Рішення

від 29.09.2020 по справі 908/1269/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/45/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2020 Справа № 908/1269/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченко М.В.,

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1269/20

за позовом: Акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78; адвокат Чирва В.Г., адреса для листування: 02094, м. Київ. а/с 57, пр. Ю. Гагаріна, буд. 23)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Барви» (70151, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Барвінівка, вул. Шкільна, буд. 15)

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвіновка» (70151, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Барвінівка, вул. Шкільна, буд. 15)

до відповідача-3: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення суми

За участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

від відповідача 3: Чмут С.В., ордер серії АР № 1022443 від 31.08.2020

СУТНІСТЬ СПОРУ:

25.05.2020 у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 2246/2020 від 21.05.2020) Акціонерного товариства «Кредобанк» до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Барви» , відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвіновка» , відповідача-3: ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за додатковим договором № 16/183/2 про надання кредитної лінії відповідно до генерального договору № 16/183 про здійснення кредитування від 01.12.2017 станом на 06.04.2020, що становить 2946989,76 грн. та складається з: неповернутої суми кредиту - 2435833,36 грн., прострочених відсотків - 247879,16 грн., нарахованих відсотків за адміністрування кредиту - 6681,63 грн., простроченої суми комісії за адміністрування кредиту - 2190,47 грн., пені по простроченій основній сумі кредиту - 240240,65 грн., пені по прострочених відсотках - 13724,25 грн., пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту - 440,24 грн.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 25.05.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1269/20 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Суд, відповідно до ч. 6 ст. 176 ГПК України, 26.05.2020 звернувся з запитом до Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача-3.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.06.2020 у справі № 908/1269/20 вказана позовна зава залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.

До суду 09.06.2020 від позивача надійшла письмова заява, якою усунуті недоліки позовної заяви.

11.06.2020 до суду надійшла відповідь на запит, відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.06.2020 суддею Мірошниченко М.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1269/20 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 33/45/20, підготовче засідання призначено на 30.06.2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.06.2020 відкладено підготовче засідання на 04.08.2020.

03.07.2020 від позивача у справі надійшла заява про забезпечення позову.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2020, у зв`язку з перебуванням судді Мірошниченка М.В. з 06.07.2020 по 24.07.2020 у відпустці, заяву передано для розгляду судді Колодій Н.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.07.2020 суддею Колодій Н.А. заяву Акціонерного товариства «Кредобанк» про забезпечення позовних вимог у справі № 908/1269/20 залишено без задоволення.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.08.2020 з власної ініціативи суду на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 10.09.2020 включно, відкладено підготовче засідання на 31.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.08.2020 підготовче провадження у справі закрите, справа призначена до судового розгляду по суті у судовому засіданні 29.09.2020.

У судове засідання 29.09.2020 з`явився представник відповідача-3 (Коцило Т.П.). Представники позивача та відповідачів-1,2 не з`явилися, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 29.09.2020 справу розглянуто, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги, згідно з позовною заявою, мотивовані таким. Між позивачем та ТОВ Барви укладений генеральний договір № 16/183 від 01.12.2017 про здійснення кредитування та 27.11.2018 укладений додатковий договір № 16/183/2, наданий кредит у сумі 2500000,00 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем умов додаткового договору № 16/183/2 останньому було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, яка отримана 18.02.2020. Для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 01.12.2017 між позивачем та ТОВ Барвіновка був укладений договір іпотеки № 491 та 01.12.2017 між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 16/183. У зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором позивач 11.02.2020 направив поручителю та керівнику ТОВ Барви досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань. Відповідач-3 вимогу отримав 18.02.2020. Вважає, що відповідачі-2,3 як солідарні боржники повинні виконати основне зобов`язання перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник ТОВ Барви . Стосовно нарахованих відсотків за адміністрування кредиту позивач зазначив, що адміністрування кредитних операцій - це стандартне обслуговування боргу (документування кредитних операцій, контроль встановленої процедури видачі кредиту, моніторинг і контроль кредитних операцій, розгляд заявок на зміну умов кредитування, контроль процедури погашення заборгованості). Для того, щоб вирахувати суму нарахованих відсотків за адміністрування кредиту (6681,63 грн.), необхідно прострочену суму заборгованості х на відсоткову ставку за кредитним договором / 360 днів х кількість несплачених днів. Позивач просив стягнути солідарно заборгованість за додатковим договором № 16/183/2 про надання кредитної лінії відповідно до генерального договору № 16/183 про здійснення кредитування від 01.12.2017 станом на 06.04.2020, що становить 2946989,76 грн. та складається з: неповернутої суми кредиту - 2435833,36 грн., прострочених відсотків - 247879,16 грн., нарахованих відсотків за адміністрування кредиту - 6681,63 грн., простроченої суми комісії за адміністрування кредиту - 2190,47 грн., пені по простроченій основній сумі кредиту - 240240,65 грн., пені по прострочених відсотках - 13724,25 грн., пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту - 440,24 грн.

Представник позивача у судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився. Клопотання позивача про розгляд справи без участі представника АТ Кредобанк , яке надійшло на електронну адресу суду 25.09.2020, судом не розглядалося, оскільки у порушення ч. 8 ст. 42 ГПК України електронним цифровим підписом представника учасника справи не скріплене.

Відповідач-1 (ТОВ Барви ) у підготовчі засідання та у засідання з розгляду справи по суті не з`являвся, причини неявки суду невідомі. Ухвала про відкриття провадження у справі отримана представником відповідача-1 01.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Письмовий відзив на позов відповідач-1 суду не подав.

Відповідач-2 (ТОВ Барвіновка ) у судове засідання 29.09.2020 не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про час та місце судового слухання з розгляду справи по суті повідомлений відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, а також під розписку у підготовчому засіданні 31.08.2020.

30.06.2020 від відповідача-2 надійшов письмовий відзив на позов, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Зазначено, що відповідно до приписів чинного законодавства у разі невиконання/неналежного виконання боржником свого обов`язку за основним зобов`язанням (кредитним договором) передбачено право позичальника/іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки, а не стягнення з іпотекодавця суми заборгованості за основним зобов`язанням, оскільки іпотекодавець відповідає за зобов`язання боржника виключно своїм майном. Вважає безпідставним нарахування процентів за користування кредитом за період з 28.12.2019 по 06.04.2020 у сумі 177731,25 грн., оскільки строк дії кредитної лінії встановлений до 27.12.2019. Відповідно не підлягає стягненню пеня, нарахована на такі відсотки. Позивачем не наведено правових підстав та не викладено обставин стягнення з відповідачів відсотків за адміністрування кредиту, комісії за адміністрування кредиту та відповідної пені. Відповідач вважає, що вимога позивача про солідарне стягнення відсутня. Відбувається безпідставне збільшення наявної заборгованості втричі, оскільки позивач просив стягнути з кожного з відповідачів повну суму заборгованості.

04.08.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив. З доводами, викладеними у відзиві, не погодився, оскільки договір іпотеки забезпечує виконання ТОВ Барви вимог банку за кредитним договором стосовно повернення суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі. Позивач не мав на увазі стягувати заборгованість із кожного відповідача-1,2,3, стягується сума з усіх відповідачів солідарно.

25.08.2020 від відповідача-3 ( ОСОБА_1 ) надійшов письмовий відзив на позов, просив у задоволенні позову відмовити. Зазначено, що після укладення договору поруки на зміну мов кредитування, визначених кредитним договором, у порядку п. 2.7 договору поруки, ОСОБА_1 згоди не надавала. Позивач нарахував відсотки за користування кредитом за період з грудня 2018 по травень 2020 включно. Однак остаточним строком повернення кредитної лінії визначено 27.12.2019. Нарахування процентів за користування кредитом за період з січня по травень 2020 у сумі 177731,25 грн. вважає незаконним. Відповідно не підлягає стягненню пеня, нарахована на такі відсотки. Ані кредитним договором, ані додатковим договором не визначений обов`язок позичальника сплачувати позивачеві відсотки за адміністрування кредиту та комісію за адміністрування кредиту. Відсутня така відповідальність і у договорі поруки. Укладеним договором поруки не визначений строк поруки, відтак відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука була чинною щодо зобов`язань позичальника з повернення кредиту та сплати процентів протягом 6 місяців з моменту настання строку їх виконання. Відповідальність за договором поруки може розповсюджуватися лише на ті зобов`язання позичальника, строк виконання яких настав після 25.11.2019 (6 місяців до 25.05.2020 - звернення позивача до суду). Позивач також не зазначив з ким солідарно просить стягнути заборгованість з ОСОБА_1 . У спірних відносинах ОСОБА_1 виступає в якості фізичної особи, яка не є підприємцем. Позовна заява не містить жодного обґрунтування наявності підстав для залучення ОСОБА_1 до участі у справі в якості відповідача.

