Рішення

від 07.10.2020 по справі 924/893/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Хмельницький

"07" жовтня 2020 р. Справа № 924/893/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" м. Київ

до Хмельницького обласного державного центру експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Хмельницької області с. Головчинці Летичівського району Хмельницької області

про стягнення 714грн. 63коп. 3% річних та 1752грн. 63коп. інфляційних втрат

Представники учасників справи не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/893/20 від 24.09.2020р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" м. Київ до Хмельницького обласного державного центру експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Хмельницької області с. Головчинці Летичівського району Хмельницької області про стягнення 714грн. 63коп. 3% річних та 1752грн. 63коп. інфляційних втрат задоволено.

Як судом вбачається, позивачем в позовній заяві було зазначено про те, що у майбутньому із врахуванням умов та на підставі договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) позивач додатково змушений буде понести витрати, пов`язані із розглядом позовної заяви.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

29.09.2020р. на адресу суду через службу діловодства від представника позивача надійшла заява (вх. №05-08/2097/20) про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7700грн. 00коп., понесених під час розгляду справи. У заяві представник зокрема зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу становлять 7700грн. 00коп. та підтверджуються Договором про надання адвокатських послуг (правової допомоги), укладеним між Адвокатом Грищенко О.М. та ТзОВ "Компанія "Ніко-Тайс" №08-02-2020/4 від 08.02.2020р.; Актом прийому-передачі документів від 08.02.2020р.; Актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 25.09.2020р.; квитанціями №0.0.1799427996.2 від 13.08.2020р. на суму 2000грн. 00коп., №0.0.1799425807.2 від 13.08.2020р. на суму 4900грн. 00коп., №0.0.1850395462.2 від 26.09.2020р. на суму 800грн. 00коп. У заяві також просить суд розгляд заяви здійснювати без його участі. До заяви додано копії документів на підтвердження понесених витрат, а також докази надсилання заяви на адресу відповідача.

Для вирішення питання про судові витрати ухвалою суду від 30.09.2020р. призначено судове засідання на 07.10.2020р. на 10год. 00хв.

Представники учасників справи в судове засідання 07.10.2020р. не з`явились.

Дослідивши заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, згідно з пунктом третім частини першої, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи знаходиться свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3888 від 29.10.2009року, видане Грищенко О.М., довіреність від 07.08.2019р., договір про надання правової допомоги від 08.02.2020р.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

08.02.2020р. між адвокатом Грищенко О.М. та ТзОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (Замовник) укладено договір про надання правової допомоги № 08-02-2020/4, відповідно до п.2.1.1. якого Замовник доручає, а адвокат зобов`язується надати правову допомогу у правовідносинах з Державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Хмельницької області.

У п.3.1 договору сторони визначили порядок розрахунків: 400грн. вартість однієї години роботи по підготовці матеріалів згідно п.1.1 договору; 800грн. - судове засідання, а згідно п, 3.7 встановили тверду суму гонорару не більше 1000грн.

Для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката за договором про надання правової допомоги необхідним є як факт їх надання позивачу, так і те, що зміст наданих послуг є необхідним для розгляду справи у господарському суді.

Відповідно до ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін . Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі « East/West Alliance Limited» проти України» , заява N 19336/04, п. 269).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 910/8443/17, від 11.05.2018 р. та практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Пленум Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» також роз`яснив, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Так, виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Разом з тим поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.

Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

На підставі частини 4 статті 234 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 07.08.2018р. у справі № 916/1283/17 та від 06.03.2019р. у справі № 910/15357/17.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт від 25.09.2020р., сума правничої допомоги складається в тому числі з надання консультації із питань практичного застосування норм законодавства (2 год.); здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються даного майнового спору, надання усних та письмових консультації, правових висновків, довідок із правових питань, що виникають у діяльності (2 год); здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишенням без змін судової практики (правової позиції) різними судовими інстанціями, що стосуються позовних вимог ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" (2 год.); участь в трьох судових засіданнях 25.08.2020 - (800грн.), 14.09.2020 - (800грн.), 24.09.2020 - (800грн.); гонорар на підставі п 3.7 договору - 900грн.

Згідно частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Надаючи оцінку умовам договору та акту здачі приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 25.09.2020р. в частині надання консультації із питань практичного застосування норм законодавства (2 год.); здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються даного майнового спору, надання усних та письмових консультації, правових висновків, довідок із правових питань, що виникають у діяльності (2 год); здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишенням без змін судової практики (правової позиції) різними судовими інстанціями, що стосуються позовних вимог ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (2 год)., суд дійшов висновку, що вказані послуги (виконані роботи) сформульовано адвокатом таким чином, що вказує лише на загальне спрямування дій, що вчинені виконавцем, які не носять регулярного характеру та складаються з комплексу дій чи самостійних операцій, необхідних і достатніх для досягнення мети, поставленої замовником. При цьому, сторонами не було погоджено виду, характеру, порядку, обсягу, строку щодо надання інформації, консультування, аналізу судової практики та нормативно-правової бази та не укладено жодних додаткових угод щодо окремих вимог щодо надання юридичних послуг. Договором також не передбачено, в чому полягає суть умови про "консультування, аналізу судової практики, довідок з правових питань".

Враховуючи, що наведені вище поняття "консультування, аналізу судової практики, довідок з правових питань, здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишенням без змін судової практики" є досить широким за змістом поняттям, яке може включати в себе безліч видів діяльності у сфері юриспруденції, за відсутності чіткого погодження сторонами договору конкретних умов про види, обсяг, характер, порядок надання юридичних послуг за таким договором, на основі сукупного аналізу наведених вище положень договору, з урахуванням правил тлумачення змісту правочину, передбачених статті 213 Цивільного кодексу України, а також виходячи із суті зобов`язання, предметом якого є надання послуг, суд приходить до висновку, що надання юридичних послуг, зокрема, шляхом виконання конкретних етапів, що в сукупності є юридичним супроводом, повинно здійснюватись за завданням замовника із вказівками на вид, обсяг, характер, порядок надання конкретного виду юридичної послуги. А тому послугами, наданими виконавцем, можуть вважатись лише такі, що були замовлені і які згодом будуть кваліфіковані як такі, що вчинені на підставі такого договору про надання послуг. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 березня 2018 року по справі № 910/8794.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що в цій частині витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню, оскільки не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Надаючи оцінку акту здачі приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 25.09.2020р. в частині надання організації, процесуально-правового супроводу, належного процесуального проведення робіт/послуг щодо розроблення, здійснення нарахування 3%-річних та інфляційних втрат, підготовки тексту позову та наповнення його правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань позовної заяви (3 год.), суд вважає його обґрунтованим та таким що відповідає критерію реальності витрат, оскільки підтверджується складеною та підписаною адвокатом позовною заявою.

Надаючи оцінку акту здачі приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 25.09.2020р. в частині участі в трьох судових засіданнях, зважаючи на тривалість судових засідань 25.08.2020р. - (15хв.), 14.09.2020 - (18хв), 24.09.2020 - 15хв., суд вважає, що таким, що відповідає критеріям пропорційності, балансу інтересів сторін, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін буде розмір понесених витрат у загальній сумі 900грн.

Також таким, що відповідає критеріям реальності, розумності розміру суд вважає витрати на правничу допомогу у вигляді гонорару в розмірі 900грн.

Таким чином, ураховуючи наведені положення процесуального законодавства, беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання професійної правничої допомоги у даній справі, враховуючи ціну позову, кількість проведених у даній справі судових засідань та їх тривалість, суд дійшов висновку, що відшкодування підлягають витрати у розмірі 3000грн., з яких 1200грн. за підготовку та складання позовної заяви, 900грн. участь у 3-х судових засіданнях (3 х 300грн.), 900грн. - гонорар. Решта витрат позивача на правничу допомогу адвоката не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 123, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Хмельницького обласного державного центру експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Хмельницької області (с. Головчинці, вул. Шевченка, 2 Летичівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 23655135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (м. Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 40 оф. 315, код ЄДРПОУ 38039872) 3000грн. 00коп. (три тисячі гривень 00 копійок) судових витрат пов`язаних з оплатою витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 12.10.2020р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддруковано 3 примірники:

1-до справи,

2-позивачу ТзОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315),

3- відповідачу Хмельницький обласний державний центр експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Хмельницької області (31533, с. Головчинці, вул. Шевченка, 2 Летичівського району Хмельницької області

Адресатам рекомендованим з повідомленням про вручення.