Рішення

від 01.10.2020 по справі 912/1934/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 рокуСправа № 912/1934/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Кравченка О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи №912/1934/20

за позовом Першого заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, 25002, м. Кропивницький, вул. Є. Чикаленка, 11 в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, 27641, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Соколівське, вул. Шевченка, 23

до відповідача Колективного підприємства "Євро-Буд", 25031, м. Кропивницький, вул. Космонавта Попова, 26, корп. 2, кв. 35

про стягнення 45 195,15 грн

за участю представників:

від прокуратури - Володіна А.Г., посвідчення №042574 від 30.03.2016;

від позивача - Колісніченко О.В., довіреність № 02-41/20 від 09.01.20;

від відповідача - Діхтяренко Л.В., керівник

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області до Колективного підприємства "Євро-Буд" про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати в розмірі 45 195,15 грн за використання земельної ділянки площею 0,6793 га з кадастровим номером 3522587200:02:000:7507 за відсутності правовстановлюючих документів, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідач використовує земельну ділянку по просп. Соколівському, 23 "З" в с. Соколівське Кропивницького району Кіровоградської області без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України, не сплачує орендну плату, хоча земельна ділянка використовується для розміщення об`єктів нерухомості. У зв`язку з чим КП "Євро-Буд" як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти сільській раді, як власнику земельної ділянки на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 16.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/1934/20 за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи. Повідомлено сторін, що дату і час судового засідання у справі № 912/1934/20 буде призначено додатково ухвалою суду.

03.07.2020 до суду від Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області надійшло повідомлення від 03.07.2020 № 02-41/696 про підтримання позовних вимог прокурора.

Ухвалою від 28.07.2020 призначено підготовче засідання у справі №912/1934/20 на 26.08.2020 о 11:00 год., встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Протокольною ухвалою від 26.08.2020 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи №912/1934/20 до 17.09.2020 на 10:30 год.

Ухвалою від 17.09.2020 закрито підготовче провадження у справі №912/1934/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.10.2020 о 16:00 год.

В судовому засіданні 01.10.2020 приймали участь прокурор та представники позивача і відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі необхідні документи, в т. ч. заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 22.09.2020 судом досліджено докази у справі.

Прокурор та позивач підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Згідно ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України у від 01.04.2008 № 4-рп/2008).

Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131 1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Системне тлумачення положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Прокурор завчасно звернувся до Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, про що свідчить повідомлення Прокуратури в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Доказів звернення Соколівської сільської ради з позовом щодо спірних правовідносин суду не надано.

Відповідно до п. 4 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" справляння плати за землю належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Частиною 1 ст. 142 Конституції України передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно із ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону, а також вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Статтею 145 Конституції України гарантовано захист прав місцевого самоврядування в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Соколівська сільська рада відповідно до вимог ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірних земельних ділянок.

Відповідач користується земельною ділянкою площею 0,6793 га без укладення договору оренди землі, у зв`язку з чим значні грошові кошти від сплати орендної плати не отримує бюджет сільської ради.

Неповернення Соколівській сільській раді безпідставно збережених коштів за користування вказаною земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади с. Соколівське в особі Соколівської сільської ради в частині можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, який може бути використаний для задоволення нагальних потреб територіальної громади.

Разом, з тим незважаючи на наявність повноважень по здійсненню самоврядного контролю за використанням та охороною земель на власній території, можливість вжиття заходів претензійного та цивільно-правового характеру, Соколівською сільською радою протягом значного часу жодних заходів не вжито. Внаслідок чого вже втрачена можливість пред`явлення вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів за період з січня 2017 року по травень 2017 року.

У даному випадку прокурор звернувся до суду в інтересах держави, у зв`язку з тим, що захист цих інтересів не здійснює орган місцевого самоврядування до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення Першого заступника Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області до господарського суду Кіровоградської області з даним позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.

Щодо суті спору господарським судом встановлено наступні обставини, що є предметом доказування у справі.

На підставі договору купівлі-продажу від 21.04.2000 (а.с. 21) Колективне підприємство "Євро-Буд" є власником складських приміщень, що знаходяться в с. Соколівському Кіровоградського району Кіровоградської області, по проспекту Комсомольському №23 "З" (теперішня назва - Соколівський).

10.04.2006 між Кіровоградською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Колективним підприємством "Євро-Буд" (Орендар) укладено Договір оренди землі (а.с. 34-35), відповідно до умов якого Орендодавець передав (розпорядженням голови Кіровоградської районної державної адміністрації від 26.11.2005р. №626-р), а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення складських приміщень із земель запасу, що перебувають у державній власності на території Соколівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області згідно плану-схеми, яка є невід`ємною частиною цього договору. В оренду передана земельна ділянка загальною площею 6 792,99 кв.м., з них: під господарськими будівлями і дворами - 6 792,99 кв.м.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що договір укладено терміном на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру Держкомземі України".

Договір зареєстровано у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України" 23.05.2006 за №148.

Враховуючи зазначене Договір оренди закінчив свою дію 23.05.2016.

Рішенням сесії Соколівської сільської ради від 12.03.2018 №1144 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" (а.с. 20) надано дозвіл КП "Євро-Буд" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди терміном на 10 років, "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств" орієнтованою (код КВЦПЗ 11.03), загальною площею 0,6793 га, за рахунок категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка розташована на території Соколівської сільської ради в с. Соколівське по проспекту Соколівському, 23 "З" Кіровоградського району, Кіровоградської області.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 3522587200:02:000:7507, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, проспект Комсомольський 23 "З", площею 0,6793 га, що перебуває у комунальній власності, передано в оренду Колективному підприємству "Євро-Буд".

Разом з тим, Колективним підприємством "Євро-Буд" не вжито заходів щодо укладення договору оренди землі та реєстрації права оренди на вказану земельну ділянку. Відповідач використовує земельну ділянку по просп. Соколівському 23 "З" в с. Соколівському Кропивницького району Кіровоградської області без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду КП "Євро-Буд" на затвердження сільській раді не надано, договір оренди земельної ділянки за адресою просп. Соколівський 23 "З" в с. Соколівське не укладено, орендна плата за її використання відповідачем не сплачується.

Відповідно до інформації Кропивницького управління Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 21.05.2020 (а.с.26), право власності та/або право оренди на користування спірною земельною ділянкою, на якій розміщено об`єкти нерухомого майна, що перебуває у власності КП "Євро-Буд" не оформлено, в зв`язку з чим, за 2017-2020 роки підприємством не декларується та відповідно не сплачується земельний податок та/або орендна плата за земельну ділянку комунальної власності. КП "Євро-Буд" останній раз здійснювало сплату орендної плати за грудень 2016 року в сумі 535,00 грн.

Із матеріалів справи слідує, що на запит прокуратури Соколівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області проведено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування КП "Євро - Буд" земельною ділянкою площею 0,6793 га, розташованою по просп. Соколівському 23 "З" в с. Соколівське Кропивницького району Кіровоградської області з кадастровим номером 3522587200:02:000:7507 за період з червня 2017 року по лютий 2020 року .

Сам розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати здійснювався Соколівською сільською радою на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 0,6793 га по просп. Соколівський 23 "З" в с. Соколівське Кропивницького району Кіровоградської області (кадастровий номер 3522587200:02:000:7507) від 14.05.2020 №964, виданого Відділом у Кропивницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (а.с. 25).

Враховуючи вищенаведене, за твердженнями прокурора, відповідач у період з червня 2017 року по лютий 2020 року не сплачував за користування земельною ділянкою по просп. Соколівському 23 "З" в с. Соколівське Кропивницького району Кіровоградської області плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Соколівської сільської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Такі обставини, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади с. Соколівського і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

В силу статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Судом встановлено, що відповідач правомірно володіє та використовує складські приміщення, загальною площею 89,2 кв.м., що розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,6793 га за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Соколівське, проспект Соколівський, 23 "З" .

Відповідач у період з червня 2017 року по лютий 2020 року не був власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

В силу статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Предметом позову в даній справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

Судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна, складських приміщень, що розташована на земельній ділянці площею 0,6793 га по просп. Соколівському 23 "З" (яка сформована як об`єкт цивільних прав), оскільки останнє належить йому на праві приватної власності.

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення власником будівель права користування земельною ділянкою за спірний період, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Соколівською сільською радою та державної реєстрації такого права, а також те, що земельна ділянка, на якій розташовані складські приміщення, що розташована на земельній ділянці площею 0,6793 га по просп. Соколівському 23 "З" сформована як об`єкт цивільних прав з іншою площею ніж та, яку зазначає прокурор.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та з урахуванням положень статті 1212 Цивільного кодексу України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15 і № 922/5468/14.

За змістом статей 74, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з заявлених позивачем вимог про сплату коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, при вирішенні спору необхідно враховувати таке.

Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 названого Закону).

Визначення земельної ділянки наведено в частині 1 статті 79 Земельного кодексу України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено приписами ч.1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

При вирішенні даного спору, слід перевірити, з урахуванням наданих прокурором доказів, чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути збережені кошти (в розмірі орендної плати), сформованим об`єктом цивільних прав.

Відповідно до п.1, 2 ст. 1 Закон України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;

Стаття 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлює, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Судом встановлено, що земельна ділянка по просп. Соколівському 23 "З" в с. Соколівському із кадастровим номером: 3522587200:02:000:7507 площею 0,6793 га сформована як об`єкт цивільних прав.

Водночас, судом враховано, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Матеріали справи містять Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за №964 від 14.005.2020, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області (а.с. 25), згідно якого встановлено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером: 3522587200:02:000:7507 площею 0,6793 га по проспекту Соколівському 23 "З" становить 547 820,13 грн.