10.09.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що зі змісту п. 1.1 договору поруки випливає обов`язок виконання за ТОВ Барви кредитних зобов`язань у повному обсязі в межах встановленого ліміту кредитування, який жодним із додаткових договорів не був змінений. За п. 4.2 договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі. Банк встановив у договорі відповідальність ТОВ Барви за невиконання або неналежне виконання основного зобов`язання до 30.11.2022 включно. Тому має законні підстави нараховувати пеню та відсотки на прострочену заборгованість, яка виникла після встановлених строків дії кредитної лінії, відповідно до повного виконання кредитних зобов`язань ТОВ Барви , що підтверджується правовими висновками Верховного Суду у справах №№ 444/9519/12, 910/1238/17. Відсотки та комісії за адміністрування кредиту нараховуються за здійснення послуг обслуговування працівниками банку кредиту ТОВ Барви відповідно діючих тарифів банку. Відповідно до п. 1.1 договору поруки строк дії ліміту кредитування з 01.12.2017 по 30.11.2022. Згідно п. 4.7 договору поруки даний договір припиняється за спливом трьохрічного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Право вимоги банку виникло з моменту коли позичальник і поручитель були повідомлені про дострокове виконання договірних зобов`язань від банку. Відповідач-3 - фізична особа, яка не є підприємцем, забезпечує виконання договірних зобов`язань відповідача-1 юридичної особи за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає п. 1 ст. 20 ГПК України. Відтак, позивач має право залучати до розгляду спору в якості відповідача фізичну особу поручителя. Також позивач, посилаючись на графік погашення заборгованості від 24.06.2020 № 17, запропонований банку нинішнім директором ТОВ Барви і його заступником Коцило Т.П., вважає, що відповідачі-1,2,3 не заперечують щодо суми заборгованості.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд визнав можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідачів-1,2.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи слідує, що 01.12.2017 між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» , новим найменуванням якого є Акціонерне товариство «Кредобанк» (банк за договором, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Барви» (позичальник за договором, відповідач-1) укладений генеральний договір № 16/183 про здійснення кредитування (далі - кредитний договір), відповідно до розділу 1 якого Предмет договору банк в межах встановленого ліміту кредитування надає позичальнику кредити (одноразові кредити, кредитні лінії, овердрафт, гарантії виконання зобов`язань позичальника, авалювання векселя/векселів позичальника) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором та додатковими договорами до цього договору, а позичальник зобов`язується повертати кредити, сплачувати проценти й комісії за користування ними, а також інші платежі, передбачені цим договором та додатковими договорами, надалі за текстом Додаткові договори .

Згідно з п. 2.1.1 ліміт кредитування у базовій валюті кредитування: 2500000,00 грн.

Згідно п.п. 2.1.3.1, 2.1.3.2 розмір фіксованої процентної ставки на момент укладення цього договору становить: 22,5% річних - для кредитів у грн., розмір змінюваної процентної ставки на перший період дії ставки становить 18,73% річних - для кредитів у грн.

Відповідно до п. 2.1.3.3 конкретний тип та розмір процентної ставки, розмір маржі, період дії змінюваної процентної ставки для кредитів, що видаються в межах цього договору, зазначаються в додаткових договорах до цього договору.

Видача кредитів за цим договором здійснюється за додатковими договорами в межах невикористаного залишку ліміту кредитування за цим договором та з дотриманням строку дії ліміту кредитування (п. 2.2).

Згідно п. 2.1.4 термін дії ліміту кредитування: з 01.12.2017 до 30.11.2022 включно.

27.11.2018 між вказаними сторонами до даного договору укладений додатковий договір № 16/183/2 про надання кредитної лінії, згідно з п. 1 якого в межах ліміту кредитування, визначеного п. 2.1.1 договору, банк зобов`язується відкрити позичальнику кредитну лінію, в межах якої надавати йому кредити у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредити і сплатити проценти за користування ними, а також інші платежі, передбачені цим договором.

Згідно п.п. 2.1, 2.2, 2.3 максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією - 2500000,00 грн., призначення: поповнення обігових коштів, тип процентної ставки: фіксована, розмір процентної ставки: 19,75% річних.

Згідно з п. 2.4 додаткового договору за управління кредитною лінією комісія становить 2500,00 грн. (0,1% від максимального ліміту заборгованості) сплачується щомісячно на обумовлену договором дату.

Строк дії кредитної лінії: включно до 27.12.2019 (п. 2.5 додаткового договору).

У пункті 9 додаткового договору встановлено, що максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією зменшується відповідно до наступного графіку: з 27.11.2018 до 31.08.2019 максимальний ліміт 2500000,00 грн., сума погашення: 0,00 грн.; з 01.09.2019 до 30.09.2019 максимальний ліміт 2500000,00 грн., сума погашення: 625000,00 грн.; з 01.10.2019 до 31.10.2019 максимальний ліміт 1875000,00 грн., сума погашення: 625000,00 грн.; з 01.11.2019 до 30.11.2019 максимальний ліміт 1250000,00 грн., сума погашення: 625000,00 грн.; з 01.12.2019 до 27.12.2019 максимальний ліміт 625000,00 грн., сума погашення: 625000,00 грн.

Фактичне надання кредиту позичальнику підтверджується меморіальним ордером банку № 66884188 від 27.11.2018 на суму 2500000,00 грн.

Згідно п. 4.1 кредитного договору за надання та користування кредитними коштами позичальник сплачує банку проценти та комісії, визначені цим договором та додатковими договорами до цього договору, відповідно до діючих тарифів банку.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році) з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього договору.

Згідно з п. 4.6 кредитного договору позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до п. 4.2 цього договору, у валюті отриманого кредиту щомісяця, але не пізніше останнього банківського дня місяця, за який вони нараховані.

Пунктом 4.7 кредитного договору передбачено, що у випадку повного повернення кредиту позичальник зобов`язаний одночасно сплатити проценти, нараховані за останній місяць (частину останнього місяця) користування кредитами.

Пунктом 5.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і в строки, передбачені цим договором та додатковими договорами.

Сторони погодили у п. 5.4 кредитного договору, якщо будь-який термін здійснення платежів за договором та/або додатковими договорами припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то платежі повинні бути здійснені у попередній робочий день.

Пунктом 11.1 кредитного договору встановлено, що договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов`язань.

У забезпечення виконання відповідачем-1 зобов`язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пені, штрафів, неустойок) за генеральним кредитним договором про здійснення кредитування № 16/183 від 01.12.2017, був укладений договір поруки від 01.12.2017 № 16/183 з ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-3).

Договір поруки містить аналогічні умови та укладений з урахуванням умов генерального кредитного договору про ліміт кредитування - 2500000,00 грн., строк дії ліміту кредитування з 01.12.2017 до 30.11.2022 (включно), фіксованої процентної ставки - 22,5% річних.

За умовою п. 2.6 договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Згідно з п.п. 4.6, 4.7 договорів поруки цей договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і припиняється зі спливом трьохрічного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором.

Також 01.12.2017 між позивачем (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Барвіновка (іпотекодавець, відповідач-2) укладений договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області 01.12.2017, за реєстровим № 491.

Даний договір іпотеки забезпечує виконання зобов`язань ТОВ Барви (позичальник) та вимог іпотекодержателя за генеральним договором № 16/183 про здійснення кредитування від 01.12.2017, який укладений між позичальником та іпотекодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому (далі - кредитний договір), стосовно отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів, а також відшкодування збитків у повному обсязі (основне зобов`язання) (пункт 1.1 договору іпотеки).

Згідно п. 1.3 предметом іпотеки є нерухоме майно: об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля, механізований тік, загальною площею 4689.2 кв.м, який складається з: вісова - А (29,4 кв.м), а - вісова (36,7 кв.м), а 1 - вісова (64,5 кв.м), а !! - вісова (21,7 кв.м). насінневий склад - Б (443,2 кв.м), склад - В (3090 кв.м). сторожка - 1 (11,8 кв.м), склад -Д (980 кв.м), сушарка - Е 911,9 кв.м), огорожка _ № 1, № 2, ворота - № 3, хвіртка - № 4, заміщення - 1, пожарне водоймище - № 5, що розташований за адресою: Запорізька обл., Новомиколаївський р-н, с. Барвінівка, вул. Садова, буд. 1А, який належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САА № 809590, видане 25.11.2005 Барвінівською сільською радою.

Ринкова вартість предмета іпотеки, згідно п. 1.4 договору, становить 3049100,00 грн., заставна вартість предмету іпотеки, згідно п. 1.5, визначається сторонами у сумі 2286825,00 грн.

Згідно п. 6.1 цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором та додаткових договорів до нього.

Державна реєстрація іпотеки підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки.

У зв`язку з невиконанням позичальником (відповідачем-1) своїх зобов`язань за кредитним договором та додатковим договором банк звернувся до позичальника з досудовою вимогою вих. № 1323/2020 від 10.02.2020 щодо виконання договірних зобов`язань у 30-денний термін з моменту отримання цієї вимоги.

Вимогу було надіслано позичальнику 11.02.2020, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та поштовою накладною від 11.02.2020 № 0209419741996. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення дана вимога була отримана відповідачем-1 18.02.2020.

