Рішення

від 07.10.2020 по справі 921/153/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 жовтня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/153/20 Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Качунь І.Є.

розглянув справу

за позовом Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпреса", вул. Дівоча, 3, м. Тернопіль, 46011

третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління агропромислового, економічного розвитку та з питань державної реєстрації Підгаєцької районної державної адміністрації, вул. Шевченка, 32, м. Підгайці Тернопільської області, 48000

про скасування запису №30853307 від 20.03.2019 про державну реєстрацію права власності на торгове приміщення площею 5,4 кв.м. за адресою: майдан Привокзальний, 1в, м. Тернопіль; припинення права власності на торгове приміщення; закриття розділу Державного реєстру речових прав за №1794172461101 відносно торгового приміщення

за участі представника позивача - Ахтемейчук Н.М.

Суть справи:

Тернопільська міська рада звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгпреса" про скасування запису №30853307 від 20.03.2019 про державну реєстрацію права власності на торгове приміщення площею 5,4 кв.м. за адресою: майдан Привокзальний, 1в, м. Тернопіль; припинення права власності на торгове приміщення; закриття розділу Державного реєстру речових прав за №1794172461101 відносно торгового приміщення.

Ухвалою суду від 28.05.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління агропромислового комплексу, економічного розвитку та з питань державної реєстрації Підгаєцької районної державної адміністрації.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих в судових засіданнях повноважним представником, орган місцевого самоврядування посилається на протиправне внесення у березні 2019 року запису до Державного реєстру прав про право власності ТОВ "Торгпреса" на торгове приміщення, яке не є об`єктом нерухомості. Це спричинило порушення права комунальної власності на землю територіальної громади.

В свою чергу, відповідач у судове засідання 07.10.2020 не з`явився, відзиву на позов не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому процесуальним законодавством порядку. Крім того, ухвалою суду від 15.06.2020 судом задоволено заяву відповідача №б/н від 15.06.2020 та продовжено строк для подачі ним відзиву на позов, але такий у матеріалах справи відсутній.

Згідно із п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організації судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.

Враховуючи наявність відомостей про отримання відповідачем повідомлень про судовий розгляд даного спору та присутність його представника у попередніх судових засіданнях, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України.

Судом також враховано, що за ч. 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Представник третьої особи у судові засідання не з`являвся, разом з тим від Управління 10.09.2020 надійшло клопотання про розгляд справи без участі третьої особи №26/01-02 від 07.09.2020. Крім цього, у ньому зазначено, що державний реєстратор позовні вимоги не підтримує та просить суд у позові відмовити.

Розгляд даного спору здійснювався із технічною фіксацією судового процесу в порядку ст. 222 ГПК України.

Ухвалою суду від 26.08.2020 закрито підготовче провадження по даній справі та призначено її до розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши представлені докази, господарський суд встановив наступне.

16.01.1996 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області (далі - Продавець) та товариством покупців ОДКТРП "Торгпреса" було укладено договір купівлі-продажу державного майна за некомерційним конкурсом, зареєстрований в реєстрі 07.02.1996 за №3-864, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупця державне майно цілісного майнового комплексу обласного державно - комунального торгово-роздрібного підприємства "Торгпреса", до якого належать кіоски по м. Тернополю - 32 об`єкти, по районах області - 50 об`єктів (згідно з переліком, що додається). Крім цього орендуються приміщення по м. Тернополю за адресами: вул. Дівоча, 3 (адміністративний будинок), вул. Сагайдачного,2, вул. Руська, 15, вул. Живова, 11, 7, вул. Білогірська, 2, вул. Привокзальна, 1, вул. Залізнична, 4, вул. М. Кривоноса, 2, вул. Купчинського, 8, вул. Микулинецька, 46. По районах області приміщення орендуються за наступними адресами: м. Теребовля, вул. Кн. Василька, 96, Теребовлянський район, с. Коноплівка, санаторій "Медобори", м. Чортків, вул. Шевченка, м. Бережани вул. Шевченка, 5, м. Бучач, вул. Галицька, 27. Покупець зобов`язався прийняти майно і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі.

Майно підприємства включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з актом інвентаризації.

Право власності на об`єкт переходить з моменту підписання акта прийому-передачі майна (п.1.2 договору).

При цьому слід зазначити, що у додатку №1 до вказаного правочину "Розташування кіосків ОДКТРП "Торгпреса" по м. Тернополю", торгове приміщення за адресою майдан Привокзальний, 1В у м. Тернополі не зазначене. Натомість у ньому значиться кіоск №26 на майдані Привокзальна площа, 1.

Відповідно до акту передачі державного майна від 05 квітня 1996 року Продавець передав, а Покупець прийняв викуплене ним державне майно ОДКТРП "Торгпреса", що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Дівоча,3 вартістю 7000 000 тис. крб., а саме: основні засоби (по залишковій вартості) на суму 2165906 крб.; обігові кошти в сумі 7685174 крб.; разом в сумі 9851080 крб.; всього за результатом конкурсу в сумі 7000000 крб.

