Рішення

від 06.10.2020 по справі 916/1403/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1403/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Тарасенко Ю.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Лисогор А.Б. за довіреністю;

від відповідача: Аскерова К.С. за довіреністю;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» до відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 37685,26грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське товариство «НІБУЛОН» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про відшкодування збитків, завданих нестачею вантажу при перевезенні вантажу залізницею у сумі 37685,26грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов перевезення вантажу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.05.2020р. відкрито провадження у справі №916/1403/20, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду по суті на 16.06.2020р. о 11:00 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

15.06.2020р. за вх.суду№15215/20 позивач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи.

В судове засідання від 16.06.2020р. представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.06.2020р. відкладено розгляд справи на 09.07.2020р. о 12:20 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

27.07.2020р. за вх.19868/20 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позову.

30.07.2020р. за вх.суду№20160/20 позивач надав до суду відповідь на відзив відповідача.

В судовому засіданні від 09.07.2020р. було оголошено перерву на 06.08.2020р. о 12:30.

В судовому засіданні від 06.08.2020р. було оголошено перерву на 03.09.2020р. о 11:30, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2020р. повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 02.09.2020р., судове засідання 03.09.2020р. о 11:30 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, було призначено судове засідання по справі №916/1403/20 на 06.10.2020р. о 11:45 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

В судовому засіданні від 06.10.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/1403/20.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Як зазначає позивач, 15.12.2019р. ТОВ СП „НІБУЛОН» , що є вантажовідправником та вантажоодержувачем, завантажив у вагон №95677530 насипом вантаж - насіння кукурудзи та передав залізниці для перевезення, що відображено у залізничній накладній №53002317 від 15.12.2019р. (досильна накладна №46959235 від 17.12.2019). Під час переважування вказаного вагону по масі брутто було виявлено ознаки недостачі вантажу, а саме: виявлено ознаки нестачі вантажу 7300кг. У зв`язку з цим ТОВ СП НІБУЛОН 29.12.2019, телефонограмою від 29.12.2019р. №29/35 звернулось до начальника станції Миколаїв-Вантажний з пропозицією прийняти участь у перевірці маси вантажу у вказаному вагоні і скласти комерційний акт. Телефонограмою від 29.12.2019р. №29-1/35 ТОВ СП НІБУЛОН повідомило начальника станції Миколаїв-Вантажний про те, що приймання вантажу з зазначеного вагону буде проводитись 29.12.2019р. з участю експертів РТПП Миколаївської області одночасно з комісійною видачею вантажу за участю представників станції Миколаїв-Вантажний. За результатами приймання вантажу у вказаному вагоні буде складений та оформлений акт експертизи РТПП Миколаївської області. Запропонувало направити уповноваженого представника залізниці для прийняття участі у прийманні вказаного вантажу та складанні комерційного акту (копія додається). Телефонограмою від 30.12.2019р. №30/35 ТОВ СП НІБУЛОН повідомило начальника станції Миколаїв-Вантажний про те, що у зв`язку з тим, що представники залізниці відмовились від видачі вантажу у даному вагоні 29.12.2019р. з причини відсутності представників поліції, приймання вантажу з зазначеного вагона буде проводитись 30.12.2019р. за участю представників станції Миколаїв-Вантажний. За результатами приймання вантажу у вказаному вагоні буде складений та оформлений акт експертизи РТПП Миколаївської області. Запропонувало направити уповноваженого представника залізниці для прийняття участі у прийманні вказаного вантажу та складанні комерційного акту.

Позивач вказує, що вагон №95677530 простоював на коліях станції Миколаїв-Вантажний з вини залізниці з 28.12.2019 13:40 по 30.12.2019 15:08, з 30.12.2019 15:08 по 30.12.2019 16:14, що підтверджується актами загальної форми ГУ-23 №26 та №27 від 03.01.2020р. 30.12.2019р. проводилось комісійне зважування вагона №95677530 у присутності ДСМ Рябої Ю.В., агента комерційного ОСОБА_1 , ВОХР Ліптуги В.В., слідчого Заводського відділу поліції Коломієць Б.М., представника вантажоодержувача Плохого О.О. за результатами якого було складено комерційний акт №415207/115 форми ГУ-22. Згідно акту ... вагон прибув по досильній накладній ст. Апостолово Придн. Зал. №46959235 від 17.12.2019р. Фактично при перевірці виявлено: вагон прибув у комерційно справному стані, усі ЗПП відправника справні, в наявності відповідають документу. Вага брутто - 83400 кг, тара перевірена - 21300 кг, нетто - 62100 кг, що на 7300 кг менше документа... .