Досудова вимога вих. № 1324/2020 від 10.02.2020 з аналогічним змістом була також надіслана 11.02.2020 Коцило Т.П., що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною від 11.02.2020 № 0209419741970. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення дана вимога була отримана відповідачем-3 18.02.2020.

Враховуючи, що заборгованість погашена не була, банк (позивач) звернувся до господарського суду з позовом про солідарне стягнення з позичальника (відповідча-1), іпотекодавця (відповідача-2) та поручителя (відповідача-3) солідарно заборгованості за додатковим договором № 16/183/2 про надання кредитної лінії відповідно до генерального договору № 16/183 про здійснення кредитування від 01.12.2017 станом на 06.04.2020, що становить 2946989,76 грн. та складається з: неповернутої суми кредиту - 2435833,36 грн., прострочених відсотків - 247879,16 грн., нарахованих відсотків за адміністрування кредиту - 6681,63 грн., простроченої суми комісії за адміністрування кредиту - 2190,47 грн., пені по простроченій основній сумі кредиту - 240240,65 грн., пені по прострочених відсотках - 13724,25 грн., пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту - 440,24 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що 27.11.2019 позичальнику (відповідачу-1) був виданий банком кредит у сумі 2500000,00 грн., який підлягав поверненню за умовами п. 9 додаткового договору № 16/183/2 відповідно до наступного графіку: з 27.11.2018 до 31.08.2019 максимальний ліміт 2500000,00 грн., сума погашення: 0,00 грн.; з 01.09.2019 до 30.09.2019 максимальний ліміт 2500000,00 грн., сума погашення: 625000,00 грн.; з 01.10.2019 до 31.10.2019 максимальний ліміт 1875000,00 грн., сума погашення: 625000,00 грн.; з 01.11.2019 до 30.11.2019 максимальний ліміт 1250000,00 грн., сума погашення: 625000,00 грн.; з 01.12.2019 до 27.12.2019 максимальний ліміт 625000,00 грн., сума погашення: 625000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК).

Згідно розрахунку позивача та матеріалів справи неповернута сума кредиту складає 2435833,36 грн.

Відповідач-1 не надав суду доказів сплати кредиту у розмірі 2435833,36 грн., наявність заборгованості у вказаному розмірі не заперечив, контррозрахунку суми боргу не подав. Відтак, вказана сума у розмірі 2435833,36 грн. підлягає стягненню з відповідача-1 на користь позивача.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно розрахунку позивача останній нараховує проценти за користування кредитом до травня 2020 включно.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 викладена правова позиція (пункт 54), відповідно до якої право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідні висновки також містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 (справа № 14-154цс18) та від 31.10.2018 (справа № 202/4494/16-ц).

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, оскільки пунктами 2.5, 9 додаткового договору № 16/183/2 встановлений строк дії кредитної лінії та термін остаточного повернення кредиту - включно до 27.12.2019, суд дійшов висновку, що позивач вправі нараховувати проценти за кредитом включно до 27.12.2019.

Відповідно до розрахунку позовних вимог, який додано до позову, за жовтень 2019 року нараховані проценти у розмірі 41645,27 грн., за листопад 2019 року - у розмірі 40089,76 грн., за грудень 2019 року - у розмірі 44538,54 грн.

Разом з тим, за двадцять сім днів грудня (оскільки проценти мають нараховуватися до 27.12.2019 включно) проценти складають: 44538,54 грн./31 день грудня х 27 днів = 38791,63 грн.

Відтак, загальна сума процентів за період із жовтня по 27.12.2019 складає 120526,66 грн.

Відповідачем-1 наявність заборгованості за процентами не спростована, доказів її погашення суду не надано.

Таким чином, з відповідача-1 на користь позивача стягується 120526,66 грн. прострочених відсотків. У стягненні 127352,50 грн. прострочених відсотків, нарахованих з 28 по 31 грудня 2019 та за період з січня по травень 2020 включно судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю позову у цій частині.

Позивачем заявлено також до стягнення 240240,65 грн. пені, нарахованої за загальний період з 04.10.2019 по 05.04.2020 по простроченій основній сумі кредиту, та 13724,25 грн. пені, нарахованої за загальний період з 04.10.2019 по 05.04.2020 по прострочених відсотках.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами п. 4.8 кредитного договору у випадку неповернення позичальником кредиту в термін, визначений цим договором та додатковим договором до нього, банк має право застосувати до позичальника санкції, передбачені п.п. 7.1, 7.2, 7.5 цього договору.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань (повернення кредиту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором та додатковими договорами) банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі, визначеному п. 2.1.8 цього договору.