Отже судом встановлено, наявність наданих прокурором у справі доказів про вищевказану земельну ділянку, що використовується відповідачем, яким підтверджується сформування даної земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав, та наявність у матеріалах справи Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У свою чергу, ст. 12 Земельного кодексу України визначає, що до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл, належать, зокрема, повноваження щодо розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства (п.п. а, є ст. 12).

З матеріалів справи вбачається що позивачем здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування КП "ЄВРО-БУД" земельною ділянкою площею 0,6793 га, розташованою по просп. Соколівському 23 "З" в с. Соколівське Кропивницького району Кіровоградської області з кадастровим номером 3522587200:02:000:7507 за період з червня 2017 року по лютий 2020 року (а.с. 30).

Згідно вказаного розрахунку розмір недоотриманих коштів склав 45 195,15 грн, а саме:

- за 2017 рік: за період з червня по грудень - 9 586,85 грн (547 820,13 грн/1 х 3%) / 12 х 7 = 9 586,85 грн;

- за 2018 рік: за період з січня по грудень - 16 434,60 грн (547 820,13 грн/1 х 3%) / 12 х 12 = 16 434,60 грн;

- за 2019 рік: за період з січня по грудень - 16 434,60 грн (547 820,13 грн/1 х 3%) / 12 х 12 = 16 434,60 грн;

- за 2020 рік: за період з січня по лютий - 2 739,10 грн (547 820,13 грн/1 х 3%) / 12 х 2 = 2 739,10 грн.

Відповідач в судовому засіданні 01.10.2020 погодився з розрахунком позивача.

Перевіривши розрахунок Соколівської сільської ради, який здійснено на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, суд дійшов висновку, що він є правильними та здійсненим на підставі Земельного кодексу України та Податкового кодексу України.

Враховуючи зазначене вище, позовні вимоги Першого заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах Соколівської сільської ради до Колективного підприємства "Євро-Буд" підлягають задоволенню повністю.

З урахуванням вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на висновки суду про задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на відповідача.

Суд враховує, що в судовому засіданні 01.10.2020 представником відповідача подано заяву про розстрочення виконання рішення суду, відповідно до якої відповідач просить розстрочити сплату заборгованості в розмірі 45 195,15 грн на 12 платежів по 3 766,26 грн.

В обґрунтування даної заяви відповідач посилається на скрутне матеріальне становище.

Прокурором та позивачем не заперечено проти задоволення даної заяви.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення, суд зазначає таке.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами. На думку суду, такою угодою може бути не лише мирова угода у справі, а й досягнення сторонами згоди у питанні розстрочення чи відстрочення виконання судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, згідно ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального рішення України, вказується у резолютивній частині рішення.

При цьому, відповідно до частин 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як встановлено ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У зв`язку з тим, що розстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача при її наданні, з метою вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочки виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак відстрочка (розстрочка) виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Господарський суд, розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду, з метою дотримання балансу інтересів сторін, врахування можливих негативних наслідки для боржника при одномоментному виконанні рішення у встановлений строк та наслідки для стягувача при затримці виконання рішення, вважає за можливе розстрочити на 6 (шість) місяців виконання рішення у частині стягнення з відповідача 45 195,15 грн, шляхом сплати Колективним підприємством "Євро - Буд" на користь Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області щомісячно суми 7 532,52 грн, починаючи з листопада 2020 року по березень 2021 року та 7 532,55 грн в квітні 2021 року.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Колективного підприємства "Євро-Буд" (25031, м. Кропивницький, вул.. Космонавта Попова, 26, корп. 2, кв. 35, ідентифікаційний код 30049113) на користь Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (27641, Кіровоградська область, Кропивницький рацон, с. Соколівське, вул. Шевченка, 23, ідентифікаційний код 04364905) безпідставно збереженні кошти орендної плати в розмірі 45 195,15 грн за використання земельної ділянки площею 0,6793 га з кадастровим номером 3522587200:02:000:7507 за відсутності правовстановлюючих документів.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Колективного підприємства "Євро-Буд" (25031, м. Кропивницький, вул.. Космонавта Попова, 26, корп. 2, кв. 35, ідентифікаційний код 30049113) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25000, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, ідентифікаційний код 02910025, Банк Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, р/р НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення суду у даній справі на 6 (шість) місяців, а саме: листопад 2020 року - 7 532,52 грн, грудень 2020 року - 7 532,52 грн, січень 2021 року - 7 532,52 грн, лютий 2021 року - 7 532,52 грн, березень 2021 року - 7 532,52 грн, квітень 2020 року - 7 532,55 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення вручити або направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення Першому заступнику керівника Кіровоградської місцевої прокуратури (zvern-Kirovograd@kir.gp.gov.ua); Соколівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області (27641, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Соколівське, вул. Шевченка, 23); Колективному підприємству "Євро-Буд" (25031, м. Кропивницький, вул. Космонавта Попова, 26, корп. 2, кв. 35).

Повне рішення складено 12.10.2020.

Суддя Г.Б. Поліщук