Як вказує позивач, даний акт був підписаний зі сторони представника вантажоодержувача Плохий О.О. із зауваженнями та отриманий лише 03.01.2020р., що підтверджується підписом представника вантажоодержувача на зворотній стороні цього Акту. У листі від 03.01.2020 №3/35 на начальника станції Миколаїв-Вантажний зазначені наступні зауваження до складання комерційного акту №415207/115 від 30.12.2019: Вагон №95677530 прибув з ознаками доступу до вантажу: в місці з`єднання кришки і бункера розвантажувальних люків виявлена стара монтажна піна жовтого кольору (запилена); між І (першим) та II (другим) завантажувальним люками від сходів є конусоподібне поглиблення вантажу у вигляді воронки (порожнини) довжиною близько 3,0 м по ширині до 1,5 м та завглибшки візуально до 1,2 м від поверхні вантажу, з чітко позначеною смугою характерній для стікаючого вантажу вниз, у бік першого розвантажувального люка (з протилежної сторони від штурвалів), що підтверджується Актом РТПП Миколаївської обл. №120-1617 від 02.01.2020 (копія додається). .

Позивач стверджує, що Комерційний акт №415207/15 від 30.12.2019р., в порушення вимог п. 9 Правил складання актів не містить в собі докладного опису, зокрема, щодо правильного або навпаки здійснення вантажовідправником завантаження, розміщення й кріплення вантажу у спірному вагоні, обставини за яких виявлена незбереженність вантажу і обставини, які могли бути причиною виникнення не збереженості вантажу. Зазначений комерційний акт містить в собі відомості тільки в частині розміру нестачі вантажу, а відтак, у відповідності до чинного законодавства, саме на залізницю покладається обов`язок довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу. Не погоджуючись із складеним комерційним актом №415207/115 від 30.12.2019р., ТОВ СП НІБУЛОН 03.01.2020р. за №3-1/35 направило на начальника виробничого підрозділу Дирекція залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій Регіональної філії Одеська залізниця скаргу на оформлення комерційного акта з порушенням Правил складання актів та отримало відповідь на скаргу з якої вбачається, що скарга задоволенню не підлягає. Однак, такі висновки щодо справності вагону суперечать обставинам, встановленими у акті експертизи РТПП Миколаївської області №120-1617 від 02.01.2020р. Зокрема, 30.12.2019р. щодо вагону №95677530 було розпочато приймання вантажу за участю експертів РТПП Миколаївської області, за результатами якої було складено акт експертизи №120-1617. Відповідно до п. 6 цього акту завданням експертизи було визначення кількості вантажу шляхом зважування і зовнішній огляд вагона.

Позивач зазначає, що вищевказаним актом експертизи було встановлено, що на вагоні №95677530 при огляді нижніх розвантажувальних люків в місці з`єднання кришки і бункера виявлена стара монтажна піна жовтого кольору (запилена). Крім того, після зняття пломб було виявлено, що між І та II люками від сходів є конусоподібне поглиблення вантажу у вигляді воронки (порожнини) довжиною близько 3,0м по ширині до 1,5м та завглибшки візуально до 1,2м від поверхні вантажу, з чітко позначеною смугою характерній для стікаючого вантажу вниз, у бік першого розвантажувального люка (з протилежної сторони від штурвалів). При цьому, акт експертизи містить висновок про те, що візуально вільний простір у вагоні дозволяє поміститись нестачі вантажу. Специфікація до Акту експертизи №120-1617 від 02.01.2020р. підписана начальником вантажного району станції Миколаїв-Вантажний ОСОБА_1 . Наявність поглиблення у вигляді воронки (порожнини) у завантажувальному люці вагону, не передбачених технічною конструкцією вагону свідчать про технічну несправність (пошкодження) вищевказаного вагону та можливість доступу до вантажу в процесі перевезення. Так само, наявність поглиблення у вигляді воронки (порожнини) свідчить про течію вантажу (виникнення нестачі) саме під час його перевезення. Вищевказані обставини свідчать про наявність доступу до вантажу під час його перевезення через технічну несправність (пошкодження) вагону, а отже, відповідальність за нестачу повинен нести перевізник (залізниця). Як зазначено у п. 20 залізничної накладної таких ушкоджень під час відправлення вагону не було. Вантаж було завантажено у справний вагон. Це додатково свідчить про факт виникнення нестачі вантажу саме під час його перевезення залізницею. Наявність воронки (порожнини) свідчить про виникнення нестачі вантажу саме під час його перевезення.

Позивач стверджує, що актом експертизи та іншими доказами у даній справі було встановлено наявність поглиблення вантажу у вигляді воронки (порожнини) довжиною близько 3,0м по ширині до 1,5м та завглибшки візуально до 1,2м від поверхні вантажу, з чітко позначеною смугою, характерній для стікаючого вниз вантажу. Після переважування вантажу (нетто) у вагоні №95677530 було встановлено нестачу вантажу у розмірі 7 300кг. Нестача вантажу у вищезазначеному розмірі підтверджується актом експертизи РТПП Миколаївської області № 120-1617 від 02.01.2020р., актом переважування вагону здійсненого вантажоодержувачем - ТОВ СП НІБУЛОН в присутності експерта РТПП Миколаївської області та агента комерційного Діденко О.В. від 30.12.2019р., комерційним актом №415207/115 від 30.12.2019р.

Як вказує позивач, додатково, під час складання акту експертизи РТПП Миколаївської області було виконано фотографування відповідного вагону з виявленою нестачею вантажу. Фотографії додані до відповідного акту експертизи.