Згідно з п. 2.1.8 кредитного договору пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором та додатковими договорами встановлена в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої/несплаченої суми, за кожний календарний день прострочення.

Отже, більшого строку нарахування пені, ніж встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України, кредитним договором не встановлено, тому нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку пені позивач нарахував пеню в межах шестимісячного строку від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Періоди нарахування пені позивачем визначені правильно. Разом з тим, розрахунок пені, виконаний позивачем, містить арифметичні помилки.

Згідно здійсненого судом за допомогою інформаційної системи Законодавство перерахунку пені, загальна сума пені, нарахованої по простроченій основній сумі кредиту, в межах заявленого позивачем періоду, складає 236545,98 грн., яку слід стягнути на користь позивача. У стягненні 3694,67 грн. пені судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю позову у цій частині.

Також суд здійснив перерахунок пені, нарахованої за прострочення сплати відсотків, в межах заявленого позивачем періоду, однак на суму несплачених процентів, нарахованих по 27.12.2019 включно.

Так, за перерахунком суду, здійсненого судом за допомогою інформаційної системи Законодавство , загальний розмір пені по прострочених відсотках складає 10869,82 грн., яку слід стягнути на корить позивача. У стягненні 2854,43 грн. пені судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю позову у цій частині.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Зі змісту ст. 546 ЦК України вбачається, що порука є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання. Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки.

Як зазначалося вище, пунктом 4.7 договору поруки встановлено, що цей договір припиняється за спливом трьохрічного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором.

Відтак, з огляду на солідарний обов`язок боржника за основним зобов`язанням і поручителя перед кредитором, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідачем-3 у відзиві зазначено, що після укладення договору поруки згоди на зміну умов кредитування, визначених кредитним договором, у порядку, передбаченому п. 2.7 договору поруки, не надавала.

У пункті 2.7 договору поруки визначено, що поручитель може надавати згоду на збільшення обсягу відповідальності за цим договором у разі збільшення суми кредиту та/або збільшення розміру фіксованої процентної ставки за користування кредитом та/або продовження строку повернення кредиту та/або запровадження нових умов застосування (встановлення, зміна) змінюваної процентної ставки по кредитному договору в бік збільшення, шляхом: надання кредитору окремої письмової згоди на це, або укладення між кредитором та поручителем окремого додаткового договору до цього договору, або проставлення на відповідному договорі, якими вносяться ці зміни в кредитний договір, свого підпису.

Доказів надання згоди ОСОБА_1 , як поручителя, на укладення додаткового договору № 16/183/2 матеріали дійсної справи не містять.

Додатковим договором № 16/183/2 від 27.11.2018 визначений ліміт кредитування 2500000,00 грн., який відповідає ліміту кредитування, встановленому генеральним кредитним договором № 16/183. Розмір фіксованої процентної ставки 19,97% річних, встановлений додатковим договором, є меншим від розміру фіксованої процентної ставки 22,5% річних, встановленої генеральним кредитним договором. Відтак, обсяг відповідальності боржника (позичальника) у зв`язку з укладенням додаткового договору № 16/183/2 не збільшився.

Згідно п.п. 2.1, 2.2 договору поруки № 16/183 у випадку невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором кредитор письмово повідомляє поручителя про це із зазначенням суми заборгованості боржника. Поручитель зобов`язаний сплатити кредитору заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором.

Вимога про необхідність погашення заборгованості отримана поручителем 18.02.2020.

Відповідачем-3 наявність заборгованості за кредитом та процентами не спростована, доказів її погашення суду не надано. Доказів визнання вказаного генерального кредитного договору, додаткового договору до нього чи договору поруки недійсними не надано, а тому згідно ст. 204 ЦК України такі правочини є правомірними.

За умовою п. 2.6 договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Враховуючи наведене, суд задовольняє вимоги позивача про солідарне стягнення з ТОВ Барви та ОСОБА_1 2435833,36 грн. неповернутої суми кредиту, 120526,66 грн. прострочених відсотків, 236545,98 грн. пені по простроченій основній сумі кредиту, 10869,82 грн. пені по прострочених відсотках.

Стосовно участі фізичної особи ОСОБА_1 у дійсній справі як відповідача суд зазначає таке.

Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за генеральним кредитним договором та додатковим договором до нього. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача буде можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд вплине, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

Господарський процесуальний кодекс України у редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонам якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 1 частини першої статті 20 ГПК України).

З 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

Основне зобов`язання у дійсній справі виникло на підставі укладеного між двома юридичними особами (позивачем та відповідачем-1) генерального кредитного договору № 16/183 з додатковим договором до нього № 16/183/2.

Відтак, даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів.

Стосовно позовної вимоги щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідача-3 суд зазначає таке.

Як встановлено судом, 01.12.2017 між позивачем (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Барвіновка (іпотекодавець, відповідач-2) укладений договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області 01.12.2017, за реєстровим № 491.

За умовами п. 3.1.4 договору іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем зобов`язань за цим договором та/або невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором іпотекодержатель (позивач) має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до розділу 5 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов`язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Згідно п. 5.3 іпотекодержатель у разі виникнення у нього права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки на власний розсуд звертає стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса, або у позасудовому порядку продає від свого імені предмет іпотеки чи приймає предмет іпотеки у свою власність згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Згідно ч. 6 ст. 3 даного Закону у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ч.ч. 1. 4 ст. 33 вказаного Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Виходячи зі змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від захисту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Захист порушеного права має бути ефективним.

При визначенні способу захисту слід ураховувати положення частини першої статті 14, пункту 4 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими спосіб захисту, який може застосувати суд при вирішенні справи, обирає позивач, а тому суд позбавлений можливості на власний розсуд обирати і захищати права позивача у спосіб, який ця особа не просить застосувати.

За загальним правилом (частина перша статті 5 Господарського процесуального кодексу України) суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Зазначене слід розуміти так, що суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, який прямо передбачений нормою матеріального права або договором.

При цьому позивач, обираючи спосіб захисту, який він просить суд застосувати для захисту його прав, свобод чи інтересів, може обирати між декількома способами захисту (передбаченими законом або договором), якщо це не заборонено законом.

Якщо ж законом або договором не передбачено способу захисту, який би ефективно захищав права, свободи чи інтереси позивача, суд може захистити їх у спосіб, що не суперечить закону (частина друга статті 5 Господарського процесуального кодексу України).

Наведене з урахуванням положень частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України означає, що спосіб захисту, який позивач може обрати, а суд застосувати при здійсненні судочинства, у будь-якому випадку має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, дає змогу забезпечити реальне поновлення у порушених правах.

Отже, обираючи спосіб захисту, позивач насамперед повинен перевірити, чи не передбачає закон або договір ефективного способу захисту.

Якщо такий спосіб захисту законом або договором передбачено, позивач повинен обрати саме цей спосіб.

Якщо у зазначеному випадку позивач обрав інший спосіб захисту, суд має відмовити у задоволенні позову, крім випадку, коли з урахуванням положень частини другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту спроможний більш ефективно захистити порушені права, свободи чи інтереси особи, але за умови, що такий спосіб захисту є адекватним обставинам справи.

Якщо ефективного способу захисту законом або договором не передбачено і позивач обирає інший ефективний спосіб захисту його прав, свобод чи інтересів, у позовній заяві має бути наведено відповідне обґрунтування необхідності застосування такого способу захисту, інакше суд має залишити позовну заяву без руху на підставі частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо позивач обрав спосіб захисту, передбачений законом або договором, проте він є неефективним, суд не має права відмовляти у позові з такої підстави. Якщо обраний спосіб захисту є ефективним лише у поєднанні з іншим способом захисту, суд не має права відмовляти у задоволенні позову лише з такої підстави.

Суд не має визначати ефективний спосіб захисту права замість позивача, тобто виходити за межі позовних вимог у випадку, якщо обраний позивачем спосіб захисту права не є ефективним.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 917/467/17, від 25.06.2018 у справі № 910/24249/16, від 17.07.2018 у справі № 910/237/18, від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19.

Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Враховуючи наведене, оскільки чинним законодавством та укладеним договором іпотеки від 01.12.2017 передбачено право позивача (іпотекодержателя), у разі порушення відповідачем-1 основного зобов`язання, задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом звернення на нього (предмет іпотеки) стягнення, позивачем обраний неналежний спосіб захисту щодо відповідача-2 ТОВ Барвіновка .

На підставі викладеного вище, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Барвіновка , оскільки обраний позивачем спосіб захисту щодо відовідача-2 не є належним.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про солідарне стягнення 2190,47 грн. простроченої суми комісії за адміністрування кредиту, 6681,63 грн. нарахованих відсотків за адміністрування кредиту, 440,24 грн. пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту.

За вимогами ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно п. 4.1 генерального кредитного договору за надання та користування кредитними коштами позичальник сплачує банку проценти та комісії, визначені цим договором та додатковими договорами до цього договору відповідно до діючих тарифів банку.

Сплата комісій, встановлених цим договором, здійснюється позичальником у строки, визначені додатковими договорами до договору (п. 4.4).