На підставі договору від 16.01.1996, а також акта від 05.04.1996 обласному державно-комунальному торгово-роздрібному підприємству "Торгпреса" виготовлено свідоцтво про власність реєстраційний номер № 97 від 11.04.1996.

24.05.2012 Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради видано ТОВ "Торгпреса" Паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності - ТС стаціонарної тимчасової споруди за адресою: м. Тернопіль, Майдан Привокзальний (реєстраційний номер 78/12). Термін дії Паспорту, з урахуванням продовження - до 26.06.2019.

Згідно Схеми розміщення стаціонарної тимчасової споруди, така розташована на земельній ділянці, площею 5,4 м 2 .

04.08.2015 між Тернопільською міською радою (Орендодавець) та ТОВ "Торгпреса" (Орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до п.1. якого Орендодавець на підставі рішення міської ради від 30.06.2015 №6/60/254 надав, а Орендар прийняв в строкове користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться у м. Тернополі за адресою майдан Привокзальний.

В оренду передалась земельна ділянка, на якій знаходиться об`єкт - кіоск, кадастровий номер 6110100000:02:026:0002 загальною площею 0,00054 га, в тому числі землі, які використовуються в комерційних цілях (п.п.2,3 договору).

Згідно п.8 договір укладено терміном на два роки до 30.06.2017.

Відповідно до п.15 договору оренди земельна ділянка передається в оренду для обслуговування кіоску по реалізації продукції.

11.09.2015 здійснено державну реєстрацію права землекористування за ТОВ "Торгпреса", що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №88940900 від 07.06.2017.

Також за інформацією з вище вказаного Витягу вбачається, що строк дії договору оренди землі контрагентами продовжувався до 30.06.2019 з правом пролонгації.

11.01.2019 на замовлення ТОВ "Торгпреса" Товариством з обмеженою відповідальністю "Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області" виготовлено Технічний паспорт на громадський будинок з призначенням торгове приміщення за адресою майдан Привокзальний, 1в у м. Тернополі, з якого вбачається, що стіни приміщення виконані з металевого каркасу і утеплені мінеральною ватою; приміщення розташовано на бетонному фундаменті, площа основи складає 5,0м 2 ; площа приміщення становить 4,6м 2 .

За даними інформаційної довідки №188452588 від 12.11.2019 з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (далі - Державний реєстр) щодо об`єкта нерухомого майна, державним реєстратором Управління агропромислового, економічного розвитку та з питань державної реєстрації Підгаєцької районної державної адміністрації Гречкосій Галиною Василівною 25.03.2019 прийнято рішення №46126273 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), відповідно до якого здійснено державну реєстрацію права власності на торгове приміщення, загальною площею 5,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Привокзальний майдан, будинок 1в, м. Тернопіль, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1794172461101, дата державної реєстрації - 20.03.2019, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгпреса". Підставою виникнення права власності вказано: договір купівлі-продажу державного майна за некомерційним конкурсом, серія та номер: 3-864, виданий 07.02.1996; Статут; Свідоцтво про право власності №97 від 11.04.1996, видане Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області.

Згідно повідомлення Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради №548/27 від 18.11.2019 у Єдиному реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів відсутня інформація щодо об`єктів нерухомості (торгові приміщення) за адресою: майдан Привокзальний, що належить ТОВ "Торгпреса". Крім цього, до відділу державного архітектурно-будівельного контролю за вказаною адресою не подавалися документи на проведення підготовчих та будівельних робіт, а також введення в експлуатацію вище вказаних об`єктів.

Позивач також посилається на лист №2098/14 від 26.11.2019 де зазначено, що Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради не присвоювався адресний номер об`єкту нерухомості (торговому приміщенню) загальною площею 5,4 кв.м. за адресою майдан Привокзальний, 1в і не надавались будь-які інші документи.

Таким чином, позивач вважає, що внесення 20.03.2019 державним реєстратором до Державного реєстру запису про реєстрацію за ТОВ "Торгпреса" права власності на торгове приміщення, загальною площею 5,4 кв.м. за адресою: майдан Привокзальний, 1в, м. Тернопіль було здійснено з порушенням чинного законодавства. Відтак даний запис підлягає скасуванню. Одночасно слід припинити право власності на торгове приміщення та закрити розділ державного реєстру відносно вказаного торгового приміщення.

Зазначені позовні вимоги є предметом спору у даній справі.

При цьому суд враховує, що спірні правовідносини виникли не стільки щодо дій реєстратора при вчиненні реєстраційних дій, скільки щодо правомірності набуття речових прав ТОВ "Тогрпреса" на торгове приміщення (кіоск) та стосуються набутого ним права власності.

Предметом спору у даній справі є приватний інтерес Тернопільської міської ради, що стосується насамперед захисту її прав як власника земельної ділянки від порушень, вчинених державним реєстратором.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.02.2019 у справі №910/6090/18 (провадження №12-269гс18), спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим, а тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами господарського судочинства.

Дослідивши подані учасниками цього спору докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про те, що позов слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступних міркувань.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Способом захисту свого цивільного права (інтересу) у даній справі Тернопільською міською радою визначено скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності відповідача.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.128 ЦК УРСР (чинного на час придбання майна відповідачем) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Чинними у 1996 році статтями 20,22 Закону України "Про власність" було обумовлено, що суб`єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об`єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об`єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Об`єктами права власності колективу орендарів є вироблена продукція, одержані доходи та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про власність" об`єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

16.01.1996 товариство покупців трудового колективу ОДКТРП "Торгпреса" (реорганізоване у подальшому через приватизацію у ТОВ "Торгпреса") набуло у власність торгове приміщення, яке розташоване за адресою: майдан Привокзальний у м. Тернополі.

У технічному паспорті на громадський будинок, що виготовлений 11.01.2019 зазначено об`єкт - торгове приміщення, що має загальну площу 4,6 кв.м. Інших відомостей щодо технічних характеристик вказаного майна даний документ не містить.

Як зазначалось вище, 20.03.2019 державним реєстратором було прийнято рішення про реєстрацію за ТОВ "Торгпреса" права власності на це торгове приміщення.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон про реєстрацію), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно зі ст. 2 цього Закону державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; а Державним реєстром речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, урегульований ч. 1 ст. 15 Закону про реєстрацію та передбачає, зокрема, прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації, внесення записів до Державного реєстру прав.

При розгляді вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності, суд перевіряє, в тому числі, факт наявності або відсутності у державного реєстратора законних підстав для внесення записів до Державного реєстру прав на підставі ст.ст. 26, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 3 Закону про реєстрацію встановлено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 5 цього Закону, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Положеннями ч. 4 ст. 18 Закону про реєстрацію встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

На виконання положень Закону про реєстрацію, постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 було затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок).

Згідно з п. п. 6, 7 цього Порядку, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Частиною 2 ст. 22 Закону про реєстрацію передбачено, що відповідальність за достовірність даних, які містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник.

У відповідності до п. 48 Порядку, для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), подаються:

1) документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.

3) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою);

4) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).

Як вбачається з Інформаційної довідки №188452588 від 12.11.2019 з Державного реєстру щодо об`єкта нерухомого майна для проведення процедури державної реєстрації права власності на нерухоме майно подано: договір купівлі-продажу державного майна за некомерційним конкурсом, серія та номер: 3-864, виданий 07.02.1996; Статут; Свідоцтво про право власності №97 від 11.04.1996, видане Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області.

Згідно з частиною 1 статті 144 ЦК України, статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів. Найпоширенішим способом формування статутного капіталу є внесення майна або грошових коштів.

За ч. 2 ст. 115 ЦК України внеском учасника можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові та інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 86 ГК України вкладами учасників та засновників господарського товариства до статутного капіталу можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об`єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Майно до статутного капіталу передається за актом приймання-передачі. Складається такий акт у довільній формі, але у ньому повинні бути необхідні реквізити: найменування сторони, що передає і приймає, дата складання, найменування майна, що передається, його вартість, при цьому справжність підписів на акті приймання - передачі майна або іншому документі, що підтверджує факт передачі такого майна, засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат".

При цьому суд враховує, що серед переліку документів, наданих для державної реєстрації права власності, актів приймання - передачі майна або інших письмових доказів, що підтверджують факт передачі такого майна до статутного капіталу товариства, немає.

З огляду на викладене, в суду відсутні підстави вважати, що відповідачем подано усі необхідні для державної реєстрації права власності документи, визначені у п. 48 Порядку.

Згідно Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженою Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 за №55 (з наступними змінами і доповненнями) об`єкти нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 №127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за №582/5773 (із змінами), а також єдині майнові комплекси, що належать на праві власності і розташовані на одній земельній ділянці, можуть бути поділені на самостійні об`єкти нерухомого майна. Поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна провадиться відповідно до законодавства з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Як уже зазначалось судом, на підставі договору купівлі-продажу державного майна за некомерційним конкурсом по акту передачі державного майна від 05.04.1996 трудовий колектив ОДКТРП "Торгпреса" набув у власність майно цілісного майнового комплексу, до складу якого входить і спірний кіоск. Однак, відомостей про виділення вказаного майна зі складу цілісного майнового комплексу, як самостійного об`єкта цивільно-правових відносин, присвоєння йому адресного номера у встановленому законом порядку, суду не надано.

Натомість, Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради заперечується факт присвоєння адресного номера об`єкту нерухомості (торговому приміщенню) загальною площею 5,4 кв.м. за адресою майдан Привокзальний, 1.

Щодо тверджень позивача про те, що спірний об`єкт - торгове приміщення, загальною площею 5,4 кв. м за адресою: майдан Привокзальний у м. Тернопіль не є об`єктом нерухомого майна, право власності на яке підлягає обов`язковій державній реєстрації, судом встановлено таке.

Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. На виконання повноважень, встановлених вказаною нормою закону Міністерством регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства України наказом від 21.10.2011 №244 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1330/20068 та є чинним.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.20., 2.21., 2.30. та 2.31 цього Порядку підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди, встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив`язки, у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу, розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється.

Статтею 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що малі архітектурні форми є елементами благоустрою. Мала архітектурна форма - це оснащення об`єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать, зокрема, альтанки, павільйони, навіси. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

У свою чергу, під спорудою згідно постанови КМ України від 28.10.2004р. №1442 "Про затвердження Національного стандарту №2 "Оцінка нерухомого майна" розуміється земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тунелі, естакади, мости тощо).

Також поняття споруди визначено Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, відповідно до якого споруда це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

Зібрані у справі докази свідчать, що 24.05.2012 Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради було видано ТОВ "Торгпреса" паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності - ТС стаціонарної тимчасової споруди за адресою майдан Привокзальний, реєстраційний номер 78/12. Із матеріалів, які додано до Паспорту прив`язки вбачається, що стаціонарна тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності встановлена товариством тимчасово, без улаштування фундаменту.

Факт отримання Паспорту прив`язки, оформлення ним права землекористування для розташування та обслуговування спірного кіоску по продажу друкованою продукцією відповідачем не спростовується.

Окрім того, в обґрунтування свого твердження про те, що спірний об`єкт є стаціонарною тимчасовою спорудою, позивач посилається на приписи ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою визначено, що у реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Аналогічні приписи містяться у ч. 2 ст. 331 ЦК України, де зазначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Так, з інформації, наданої Відділу державного архітектурно-будівельного контролю, у єдиному реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання і підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів, відсутня інформація щодо об`єктів - нерухомості (торгові приміщення) за адресою: Привокзальний майдан, будинок 1в у м. Тернополі, що належать ТОВ "Торгпреса". Крім цього, до Відділу за вказаною адресою не подавалося документів на проведення підготовчих та будівельних робіт, а також введення в експлуатацію вище вказаних об`єктів.

Наведене в сукупності дає підстави суду вважати, що торгове приміщення, загальною площею 5,4 кв.м. за адресою майдан Привокзальний у м. Тернополі є тимчасовою спорудою.

Відповідно до ч. 3 ст.10 Закону про реєстрацію, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Встановлені у справі обставини, на переконання суду, свідчать про відсутність у державного реєстратора законних підстав для внесення до Державного реєстру прав запису про державну реєстрацію права власності на спірне торгове приміщення.

Згідно з частинами першою, другою статті 26 Закону про реєстрацію, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Ухвалюючи рішення у даній справі судом враховано позицію Великої Палати Верховного Суду про те, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права та інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 04.09.2018 № 915/127/18, від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17).

Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 5,4 кв.м, що знаходиться по Привокзальний майдан, 1в, у м. Тернополі, на земельній ділянці комунальної власності, порушує права Тернопільської міської ради як власника землі, котрий наділений повноваженнями вільно розпоряджатися своєю власністю, свідчить про наявність правових підстав для скасування запису №30853307 від 20.03.2019 та задоволення позовних вимог в цій частині.

Згідно ч.3 ст.26 Закону про реєстрацію, ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Частиною 7 ст.14 цього ж Закону визначено, що у разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно в разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав.

Станом на 07.10.2020 року, матеріали справи не містять відомостей про державну реєстрацію припинення речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства за ТОВ "Торгпреса" на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу державного майна за некомерційним конкурсом за реєстраційним номером №3-864 від 16.01.1996,

Отже, виходячи з вище наведених положень Закону позовні вимоги про припинення права власності на торгове приміщення та закриття розділу Державного реєстру речових прав за №1794172461101 відносно торгового приміщення також підлягають до задоволення.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Окрім цього, суд враховує, що у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків: "суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини". Аналогічну правову позицію викладено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц.

У зв`язку із задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запис номер 30853307 від 20.03.2019 про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгпреса» (вул. Дівоча, 3, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14039483) на торгове приміщення, площею 5,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Привокзальний майдан, 1в, м. Тернопіль, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1794172461101.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгпреса» (вул. Дівоча, 3, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14039483) на користь Тернопільської міської ради (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 34334305) - 2102 (дві тисячі двісті дві) грн в повернення сплаченого судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному б-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 12.10.2020

Суддя О.В. Руденко