Щодо вартості вантажу, позивач зазначає, що вартість вантажу може встановлюватись на підставі довідки вантажовідправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером. Згідно з довідкою від 18.05.2020р. №6570/3-20/27, виданою вантажовідправником ТОВ СП НІБУЛОН (зазначений у п. 1 залізничної накладної №53002317 від 15.12.2019р.), вартість однієї тони вантажу відправленого у вагоні №95677530 складає 5420,00грн. (у т. ч. ПДВ), без включення провізних платежів.

Позивач вважає, що у даному випадку мова йде саме про технічну несправність (пошкодження) спірного вагону, у зв`язку з тим, що вагон №95677530 є вагоном-зерновозом (про що зазначено у відомості вагонів до спірної накладної), а отже, за своїм функціональним призначенням придатний для перевезення зернових культур. Таким чином, у комерційному відношенні на думку Позивача вагон з виявленою нестачею вантажу є справним. Проте, зазначений вагон на станцію призначення прибув у технічно не справному стані, а саме: поглиблення у завантажувальному люці вагону, наявна стара монтажна піна жовтого кольору (запилена), що свідчить про наявність слідів силового впливу на вагон, а відтак - виникнення нестачі вантажу у процесі його перевезення. При цьому, під час передачі цього вагону перевізнику на станції відправлення - він був у технічному стані справним, жодних зауважень чи застережень до технічного стану вагону залізницею не було надано. Більше того, як зазначено у п. 20 спірної накладної - вантаж завантажено у справні вагони. З урахуванням того, що накладна є договором перевезення вантажу, то залізниця уклавши цей договір без застережень до даного пункту фактично визначала, що на станції відправлення спірний вагон був справним.

Позивач вважає, що вагон, у розвантажувальних люках якого наявне конусоподібне поглиблення, стара монтажна піна жовтого кольору, які не передбачені технічною конструкцією вагону та через які можливе просипання вантажу не може вважатись справним. У зв`язку з цим, ТОВ СП НІБУЛОН отримано лист ПАТ Крюківський вагонобудівний завод № 50-01-36/1337 від 28.07.2016. Вказаним листом завод-виробник вагонів-зерновозів підтвердив той факт, що наявність будь-яких щілин діючими технічними вимогами до вагонів зерновозів не допускається. Так, вищевказаним листом зазначено, що при закрытых кришках разгрузочных люков зазор между резиновым уплотнителем и крышкой (для вагона- зерновоза) ... не допускается по всему периметру места уплотнения . Отже, нестача у даному випадку відбулась через технічну несправність (пошкодження) вищевказаного вагону, яка враховуючи той факт, що на станції відправлення таких пошкоджень вагону не було - виникла під час перевезення вантажу, а відтак відповідальність за виявлену нестачу вантажу повинен нести перевізник (залізниця).

В якості доказів в підтвердження своєї позиції позивач надав копію витягу з вагового журналу за 14.12.2019р. щодо зважування завантаженого вагону №95677530 за накладною №53002317 від 15.12.2019р., а також технічний паспорт на ваги, що знаходяться на станції Сватово Донецької залізниці (станції відправлення вантажу за спірною накладною). З зазначених документів вбачається, що у вагон №95677530 на станції відправлення було завантажено 69400,00кг вантажу, що також підтверджується і відомістю вагонів до спірної накладної.

Позивач зазначає, що маса переданого до перевезення вантажу визначена на справних вагонних вагах №304. Про справність цих ваг свідчать відповідні відмітки у технічному паспорті про проходження повірок та оглядів. По прибуттю вантажу у зазначеному вагоні було виявлено нестачу переданого до перевезення вантажу в розмірі 7300 кг. Отже, залізниця за залізничною накладною № 53002317 від 15.12.2019р. у відповідному вагоні на станції призначення видала на 7300,00кг вантажу менше, ніж було передано до перевезення. При цьому, як зазначено у п. 20 спірної накладної - під час відправлення вантаж було розміщено та закріплено відповідно до наявних на той час правил перевезення вантажів насипом. Вказані обставини свідчать про порушення умов договору перевезення вантажу у зв`язку з його нестачею під час перевезення, а відтак залізниця, як перевізник, повинна відшкодувати вартість нестачі відповідно до вимог діючого законодавства (предмет позову у даній справі).

Позивача вважає, що у даному випадку наявні усі складові, необхідні для притягнення залізниці до відповідальності, а саме: факт нестачі та її розмір встановлений належними та допустимим доказами (акт експертизи РТПП, акт переважування, комерційний акт тощо); вартість нестачі визначена позивачем відповідно до вимог діючого законодавства; відсутні підстави для звільнення перевізника (залізниці) від встановленої законом відповідальності за нестачу вантажу.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 37685,26грн. вартості нестачі вантажу.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що начальником станції Миколаїв-Вантажний було складено Комерційний акт №415207/115, яким засвідчено, що вагон №95677530 прибув у технічно справному стані, ЗПП відправника у наявності справні, відповідають перевізному документу, фактично при перевірці маси у вагоні маса вантажу менше на 7300кг менше документа Комерційний акт було підписано представником ТОВ СП НІБУЛОН із зауваженнями від 03.01.2019р. Технічна справність вагона засвідчена актом про технічний стан вагона №106 від 30.12.2019р. Крім того, технічна справність вагона підтверджується тим, що спірний вагон був повернутий позивачем 31.12.2019р. о 13.20, що підтверджується пам`яткою про збирання вагонів №1572 та відразу був відправлений на станцію наступного відвантаження Прилуки, що підтверджується копією накладної №40875791 на відправку порожнього вагону. 30.12.2019р. представники станції Миколаїв-Вантажний прийняли участь у проведенні експертизи проте, акт експертизи №120-1617 не був наданий їм на ознайомлення, підписання, або підписання з зауваженнями, пояснивши причини відмови у складанні акту тим, що акт буде складається експертом на робочому місці і приймати будь які письмові зауваження вона відмовляється, через те, що не буде вказувати в акті поставників станції Миколаїв-Вантажний. Для засвідчення факту відмови працівниками станції було складено акт від 30.12.2019р.

