Рішення

від 07.10.2020 по справі 908/2054/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/107/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2020 Справа № 908/2054/20

м. Запоріжжя

За позовом: Фермерського господарства «АГНАТ» , код ЄДРПОУ 31857677 (70500, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Щирова, буд. 7)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» , код ЄДРПОУ 31914947 (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 175)

про стягнення суми 48085 грн. 06 коп.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Рабушко В.С., ордер серія АР № 1023038 від 08.09.2020;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фермерського господарства «АГНАТ» про стягнення з відповідача: Приватного акціонерного товариства «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» суми 42346 грн. 26 коп. - основного боргу, суми 4315 грн. 62 коп. - пені, суми 787 грн. 99 коп. - 3 % річних та суми 635 грн. 19 коп. - інфляційних збитків.

Ухвалою суду від 13.08.2020 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2054/20, присвоєний номер провадження 9/107/20, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 08.09.2020. У судовому засіданні 08.09.2020 оголошено перерву до 07.10.2020.

30.09.2020 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зокрема, зазначено, що відповідач має бажання брати участь у судових засіданнях по справі, однак враховуючи рекомендації Ради суддів України та вимоги законодавства - утримується від участі у судовому засіданні 07.10.2020. У зв`язку із запровадження карантину в Україні, з метою попередження розповсюдження пандемії коронавірусу COVID-19 та збереження від ризику життя та здоров`я людей, зокрема представників учасників цієї справи та працівників суду, просить здійснити розгляд даного клопотання без присутності його представника та відкласти розгляд справи на іншу дату.

Представник позивача у судовому засіданні 07.10.2020 заперечив проти клопотання відповідача.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, відмовив у його задоволенні з огляду на те, що строк розгляду справи є обмеженим, 09.10.2020 - є останнім днем строку розгляду справи.

Більш того, суд зазначає, що згідно зі ст. 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проте відповідних клопотань від відповідача до суду не надходило. Також відповідач, вказуючи про бажання брати участь у судових засіданнях, не скористався правом на подання відзиву. Відзив станом на 07.10.2020 до суду не надходив.

Позивач підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позові, зазначивши, зокрема, про наступне. На виконання умов договору поставки № 10/12 від 10.12.2019 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 312146,26 грн. Строк оплати за поставлений товар наступив 23.12.2019. Відповідач частково розрахувався із заявником за поставлений товар на суму 269800,00 грн. Неоплаченим залишився товар на суму 42346,26 грн. За порушення грошового зобов`язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача суму 4315,62 грн. пені на підставі п. 4.1 договору, а також суму 787,99 грн. - 3% річних та суму 635,19 грн. - інфляційних витрат. Позов обґрунтовано ст.ст. 526, 549, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 230, 231, 232 ГК України та умовами договору поставки № 10/12 від 10.12.2019. Позивач, окрім суми судового збору, просить покласти на відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1200,00 грн.

Як вже зазначалось, відповідач відзив на позов суду не надав, у судові засідання не з`являвся. Про розгляд справи відповідача повідомлено належним чином.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю відповідача, який повідомлений належним чином про розгляд справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.12.2019 між Фермерським господарством «АГНАТ» (Постачальник, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (Покупець, відповідач у справі) був укладений договір поставки № 10/12, відповідно до умов якого Постачальник передає, а Покупець приймає та оплачує товар на умовах даного договору (п.1.1).

Найменування товару: пшениця. Умови поставки: транспортом Постачальника. Кількість товару: 65 тон. Ціна товару: 4850,00 грн. з ПДВ. Загальна сума товару з ПДВ: 315250,00 грн. Строком поставки вважати дату в товарній накладній. Умови та форма оплати - сума за товар перераховується на р/р Постачальника з відстрочкою платежу 7 (сім) банківських днів з моменту поставки (розділ 2 договору).

Згідно з п. 3.1 договору якість товару, який передається за ним, повинна відповідати вимогам ДСТУ 3768:2010.

Відповідно до п. 5.1 договору, останній вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Матеріали справи свідчать, що позивач на виконання умов зазначеного договору за видатковими накладними № 1/12 від 11.12.2019 та № 2/12 від 12.12.2019 передав відповідачу товар на загальну суму 312146,26 грн. з ПДВ, що також підтверджується товарно-транспортними накладними № 11 від 11.12.2019 та № 12 від 12.12.2019 та довіреністю № 1309 від 11.12.2019.

Відповідачем було здійснено часткову оплату товару в розмірі 269800,00 грн., що підтверджується копією виписки за рахунками, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням здійсненої часткової оплати, заборгованість відповідача за отриманий товар становить 42346,26 грн.

Відповідач позовні вимоги в частині заявленої до стягнення суми заборгованості за поставлений товар не спростував, доказів виконання зобов`язання та сплати заявленої до стягнення суми заборгованості не надав.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» на користь позивача суми 42346 грн. 26 коп. основного боргу є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання, позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 4315,62 грн. пені, нарахованої за період з 24.12.2019 по 24.06.2020, суми 787,99 грн. - 3% річних за період з 24.12.2019 по 06.08.2020 та суми 635,19 грн. інфляційних витрат за період: січень 2020 - квітень 2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.1 укладеного сторонами договору передбачено, що за прострочення оплати, неповну передачу товару, сторони сплачують пеню в розмірі подвійної облікової стави НБУ України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості недопоставленого/неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Враховуючи, встановлений в п. 2.7 договору строк оплати, Покупець повинен був розрахуватись за товар, отриманий 12.12.2019, не пізніше ніж 23.12.2019.

Враховуючи встановлений факт порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних витрат. Розрахунки здійснені позивачем правильно, періоди нарахувань визначені вірно. Вимоги в цій частині законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Таким чином позов задовольняється судом повністю.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

За змістом ст. 123 ГПК України до складу судових витрат, крім судового збору, входять витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані з розглядом справи.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст.129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які понесені позивачем у в`язку із розглядом справи, згідно з яким, крім витрат на судовий збір, позивачем заявлено про стягнення з відповідача суму 1200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. До позовної заяви додано: завірену копію договору про надання правової допомоги, укладеного 01.07.2020 між ФГ АГНАТ та адвокатом Рабушко В.С. (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП № 002125, видане 09.04.2019). Також 17.09.2020 на електрону адресу суду від представника позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копії розрахунку гонорару адвоката за надання правничої допомоги від 06.08.2020; копії акту надання послуг № 22 від 06.08.2020; копії квитанції до прибуткового касового ордера № 1 від 06.08.2020 на суму 1200 грн. Також в матеріалах справи міститься ордер № 1023038 від 08.09.2020.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд дійшов до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим, співмірним, враховуючи обсяг наданих послуг, складність справи та ціну позову.

Пунктом 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1200,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» , код ЄДРПОУ 31914947 (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 175) на користь Фермерського господарства «АГНАТ» , код ЄДРПОУ 31857677 (70500, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Щирова, буд. 7) суму 42346 грн. 26 коп. - основного боргу, суму 4315 грн. 62 коп. - пені, суму 787 грн. 99 коп. - 3 % річних, суму 635 грн. 19 коп. - інфляційних витрат, суму 2102,00 грн. витрат зі сплати судового збору та суму 1200 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 12.10.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва