Рішення

від 12.10.2020 по справі 927/716/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

12 жовтня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/716/20

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Державного підприємства Чернігівський військовий лісгосп , вул. Лісова, 1, смт. Гончарівське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15558, код 24967505

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Стар Холз , вул. Івана Мазепи, буд. 53, офіс 210, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 41773523

про стягнення 12 068,06 грн

без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання)

Державне підприємство Чернігівський військовий лісгосп звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Стар Холз про стягнення 12 068,06 грн, в тому числі: 10 530,97 грн боргу, 983,18 грн - інфляційні, 553,91 грн - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 189 від 10.04.2018.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2020 справу №927/716/20 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою господарського суду від 14.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання) та встановлено строки для подання відзиву на позов та відповіді на відзив на позов.

Приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження від 14.08.2020, направлена судом на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-фізичних осіб- підприємців та громадських формувань - вул. Івана Мазепи, буд. 53, офіс 210, м. Чернігів, 14017 (витяг із реєстру від 21.09.2020), повернуто відправнику без вручення адресату з відміткою поштового відділення зв`язку за закінченням терміну зберігання

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, яку суд з дотриманням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися неналежним повідомленням сторони про час та місце розгляду справи, оскільки такі обставини зумовлені не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, від 23.11.2018 у справі №10/17-3639-2011, від 22.08.2019 у справі №922/85/18).

У встановлений ухвалою суду від 14.08.2020 строк відзиву на позов від відповідача на адресу суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем не подано відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд встановив:

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

10.04.2018 між позивачем, як продавцем та відповідачем, як покупцем було укладено договір купівлі-продажу № 189 (надалі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується при наявності та попередньому замовленню поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця: лісоматеріали круглі шпилькових порід, а покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його на умовах Даного договору по цінах діючого прейскуранту на момент відпуску такого товару зі складу продавця.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 4.1-4.2. Договору покупець здійснює 100% попередню оплату вартості товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, вказаний у даному договорі або рахунках-фактурах продавця. Датою розрахунку сторони визначили дату надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Відвантаження товару здійснюється технікою продавця, вивозка товару здійснюється транспортом покупця (п.3.2. Договору).

Право власності на товар у покупця виникає з моменту передання йому товару, що підтверджується відповідними товарно-транспортними документами (3.4. Договору)

Згідно п. 8.1, 8.2. Договору Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до моменту його остаточного виконання, але у будь-якому випадку до 31.12.2018.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач зазначає, що у період з 23.04.2018 по 17.05.2018 ним поставлено відповідачу товар на загальну суму 437 456,79? грн та отримано оплат на суму 437 456,79? грн.

18.05.2018 за видатковою накладною № 1901, підписаною та скріпленою печатками сторін, позивачем поставлено відповідачу товар - пиловник сосна на загальну суму 60 592,14 грн. Отриманий пиломатеріал прийнято відповідачем до перевезення з оформленням товарно-транспортної накладної № 1901 від 18.05.2018.

Положеннями статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за січень 2017 - жовтень 2018 року позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 498 048,93 грн тоді, як відповідачем у вказаний строк перераховано позивачу кошти на суму 477 517,96 грн (сальдо кінцеве на користь позивача 20 530,97 грн). Акт підписано та скріплено печатками сторін (а.с. 17)

Також, позивачем отримано від відповідача 05.10.2018 оплату у розмірі 10 000,00грн у результаті чого загальна сума заборгованості відповідача за отриманий товар склала 10 530,97 грн.

04.12.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 916/1727/17 (ЄДРСРУ № 86075502) в черговий раз підтвердив, що акти звірки взаємних розрахунків, підписані уповноваженою особою відповідача (боржника) є доказами, що свідчать про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.

Отже матеріалами справи підтверджується, що заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий та не оплачений товар станом на 05.10.2018 становила 20 530,97 грн.

11.12.2018 позивачем отримано від відповідача оплату у розмірі 10 000,00 грн у результаті чого загальна сума заборгованості відповідача за отриманий товар склала 10 530,97 грн.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України)

Всупереч наведеним нормам відповідачем не додано доказів підтверджуючих оплату товару у повному обсязі тощо.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 983,18 грн - інфляційних втрат та 553,91 грн - 3% річних за період з 01.06.2018 по 01.03.2020.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем оплати отриманого товару, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 983,18 грн - інфляційних втрат та 553,91 грн - 3% річних нарахованих за період з 01.06.2018 по 01.03.2020 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, 2102,00 грн судового збору підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд позовної заяви в суді першої інстанції.

На обґрунтування заявленого розміру витрат на правову допомогу, позивачем подано: договір про надання правової допомоги юридичного обслуговування № 3/01/20 від 03.01.2020, укладений між позивачем та адвокатом Помазом Анатолієм Павловичем, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000024 від 26.12.2014, ордер серії АА № 076621 від 10.08.2020, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат з зазначенням витрат на правничу допомогу, опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та платіжне доручення № 4707 від 28.05.2020 на суму 16 000,00 грн, підтверджуюче оплату послуг адвоката позивачем за договором № 3/01/20 від 03.01.2020.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи.

Відповідно до ч.2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, отже 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Решта доводів сторін, в тому числі викладених у відзиві на позов, заявах, поданих до матеріалів справи документах ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 126, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Стар Холз , (вул. Івана Мазепи, буд. 53, офіс 210, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 41773523) на користь Державного підприємства Чернігівський військовий лісгосп (вул. Лісова, 1, смт. Гончарівське, Чернігівський р-н., Чернігівська обл., 15558, код ЄДРПОУ 24967505) 10 530,97 грн боргу, 983,18 грн - інфляційних, 553,91 грн - 3% річних, 2102,00 грн судового збору та 5000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 12 жовтня 2020 року

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/