Рішення

від 05.10.2020 по справі 908/1926/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/116/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2020 Справа № 908/1926/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Діагностичний центр Медлайф-Біо (69035, м. Запоріжжя, вул. Л. Жаботинського, б. 32, прим. 82)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Профекта (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Центральна, б. 49)

про стягнення коштів

СУТЬ СПОРУ:

30.07.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Діагностичний центр Медлайф-Біо до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Профекта про стягнення заборгованості за договором про надання послуг№09-19 від 24.05.2019 в розмірі 40 477,80 грн, пені в розмірі 26,92 грн, 3% річних в розмірі 552,81 грн, інфляційних втрат в розмірі 807,36 грн

30.07.2020 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/1926/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 05.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1926/20, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про надання послуг №09-19 від 24.05.2019 щодо оплати наданих послуг на суму 40 477,80 грн. На підставі умов договору та ст. 625 ЦК України позивачем нараховано пеню у розмірі 26,92 грн, 807,36 грн інфляційних втрат, 552,81 грн 3% річних. Також просить стягнути з відповідача окрім судового збору, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Ухвалою суду від 05.08.2020 відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження їх заперечень проти позову або його визнання.

Ухвала суду від 05.08.2020 про відкриття провадження у справі №908/1926/20, направлена на адресу відповідача, отримана уповноваженою особою 11.08.2020, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 05.09.2020 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 05.10.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

24.05.2019 між ТОВ Діагностичний центр Медлайф-Біо - виконавець та ТОВ Профекта - замовник укладено договір про надання послуг №09-19, за умовами п. 1.1. якого виконавець зобов`язався за завданням замовника протягом строку дії цього договору надати послуги з проведення лабораторних досліджень та медико-діагностичних послуг за цінами, в терміни і в кількості, які узгоджуються сторонами, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги на умовах, встановлених цим договором.

За умовами п. 3.1. договору, оплата проводиться щомісячно на підставі рахунку в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 3 банківських днів з дня підписання акту прийому-здачі наданих послуг.

Акти прийому-здачі наданих послуг надаються замовнику протягом перших 5 банківських днів місяця, наступного за звітним (п. 3.2. договору).

Строк дії договору визначено п. 5.1.: договір набирає юридичну силу з дні його підписання і діє до 31.12.2019 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за договором.

Позивач виконав свої зобов`язання по договору в повному обсязі та належним чином, про що свідчать акти надання послуг, які підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств:

- №197 від 31.08.2019 на суму 10 608,60 грн,

- №245 від 30.09.2019 на суму 19 594,20 грн,

- №283 від 31.10.2019 на суму 33 141,60 грн,

- №321 від 30.11.2019 на суму 477,00 грн.

Для оплати наданих послуг позивачем виставлено відповідні рахунки на загальну суму 53 212,80 грн.

Відповідач отримані послуги оплатив частково на суму 12 735,00 грн, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 40 433,80 грн

Позивач надіслав відповідачеві претензію №315 від 03.06.2020 щодо погашення заборгованості.

Відповіді на претензії не надано, заборгованість не погашена.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині своєчасної оплати наданих послуг стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Як передбачено ст. 902 ЦКУ України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Позивач взяті на себе зобов`язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог, в той же час відповідачем вимоги позивача не спростовано, правом надати відзив на позов відповідач не скористався.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у сумі 40 477,80 грн підлягають задоволенню.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 26,92 грн пені, 552,81 грн 3% річних від простроченої суми та 807,36 грн втрат від інфляції.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

За умовами п. 4.1 договору, у разі затримки оплати, замовник на вимогу виконавця сплачує йому суму боргу з урахуванням пені в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що дійсно мале місце прострочення виконання грошового зобов`язання.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, судом встановлено, що він виконаний вірно, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у сумі 26,92 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов`язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником.

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунки виконано вірно, відтак стягненню підлягає 552,81 грн 3% річних від простроченої суми та 807,36 грн втрат від інфляції.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачемнадано всі докази на підтвердження своїх вимог, відповідач правом надати відзив на позов не скористався, відтак позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4500,00 грн витрат на правову допомогу.

В той же час, доказів понесення витрат на правову допомогу (квитанції, платіжні доручення тощо) позивачем не надано, відтак підстави для покладення на відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правової допомоги, відсутні.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Діагностичний центр Медлайф-Біо до Товариства з обмеженою відповідальністю Профекта про стягнення коштів задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Профекта (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Центральна, б. 49, ідентифікаційний код юридичної особи 39851963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Діагностичний центр Медлайф-Біо (69035, м. Запоріжжя, вул. Л. Жаботинського, б. 32, прим. 82, ідентифікаційний код юридичної особи 38363115) заборгованість за договором про надання послуг №09-19 від 24.05.2019 у сумі 40 477,80 грн (сорок тисяч чотириста сімдесят сім гривень 80 коп.), пеню у сумі 26,92 грн (двадцять шість гривень 92 коп.), 3% річних у сумі 552,81 грн (п`ятсот п`ятдесят дві гривні 81 коп.), інфляційні втрати в сумі 807,36 грн (вісімсот сім гривень 36 коп.), судовий збір у розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12 жовтня 2020 року.

Суддя О.А. Топчій