Вказаним генеральним кредитним договором № 16/183 не встановлено комісії за адміністрування кредиту.

Пунктом 2.4.3 додаткового договору № 16/183/2 до генерального кредитного договору № 16/183 визначено, що за управління кредитною лінією щомісячно сплачується 2500,00 грн. (0,1% від максимального ліміту заборгованості) - комісія.

Як вбачається з поданого позивачем розрахунку заборгованості, останній здійснював щомісячне нарахування комісії за адміністрування кредиту: за грудень 2018 у розмірі 2500,00 грн., за січень 2019 - 2500,10 грн., за лютий 2019 - 2502,92 грн., за березень 2019 - 2503,23 грн., за квітень 2019 - 2503,13 грн., за травень 2503,23 грн., за червень 2019 - 2503,08 грн., за липень 2019 - 2503,18 грн., за серпень 2019 - 2503,18 грн., за вересень 2019 - 1877,97 грн., за жовтень 2019 - 1250,00 грн., за листопад 2019 - 937,50 грн.

Відповідач-1 здійснював оплату даної комісії, заборгованість, згідно поданого розрахунку, склала 2190,47 грн.

При цьому позивачем не зазначено, яким саме чином здійснювалося нарахування комісії за адміністрування кредиту (кожного місяця різна сума комісії), оскільки пунктом 2.4.3 додаткового договору № 16/183/2 визначено, що за управління кредитною лінією щомісячно сплачується 2500,00 грн. (0,1% від максимального ліміту заборгованості) комісія, тобто встановлена конкретна сума комісії - 2500,00 грн.

Стосовно нарахованих відсотків за адміністрування кредиту позивач зазначив, що адміністрування кредитних операцій - це стандартне обслуговування боргу (документування кредитних операцій, контроль встановленої процедури видачі кредиту, моніторинг і контроль кредитних операцій, розгляд заявок на зміну умов кредитування, контроль процедури погашення заборгованості). Для того, щоб вирахувати суму нарахованих відсотків за адміністрування кредиту (6681,63 грн.), як зазначив позивач, необхідно прострочену суму заборгованості (2435833,36 грн.) х на відсоткову ставку за кредитним договором (19,75%) / 360 днів х кількість несплачених днів (5).

При цьому, згідно п. 4.2 генерального кредитного договору проценти сплачуються за користування кредитом.

Позивачем не наведено та не обґрунтовано його право на стягнення відсотків за адміністрування кредиту.

Як встановлено судом, доказів надання згоди ОСОБА_1 , як поручителя, на укладення додаткового договору № 16/183/2 матеріали дійсної справи не містять, розмір комісії за управління кредитною лінією встановлений саме додатковим договором № 16/183/2.

Позивачем заявлено позовну вимогу саме про солідарне стягнення 2190,47 грн. простроченої суми комісії за адміністрування кредиту, 6681,63 грн. нарахованих відсотків за адміністрування кредиту, 440,24 грн. пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту.

Враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України, якою встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд відмовляє у позовній вимозі про солідарне стягнення 2190,47 грн. простроченої суми комісії за адміністрування кредиту, 6681,63 грн. нарахованих відсотків за адміністрування кредиту, 440,24 грн. пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту.

На підставі викладеного вище, позов, заявлений до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барви» та ОСОБА_1 , у цілому задовольняється частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог. Оскільки законодавством не передбачено можливості стягнення судового збору солідарно, суд стягує з відповідачів-1,2 на користь позивача судовий збір у рівних частинах з кожного, по 21028,32 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов, заявлений до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барви» та ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барви» (70151, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Барвінівка, вул. Шкільна, буд. 15, код ЄДРПОУ 30870438) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, код ЄДРПОУ 09807862) 2435833 (два мільйони чотириста тридцять п`ять тисяч вісімсот тридцять три) грн. 36 коп. неповернутої суми кредиту, 120526 (сто двадцять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. 66 коп. прострочених відсотків, 236545 (двісті тридцять шість тисяч п`ятсот сорок п`ять) грн. 98 коп. пені по простроченій основній сумі кредиту, 10869 (десять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять) грн. 82 коп. пені по прострочених відсотках.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барви» (70151, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Барвінівка, вул. Шкільна, буд. 15, код ЄДРПОУ 30870438) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, код ЄДРПОУ 09807862) 21028 (двадцять одна тисяча двадцять вісім) грн. 32 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, код ЄДРПОУ 09807862) 21028 (двадцять одна тисяча двадцять вісім) грн. 32 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвіновка» , код ЄДРПОУ 03751215, відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 12 жовтня 2020.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя М.В. Мірошниченко