72 грн.

А отже, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційної складової є обґрунтованою у розмірі 7 486,72 грн.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором поставки № 7/09 від 07.09.2018 (т. 1 а.с. 11 - 14), специфікацією (том. 1, а.с. 15), видатковими накладними (том 1, а.с. 16, 20), ТТН (том 1, а.с. 17 - 18, 21 - 22), довіреностями на отримання товару (том 1, а.с. 19, 23).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 1 505 782,04 грн., інфляційної складової у розмірі 7 486,72 грн., 3% річних у розмірі 18 524,53 грн., пені у розмірі 83 869,90 грн. та штрафу у розмірі 301 156,40 грн.

У задоволенні вимог про стягнення 3% річних у розмірі 39,90 грн. та інфляційної складової у розмірі 7 571,09 грн. слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

ЩОДО ПОКЛАДЕННЯ НА ВІДПОВІДАЧА ВИТРАТ ПОЗИВАЧА НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ АДВОКАТА.

У позові позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 20 000 грн.

На підтвердження надання Адвокатським об`єднанням Адвокатська компанія Клименко і Партнери адвокатських послуг Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕМ Груп Україна" під час розгляду справи № 904/2690/20 позивачем було долучено до позову: договір про надання правової допомоги № 0120 від 01.01.2020 та ордер № 1023603 від 21.05.2020.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Всупереч наведеним вимогам чинного законодавства, позивачем не долучено до матеріалів справи детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

За таких обставин, у задоволенні клопотання позивача про покладення на відповідача витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 20 000 грн. - слід відмовити.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актан-Дніпро" (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Верстова, 36м; ідентифікаційний код: 41095565) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ Груп Україна" (місцезнаходження: 52030, Дніпропетровська область, смт. Обухівка, вул. Харківська, б. 44-а; ідентифікаційний код: 39836678) суму основної заборгованості у розмірі 1505782,04 грн., інфляційну складову у розмірі 7 486,72 грн., 3% річних у розмірі 18 524,53 грн., пеню у розмірі 83 869,90 грн., штраф у розмірі 301 156,40 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 28 752,30 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 39,90 грн. та інфляційної складової у розмірі 7 571,09 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 09.10.2020.

Суддя М.О. Ніколенко