Відповідач вказує, що у позивача відсутні правові підстави по віднесенню відповідальності на відповідача, оскільки відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного - терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами. У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, надаються без перевірки їх кількості і стану (абз. 9 ст. 52 Статуту залізниць України).

Відповідач вказує, що Комерційним актом №415207/115 від 30.12.2019р. засвідчено наявність усіх ЗПП вантажовідправника та їх відповідність перевізному документу. Актом експертизи №120-1617 було також засвідчено цілісність ЗПП на спірному вагоні. Актом про технічний стан вагона №106 від 30.12.2019р. засвідчена технічна вправність вагона №95677530. Враховуючи, що вагон прибув на станцію призначення Миколаїв-Вантажний у технічно справному стані зі справними ЗПП вантажовідправника, були прийняті позивачем без зауважень, у зв`язку з цим відсутні правові підстави для віднесення відповідальності на відповідача.

Як зазначає відповідач, крім акту експертизи на якому ґрунтується обґрунтування позивачем нестачі вантажу з вини залізниці, в матеріалах справи немає жодних документів, які б засвідчували нестачу вантажу з вини залізниці.

Відповідач заперечує проти розгляду акту експертизи №120-1617 від 02.01.2020р. як належного і допустимого доказу оскільки при складанні Акту експертизи, представниками торгівельно-промислової палати було порушено свої повноваження, так відповідно до ст. 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні №671/97-ВР від 02.12.1997р., передбачено, що торгово-промислові палати мають право: проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Таким чином, при проведенні експертизи товару, представники торгово-промислової палати, вийшли за межі повноважень наданих їм законом, надаючи оцінку здирами верхнього металевого шару на розвантажувальних люках . У Акті експертизи, у графі 3 зазначено, що акт складено експертом Трофімов І.В., проте не зазначено, рівень освіти та спеціальність, тобто не можливо встановити, чи володіє експерт Трофімов І.В. необхідним рівнем знань для проведення експертизи. У порушення п. 30 Правил видачі вантажу, яким передбачено результати експертизи повинні бути мотивованими з посиланням на нормативно-правові акти, стандарти і не можуть ґрунтуватися на припущенні про причини недостачі, псування або пошкодження вантажу, експертами у Акті експертизи, не зазначено жодного нормативно правового акту чи стандарту на підставі, якого зроблені висновки, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість висновків акту експертизи. У графі Примітка акту експертизи зазначено, що: зважування і огляд вагона здійснювалися комісійно з представниками: ТОВ СП НІБУЛОН - прийомоздавальником вантажу та багажу - ОСОБА_2 , вагар - ОСОБА_3 , комерційний агент станції Миколаїв-Вантажний - ОСОБА_1 . Проте, акт експертизи підписаний лише з боку зацікавлених осіб ТОВ СП НІБУЛОН ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та експерта ОСОБА_5 , що свідчить про його необ`єктивність. Про відмову РТПП у надані акту експертизи для ознайомлення та підписання працівниками станції було складено акт від 30.12.2019р. У порушення ч. 5 ст. 101 ГПК України, яка передбачає, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлений для подання до суду та, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. У акті експертизи не зазначено, що його було підготовлено для подання до суду.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У своїй відповіді на відзив відповідача щодо технічного стану вагону позивач вказує, що норма п. а ст. 111 Статуту залізниць України передбачає можливість звільнити залізницю від відповідальності за нестачу вантажу у випадку одночасної наявності двох умов - вантаж прибув у не пошкодженому вагоні і з непошкодженими пломбами відправника. Технічна несправність вагону полягає у механічному пошкодженні навантажувальних люках вагону, наявність сторонніх предметів (стара монтажна піна), та конусоподібного поглиблення вантажу у вигляді воронки (порожнини), інші передбачені конструкцією предмети та механічні ушкодження розвантажувальних люків відповідного вагону, які були встановлені під час складання актів експертизи РТПП Миколаївської області. Детальне обґрунтування технічної несправності вагону наведено безпосередньо у позовній заяві.

