Ухвала

від 01.07.2019 по справі 911/1606/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"01" липня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1606/19

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

господарський суд Київської області

без виклику представників сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промоенерджі»

08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 152, код ЄДРПОУ 40858144

до Ірпінської міської ради Київської області

08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-а, код ЄДРПОУ 33800777

про визнання незаконним та скасування рішення

встановив:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Промоенерджі» до Ірпінської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до рішення Ірпінської міської ради Київської області сесії сьомого скликання № 227633VII від 18.05.2017 Товариству з обмеженою відповідальністю «Промоенерджі» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 3210900000:01:030:0145 в користування на умовах оренди терміном на 5 років, з огляду на те, що на спірній земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке належить позивачу.

Проте, рішенням Ірпінської міської ради Київської області 69 сесії № 5439-69-VII земельну ділянку № 3210900000:01:030:0145 продано Чугаївській К.І., тобто, відповідачем порушено вимоги частини 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» .

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Позовну вимогу про визнання рішень незаконними можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України - справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до статті 1 Цивільного процесуального кодексу України, Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ.

Частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що загальні суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов`язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

Ірпінська міська рада Київської області у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками, зокрема, наданні земельних ділянок громадянам у власність, діє як орган через який реалізуються повноваження власника земельних ділянок та вступає з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини.

Згідно з частиною 2 статті 13 Конституції України кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Громадяни та юридичні особи, у визначеному законом порядку, набувають прав власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб. Відносини, пов`язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок є цивільно-правовими.

Відтак, для віднесення справи до своєї юрисдикції, господарському суду необхідно визначити, чи є правовідносини та спір господарськими, зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за умов участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватись з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатись у порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку, вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 911/4112/16.

Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Промоенерджі» звернулось з позовом до суб`єкта владних повноважень - Ірпінської міської ради Київської області про визнання незаконним та скасування рішення від 18.06.2019 про продаж фізичній особі ОСОБА_1 земельної ділянки № 3210900000:01:030:0145, суд, під час розгляду заявлених позовних вимог, виходить із суб`єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин, проте, за характером спірних правовідносин позовна вимога безпосередньо стосується прав та інтересів фізичної особи - ОСОБА_1 у цивільних правовідносинах з права власності на майно - земельну ділянку, відтак, ці питання підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки фізичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 911/4111/16.

Відповідна правова позиція щодо підвідомчості земельних спорів за участю фізичних осіб викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 911/4144/16.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на вищезазначене та матеріали справи, суд дійшов висновку, що спір про визнання незаконним та скасування рішення Ірпінської міської ради Київської області від 18.06.2019 про продаж ОСОБА_1 земельної ділянки № 3210900000:01:030:0145 виник у цивільних правовідносинах уповноваженого органу та громадянина щодо передачі земельної ділянки у власність для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості, відноситься до юрисдикції загальних судів та підлягає розгляду в Ірпінському міському суді Київської області.

При вирішенні питання про віднесення даної справи до юрисдикції господарських судів, судом враховані правові позиції, що викладені в постановах пленуму Вищого господарського суду України: «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 24.10.2011 № 10 та «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 № 6, у частині, що не суперечить чинній редакції Господарського процесуального кодексу України.

Також, судом враховано, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Судом взято до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 (справа Христов проти України (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) згідно з яким встановлено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Одночасно, здійснення правосуддя судом, встановленим законом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом норм, що регулюють його діяльність. (Рішенняя Європейського суду з прав людини у справі Сокуренко і Стригун проти України від 20.07.2006).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Занд проти Австрії", Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Зважаючи на вказане, надаючи правову оцінку доказам, що надані суду, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

При поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промоенерджі» наділене правом на подання суду відповідного клопотання про вирішення судом питання про повернення судового збору.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 20, 175, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промоенерджі» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 152, код ЄДРПОУ 40858144) до Ірпінської міської ради (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-а, код ЄДРПОУ 33800777) про визнання незаконним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.

Суддя С.О. Саванчук