Рішення

від 06.10.2020 по справі 922/2152/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2152/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна електротехнічна компанія", м. Одеса, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна промисловість", м. Харків, про стягнення 18182,70 грн, за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - Нікіши Д.С. (довіреність б/н від 07.09.2020, ордер серії ЗП № 031645 від

08.09.2020);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна електротехнічна компанія", м. Одеса, 08.07.2020 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна промисловість", м. Харків, про стягнення штрафних санкцій за непоставлену продукцію у розмірі 18182,70 грн (у тому числі: 15082,62 грн пені та 3100,08 грн штрафу). Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору поставки № 01/03 від 01.03.2019 та приписів чинного законодавства, не здійснив поставку продукції у визначені строки.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2020 вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі 922/2152/20; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

22.09.2020 відповідачем було подано до суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій шляхом перерахування суми пені в межах встановленого законом граничного розміру - подвійної облікової ставки НБУ, а також шляхом звільнення відповідача від сплати суми штрафу з огляду на його фінансовий стан, недоведеність позивачем розміру завданих йому збитків. У зв`язку з викладеним, відповідач просив позовні вимоги задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача 2810,84 грн пені.

У судове засідання, яке відбулося 06.10.2020, представник позивача не з`явився; про причину неявки суд не повідомив.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна промисловість" (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південна електротехнічна компанія" (позивач) було укладено безстроковий Договір поставки № 01/03, згідно з яким відповідач зобов`язався систематично, згідно укладених специфікацій, поставляти партії товару, а позивач зобов`язався приймати партії товару та сплачувати їх вартість на умовах договору.

Відповідно до п.п. 1.3 та 1.4 Договору, обсяг, асортимент, вартість та термін поставки кожної партії визначаються у відповідній Специфікації та сторони можуть передбачити у Специфікації інші ніж у Договорі умови для певної партії товару.

Згідно з п.п. 3.1 та 3.2 Договору, поставка товару здійснюється на умовах FCA (склад продавця) згідно правил "Інкотермс" в редакції 2010 року. При цьому, про готовність товару на складі продавець повинен негайно повідомити покупця.

22.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна промисловість" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південна електротехнічна компанія" укладено Специфікацію № 8, відповідно до якої відповідач зобов`язався поставити електротехнічну продукцію на суму 94003,20 грн (з ПДВ) упродовж 15-20 робочих днів з дати зарахування 50% попередньої оплати у сумі 47001,60 грн, а позивач - сплатити її вартість на умовах 50% попередньої оплати та 50% протягом трьох робочих днів з дати повідомлення про готовність партії товару до відвантаження.

Як свідчать матеріали справи, попередня оплата за Специфікацією № 8 була зроблена ТОВ "Південна електротехнічна компанія" 31.01.2020. Відповідно, вся партія товару мала бути поставлена до 28.02.2020.

Однак, 28.02.2020 та 12.03.2020 відповідач поставив на адресу позивача за Специфікацією № 8 від 22.01.2020 продукцію на суму 63002,40 грн. Відповідно, вартість непоставленої у строк продукції складає 31000,80 грн. Факт затримки поставки товару відповідачем підтверджується листом № 1 від 10.04.2020.

10.04.2020 між ТОВ "Інвестиційна промисловість" та ТОВ "Південна електротехнічна компанія" укладено Специфікацію № 5, відповідно до якої відповідач зобов`язався поставити електротехнічну продукцію на суму 34112,23 грн (з ПДВ) упродовж 14 робочих днів з дати зарахування 50% попередньої оплати у сумі 17056,12 грн, а позивач - сплатити її вартість на умовах 50% попередньої оплати та 50% протягом трьох робочих днів з дати повідомлення про готовність партії товару до відвантаження.

Попередня оплата за Специфікацією № 5 була зроблена відповідачем 15.04.2020. Відповідно, вся партія товару мала бути поставлена до 08.05.2020.

Проте, станом на 21.05.2020 на адресу ТОВ "Південна електротехнічна компанія" за Специфікацією № 5 від 10.04.2020 продукцію не поставлено.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою поставити продукцію. Останній раз позивач звертався до відповідача з вимогою 06.05.2020 з Претензією щодо поставки продукції від 06.05.2020, яка додається до позовної заяви. Але Претензію залишено відповідачем без відповіді, зобов`язання по поставці продукції не виконане.

З матеріалів справи вбачається, що зобов`язання було виконано відповідачем лише у вересні 2020 шляхом поставки за домовленістю сторін іншого обладнання ніж було недопоставлене, що підтверджується листом відповідача за вих. № 083101 від 31.08.2020 та чеком про відправлення від 16.09.2020.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з п. 6.1 Договору, за затримку поставки товару покупець може стягнути з продавця пеню в розмірі 0,5% від ціни недопоставленого товару за кожний день затримки та за увесь період затримки. Крім того, у разі порушення строків поставки більше ніж на 30 календарних днів, продавець виплачує покупцю штраф у розмірі 10% від вартості недопоставленої у строк продукції.

У зв`язку із затримкою поставки товару відповідачем, позивачем було здійснено розрахунок пені за період з 28.02.2020 по 20.05.2020 на вартість непоставленої продукції - 31000,80 грн, що становить 12865,33 грн, та за період з 08.05.2020 по 20.05.2020 на вартість непоставленої продукції - 34112,23 грн, що становить 2217,29грн, що разом становить 15082,62 грн.

Проте, суд не погоджується із нарахуванням відповідачем вищевказаної суми пені, оскільки за приписами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, перерахувавши суму пені за визначений період за допомогою онлайн ситеми "Ліга-Закон", суд встановив, що її розмір становить 1475,32 грн (1338,29 грн - за період з 28.02.2020 по 20.05.2020; 137,03 грн - за період з 08.05.2020 по 20.05.2020).

При цьому, суд вважає, що позивачем законно та обґрунтовано нараховано штраф у розмірі 3100,08 грн.

В обґрунтування свого клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій відповідач посилається на Рішення засновника від 01.06.2020, згідно з яким у зв`язку із запровадженням на території України з 12.03.2020 карантину та низки інших заходів з протидії поширенню корона вірусної інфекції COVID-19 та викликаним внаслідок цього негативного економічного ефекту для підприємства, тимчасово, до припинення карантину та покращення економічної ситуації на підприємстві, було зупинено господарську діяльність ТОВ "Інвестиційна промисловість".

З цього приводу суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, серед загальних засад цивільного законодавства встановлено свободу договору.

При цьому, частиною 1 статті 12 ЦК України визначено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до положень ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Зазначене кореспондується з положеннями статті 627 ЦК України, якими визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

У п. 6.1 Договору поставки № 01/03 від 01.03.2019 сторони прямо передбачили право покупця на стягнення з продавця пені в розмірі 0,5% від ціни недопоставленого товару та штрафу у розмірі 10% від вартості непоставленої у строк продукції у разі порушення строків поставки більше ніж на 30 календарних днів.

При цьому, ст. 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач, укладаючи договір поставки та беручи на себе зобов`язання поставити та передати у власність позивача товар, мав усвідомлювати (свідомо допускати) можливість настання вказаних вище обставин.

Уклавши договір, сторони погодилися з передбаченими у ньому умовами щодо відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором, і кожна зі сторін цього договору беззаперечно взяла на себе певні обов`язки, які відображені в його умовах.

Крім того, відповідно до статей 42, 44 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

За змістом цих правових норм у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду (Постанова від 06.03.2019 по справі № 905/1851/17).

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача щодо зменшення штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна електротехнічна компанія в частині стягнення з відповідача 1475,32 грн пені та 3100,08 грн штрафу обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 13607,30 грн пені суд відмовляє у задоволенні позовних вимог як безпідставно нарахованих.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна промисловість" (61136, м.Харків, вул. Уборевича, буд. 30-А, кв. 114; код ЄДРПОУ: 34758543; п/р НОМЕР_1 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна електротехнічна компанія" (65005, м.Одеса, вул. Мельницька, буд. 26/2; код ЄДРПОУ: 31681625; НОМЕР_2 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851) - пеню в розмірі 1475,32 грн пені; штраф у розмірі 3100,08 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 528,94 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 13607,30 грн пені у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "12" жовтня 2020 р.

Суддя Н.М. Кухар