Рішення

від 12.10.2020 по справі 910/11642/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2020Справа № 910/11642/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРЛАДА" (04073, м.Київ, просп.Степана Бандери 28, код ЄДРПОУ 30979427)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Київ" (02091, м.Київ, вул. Горлівська,буд. 124/2, гурт, код ЄДРПОУ 40581194)

про стягнення 19 191,83 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРЛАДА"звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Київ" про стягнення 8263,74 грн основного боргу - заборгованості по договору на технічне обслуговування та ремонт автомобілів УЛ-Е/0109 від 01.09.2017, 195,42 грн пені, 10 263,74 грн штрафу, 468,93 грн 30% річних.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.08.2020 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно повідомлень про вручення поштових відправлень, ухвалу суду від 12.08.2020 позивач отримав - 17.08.2020.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, про судовий розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання на адресу місцезнаходження згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № 0105471512822 та повернено до суду 21.08.2020 із зазначенням причини повернення за закінченням терміну зберігання .

Однак, за приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Жодних заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Жодних пояснень, клопотань від позивача та відповідача, у т.ч. щодо неможливості реалізації процесуальних прав через запровадження карантину, продовження процесуальних строків, до суду не надходило.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім УКРЛАДА (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енергозбереження Київ (замовник, відповідач) було укладено договір на технічне обслуговування та ремонт автомобілів №УЛ-Е/0109, відповідно до умов якого, виконавець зобов`язується виконувати роботи по комерційному ремонту та/або технічному обслуговуванню автомобілів (роботи) власником яких є замовник та/або має право володіння і користування автомобілем, а замовник зобов`язується приймати автомобілі після здійснення виконавцем ремонту та/або технічного обслуговування та оплачувати надані послуги у строки та на умовах, що вказані у даному договорі. Перелік автомобілів замовника вказується у Додатку №1, що є невід`ємною частиною цього договору, проте є невичерпним (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.2.1 договору, замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснити розрахунок згідно відповідного наряду-замовлення у строки та на умовах, встановлених у розділі 4 цього договору, та на основі виставленого виконавцем рахунку-фактури.

Згідно з п.3.8 договору, після виконання робіт, виконавець надає замовнику наряд-замовлення.

У п.3.9 договору сторони погодили, що по закінченні робіт та підписання наряду-замовлення, автомобіль видається особі, уповноваженій замовником на отримання автомобіля. Підставою для видачі автомобіля є довіреність.

Уповноважений на отримання автомобіля з ремонту представник замовника також зобов`язаний при отриманні автомобіля з ремонту (технічного обслуговування) прийняти виконані виконавцем з ремонту та технічного обслуговування роботи згідно відповідного наряду-замовлення. Особа, уповноважена на прийняття автомобіля з ремонту вважається компетентною з прийняття автомобіля і замовник не має права в подальшому оскаржувати дії свого представника за мотивами його некомпетентності (п.3.10. Договору).

Відповідно до п.4.1 договору, вартість ремонту та/або технічного обслуговування автомобіля складається з вартості нормативного часу роботи помноженого на кількість необхідного нормативного часу, необхідних запчастин витратних матеріалів (використаних) і визначається рахунком-фактурою, який складає виконавець на підставі наряду-замовлення та направляє замовнику.

Пунктом 4.2 договору визначено, що оплата за виконані роботи проводиться замовником по факту виконання робіт, в строк, не пізніше 3-х робочих днів після дати підписання наряду-замовлення.

Відповідно до п.5.2 договору, у разі, коли якість виконаних виконавцем робіт задовольняє замовника, сторони підписують наряд-замовлення.

Згідно з п.6.2 договору, за прострочення оплати за цим договором, замовник сплачує, окрім відшкодування вартості фактично виконаних робіт, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення Договору, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За умовами п.6.3 договору, сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі тридцяти відсотків. З дня закінчення строків сплати, передбачених розділом 4 договору, вважається, що виконавцем пред`явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та відсотків річних. При затримці платежу виконавець має право виставити рахунок по сплаті відсотків за користування чужими грошима та інфляційних нарахувань з моменту прострочення до фактичної оплати, а замовник зобов`язаний оплатити його в строк не більше 3 (трьох) днів.

Пунктом 6.4 Договору сторони погодили, що у випадку прострочення замовником оплати відповідного наряду-замовлення згідно умов цього договору більш ніж на 10 (десять) календарних днів замовник зобов`язаний сплатити на користь виконавця штраф у розмірі суми заборгованості.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через три роки від дня, коли це зобов`язання повинне було бути виконане (п.6.5 Договору).

Згідно з п.9.1 договору, даний договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2017, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Відповідно до п.9.2 договору, якщо за 1 (один) місяць до закінчення строку дії цього договору та/або кожного наступного календарного року (при подальшій автоматичній пролонгації договору) жодна із сторін не надішле письмове повідомлення іншій стороні про зміну або небажання продовжувати дію цього договору на інший термін, дія цього договору продовжується на тих же умовах автоматично на кожний наступний календарний рік.

Додатковою угодою №1 сторони погодили внести зміни в п.10.11. договору, виклавши його в новій редакції: Сторони мають право погодити й надання інших додаткових послуг замовнику (в тому числі й ті, що зазначені в додатку №2 до цього договору), при цьому сторони укладають додаткову угоду до цього договору чи взагалі новий договір в якому визначають об`єм, строки, вартість додаткових послуг .

За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Укладений договір за своїм змістом є договором надання послуг та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 Цивільного кодексу України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було виконано роботи по ремонту автомобіля на загальну суму 10 263, 74 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту виконаних робіт №W105744/121003809 від 01.06.202020.

Вказаний акт виконаних робіт підписаний представниками обох сторін та скріплений відповідними печатками обох підприємств. Доказів наявності заперечень відповідача щодо кількості, якості або вартості проведених позивачем ремонтних робіт матеріали справи не містять.

Пунктом 4.2 договору визначено, що оплата за виконані роботи проводиться замовником по факту виконання робіт, в строк, не пізніше 3-х робочих днів після дати підписання наряду-замовлення.

Таким чином, підписавши 01.06.2020 зазначений акт виконаних робіт на суму 10 263, 74 грн, відповідач мав протягом 3 робочих днів, тобто до 04.06.2020 оплатити виконані позивачем роботи.

Як вказує позивач, відповідачем сплачено 09.07.2020 частину суми заборгованості в розмірі 2 000, 00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 22.06.2020 звернувся до відповідача із претензію № 212, в якій вимагав погасити обліковану заборгованість за договором в розмірі 10 263, 74 грн., однак, відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення.

З огляду на викладене, за відсутності доказів оплати вартості прийнятих ремонтних робіт, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача основної заборгованості за договором в розмірі 8 263, 74 грн.

Також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати, позивачем заявлено до стягнення 195, 42 грн пені, 10 263, 74 грн штрафу та 468, 93 грн 30 % річних.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.6.2 договору, за прострочення оплати за цим договором, замовник сплачує, окрім відшкодування вартості фактично виконаних робіт, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення Договору, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 6.4 договору сторони погодили, що у випадку прострочення замовником оплати відповідного наряду-замовлення згідно умов цього договору більш ніж на 10 (десять) календарних днів замовник зобов`язаний сплатити на користь виконавця штраф у розмірі суми заборгованості.

Здійснивши перевірку розрахунку пені за загальний період з 05.06.2020 по 04.08.2020, суд встановив, що його здійснено арифметично вірно, та у відповідності до умов договору та вимог закону, тож вимога позивача про стягнення пені в сумі 195,42 грн підлягає задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Суд також погоджується, що у відповідача виник обов`язок сплатити штраф передбачений п. 6.4. договору, в розмірі суми заборгованості, тому позивачем правомірно здійснено нарахування штрафу в розмірі 10 263,74 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 468, 93 грн 30% річних (в сумі 286, 04 грн за період з 05.06.2020 по 08.07.2020 на суму боргу 10 263, 74 грн та 182, 89 грн за період з 09.07.2020 по 04.08.2020 на суму боргу 8 263, 74 грн).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Інший розмір процентів встановлено у пункті 6.3. договору, згідно якого сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільною кодексу України, і встановлюють її в розмірі тридцяти відсотків.

Здійснивши перевірку розрахунку 30% річних судом встановлено, що він є арифметично вірним та обґрунтованим, у зв`язку з чим, вимога позивача про стягнення 30 % річних в розмірі 468, 93 грн підлягає задоволенню в цій частині.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач письмового відзиву на позов, свого контррозрахунку заявлених вимог не надав, стверджувань позивача не спростував.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Київ" (02091, м.Київ, вул. Горлівська,буд. 124/2, гурт, код ЄДРПОУ 40581194) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРЛАДА" (04073, м.Київ, просп.Степана Бандери 28, код ЄДРПОУ 30979427) 8 263 (вісім тисяч двісті шістдесят три) грн 74 коп. основної заборгованості, 195 (сто дев`яносто п`ять) грн 42 коп. пені, 10 263 (десять тисяч двісті шістдесят три) грн 74 коп. штрафу, 468 (чотириста шістдесят вісім) грн 93 коп. 30 % річних та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак