Рішення

від 30.09.2020 по справі 917/429/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2020 Справа № 917/429/20

м.Полтава

за позовною заявою Кременчуцької міської ради Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТ-Авто", вул. Ярмаркова, 11-Г, м. Кременчук, 39600, код ЄДРПОУ 34537336

про стягнення 532 469,76 грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Секрет судового засідання Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання

Обставини справи. Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулася до суду з позовом до ТОВ "АВТ-Авто" про стягнення 532 469,76 грн. безпідставно збережених коштів.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач за період 28.02.2017 по 29.02.2020 включно користувався земельною ділянкою площею 5053кв.м. по вул.Ярмарковій,11-Г в м.Кременчуці Полтавської області без правовстановлюючих документів на неї, орендну плату за договором не сплачував, у з"язку з чим позивач не отримав коштів у розмірі 532 469,76 грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.04.2020 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Проведення підготовчого засідання призначено на 30.04.2020.

Відповідач відзив на позов не надав, явку представника у судове засідання не забезпечив. Ухвали суду, що направлялися відповідачу за адресою, вказаною у позові - вул. Ярмаркова, 11-Г, м. Кременчук, 39600, повернулися до суду.

Судом встановлено, що місцезнаходження відповідача на даний час є - 01103, м.Київ, вул.Михайла Бойчука,13.

Ухвала суду, що направлялася відповідачу за адресою - 01103, м.Київ, вул.Михайла Бойчука,13 також повернулася до суду.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження відповідача вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» ).

Враховуючи викладене, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.07.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 04.08.2020. Ухвалами від 04.08.2020 та 10.09.2020 суд відкладав засідання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

20.11.2006 року Крюківський районним судом м. Кременчука Полтавської області прийнято рішення, яким визнано право власності на нерухоме майно, що знаходиться у м. Кременчуці, вул. Ярмаркова, 11 за товариством з обмеженою відповідальністю АВТ-АВТО (нерухоме майно складається з: будівлі головного корпусу - літ. А , загальною площею 1915,6 кв.м, а саме №3-1 площею 8,8 кв.м, №1-1 площею 624,2 кв.м, №1-2 площею 47,9 кв.м, №1-3 площею 12,8 кв.м, №1-4 площею 9,5 кв.м, №1-5 площею 25,1 кв.м, №1-16 площею 100,9 кв.м, №1-17 площею 45,4 кв.м, №1-18 площею 7,9 кв.м, №1-19 площею 13,8 кв.м, №1-20 площею 15,6 кв.м, №1-21 площею 100 кв.м; Будівля головного корпусу - літ А , заг.площею 782,2 кв.м, а саме №3 площею 15,9 кв.м, №4 площею 14,7 кв.м, №5 площею 13,2 кв.м, №6 площею 42,5 кв.м, №7 площею 2,4 кв.м, №8 площею 8,8 кв.м, №9 площею 24,1 кв.м, №22 площею 26,5 кв.м, №23 площею 16,2 кв.м. №24 площею 14,1 кв.м, №25 площею 23,0 кв.м, №26 площею 19,4 кв.м, №27 площею 18,7 кв.м, №28 площею 11,5 кв.м; Коридори №2 площею 20,6 кв.м, №10 площею 49,7 кв.м, №33 площею 66,1 кв.м, знаходяться в загальному користуванні; Сходи №14 площею 15,7 кв.м, №17 площею 16,1 кв.м знаходяться в загальному користуванні; Диспетчерська - літ. Б , площею 74,2 кв.м, Блоккімната - літ. Б , площею 90,5 кв.м, Гаражі - літ. Л , літ. М , літера Н загальною площею 240,2 кв.м; Технічна площадка - балансовою вартістю 2 987).

Так, 22.10.2008 року між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю АВТ-АВТО було укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий № 5310436500:10:001:0167) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель по вул. Ярмарковій,11 в м. Кременчуці, загальною площею 5053 кв.м, строком дії на 5 років. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі земель, номер запису:040854800226 від 24.11.2008.

Розпорядженням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради за №286-Р від 07.11.2013 Про присвоєння поштової адреси в м. Кременчуці , вищезазначеним нежитловим будівлям присвоєна поштова адреса: м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 11-Г.

Рішенням Кременчуцької міської ради від 28.01.2014 Про надання дозволу ж розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок юридичним та фізичним особам в м. Кременчуці ТОВ АВТ-АВТО надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 4976 кв.м для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель по вул. Ярмарковій, 11-Г.

Позивач зазначає, що на дату звернення до суду з відповідним позовом Відповідач так і не вчинив дій щодо оформлення документів на право користування земельною ділянкою під належним йому нерухомим майном.

Так, у період з 28.02.2017 року по 29.02.2020 року Відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель по вул.Ярмарковій, буд.ІІ-Г в м. Кременчуці Полтавської області, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання могла б отримати у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Дана земельна ділянка в м. Кременчуці Полтавської області, по вул. Ярмаркова, 11 площею 5053 кв.м. та на якій розміщені вищезазначені нежитлові будівлі є сформованою та їй призначено кадастровий № 5310436500:10:001:0167.

З вимогою про стягнення боргу у розмірі 523469,76грн. позивач звернувся до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами ч. 1 і ч. 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі (із змінами і доповненнями) за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі орендар вносить орендодавцеві платіж - орендну плату за землю.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, г) відшкодування заподіяних збитків (п. г ч. З ст. 152 Земельного кодексу України).

Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Саме на землекористувача покладається обов`язок вчинення певних дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Невиконання вказаного обов`язку є підставою для стягнення з землекористувача збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаної орендної плати за землю), завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів наведене узгоджується і з позицією Верховного Суду України, що викладена в постанові від 17.02.2016р. у справі №3-1160г15.

Тож, у період з 28.02.2017 року по 29.02.2020 року (включно) з урахуванням строку позовної давності. Відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Фактично розмір доходу Відповідача, розрахований Кременчуцькою міською радою Полтавської області, як розмір плати за користування безпідставно набутим майном (земельною ділянкою комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів) у виді орендної плати за землю за період з 28.02.2017 року по 29.02.2020 року (включно) та становить 523 469,76 грн.

Заявлена Кременчуцькою міською радою Полтавської області сума є сумою несплаченої Відповідачем орендної плати за використання земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди за період з 28.02.2017 року по 29.02.2020 року (включно), внаслідок чого Позивач був позбавлений можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду саме Відповідачеві, чим Позивачеві завдано збитки у виді неодержаної орендної плати за землю.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України широко визначає підстави виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Товариство з обмеженою відповідальністю АВТ -АВТО належним чином не оформив правовідносини щодо користування спірною земельною ділянкою.

Проте з моменту виникнення права власності на зазначене нерухоме майно та закінчення терміну попереднього договору оренди землі у Відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нерухомим майном.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток, паїв, а також постійних землекористувачів, що визначено підпунктом 14.1.72 статті 14 ПК України.

Отже, відповідно до визначення поняття земельного податку він є платежем, що сплачується власниками земельних ділянок та земельних часток, паїв, а також постійними землекористувачам, а Відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України).

Як убачається з матеріалів справи, відповідач у період з 28.02.2017 по 29.02.2020 (включно) не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому Законом розмірі.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, за період з 28.02.2017 по 29.02.2020 (включно) розмір орендної плати мав становити 523 469,76грн.

Зважаючи на те, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2019 у справі № 916/2927/17).

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 523 469,76грн. за період з 28.02.2017 по 29.02.2020 (включно) підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТ-Авто" ( 01103, м.Київ, вул.Михайла Бойчука,13, код ЄДРПОУ 34537336) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) 523 469,76грн. боргу та 7852,05грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв"язку з відпусткою судді повний текст рішення підписано: 12.10.2020

Суддя Кльопов І.Г.