Позивач наполягає на тому, що пошкодження виникли саме під час перевезення вантажу залізницею, оскільки на станції відправлення зазначений вагон був у всіх відношеннях справний, підстав для відмови у користуванні цим вагоном у вантажовідправника не було. За своєю правовою природою залізнична накладна є договором перевезення вантажу. Сторони цього договору вантажовідправник та залізниця шляхом його підписання у графах 38, 46 та 55 накладної фактично підтверджують ці обставини та їх обов`язковість для сторін договору. Крім того, сама залізниця прийняла переданий вантаж до перевезення у спірному вагоні без будь-яких зауважень до його технічного чи комерційного стану. Враховуючи викладене, звільнити залізницю від відповідальності у зв`язку з тим, що вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника не вбачається за можливе, оскільки відповідний вагон прибув з технічними несправностями, які не забезпечують схоронне перевезення вантажу, а відтак вагон є пошкодженим. У зв`язку з цим у комерційному відношенні спірний вагон був справним як під час відправлення вантажу, так і під час його видачі на станції призначення.

Як вказує позивач, жодних зауважень щодо технічного стану з боку перевізника під час прийняття завантажених вагонів до перевезення не було, докази зворотного відсутні та відповідачем до відзиву не надані. Вказане свідчить про вжиття вантажовідправником всіх необхідних заходів для збереження вантажу, під час його перевезення, як це передбачено вимогами чинного законодавства.

У своєму відзиві відповідач вважає, що вагон №95677530 за спірною накладною прибув на станцію призначення в технічно справному стані, але, таке твердження не відповідає дійсності та суперечить наявним у матеріалах справи доказам, а саме факту наявності конусоподібних поглиблень та сторонніх предметів у спірному вагоні підтверджується актом експертизи РТПП Миколаївської області від 02.01.2020р. №120-1617 відносно вагону №95677530. Крім того, зазначеним актом експертизи вказано про наявність старої монтажної піни, конусоподібного поглиблення у вигляді воронки порожнини). Відповідно до зазначеного, позивач вважає, що наявність конусоподібних поглиблень у вигляді воронкообразних порожнин у вагоні, наявність старої монтажної піни, які не передбачені його технічною конструкцією та через які можливе просипання вантажу не може вважатись справним.

Позивач вказує, що ним було отримано лист ПАТ Крюківський вагонобудівний завод №50-01-36/1337 від 28.07.2016р. яким завод-виробник вагонів-зерновозів підтвердив той факт, що наявність будь-яких щілин діючими технічними вимогами до вагонів зерновозів не допускається. Так, вищевказаним листом зазначено, що при закрытых крышках разгрузочных люков зазор между резиновым уплотнителем и крышкой (для вагона-зерновоза) ... не допускается по всему периметру места уплотнения . Також, TOB СП НІБУЛОН отримано лист ПАТ Крюківський вагонобудівний завод №50.1-36/1260 від 22.11.2019р., яким завод-виробник вагонів-зерновозів підтвердив той факт, що …ПАТ Крюківський вагонобудівний завод окрім вагона для зерна моделі 19-752 має в своїй номенклатурі декілька інших моделей різних модифікацій. Згідно вимог технічних умов на вагони для зерна та ДСТУ 3851-99 (ГОСТ 30243.3-99) Вагони хопери криті колії 520мм для сипких вантажів. Загальні технічні умови , всі розвантажувальні прилади мають забезпечувати щільне прилягання кришок до розвантажувальних отворів та повинні мати ущільнення розвантажувальних люків, не допускаючи просипання вантажу. Так, вищевказаним листом зазначено, що ... зазори між кришкою завантажувального люка та горловиною бункера не допускаються... ...вагони зі щілинами, зазорами та іншими сторонніми предметами у завантажувальному люці, які допускають втрату вантажу, являються технічно несправними та не мають допускатися в експлуатацію. . В свою чергу, вищевказані листи завода-виробника вагонів-зерновозів підтверджує факттого, що вагон №95677530 у якому перевозився вантаж за спірною накладною є технічно не справними, а відтак нестача вантажу виникла саме через його технічну несправність, яка враховуючи той факт, що на станції відправлення таких пошкоджень вагону не було - виникла під час перевезення вантажу.

Щодо акту експертизи РТППу Миколаївській області, позивач вказує, що відповідач у своєму відзиві послався на те, що наданий позивачем акт експертизи, складений РТПП Миколаївської області не є належним та допустимим доказом, скільки він складений з порушенням Правил видачі вантажів та нібито поставниками торгівельно-промислової палати було порушено свої повноваження. ТОВ СП НІБУЛОН звернулось до РТПП Миколаївської області з проведенням експертизи, як до незалежної професійної організації , яка діє на підставі Закону України Про торгово-промислові палати в Україні , відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів у тому числі експортних та імпортних і визначати їх вартість. Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Права торгово-промислових палат закріплюються в їх статутах і реалізуються у порядку, передбаченому законодавством України. Отже, повноваження торгово-промислових палат на проведення експертиз встановлені законом.

Позивач вказує, що Регіональна торгово-промислова палата Миколаївської області листом від 07.03.2018р. №247/04 надала лист з роз`ясненнями щодо питання, які були наведені у листі ТОВ СП НІБУЛОН від 15.02.2018р. №2025/3-18/27 про надання інформації щодо проведення товарознавчих екстпертиз за заявками підприємства ТОВ СП НІБУЛОН , а саме: проведення - товарознавчих експертиз по визначенню кількості вантажу та зовнішнього огляду транспортних заходів (у тому числі залізничних вагонів). Так, у листі від 07.03.2018р. №247/04 зазначено про те, що: ...Правовою основою діяльності торгово-промислових палат в Україні є Закон України Про торгово- промислові палати в Україні від 02.12.1997р. На підставі п.1 ст. 11 цього Закону України, палати, в тому числі, мають право проводити товарознавчі експертизи з контролю якості, кількості, комплектність товарів, а також визначення їх вартості. Крім того, можливість проведення товарознавчих експертиз визначена у Статуті РПП Миколаївської області. Порядок проведення товарознавчих експертиз (у тому числі експертиз з визначення кількості) визначено у відповідній методиці - Методика проведення товарознавчих експертиз експертами торгово-промислових палат України СОУ 94.1-00016934-001:2005, що відноситься до нормативних документів Системи ТПП ЕКСПЕРТ УКРАЇНА . ... Досвід роботи експертів в першу чергу підтверджується записом у трудових книжках про прийом людей на роботу на посаду експерта.... . Можливість проведення товарознавчих експертиз за різними напрямами роботи прописана у посадових інструкціях експертів відділу експертиз. Усі експерти відділу експертиз РТПП Миколаївської області включені до реєстру експертів Системи ТПП ЕКСПЕРТ УКАЇНА , ведення якого належить до компетенції Торгово-промислової палати України. На підставі Закону України Про торгово-промислові палати в Україні , експерти торгово-промислових палат мають право проводити експертизи з кількості, якості, комплектності товарів, згідно Методик Системи ТПП Експерт Україна . Відповідно до даних, експерт не зобов`язаний оформлювати акт експертизи саме під час проведення огляду вантажу. Констатуючу частину акт експертизи підписує експерт та при необхідності представник замовника. Представник транспортної організації, якщо вона не є змовником експертизи, констатуючу частину акту експертизи не підписує, а складає свої внутрішні документи. Більше того, згадані відповідачем положення про проведення експертизи стосуються експертизи вантажів або встановлення причин його нестачі (п. 13 Правил складання актів, затверджених Наказом Мінтрансу від 28.05.2002 №334, п. 30 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Мінтрансу від 21.11.2000 №644). Проте, експертиза саме вантажу (визначення його якісних показників таких як класність, вологість, наявність домішок, тощо) або встановлення причин нестачі у даному випадку не проводилась. А у даному випадку предметом експертного дослідження РТПП Миколаївської області було дослідження технічного стану вагону, визначення кількості вантажу шляхом зважування і зовнішній огляд вагону у якому було виявлено нестачу вантажу, а також лише розміру нестачі. Жодних висновків про якісні показники чи причини нестачі надані позивачем акт експертизи не містить. У зв`язку з чим акт експертизи РТПП Миколаївської області від 02.01.2020р. №120-1617 є належним та допустимим доказом на підставі якого є можливим встановлення факту наявності зазорів, сторонніх предметів у розвантажувальному люці вагону, а відтак - і встановити факт технічної справності (несправності) спірного вагону, оскільки як вже зазначалось діюче законодавство не встановлює певного виду доказів, виключно на підставі яких є можливим встановлення технічного стану вагону.

Крім того, як зазначає позивач, телефонограмами від 29.12.2019р. №29-1/35 та 30.12.2019р. №30/35 ТОВ СП НІБУЛОН повідомило Начальника станції Миколаїв-Вантажний про те, що приймання вантажу буде проводитись 30.12.2019р. за участю експертів РТПП Миколаївської області та запропонувало направити уповноваженого представника для участі у прийманні вказаного вантажу. Специфікація до акту експертизи РТПП Миколаївської області була підписана представником залізниці - комерційним агентом станції Миколаїв-Вантажний - Діденко і В. Пунктом 30 Правил видачі вантажів передбачено те, що у разі потреби встановлення розміру або причини недостачі, псування або пошкодження вантажу і суми, на яку знизилась його вартість, залізниця за власною ініціативою або на вимогу одержувача запрошує незалежних експертів, які відповідно до законодавства мають право на проведення експертизи. З матеріалів справи вбачається, що експертиза РТПП проводилась не з ініціативи залізниці, так само, як і позивач не вимагав у залізниці її проведення. Таким чином, застосування даного пункту Правил видачі вантажу не може бути застосований в даній справі, оскільки експертиза була проведена на замовлення позивача, а не залізниці і не залізницею на вимогу одержувача. Більш того, чинним законодавством не визначено обов`язкової вимоги щодо присутності представника залізниці у випадку проведення експертизи з власної ініціативи одержувача вантажу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.п.1, 2, 3 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 ст.306 Господарського кодексу України визначено, що суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Відповідно до ч.3 ст.308 Господарського кодексу України вантажовідправник зобов`язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 918 Цивільного кодексу України передбачено, що завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, п.6 Статуту залізниць України, встановлено, що залізнична накладна № 53002317 від 15.12.2019р. (досильна накладна №46959235 від 17.12.2019) свідчить про укладення між ТОВ СП „НІБУЛОН» (відправник) та ПАТ „Українська залізниця» (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким теж є ТОВ СП „НІБУЛОН» .

Відповідно до пп. „а» п.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Положенням п.113 Статуту залізниць України передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно п.52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Відповідно до п.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;… в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу… Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу… Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

З матеріалів справи вбачається, що 15.12.2019р. ТОВ СП „НІБУЛОН» , що є вантажовідправником та вантажоодержувачем, завантажив у вагон №95677530 насипом вантаж - насіння кукурудзи та передав залізниці для перевезення, що відображено у залізничній накладній №53002317 від 15.12.2019 (досильна накладна №46959235 від 17.12.2019). Під час переважування вагону №95677530 по масі брутто було виявлено ознаки недостачі вантажу, а саме: виявлено ознаки нестачі вантажу 7300кг.

Комерційний акт №415207/15 від 30.12.2019р., в порушення вимог п. 9 Правил складання актів не містить в собі докладного опису, зокрема, щодо правильного або навпаки здійснення вантажовідправником завантаження, розміщення й кріплення вантажу у спірному вагоні, обставини за яких виявлена незбереженність вантажу і обставини, які могли бути причиною виникнення не збереженості вантажу. Зазначений комерційний акт містить в собі відомості тільки в частині розміру нестачі вантажу, а відтак, у відповідності до чинного законодавства, саме на залізницю покладається обов`язок довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу. Не погоджуючись із складеним комерційним актом №415207/115 від 30.12.2019р., ТОВ СП НІБУЛОН 03.01.2020р. за №3-1/35 направило на начальника виробничого підрозділу Дирекція залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій Регіональної філії Одеська залізниця скаргу на оформлення комерційного акта з порушенням Правил складання актів та отримало відповідь на скаргу з якої вбачається, що скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що позивач, 29.12.2019р., телефонограмою №29/35 звернувся до начальника станції Миколаїв-Вантажний з пропозицією прийняти участь у перевірці маси вантажу у вказаному вагоні і скласти комерційний акт. Телефонограмою від 29.12.2019р. №29-1/35 ТОВ СП НІБУЛОН повідомило начальника станції Миколаїв-Вантажний про те, що приймання вантажу з зазначеного вагону буде проводитись 29.12.2019р. з участю експертів РТПП Миколаївської області одночасно з комісійною видачею вантажу за участю представників станції Миколаїв-Вантажний. За результатами приймання вантажу у вказаному вагоні буде складений та оформлений акт експертизи РТПП Миколаївської області. Запропонувало направити уповноваженого представника залізниці для прийняття участі у прийманні вказаного вантажу та складанні комерційного акту (копія додається). Телефонограмою від 30.12.2019р. №30/35 ТОВ СП НІБУЛОН повідомило начальника станції Миколаїв-Вантажний про те, що у зв`язку з тим, що представники залізниці відмовились від видачі вантажу у даному вагоні 29.12.2019р. з причини відсутності представників поліції, приймання вантажу з зазначеного вагона буде проводитись 30.12.2019р. за участю представників станції Миколаїв-Вантажний. За результатами приймання вантажу у вказаному вагоні буде складений та оформлений акт експертизи РТПП Миколаївської області. Запропонувало направити уповноваженого представника залізниці для прийняття участі у прийманні вказаного вантажу та складанні комерційного акту.

Як вже вказано вище, Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області оформлено акт експертизи №120-1617 від 02.01.2020р. яким було встановлено, що на вагоні №95677530 при огляді нижніх розвантажувальних люків в місці з`єднання кришки і бункера виявлена стара монтажна піна жовтого кольору (запилена). Крім того, після зняття пломб було виявлено, що між І та II люками від сходів є конусоподібне поглиблення вантажу у вигляді воронки (порожнини) довжиною близько 3,0м по ширині до 1,5м та завглибшки візуально до 1,2м від поверхні вантажу, з чітко позначеною смугою характерній для стікаючого вантажу вниз, у бік першого розвантажувального люка (з протилежної сторони від штурвалів). При цьому, акт експертизи містить висновок про те, що візуально вільний простір у вагоні дозволяє поміститись нестачі вантажу. Специфікація до Акту експертизи №120-1617 від 02.01.2020р. підписана начальником вантажного району станції Миколаїв-Вантажний ОСОБА_1 . Наявність поглиблення у вигляді воронки (порожнини) у завантажувальному люці вагону, не передбачених технічною конструкцією вагону свідчать про технічну несправність (пошкодження) вищевказаного вагону та можливість доступу до вантажу в процесі перевезення. Так само, наявність поглиблення у вигляді воронки (порожнини) свідчить про течію вантажу (виникнення нестачі) саме під час його перевезення. Вищевказані обставини свідчать про наявність доступу до вантажу під час його перевезення через технічну несправність (пошкодження) вагону, а отже, відповідальність за нестачу повинен нести перевізник (залізниця). Як зазначено у п. 20 залізничної накладної таких ушкоджень під час відправлення вагону не було. Вантаж було завантажено у справний вагон. Це додатково свідчить про факт виникнення нестачі вантажу саме під час його перевезення залізницею. Наявність воронки (порожнини) свідчить про виникнення нестачі вантажу саме під час його перевезення.

З огляду на наведене, те, що ТОВ СП „НІБУЛОН» надано до суду докази оскарження складання комерційного акту №415207/15 від 30.12.2019р., а також зміст експертного дослідження, господарський суд доходить висновку, що позивачем у належний спосіб доведено прибуття на станцію призначення вагону з вантажем у технічно несправному стані, внаслідок чого могла виникнути нестача в т.ч. у процесі перевезення. Такі обставини мали бути відображені в комерційному акті, проте комерційний акт №415207/15 від 30.12.2019р., в порушення вимог п. 9 Правил складання актів не містить в собі докладного опису, зокрема, щодо правильного або навпаки здійснення вантажовідправником завантаження, розміщення й кріплення вантажу у спірному вагоні, обставини за яких виявлена незбереженність вантажу і обставини, які могли бути причиною виникнення не збереженості вантажу, а відтак, у відповідності до чинного законодавства, саме на залізницю покладається обов`язок довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу.

Крім того, на виконання п.113 Статуту залізниць України відповідачем не надано доказів виникнення нестачі з причин, які від неї не залежали, в зв`язку з чим суд покладає цивільно-правову відповідальність за втрату вантажу в процесі перевезення на відповідача.

При цьому суд враховує, що вантаж, завантажений засобами вантажовідправника у вагон №95677530 залізниця прийняла до перевезення без зауважень, до моменту прибуття вагонів на станцію Миколаїв-вантажний жодних зауважень чи то повідомлень з приводу неправильного визначення вантажу вантажовідправником залізницею зроблено не було, вантажовідправником також вагон №95677530 був прийнятий до перевезення без зауважень.

Згідно ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Відповідно до ст.113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

В п.п.114,115 Статуту залізниць України закріплено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі...; недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення; вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу...

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, становить: 0,5% маси, зазначеної в перевізних документах для інших вантажів.

Отже, ТОВ СП „НІБУЛОН» має право на стягнення завданих неправомірними діями перевізника вантажу збитків в розмірі дійсної вартості в сумі 37685,26грн., розрахунок якої цілком обґрунтовано здійснено позивачем, виходячи з таких показників: вартість за 1 тону вантажу (насіння кукурудзи) - 5420,00грн. з ПДВ, яка вказана в довідці від 18.05.2020р. №6570/3-20/27, маса відповідальної нестачі із вирахуванням норми нестачі (природної втрати) 0,5% нетто вантажу насіння кукурудзи (інші вантажі) по вагону №95677530 7300кг.

Доводи АТ „Українська залізниця» про те, що вантаж видано у схоронному стані та те, що немає ознак втрати вантажу під час перевезення судом до уваги не приймаються оскільки такі твердження суперечать фактичним обставинам справи.

Посилання відповідача на те, що при складанні акту експертизи від №120-1617 від 02.01.2020р., представниками Торгово-промислової палати Миколаївської області було порушено свої повноваження також судом до уваги не приймаються оскільки відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість, а отже, повноваження торгово-промислових палат на проведення експертиз встановлені законом. Регіональна торгово-промислова палата Миколаївської області листом від 07.03.2018р. №247/04 надала лист із роз`ясненнями щодо питання, які були наведені у листі ТОВ СП НІБУЛОН від 15.02.2018р. №2025/3-18/27 про надання інформації щодо проведення товарознавчих експертиз за заявками підприємства ТОВ СП НІБУЛОН , а саме: проведення товарознавчих експертиз по визначенню кількості вантажу та зовнішнього огляду транспортних заходів (у тому числі залізничних вагонів). Так, у листі від 07.03.2018р. №247/04 зазначено про те, що: ...Правовою основою діяльності торгово-промислових палат в Україні є Закон України Про торгово- промислові палати в Україні від 02.12.1997р. На підставі п. 1 ст. 11 цього Закону України, палати, в тому числі, мають право проводити товарознавчі експертизи з контролю якості, кількості, комплектність товарів, а також визначення їх вартості, крім того, можливість проведення товарознавчих експертиз визначена у Статуті РТПП Миколаївської області.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії ( Ruiz Torija v . Spain ) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії ( Suominen v . Finland ), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії ( Hirvisaari v . Finland ), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України ).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" до відповідача Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 37685,26грн., обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2102,00грн. покласти на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із залученням експертів, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.2 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч.ч.4,5,7 ст.127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат, пов`язаних із залученням експертів та оплати таких витрат в розмірі 5220,00грн. позивачем надані до суду договір про надання послуг від 30.08.2016р. №938, із додатками и та додатковими угодами до цього договору, які укладені між ТОВ СП „НІБУЛОН» (замовник) і Регіональною ТПП Миколаївської області (виконавець), рахунком на оплату №120-1617 від 02.02.2020р. та платіжне доручення №6025 від 03.02.2020р.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору та витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського товариства «НІБУЛОН» до відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 37685,26грн. - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського товариства «НІБУЛОН» (юридична адреса: 54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, поштова адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 9-Б, код ЄДРПОУ 14291113) 37685,26грн. вартості нестачі вантажу, 2102,00грн. судового збору, 5220,00грн. витрат пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 12 жовтня 2020 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова